Перші диктанти для першого класу.

Ми, он, ну, нам, мама.

Іван на ниві. А он Інна і Ніна.

Сумно сому самому.

Коло ниви ліс. У лісі високі сосни.  А он осини і калина.    

У класі Оксана і Клава. Вони мили вікна.

У Пилипа калинова сопілка. Вона нова

У Ірини руса коса. Вона довга.

Віктору тато купив лото. Наталці нитки. А Тимуру літачок.

Олена ліпила вареники. Вареники з сиром.

Ніна мила посуд. Одарка витирала. А Інна складала.

Над озером зорі. Дід розказував казки. Ми слухали.

Тимур і Сашко разом ідуть до школи. Біля дороги хлопчики зупинились. Пропустили машини.

На небі весняне сонечко. Його промінці ніжні та теплі. Проклюнулась перша травичка. На верболозі  пухнасті котики. А на проталинах біліють перші вісники весни – проліски.

Сім’я зібралася ввечері вдома. Мати читає цікаву книгу. Донька Поліна вишиває рушничок. Син Володя складає залізницю. Тато допомагає йому. Кіт Пушок згорнувся клубочком і дрімає.

Павлик готував уроки й забув прибрати зі стола зошити, книги. В домі жило кошеня Мушка. Мушка стрибнула на стілець, потім на стіл. Павлик вчасно зайшов до кімнати, прибрав свої речі.

Лисиця живе у лісі. У неї руда шерсть. Хвіст довгий і пухнастий. Зуби гострі. Лисиця дуже хитра. Вона ловить і їсть мишей, зайців.

Наступив вересень. Марійка і Оленка бігали до школи. Там світлий клас. Діти зустрілися з Ларисою Петрівною. Усі раді.

Осінній вечір тихо підійшов до вікна. В усіх кімнатах засвітив світло. На вулицях спалахнули ліхтарі. Пожовкле листя ще дужче заяскріло.

Прилинули хмари і принесли дощ. Лагідний такий, теплий. Затанцював він по дахові, зашелестів по кущах. І все, що попало під дощ, зраділо йому, заусміхалося.

Україна – наш рідний край. Найбільша річка Дніпро впадає у Чорне море. На берегах Дніпра розкинувся Київ.