«Перший раз – у перший клас»

Про матеріал

Краще запалити свічку, ніж усе життя проклинати темноту.

Ф. Абрамов

Завдання: ознайомити батьків із класом, класним керівником, педагогами, школою, адміністрацією навчального закладу, службами школи, а також батьків — одне з одним; допомогти під­готуватися батькам до зміни статусу дитини в сім'ї, налаштува­ти на розуміння значущості переходу малюка в новий психофі­зичний стан, дати батькам можливість поділитися власним досвідом,виявити протиріччя і проблеми у використанні методів сімейного виховання,визначити правила «мови прийняття» і «мови неприйняття»,активізувати комунікативну взаємодію в сім'ї, здатність батьків до аналізу своєї виховної діяльності та об'єктивної оцінки її результатів.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Калмиківська ЗОШ I-III ст.

 

 

 

 

 

 

Батьківські збори.

«Перший раз – у перший клас»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Старобільськ - 2018

«Перший раз — у перший клас»

 

Краще запалити свічку, ніж усе життя проклинати темноту.

Ф. Абрамов

Завдання: ознайомити батьків із класом, класним керівником, педагогами, школою, адміністрацією навчального закладу, службами школи, а також батьків — одне з одним; допомогти під­готуватися батькам до зміни статусу дитини в сім’ї, налаштува­ти на розуміння значущості переходу малюка в новий психофі­зичний стан, дати батькам можливість поділитися власним досвідом,виявити протиріччя і проблеми у використанні методів сімейного виховання,визначити правила «мови прийняття» і «мови неприйняття»,активізувати комунікативну взаємодію в сім’ї, здатність батьків до аналізу своєї виховної діяльності та об’єктивної оцінки її результатів.

Обладнання:

1.На дошці: вислови видатних педагогів про школу, навчання, виховання.

Немає настільки поганої людини, яку б гарне виховання не зробило кращим. Бєлінський В. Г.

З усіх творінь найпрекрасніше — прекрасно вихована особа. Епіктет

Виховання польгає трьох речах: у даруванні, науці, вправах. Аристотель Сократа вихваляли за те, що, маючи можливість займати громадську посаду і бути корисним своїй батьківщині, він вважав за краще служити вихованню юнацтва, заявляючи, що більш корисний державі той, хто зробить багатьох здатними управляти державою, ніж той, хто управляв нею сам. А. Коменський

 

Учителями повинні бути люди.чесні, діяльні і працьовиті; не тільки для годиться, а й насправді вони повинні бути живими взірцями чеснот, що їх вони мають прищепити іншим. (Ніщо удаване не може бути тривалим). Я.А. Коменський

Зневага до виховання — загибель людей, сімей, держав і всього світу. Я. Коменський

Вислови Ушинського про виховання

Найважливіша частина виховання — формування характеру. Я.Д. Ушинський

 Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх відношеннях. Я.Д. Ушинський

Виховання дитини — це не мила забава, а завдання, що вимагає капіталовкладень — тяжких переживань, зусиль безсонних ночей і багато, багато думок.    Януш Корчак

2. Зображення дерева.(Додаток 1)

3. Галявина виховання. (Додаток 2)

4. Зображення корабля. (Додаток 3)

Хід зборів:

І. Урочисті загальношкільні збори

Батьки заходять до класу, і вибирають листочок одного з п'яти кольорів, розсаджуються за столи, позначені цим кольором.

1. Вступне слово директора школи

Дорогі батьки сьогодні ви стали на одну ступінь ближче до школи. Сьогодні ми оголошуємо вас і себе членами однієї великої ко­манди корабля під назвою «Школа». Наше плавання починається сьогодні, а завершиться через 12 років. 12 років ми залишатимемо­ся разом, і поки наш корабель пливтиме океаном Знань, ми разом переживатимемо шторми і бурі, а ваші діти відкриватимуть для се­бе бухту Радощів і мис Надії. Хочеться, щоб це плавання було ціка­вим, щасливим і значущим у житті кожної дитини і кожної сім’ї. Багато разів ми разом із вами, тата і мами, допомагатимемо вашим дітям навчатися долати труднощі, радіти своїм успіхам і перемогам однокласників.

2.Вступне слово першої вчительки.

— Шановні тата і мами, дідусі та бабусі, усі ті, хто завітав на пер­шу зустріч із школою, поріг якої перетнуть у вересні ваші малюки!

Батьки і діти – це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль,

Це – сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

Як на троянді – колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти…

Чому таке трапляється, на жаль?

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому, водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда й печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває,

Й запамятати треба, в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш день і ніч.

А діти – це і щастя, і турбота,

Відповідальність і тривога теж,

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка не має меж.

 

3. Інтелектуальна розминка

Нібито тільки вчора вчився малюк ходити, а сьогодні він стоїть на шкільному порозі. Школа... Звичайне життя різко змінюється. На уроці вже не можна робити того, що хочеться, а лише те, що потрібне. Учителька наказує розгорнути зошит, а в книжці вміщені такі цікаві картинки! Вони приваблюють, їх хочеться уважно розглянути. Але необхідно писати палички з гачечками...

Школа – новий світ для дитини з певним колом обов’язків і вимог, де поняття «хочу» змінюється на поняття «треба».

4. Гра «Серветка»

  •                Ми часто чуємо, що в дитинстві дити­на «готується» до дитячого садка, пізніше — до школи, згодом — до вищого навчального закладу, потім — до праці. А коли вона живе? Навчання у садку, школі, вищому навчальному закладі — це і є життя, до нього необхідно ставитися серйозно, з урахуванням потреб, віку дитини і можливостей, а не сприймати це як «підготовку» до чогось.

З першокласниками завжди виникає чима­ло проблем. Чому? Відповідь на це запитання ми дізнаємося з гри «Серветка». Перед вами — зви­чайна серветка. Складіть її навпіл по діагоналі, ще раз навпіл. З двох сторін відірвіть кілька разів. Розгорніть серветку. Покажіть її. Усі серветки різ­няться. Наші діти так само різні, неповторні. Вони прагнуть усе знати та багато вміти. Наше завдан­ня — допомогти їм у цьому!

Пам’ятайте що кожна дитина різна їхнє бачення шкільного життя різне. 3 категорії дошкільнят:

категорія – спокійно ставляться до перспективи стати школярем.

ІІ категорія (ризику) – «горять» бажанням піти до школи.

ІІІ категорія (ризику) – не хочуть іти до школи .

5. « Дерево знань»

На кожному столі є зображення квіток- це діти 1 категорії, листочки- діти 2 категорії , ягідки- це діти 3 категорії. Прошу батьків вибрати і прикріпити до нашого “дерева ”.

І тепер подивимось на нашу “деревину ” – на ній більшість квіток. Отже більшість наших дітей ставляться спокійно до перспективи стати школярем. Це  наштовхує нас на думку що психологічний клімат в сім’ях сприяє навчанню дітей в школі.

6. «Галявина виховання»

Більшість психологів вважає. Що психічне здоров’я, розвиток і становлення дитини нерозривно пов'язані також із типом батьківського виховання.

На кожному столі є зображення квіток з написами дій дорослих під час виховання дітей. Прошу батьків вибрати дії, які найчастіше використовуєте у вашій практиці і прикріпити квіти до нашої “галявини ”.

Червоні квіти: покарання, накази, зауваження, глузування, присоромлювання, нотації, застереження, ігнорування, образа, допит.

Оранжеві квіти: критика, вмовляння, керування, повчання, моралізування.

Голубі квіти: особистий приклад, вислуховування, комплімент, заохочення, похвала, доброзичливі інтонації, зацікавленість, посмішка, підтримка.

І тепер подивимось на нашу “галявину ” - на ній досить багато червоних квітів, а червоний колір — колір застереження, заборони. Отже ми приходимо до висновку що в сім’ях частіше батьки використовують заборони та покарання. А зараз вашій увазі хочу запропонувати оповідання відомої журналістки Лівінгстон Ларнед (розповідь супроводжує музична фонограма)

7.Виховний сюжет «Батькове каяття».

 

Батькове каяття

Послухай, синку… Кажу тобі це, коли ти спиш. Ось я увійшов до твоєї кімнати. Кілька хвилин тому, коли я сидів у бібліотеці та читав, мене наскрізь пройняли докори сумління. Сповнений почуття провини ,підійшов я до твого ліжка.

Мене не полишали думки про мою поведінку: я зірвав на тобі свій поганий настрій, робив тобі зауваження, коли  ти зранку збирався до школи або коли вчора ввечері, замість помитися, лише обтер обличчя рушником та ще забув почистити черевики. Так само вичитав тебе, коли ти впустив щось на підлогу.

За сніданком я теж до тебе прискіпувався. Ти пролив чай, ти занадто швидко ковтав їжу, ти оперся ліктями об стіл. Занадто намастив масло на хліб. А коли ти бавився, я саме зібрався виходити з хати: за кілька хвилин мав бути потяг. Ти обернувся, помахав мені ручкою та гукнув «До побачення, татку!»

А я у відповідь тільки насупив брови і сказав: «Випрями спину»…

Усе знову почалося ввечері, коли я повернувся з роботи. Ти саме бавився, колінкуючи по землі. Побачивши дірку у твоїх штанях, я вичитав тебе при твоїх друзях і наказав негайно йти додому. «Речі коштують грошей, – сказав я, – якби ти сам їх купував, то знав би, як їх шанувати.»  

А памятаєш, як несміливо ти увійшов до зали? Ти не міг підвести очей, ти боявся мене після того, як я влаштував тобі «виховний момент» перед друзями. Я зиркнув на тебе поверх газети, невдоволений твоїм невчасним вторгненням, –  і ти зупинився у дверях, не знаючи, що робити далі. «Чого тобі треба?» - запитав я суворо.

Ти нічого не відповів. Ти підбіг до мене, закинув рученята мені на шию і поцілував мене, міцно-міцно обійнявши, з любов’ю, якою Бог наділив твоє маленьке серце і яка, навіть коли не знаходить взаємності, ніколи не вяне. Потім ти пішов до своєї кімнати, дрібцюючи по сходах.

І тоді, синку, газета вислизнула з моїх рук на підлогу, мене охопили неприємні відчуття. Що зі мною діється? Це вже перетворюється у звичку – вишукувати провини, робити зауваження.

Мною оволодів жах. Що зі мною зробила звичка? Звичка прискіпуватися. Такою була моя нагорода тобі за те, що ти маленький хлопчик. А між тим, в тобі так багато здорового, чудового, справжнього. Твоє маленьке серце велике, наче світанок над землею. Це виплеснулося в твоєму стихійному пориві, коли ти кинувся до мене, щоб поцілувати перед сном. Ніщо інше не має сьогодні значення, сину. Я прийшов до твого ліжка та в темряві, присоромлений, преклонив перед тобою коліна.

  • Дійсно, ця ситуація змушує передивитися деякі власні підходи до виховання. Як ви вважаєте, наскільки вона типова? (заслуховуються думки й висновки батьків).
  • А чи достатньо ви приділяєте уваги своїм дітям, яких принципів виховання дотримуєтесь?

8.Релаксаційна пауза.

  1. Перегляд презентації, фотомонтажу «Світ дитинства»
  2. Подарунки батькам (Кожен з батьків на память отримує малюнок сонечка, в центрі якого фотографія власної дитини. На кожному промінчику відповіді на запитання: «За що мене варто любити й поважати?») А зараз давайте батьки пограємо в гру?

9. Інтерактивна гра «Незакінчене речення».

(Батькам в групах пропонується утворити логічно закінчені вирази, дібравши потрібну кінцівку з запропонованих).

 

Дитину постійно критикують

вона вчиться ненавидіти

Дитину постійно хвалять

вона стає замкнутою

Дитину постійно висміюють

вона вчиться бути шляхетною

Дитину підтримують

вона вчиться цінувати себе

Дитина росте в докорах

вона вчиться жити з почуттям провини

Дитина росте в терпимості

вона вчиться розуміти інших

Дитина росте в чесності

вона вчиться бути справедливою

Дитина росте в безпеці

вона вчиться вірити в людей

Дитина живе у ворожнечі

вона вчиться бути агресивною

Дитина живе в розумінні та дружелюбності

вона вчиться знаходити любов у цьому світі

Отже підбиваючи підсумки сьогоднішньої зустрічі хочу сказати слова видатного педагога “Дитина не тільки готується до життя — вона вже живе. Потрібно відкрити дитині саме життя. Допомогти їй проводити спостереження над явищами життя, черпати з них досвід для його поліпшення, вибрати в ньому вірний шлях ” Ш.Амонашвілі. Мені хотілося додати кілька слів щодо перших переживань батьків.

Чимало мам і тат, ведучи дитину до школи, сподіваються на неабиякі її успіхи в навчанні, та мине кілька тижнів, і в декого з них з'являється занепокоєння: «Як це так, наша донька стільки знає, а хороших оцінок мало.”

 Часто ви вважаєте основними показниками готовності до школи знайомство дитини з літерами, уміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак не тільки це впливає на успішність навчання!

Підтримувати у першокласників інтерес до навчання  не завжди легко.

Але за допомогою батьків навчання може стати для малюків корисним і захоплюючим.

10. Гра «Карусель»

Підсумувати сказане нам допоможе гра «Карусель».( Кожній групі дається аркуш паперу. Члени групи повинні записати на ньому одне з тверджень чи висновків, які запам’яталися із заняття. Потім по колу групи обмінюються записами, аж доки до першої групи повернеться перший аркуш. Далі усі записи зачитуються).

11. «Корабель»

На дошці закріплений кораблик батькам потрібно вибрати із двох запропонованих речей одні і закріпити на кораблі. Якщо вам ці теми сьогодні були цікаві прикріпіть на корабель вітрила, якщо ні то камінь. Отже сьогодні ми звами попрацювали добре і всі залишились задоволені.

12.Умови успіху!

Шановні батьки! Дозвольте завершити нашу теплу зустріч щирим зиченням добра вашим родинам. І залишити на згадку «Пам’ятку для батьків». Пам’ятайте, що поруч з вами існує світ дитинства, що приносить не тільки турботи і кло­поти, але й величезну радість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Додаток 2. Додаток 3.


 

docx
Додано
13 червня 2018
Переглядів
843
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку