Найкраща у світі матуся єдина. Святкування 8 березня у 2-Б класі

Найкраща у світі матуся єдина. Святкування 8 березня у 2-Б класі

 

Мета: виховувати у дітей любов до матері, бабусі, шанобливе ставлення до сім’ї, розвивати творчі здібності учнів.

 

Підготувала: вчитель початкових класів Харківського ліцею №161 «Імпульс», Котова Тетяна Анатоліївна.

 

Хід свята

1-й учень

Весна у край наш прилетіла –

Чарівна, радісна, ясна.

І кожна пташечка зраділа,

Бо принесла тепло вона.

2-й учень

Яке чарівне небо стало!

У нім така ясна блакить!

І щиро сонечко заграло,

І веселіше стало жить.

3-й учень

Розквітли проліски блакитні,

Фіалки ніжні зацвіли,

А хмарки білі і тендітні

У синім небі попливли.

4-й учень

Як починається весна?

Авжеж, жіночим святом!

Для вас ця казка чарівна

Для роздумів, для надбання!

Інсценізація казки «Серце матері»

(Звучить весела мелодія. Дівчинка в костюмі пташки дістає з гнізда яєчко, роздивляється його й ніжно кладе назад.)

Пташка. От я й дочекалася світлого дня:

Шкаралупу сьогодні проб’є пташеня!

Скоро вийдуть на світ дитинчата мої,

Буде щастя і радість у нашій сім’ї!

 Мої любі! На хвильку залишу я вас,

 Вашій мамі водиці напитися час.

 (Пташка знову бере двоє яєць, цілує їх, кладе до гніздечка і, змахуючи руками «крильми», віддаляється. Звучить музика. До гнізда прямують хлопчик і дівчинка. У дівчинки руках букетик квітів.)

Дівчинка. Он пташка злетіла!

 Там, певно, гніздечко...

Так, дійсно! Дивись, тут маленькі яєчка!

 Гарненькі які! Я візьму їх собі.

Як хочеш одне подарую тобі.

 (Дає одне хлопчикові)

 Пташка.(Швидко вертається і розпачливо змахує руками)

 Залиште яєчка! Куди ж ви, куди?!

 Ну хто міг чекати такої біди?

То ж діти мої! То надія моя!

 Віддайте, благаю! Благаю вас я!

Дівчинка. (Озираючись на пташку)

Кумедна пташина! До нас причепилась...

За нами летить... Ой, яєчко, розбилось...

 (Озираючись на пташку, дівчинка впустила одне яєчко додолу. Пташка, опустивши крила, сідає, бідкається.)

Хлопчик. Розіб’ємо й друге!(Кидаєяйце.)

Пташка. (Схоплюється) Не треба! О, ні...

Які ви жорстокі! О, горе мені...

Як стогне, як плаче пташине серденько...

Мої сизокрилі! Мої ви рідненькі...

(Звучить музика. Діти йдуть лісом, а пташка зникає)

Дівчинка. А пташка нас облишила, відстала...

Хлопчик. (Занепокоєно, озираючись.)

Здається, ми з тобою заблукали.

 Куди йти далі, просто невтямки...

 (Тут до них наближаються з різних сторін лісові духи)

 Лісові духи. (Сердито.)

 Це ми вам усі заплутали стежки!

Хлопчик. Ви хто?

Лісові духи. Ми духи лісові: Ох, Ах!

 На злих людей наводимо жах!

Дівчинка. А ми не злі...

Лісові духи. Тому чому з гніздечка

Взяли та ще й розбили два яєчка!

 Розбили серце матері-пташині,

Яка від горя гірко плаче нині!

Хлопчик. Ми не хотіли...

Правда, ми не знали...

Ми просто так яєчка ті дістали...

Дівчинка. Пробачте нас, будь ласка... ми не злі.

 Ми просто недосвідчені, малі...

Лісові духи. (Невблаганні.)

Ми за жорстокість покарали вас!

Провину вам спокутувати час! (Ідуть геть.)

 Дівчинка. Що нам робити, брате?

Хлопчик. Невтямки

Дівчинка. Настане ніч, і нас з’їдять вовки...

 Хлопчик. І мама буде плакати за нами,

як пташка за своїми дітлахами...

Пташка. Фіть, фіть! Вперед, за мною йдіть!

 Хлопчик. Дивись, пташина щось нам гомонить!

 Пташка. Фіть, фіть! Ідіть за мною, йдіть!

Хлопчик. Вона нас кличе, кличе за собою!

 (Звучить запис пташиного співу, потім музика. Діти прямують за пташкою.)

Хлопчик. Нарешті стежка! Бачиш, вона ось!

 Нам все-таки знайти її вдалось!

 Дівчинка. Це пташка нам стежину показала.

Ми скривдили її - вона нас врятувала!

 Спасибі, пташечко!

Пробач нам, прощавай!

Хлопчик. Нам дуже соромно...Пробач.

 Нам жаль. Бувай.

(Діти йдуть. До пташки підходять лісові духи. Звучить сумна мелодія.) Лісові духи. Ми так старалися, заплутали стежини.

Щоб не дійшли ті діти до хатини.

Навіщо ж їх сама ти врятувала?

Нехай би в лісі ночували!

Пташка. Я бачила біду на власні очі,

І горя їхній матері не хочу...

 (Встає й повільно залишає сцену.)

 Лісові духи. (Звертаючись до залу.)

Це казка. Вона трішечки сумна.

Нас доброти й любові вчить вона.

 І людяності вчить, вчить шанувати

 Ті почуття, що має в серці мати.

Це казка. Та, будь ласка, у житті

 Не кривдіть матерів! Вони святі!

Звучить пісня «Ти моя ластівка»

5-й учень

В цей день чудовий ми зібрались,

Шановні, любі, дорогі!

Щоб при вітати вас зі святом

Радості і квітів, ніжності й краси!

6-й учень

Лагідні і добрі, розумні й надійні,

Уважні і чуйні, охайні й привітні,

Кмітливі й старанні, авторитетні й відповідальні

Наші мами!

7-й учень

Сьогодні у світлому класі

Під поглядом теплих очей

Ми вас, наші мами вітаємо

Від імені вдячних дітей!

Сценка « Торт для матусі»
Син: Тату, хочу запитати
 Поясни , прошу , мені.
Є чомусь жіноче свято,
А для нас з тобою – ні!
Є, звичайно, для солдатів,
Вояків, фронтовиків,
А чомусь немає свята
Просто для чоловіків?
Тато:
Як немає?
Свят багато!
От Новий, наприклад, рік.
Навіть це жіноче свято
Хто святкує? Чоловік!
День народження додай ще….
Син:
Але ж він є і в жінок!
Скривдили мужчин! А за що?
Тато: ( посміхається).
Ну й тямущий в нас синок!
Діти, скоро буде свято.
Залишилося два дні.
Марина:
Треба маму здивувати!
Тато:
Доручіть сюрприз мені.
Я спечу пиріг святковий.
Син:
Як тоді на Новий рік?
Торт у вигляді підкови?
Марина:
Так тоді пекла пиріг наша мама…
Тато:
Ну то й що?
Батько вам тоді нащо?
Ми спечемо пиріг не гірший
Ще смачніше буде й більшим!
Марина:
А ти знаєш, як робити?
Син:
Треба тісто замісити.
А , що треба в тісто класти?
Ну напевно…цукор, масло…
Борошно мабудь згодиться.
Марина:
Так потрібна ще й кориця
Син:
Яйця треба і ваніль!
Тато:
І, здається соду, сіль.
Марина:
Ще й ізюму треба трішки!
Син:
Не забудьте про горішки!
Тато:
За роботу , дітлахи!
Ось Вам чисті фартухи.
( Всі зав’язують фартухи. Діти несуть свій пиріг. Це коробка з крупою,прикрашена квітами з паперу. Мама стоїть біля столу.)
Марина:
Мамо! Ми тобі на свято торт спекли.
це ми самі! Я Сергій, Сашко,і тато!
Всі: (хором)
Це дарунок наш тобі!
Мама:
Ой спасибі, мої любі!
Тато:
Принеси Сергійко ніж!
Доню, дай велике блюдо.
( подають ніж і блюдо)
Син :
Мамо, ну давай же ріж!
Мама: ( ріже)
Щось не ріжеться! Не знаю!Тут, здається, щось стирчить..
Тато: (нахиляється до пирога)
Це ж мій ключ! А я шукаю!
А він , капосний , мовчить!
Мама: Тут іще якась начинка…..
Марина: ой та це мій олівець.
Син: ну й роззяво ти, Маринко.
Мама:
Тут ще й синій гребінець.
( віддає Марині )
Син (сміється ).
Може там іще, щось є?
Мама:
Так! Ось маєш.
Син:
Це моє! (бере солдатики)
Мама:
І нарешті, папірець….
Син:
(злякано)
Я пропав, це все кінець!
Це , мабуть, щоденник мій. 
Марина:
Ну й роззява ти, Сергій!
(Всі стають навколо пирога, дивляться розгублено.)
Син:
Всі труди пропали наші…
Марина:
Схожий наш пиріг на кашу…
Син:
Мамо, вибач, ми хотіли піднести сюрприз тобі…
Мама:
Це вдалось Вам!
Мийте руки,
Вас чекає мій сюрприз!
(Учні почергово)
Хто завжди нам допоможе?
Хто все вміє і все може?
Хто все зробить, як годиться?
Хто ця мудра чарівниця?
В цілім світі найдобріша,
Найдорожча, наймиліша,
Лагідна і ніжна сама!
Всі: Ну, звичайно, наша мама!

8-й учень

У моєї мами руки золоті

Очі карі , вії довгі і густі!

9-й учень

А моя матуся схожа на веселку

Бо така чудова і така весела!

10-й учень

А моя як - ніжний лісовий дзвіночок

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

11-й учень

А моря матуся гарна як калинка

В неї чорні брови, губки як малинка!

12-й учень

Моя матінка привітна

Гарна ніжна як весна,

І ласкава, і тендітна

Ніби пролісок вона

13-й учень

Ваші мамі гарні,

З вами згоден я

Та найкраща мама

Все ж таки моя!!

14-й учень

І моя красуня!

Ніде правди діти

Мабуть, тут зібрались

Всі красуні світу

15-й учень

Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща

Найдорожча нам людина-

Люба матінка єдина!

Якби сердець я вісім мав

Матусю, всі б тобі віддав

Інсценізація вірша «Мама у відрядженні»

 

Вчителька:

Ой, Марійко-ученице,
Ти куди біжиш така?
Що розпатлані косиці,
Забинтована рука,
Чом коліна, як на сміх
Визирають із панчіх,
А на синьому жакеті
Білий ґудзик, як горіх?

Марійка:

- Не розпитуйте дарма,
Бо хіба ж я знаю?
Третій день себе сама
Навіть не впізнаю!

Забруднився комірець,
Загубився гребінець,
Всі підручники з портфеля
Перебрались на стілець!

Кіт нитки загнав під ліжко
(Для кота котушка - мишка).
Поки я шукала їх -
От що вийшло із панчіх!

Ну й попала я в біду,
Що нічого не знайду...
Ми й котлети з братом раз
Їли так, не смажені...

Вчителька:
Та що ж сталося у вас?

Марійка:
Мама у відрядженні!

16-й учень

Запишалася шипшина:

тонко в ній співа пташина,

в’ється, тчеться рушничок –

літо вляжеться в стіжок,

а затінька солов’ятко, -

казку мовить його татко.

Загойда калина віттям

і розкаже казку дітям.

Солов’ї співці веселі,

у садку, в своїй оселі,

заливаються піснями –

все по маму, все про маму.

17-й учень

День травневий, день весняний – 
Трави й квіти весняні.
Навкруги – куди не глянеш:
Все всміхається мені.

І в таку чудову днину, 
Між пташок дзвінких пісень,
В серці кожної людини 
Йшов любов’ю Мамин День.
18-й учень

В день такий приносять діти 
До мамів любов свою –
В подаруночках і квітах
Кажуть: я тебе люблю.

Діти дарують мамам подарунки

19-й учень

До мого вікна
Підійшла весна.
Розтопилася на шибці
Квітка льодяна.
Крізь прозоре скло
Сонечко зайшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
Видалось мені,
Що лежу я в сні,
Що співає мені мати
Золоті пісні.
Що мене торка
Ніжна і легка,
Наче те весняне сонце,
Мамина рука.

Інсценізація В. Сухомлинський «Яке щастя?»

Мама запитала мене:
— Яке щастя?
Я сказала:
— Щастя, це коли ніхто з дітей не плаче.
— І ще тоді щастя, коли маленьких співочих пташок ніхто в клітку не саджає. Бо в клітці не може бути щастя, щоб мама ніколи не плакала й не журилася, — то щастя. Бо коли мама журиться, то й у мене сльози тоді на очах. 

20-й учень

Я мамі
хмаринку дістану
із неба,
щоб дощ — під рукою,
коли його треба.

І вітра,—
що в кованій схованій
скриньці
з ключем чарівним
на шовковій
шворинці.

Літак
так змайструю,
щоб сам на ділянці
міндобрива висіяв
маминій ланці.

А найголовніше —
і я не жартую!
Я їй цукерковий
завод
подарую!

Зрадіє матуся,—
й мені
аж дві жмені
найкращих цукерок
насипле в кишені!

21-й учень

Розказує мама:

«Колись навесні

Зустрілася квітка

Чарівна мені.

Як вогник, між листям

Горіла, ясна,

І в руки просилаь

До мене вона.

Немов самоцвіту,

Зраділа я їй,

І в ямку сховала

На щічці твоїй.

І нині радію –

Вона розцвіта,

Як усміх веселий

Торкає вуста».

Дивлюся у дзеркало

І не збагну –

Не може я квітку

Побачить ясну.

Ну  де ж ота квітка

На щічках моїх,

Що мамі моїй

Наймиліша з усіх?

Інсценізація В. Сухомлинський «Найласкавіші руки».

 

Маленька дівчина приїхала з мамою і велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилась і заплакала:

 - Мамо!.. де моя мама?

Люди оточили дівчину й питають?

 - Як звуть тебе, дівчинко?

 - Оля.

 - А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

 - Маму звуть… мама… матуся.

Люди усміхнулись. І знову питають:

           - Ну, скажи, які в твоєї мам очі: карі, сині, блакитні, сірі?

           - А коси? Які в мами коси – чорні, русі?

           - Коси… найкрасивіші…

Знов усміхнулися люди. Питають:

 - Не, скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є, згадай.

 - Руки у неї … найласкавіші.

Пішли люди й оголосили по радіо:

« Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки.»

І мама знайшлася.

Пісня «У моєї мами очі, наче зорі»

Мама

Ти чому, Оленко, нині

То лежиш у ліжку,

То вмикаєш телевізор,

То гортаєш книжку,

А тим часом братик: менший

В маминім халаті

Миє посуд, борщ готує,

Підмітає в хаті?

Автор

Усміхнулася Оленка:

Оленка

- Не журіть ви брата:

Він сьогодні в ролі мами,

Я - у ролі тата.

 

22-й учень

А як не згадати сьогодні наших дорогих бабусь! Адже щасливо живе той, в кого бабуся є.

Добрий день, бабусю, лагідна моя!

Це для тебе в небі сонечко сія,

Під вікном калина ніжно зеленіє..

Хай над світом лине рідний голос твій.

23-й учень

Бабуню, голубонько сива,

Ти мама моєї матусі.

Ти добра така і ласкава,

До тебе серденьком горнуся.

Онук

Увечері у ліжку лежав я й міркував ,

На свято для бабусі сюрприз я готував .

Устану рано - вранці і скрізь позамітаю,

З поличок та із шафи я пил повитираю .

У милої матусі роботи так багато,

А я не полінуюсь і їй влаштую свято .

Піду на кухню швидко , сніданок приготую .

 Пельменями смачними рідненьку почастую .

А потім накажу їй лягти у тепле ліжко

Й дивитись телевізор .

Я ж доплету панчішки .

Коли скінчу роботу - то почитаю книжку.

Автор

Так вирішив .

Щасливий в солодкий сон поринув,

А стрілки рахували години та хвилини .

Тим часом бабця з кухні його уже гукає :

Бабуся

Вставай скоріш, онучку, пельмені вистигають .

 

Автор

Онучок засмутився :

Онук

„ І як це я проспав ?

Та хто ж кому сьогодні сюрприз приготував?”

24-й учень

«Молода бабусенька», -

Кажуть добрі люди.

І такою, думаю, вона довго буде!

На сторінках календаря

Вісімка святкова.

І бабуся, і матуся, будьте завжди здорові!

25-й учень

Восьмого березня вітають мам, бабусь, сестричок. Наші хлопчики приготували привітання своїм однокласницям.

26-й учень

А хто ж тут привітає дівчаток дорогих?

Сьогодні, всі ми знаємо,

Найкращий день для них.

27-й учень

Дівчаточка, любі, ви – ніби принцеси!

Красиві, тендітні, ну просто із п’єси!

28-й учень

Так будьте завжди прекрасні та милі!

А зараз прийміть привітання ці щирі!

Хлопці виконують пісню на мелодію «Пусть бегут неуклюже…»

Хлопчики дарують дівчаткам подарунки

Учні

1.В безмежному світі, у кожнім куточку ,

Всі люди - це діти , синочки і дочки .

Є в кожного мати - любима та мила,

Бо кожне малятко - матуся зростила.

Вона є богиня сучасного роду ,

Душа й берегиня усього народу !

2.Для почуттів найкращих на землі

 Створили люди сотні добрих слів .

Таких, як щирість, ніжність. Їх багато .

Це милосердя, спокій , чистота,

Це вірність , співчуття і доброта,

Любов , надійність . Всіх і не назвати .

Та і навіщо , коли є одне , що містить все це ,

 Слово головне -„МАМА”

3.Матінко рідна ! Сонечко ясне !

Ти в цілім світі для мене найкраща !

Ти найпрекрасніша і най добріша,

Ти, моя матінко, найчарівніша!

 

4.У цей чудовий і прекрасний день ,

У це весняне гарне свято

Тебе я хочу щиро привітати ,

Здоров’я , щастя побажати .

5.Хай буде цей день весни

Для тебе особливо прекрасним .

Нехай душа до глибини

Вдихне небес блакиті ясні.

 

6.Хай квітів ніжний аромат ,

Чудесні паростки любові

Весна, немов заснулий сад,

У твоїм серці будить знову.

7.Хай щастя зоряне до тебе лине

І безліч літ зозуля накує ,

Хай доля розквітає, мов калина,

Та мудрим буде серденько твоє .

Не стрічай ніколи зради й горя,

Розквітай, мов квітка навесні,

Хай з тобою будуть поряд

Щастя, радість і дзвінкі пісні.

 

9. Матусю рідненька, матусю любенька !

 Прийми поздоровлення щирі в цей день .

Найкраща у світі, турботлива ненько.

Діти по-черзі:

1. Дорогі бабусі та матусі! Ми любим вас за строгість, за ласку!
2. Хай буде життя ваше світлим, як казка!
3. Хай зігрівають душу вам красою

Весни тендітні пелюстки.

4. І розливаються джерельною водою

Кохання й щастя гомінкі струмки!

5. Хай пролісок перший дарує вам ніжність!
6. А сонце весняне дарує тепло!
7. У березні вітер несе хай надію!

Всі: І щастя, і радість, і тільки добро!

 

Пісня «Мама й тато»