До розіграшу
залишилось:
13 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Ранкові зустрічі 1 тиждень

Про матеріал

Розробки 1 тижня Ранкових зустрічей (5 зустрічей).

1 зустріч. Знайомство. Мета: організувати знайомство учнів з однокласниками та вчителями; навчати активного слухання в умовах усного спілкування; допомагати дітям ідентифікувати себе як учнів та мотивувати їх до навчання.

2 зустріч. Запам'ятовуємо та називаємо своє ім'я та імена однокласників та вчителя. Мета: організувати знайомство учнів з однокласниками та вчителем; навчати активного слухання в умовах усного спілкування, з увагою сприймати усні репліки однокласників й доречно реагувати на усну інформацію в діалозі; підтримувати та приймати інших.

3 зустріч. В цьому класі друзі всі. Мета: створювати у класі дружнє середовище, підтримувати та приймати інших; допомогти дітям з'ясувати критерії справжньої дружби, скласти правила товаришування; навчати активного слухання в умовах усного спілкування, з увагою сприймати усні репліки однокласників й доречно реагувати на усну інформацію в діалозі.

4 зустріч. Я збираюся до школи. Мета: навчати активного слухання в умовах усного спілкування, з увагою сприймати усні репліки вчительки та однокласників; долучатися до шкільних традицій.

5 зустріч. Як я добираюся до школи. Мета: навчати активного слухання в умовах усного спілкування, з увагою сприймати усні репліки вчительки та однокласників; формувати правильну безпечну поведінку учнів.


Перегляд файлу

Ранкові зустрічі

1 зустріч. Знайомство.

Мета: організувати знайомство учнів з однокласниками та вчителями; навчати активного слухання в умовах усного спілкування; допомагати дітям ідентифікувати себе як учнів та мотивувати їх до навчання.

  1. Вітання.

Школа двері відчинила,

В класи всіх нас запросила.

На сусідів подивіться,

Один одному всміхніться!

Пролунав уже дзвінок,

Починається… (урок)!

 

  1. Групове заняття.
  • І перша наша зустріч буде незвичайна. Проводити її я буду не одна. Допоможе мені ось хто... (дістаю іграшкового кота). Послухайте казку...

                                       Не в тридевятому царстві,

                                      Не в тридесятому государстві,

                                      А у звичайній школі,

                                      В першому класі

                                      Жив-був кіт Афоня.

                                      І був він... А яким же він був?

             А ну-ка, хлопчики та дівчатка, хутчіш мені допомагайте,

             Про кота Афоню казку складайте!

             Хто схоче розповідати, треба руку ось так тримати! (показати, як)

                                       І так, був він... (діти кажуть, яким був кіт)

                                       Одного разу зявилася,

                                       А точніше мовити, поселилася

                                       У класі миша Анфіса. (показую іграшкову мишу)

                                       І була та Анфіса... (діти кажуть, якою була миша)

                              Як побачив її кіт Афоня, ох він і ... (учні доповнюють)  ... зрадів!

                                   Адже вдвох веселіше чекати, коли дітки до школи прийдуть,

                                       Поки в школярів уроки скінчаться.

              І стали вони в школі жити-поживати, разом з дітками уму-розуму          

                                                                                                                      набирати!

             А тепер з новими учнями хочуть познайомитися і потоваришувати.

- Ось ви і познайомилися з Афонею та Анфісою. Але ж їм теж цікаво знати, як вас звуть. Давайте зараз, коли Афоня махне лапкою, ви усі разом, голосно і чітко назвете свої імена. Готові?               (учні хором називають свої імена)

- Молодці! Познайомилися!

 

  1. Обмін інформацією.
  • Скажіть, будь ласка, а для чого ви прийшли до школи? (діти відповідають)
  • Відсьогодні ми вирушаємо з вами у подорож до Країни Знань. А для цього потрібні білети-посвідчення. Приготуйте кольорові олівці чи фломастери та заповніть проїзні документи! (Тобто намалюйте свій настрій, очікування чи бажання.)          

                                         (учні малюють)

  1. Щоденні новини.
  • Що ж ви будете вивчати? Хто вам допоможе?

Ви загадки відгадайте, разом всі відповідайте!

(вчитель показує малюнки шкільного приладдя, загадує загадки)

* Цю найпершу в школі книгу

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам ... БУКВАР !

* Нас навчає рахувати

Числа, кола і квадрати;

Скільки виросло тюльпанів,

Скільки в хлопчиків веснянок,

А в дівчаток бантиків –

Скаже ... МАТЕМАТИКА !

  • Крім підручників, у кожного з вас будуть й інші шкільні помічники. А чи впізнаєте їх у загадках? Будьте уважні! Я читаю, а ви хором називаєте цей предмет.

* Чи в лінійку, чи в клітинку – чистим був, а за хвилинку

   Мерехтить від цифр і літер. Здогадались, що це, діти?

   Ручці він говорить: «Прошу!» Це – шкільний учнівський...  ЗОШИТ.

* Я беру в свою правицю із пеналу помічницю.

             Крапка...рисочка...карлючка... Разом пишем – я і...  РУЧКА.

* Є чарівник у школі в нас. Ану, впізнайте, хто він?

   Озветься – тиша йде у клас, озветься ще раз – гомін.

   Щоб не спізнились на урок нам голос подає...  ДЗВІНОК.

  • Молодці!

2 зустріч. Запам’ятовуємо та називаємо своє ім’я та імена однокласників та вчителя.

Мета: організувати знайомство учнів з однокласниками та вчителем; навчати активного слухання в умовах усного спілкування, з увагою сприймати усні репліки однокласників й доречно реагувати на усну інформацію в діалозі; підтримувати та приймати інших.

  1. Вітання.

Вивчити з учнями ранкове вітання з рухами:

Вийшло із-за хмарки сонце,

Заглянуло у віконце,

Обняло, поцілувало

Та удачі побажало.

Доброго ранку!

  1. Групове заняття.

Інтерактивна гра «Сонце по колу»:

Учителька першою називає своє ім’я. Наступний учень повинен назвати ім’я вчительки і своє ім’я і т. д.

Якщо учень забув, як звати однокласника/-цю, інші учні або вчителька йому допомагають.

(Учні грають, передаючи по колу «Сонце», роль якого може виконувати звичайний мяч.)

 

 

3 зустріч. В цьому класі друзі всі.

Мета: створювати у класі дружнє середовище, підтримувати та приймати інших; допомогти дітям з'ясувати критерії справжньої дружби, скласти правила товаришування; навчати активного слухання в умовах усного спілкування, з увагою сприймати усні репліки однокласників й доречно реагувати на усну інформацію в діалозі.

 

  1. Вітання.

Вийшло із-за хмарки сонце,

Заглянуло у віконце,

Обняло, поцілувало

Та удачі побажало.

Доброго ранку!

Добрий день тому, хто зліва!

Добрий день тому, хто справа!

Руку дай тому, хто зліва!

Руку дай тому, хто справа!

Посміхнись тому, хто зліва!

Посміхнись тому, хто справа!

 

  1. Обмін інформацією.

Секрет (А. Костецький)

Що зробити,                                                            Щоб і радості,

щоб удвічі                                                                і щастя

видавався торт                                                      вам було -

смачнішим?                                                             аж ніде діти?

Що зробити,                                                           А немає тут секрету:

Щоб удвічі                                                              треба

кожен день                                                             з другом

для вас побільшав?                                                поділитись!

  • Сьогодні ми поговоримо про дружбу та друзів. Складемо правила товаришування в нашому класі.
  • Розкажіть, з ким ви дружите! З ким вже встигли потоваришувати у класі?
  • Який ваш друг? А яким ви хочете його бачити?
  • Що означає «дружити»?

 

  1. Групове заняття.

Інтерактивна вправа «Ти мені подобаєшся!» (діти обєднуються в пари, стають обличчям один до одного, беруться за руки, ведуть діалог):

  • Ти мені подобаєшся!
  • Чому?
  • Ти мені подобаєшся, тому що …

        Називають одну рису характеру, яка подобається в товаришеві; потім міняються ролями.

 

  1. Щоденні новини.

Складаємо правила товаришування. Наприклад:

  • Будь ввічливим.
  • Допомагай.
  • Ділись усім необхідним.
  • Будь чесним.
  • Попроси вибачення, якщо образив.

 

 

4 зустріч. Я збираюся до школи.

Мета: навчати активного слухання в умовах усного спілкування, з увагою сприймати усні репліки вчительки та однокласників; долучатися до шкільних традицій.

 

  1. Вітання.

Шустрі, спортивні, сміливі, активні,

Всі розумні та красиві, допитливі та щасливі!

Наш клас найгарніший? (Так!)

А чи найдружніший? (Так!)

Ігровий тренінг «Я обираю настрій»:

  • Прислухайтесь до власних почуттів і оберіть той смайлик, який відповідає вашому настрою і який ви хотіли б зберегти на цілий день. (Учні роблять вибір).
  • З гарним настроєм ми розпочинаємо нашу зустріч. І нехай девізом сьогоднішнього дня стануть слова:

Клас у мене дружний є –

Він мене не підведе!

 

  1. Обмін інформацією.

Миколка – першокласник (Надія Кирян)

Перший раз малий Микола 
Став збиратися до школи 
Олівця поклав у сумку, 
Книги, ручку, зошит, гумку, 
М’яч, перо, граблі, подушку, 
На обід м’яку пампушку, 
Двох ведмедиків, лопату, 
Білочку руду хвостату, 
Лук, і стріли, і рушницю, 
Ще й пухкеньку паляницю, 
Ще стільця, стола і парту, 
І географічну карту, 
Трактора, машинку, мило – 
Вже й надворі звечоріло. 
Сів Миколка, дума думку: 
«Чи усе поклав у сумку?»

  • Поясніть, чи все правильно робив Миколка?
  • А які предмети ви кладете в портфелі, в ранці?

 

  1. Групове заняття. Склади портфель.

Можна провести рухливу гру – естафету, поділивши клас на 2-3 команди. Підготувати різні предмети та портфелі, в які необхідно скласти тільки учбове приладдя. Перевірити, як впоралися команди.

 

  1. Крісло автора. Історія шкільного портфеля.

Можлива інформація:

      Портфель (від фр. porte  несу, feuilles  аркуші паперу) — велика чотирикутна сумка із застібкою, в якій носять ділові папери, книжки, зошити та інші предмети, що пов'язані з «паперовою» роботою. Портфель, як правило, забезпечений ручкою на одній з торцевих поверхонь. Закривається однією або двома застібками, або блискавкою. Виготовляється зі шкіри або пластмаси. Може також мати ремінь для носіння через плече. Ділові портфелі робляться з м'якої або твердої шкіри, можуть мати металеві ніжки для додавання стійкості. Також портфелі використовуються для транспортування ноутбуків.

      Рюкза́к (іноді вживається також наплечник[1], наплічник) — у найпростішій формі — мішок з тканини що переноситься на спиніта має дві лямки для кріплення на плечах, але можуть бути і винятки. Легкі рюкзаки інколи можуть носитись лише на одному плечі або в руках, подібно до звичайних торб. Рюкзакам часто віддають перевагу перед сумками для перенесення важких багажів. Великі рюкзаки, що використовуються для перенесення речей вагою понад 10 кг зазвичай розвантажують плечі (зазвичай, приблизно 90 % ваги) на напузний пояс, а наплечні лямки використовуються, в основному, для стабілізації положення рюкзака.

      Слово «рюкзак» походить від нім. Rucksack, утвореного від Rücken («спина») та Sack («мішок, сумка»). У Сполучених Штатах поширена назва knapsack, а у Великій Британії  rucksack. Назву, подібну до слова «рюкзак» використовують у данській (rygsæk), норвезькій (ryggsekk), нідерландській (rugzak), шведській (ryggsäck), російській мовах. В українській, особливо на Західній Україні та в діаспорі, часом вживають слово «наплечник»[2], близьке до польського «plecak».

      Історія шкільного ранця

Ранець звикли вважати виключно приналежністю школяра. На самій-то справі цей нехитрий предмет перекочував до дітей з армії. Ранці - обов'язкова частина похідного спорядження. Якщо в Росії солдати частіше брали з собою речовий мішок, який більше нагадує безформний рюкзак, то в Європі і, особливо в Німеччині, ранці з'явилися вже в 18 столітті. Німецькі солдати уміщається в заплічну похідну сумку пару комплектів змінного одягу, та й ще ранцевий запас продовольства. І тільки через 200 років словом «ранець» почали називати учнівську сумку.

      За останні 100 років ранець кілька разів сильно видозмінювався. До революції його робили дуже схожим на військові сумки з щільної шкіри з кришкою обшитою хутром тюленя. Носити таку ношу на плечах було важко і незручно. Після війни ранці якось забулися, і діти ходили в школу з польовими сумками. Пізніше з'явилися радянські портфелі, все як один - з коричневого міцного шкірозамінника, щоб діти від навчання на дурниці не відволікалися.   

      Довгий час портфелі і ранці були дуже схожі і за кольором і за розміром. Сьогодні школи рясніють ранцями всіляких забарвлень і форм: світловідбиваючі і ортопедичні, з купою кишеньок і потаємних відділень, з мультяшними героями і неоновими вставками.

      Зараз вчені розробляють електронні шкільні ранці, які зможуть замінити підручники, зошити, щоденники. В такому ранці можна зберігати кілька десятків підручників з картинками, а важить він трохи більше одного кілограма! Адже такий ранець виглядає, як планшетний персональний комп'ютер.

 

 

 

5 зустріч. Як я добираюся до школи.

Мета: навчати активного слухання в умовах усного спілкування, з увагою сприймати усні репліки вчительки та однокласників; формувати правильну безпечну поведінку учнів.

 

  1. Вітання.

Доброго ранку! Вдалого дня!

Заряд позитиву приймаймо щодня!

(передати «позитив» різними рухами по колу)

Ігровий тренінг «Я обираю настрій»:

  • Прислухайтесь до власних почуттів і оберіть той смайлик, який відповідає вашому настрою і який ви хотіли б зберегти на цілий день. (Учні роблять вибір).

 

  1. Групове заняття. Як я добираюся до школи.

Жартівлива гра: «ланцюжком» відповісти на запитання «Хто і як добирався до школи?», так щоб вид транспорту починався, наприклад, літерою «А» або на іншу літеру, яку запропонують діти (я добирався на автомобілі, а я – на автобусі, я – на абрикосі, я – на альбомі тощо). Діти мають право називати всі слова на «А», навіть якщо це не вид транспорту.

Продовжити гру «серйозними» запитаннями:

- Хто сьогодні прийшов до школи пішки? (разом з учнями полічіть підняті руки і викладіть на дошці цифру, яка відповідає кількості учнів).

- А як називаються люди, які рухаються пішки узбіччям дороги чи тротуаром? (Учитель записує друкованими буквами або викладає слово «пішоходи» на дошці біля цифри, яка позначає кількість пішоходів класу).

- А хто сьогодні приїхав до школи будь-яким транспортним засобом: автобусом, машиною тощо? (разом з учнями полічіть підняті руки і викладіть на дошці цифру, яка відповідає кількості учнів).

- Як називаються люди, які їдуть в автобусі чи в машині? (учителька записує слово «пасажири» друкованими буквами на дошці).

- Визначте, кого більше: пішоходів чи пасажирів?

 

  1. Обмін інформацією. Історія появи правил дорожнього руху.

Можлива інформація:

Був час, коли по вулицях і дорогах їздили лише вершники верхи на конях, колісниці й кінні вози. Їх можна вважати першими транспортними засобами. Їздили вони, не дотримуючись жодних правил, і тому нерідко стикалися один з одним. Адже вулиці міст у ті часи зазвичай були вузькими, а дороги звивистими і нерівномірними. Стало ясно, що треба упорядкувати рух по вулицях і дорогах, тобто винайти правила, які зробили б рух по ним зручним і безпечним.

Перші правила дорожнього руху з'явилися більш 2000 років тому, ще при Юлії Цезарі.

Вони допомагали регулювати рух по вулицях міст. Деякі з цих правил дійшли до наших днів. Наприклад, вже в ті давні часи на багатьох вулицях було дозволено тільки односторонній рух.

У Росії дорожній рух регулювалося царськими указами. Так, в указі імператриці Анни Іоанівни від 1730 року говорилося: «Візників та іншим всяких чинів людям їздити, маючи коней в упряжі, з усяким острахом і обережністю, струнко. А тих, хто не буде дотримуватися цих правил, - бити батогом і засилати на каторгу». А в указі імператриці Катерини II сказано: «На вулицях ямщикам ні в якому разі не кричати, не свистіти, не дзвеніти і не бринькати».

Наприкінці XVIII століття з'явилися перші «саморушні візки» - автомобілі. Їздили вони дуже повільно і викликали у багатьох критику і насмішки. Наприклад, в Англії ввели правило, за яким попереду кожного автомобіля повинен був йти людина з червоним прапором або ліхтарем і попереджати зустрічні карети і вершників. А швидкість руху не повинна була перевищувати 3 кілометри в годину; крім того, водіям заборонялося подавати попереджувальні сигнали. Ось такі були правила: не свисти, не дихай і повзи як черепаха.

Але, незважаючи ні на що, автомобілів ставало все більше і більше. І в 1893 році у Франції з'явилися перші правила для автомобілістів. Спочатку в різних країнах були різні правила. Але це було дуже незручно.

Тому в 1909 році на Міжнародній конференції в Парижі була прийнята Конвенція з автомобільного руху, яка встановила єдині правила для всіх країн. Ця Конвенція запровадила перші дорожні знаки, встановила обов'язки водіїв і пішоходів.

Сучасним правилам дорожнього руху майже 100 років.

 

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
14 червня
Переглядів
13829
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку