Перший урок 2026-2027 "Мова гідності"

Конспект першого уроку

Тема: «Мова Гідності: Слова, що творять дива!»

Мета уроку:

• Навчальна: розширити знання учнів про Україну, її державну столицю, символіку, географічні особливості та народні традиції через ігрову вікторину

- ознайомити дітей із поняттям «гідність»

- навчити розрізняти підтримувальні («слова-сонечка») та образливі («слова-колючки») вислови

• Розвивальна: розвивати емоційний інтелект, емпатію, вміння аналізувати власну поведінку та вчинки інших

-формувати навички критичного мислення під час розв'язання ситуативних завдань

-розвивати вміння висловлювати власну позицію та працювати у команді

• Виховна: виховувати почуття патріотизму, глибокої поваги до державної символіки та вдячності захисникам і захисницям України

-виховувати культуру спілкування, взаємодопомогу та самоповагу за «золотим правилом життя»

Обладнання: мультимедійна презентація, цеглинки Lego (зеленого та червоного кольорів) для кожного учня

заготовки «Сертифікатів носія мови Гідності»

Хід уроку

1. Організаційний момент (3–5 хв)

Налаштування учнів на роботу, створення позитивного емоційного клімату.

Вчитель: Доброго дня, мої любі хлопчики та дівчатка! Я щиро рада вітати вас у нашому затишному класі після теплого літа. Подивіться на екран — нас зустрічає дивовижний птах Бусол біля «Чарівної брами знань». Давайте налаштуємося на цікаву подорож.

Прийом «Подаруй сонце»: Поверніться одне до одного, посміхніться найсвітлішою посмішкою та уявно покладіть на долоньку сусіду маленьке гаряче сонечко. Нехай воно зігріває нас протягом усього уроку! Чи готові ваші оченята дивитися, вушка — слухати, а серця — відчувати? Тоді вирушаймо!

2. Актуалізація опорних знань

Повторення вивченого, мовна розминка, бесіда про літо.

Вчитель: Наш друг Бусол запитує: «А скажіть, чи подорожували ви цього літа Україною?»

. Хтось із вас, можливо, підкорював гірські вершини, відпочивав біля тихої річки чи блакитного моря, гостював у дідуся з бабусею в селі, відвідував нові міста, а хтось насолоджувався затишними днями вдома

. Розкажіть коротко, де побували ви? (Діти діляться короткою інформацією, передаючи іграшкового мікрофона).

Вікторина «Як добре ти знаєш Україну?»

Вчитель: Бусол пропонує нам відкрити «Чарівну браму знань» за допомогою відповідей на запитання. Покажіть, які ви кмітливі:

-Яке місто є столицею України? (Київ / Харків / Кривий Ріг)

-Який символ зображений на малому Державному Гербі України? (Лев / Тризуб / Золотий орел)

-Як називається найбільша та найголовніша річка України? (Дністер / Дунай / Дніпро)

-Які гори знаходяться на заході України? (Альпи / Карпати / Еверест)

-Яке дерево є одним з народних символів України? (Дуб / Калина / Черешня)

-Як називається традиційна українська сорочка з красивим вишитим візерунком? (Світшот / Вишиванка / Футболка)

-Який український танець відомий у всьому світі? (Танго / Гопак / Вальс)

Вчитель: Молодці! Ви блискуче впоралися. Наш Бусол щасливий повертався до свого рідного гнізда. Облетівши Україну з краю в край, він скрізь чув рідне українське слово — щире, мелодійне та тепле, яке зберігає нашу історію і культуру та об’єднує нас.

3. Мотивація навчальної діяльності (5 хв)

Вчитель: Що це? Гніздо Бусла порожнє, а навколо нього кружляють пір'їнки з написами: «Ти завжди все псуєш!», «З тобою ніхто не хоче дружити!», «Ти нічого не вмієш!»

Діти, це слова, які залишилися після сварки лелечат. Вони такі гострі та важкі, що птах не зміг змахнути їх своїми крилами і змушений був покинути домівку. Допоможемо Буслу повернути лелечат. Завітаємо до мудрого кота Василя Муркотія.

4. Вивчення нового матеріалу .

Зупинка 1. Казковий сад

Вчитель: Мудрий кіт пропонує нам замислитися: «Чи можуть слова ранити або зцілювати нас?» Давайте подивимося на чарівну Ромашку, яка росла в цьому саду.

Що відбувалося з Ромашкою, коли вона чула образливі та злі слова?

(Вона втрачала свої сили, її пелюстки опускалися, вона почала в’янути та зовсім перестала вірити в себе).

Чому слова так сильно вплинули на квіточку?

(Бо кожне слово має велику силу; злі слова руйнують віру в себе, а добрі — дарують енергію).

Зупинка 2. Лабораторія

Вчитель: А тепер зазирнемо до наукової лабораторії, щоб провести справжній експеримент. Подивіться на дві вази з квітками. Квітка А постійно чула образливі слова: «Відійди! Ти не вмієш!», «Ти завжди все псуєш!» Що з нею сталося? Вона зів’яла, а вода в її вазі помутніла. Квітка В чула слова підтримки: «Ти зможеш!», «Давай разом!», «Твої зусилля важливі!» Вона розквітла яскравим сонечком, а вода залишилася кришталево чистою.

Прийом «Чарівна машина перетворень»

У кожного з нас є суперсила, яка називається емпатія (вміння відчувати та розуміти біль іншого) Завдяки їй ми можемо зробити «апгрейд» наших слів. Якщо ми випадково образили когось або чуємо злість, ми можемо перетворити «колючі» слова на «сонячні». Замість «колючого»: «Ти все псуєш!» Кажемо «сонячне»: «Твої зусилля важливі! Давай спробуємо разом!»

Вчитель: Що ж таке «Гідність»? Це Повага до себе та Повага до інших .

5. Закріплення та застосування знань (10–12 хв)

Інтерактивна гра «Світлофор рішень»

Вчитель: Я буду зачитувати фрази, які ми часто чуємо в житті. Якщо фраза транслює повагу («слово-сонечко») — підніміть зелену цеглинку Lego. Якщо фраза ранить гідність людини («слово-колючка») — підніміть червону цеглинку! Поясніть свій вибір.

«Нічого, ти спробуєш ще раз і все вийде!» — Зелена (Слово-сонечко! Дає сили та віру в себе).

«Ти такий повільний, ми через тебе програємо!» — Червона (Слово-колючка. Ранить гідність і засмучує).

«Чи можу я сісти поруч з тобою?» — Зелена (Прояв поваги до особистого простору іншого).

«Він дивно говорить. Напевно, він не дуже розумний» — Червона (Слово-колючка. Ранить гідність)

.

«Ти не можеш грати у футбол. Ти ж дівчинка» — Червона (Слово-колючка. Обмежує та ображає дитину).

«Кожен має право помилятися» — Зелена (Прояв поваги і турботи до іншого).

Зупинка 3. Місток гідності

Вчитель: Мова може будувати містки поваги або зводити холодні стіни образ. Що оберете ви? Об’єднаймося в чотири групи. Кожна група отримує картку з життєвою ситуацією та має дати гідну відповідь.

Група 1 (Ситуація 1): Марійка помилилася біля дошки. Петрик вигукнув: «Ну ти й незграба!».

Завдання: Чи гідно так говорити? Як Петрик міг сказати інакше, щоб побудувати місток підтримки?

(Варіант відповіді: «Не хвилюйся, Марійко, кожен має право помилятися. Наступного разу все вийде!»).

Група 2 (Ситуація 2): Олегу не сподобалася гра, яку запропонували друзі. Він сказав: «Мені ця гра не подобається. Я хочу пограти в інше».

Завдання: Чи гідно так говорити? Як би вчинили ви?

(Варіант відповіді: Так, це гідно. Олег ввічливо висловив власну думку, не ображаючи інших. Можна запропонувати компроміс — пограти спочатку в одну гру, а потім в іншу).

Група 3 (Ситуація 3): Команда програла, і діти почали звинувачувати Івана, що він був надто повільний.

Завдання: Чи гідно так говорити? Як вчинити правильно?

(Варіант відповіді: Негідно. Команда — це єдине ціле. Варто сказати: «Ми сьогодні програли, але ми грали разом. Наступного разу ми потренуємося і обов'язково переможемо!»).

Група 4 (Ситуація 4): Тарас побачив малюнок друга й сказав: «Мені не дуже подобається твій малюнок. Ось у мене дійсно гарний малюнок».

Завдання: Чи гідно так говорити? Як сказати толерантно?

(Варіант відповіді: Негідно, бо це знецінює працю іншого. Краще сказати: «У тебе цікавий задум та гарні кольори! А мені подобається малювати ось так...»).

6. Підсумок і рефлексія

Вчитель: Наш урок добігає кінця. Сьогодні ми переконалися, що мова гідності — це набагато більше, ніж просто гарні слова. Це про те, як ми ставимося одне до одного, як поважаємо себе, своїх близьких та свою Батьківщину.

Урочистий момент: Звучить символ нашої єдності, свободи, незламності та віри в перемогу — Державний Гімн України. Кожного разу, слухаючи його, ми згадуємо тих, хто виборював і продовжує виборювати право нашої держави бути вільною. (Учні підводяться для прослуховування фрагменту Гімну).

Хвилинка вдячності нашим Супергероям: Завдяки нашим мужнім захисникам і захисницям ми сьогодні маємо можливість вчитися, мріяти та гратися під мирним небом. Давайте покладемо праву руку на серце. Нехай цей жест стане нашим тихим, але найсильнішим і найщирішим «Дякую!» для них.

Створення Кодексу класу (Наша суперкоманда): Давайте пообіцяємо виконувати два правила нашої суперкоманди:

-Чуємо одне одного.

-Допомагаємо, а не сміємося.

Вручення сертифікатів: Ви пройшли всі випробування, розгадали таємницю гнізда і повернули Бусла додому. Тепер кожен із вас офіційно отримує звання та «Сертифікат носія мови Гідності» Збережемо цю магію на весь навчальний рік

(Вчитель вручає дітям пам'ятні сертифікати).

Дякую вам за чудову, теплу та натхненну роботу! Ви — неймовірні!