Перший урок Тема: " Ми - діти України"

Тема: Перший урок « Ми – діти України»

Мета: познайомити першокласників із поняттями «школа», «клас»,

«вчитель», «урок»; розповісти про правила поведінки учнів у школі;

дати перше уявлення про правила для учнів; сприяти формуванню у

дітей позитивної мотивації навчання, учнівської активності, дисциплінованості;  актуалізувати знання, отримані раніше (уміння

розгадувати загадки); вчити робити узагальнення та висновки;

виховувати бажання навчатись, дружити, вести здоровий спосіб

життя, а також комунікативні якості.

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів, повідомлення теми і мети уроку.

Учитель.

– Шановні батьки, любі діти! Я щиро вітаю вас зі святом — Днем знань. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров'я та здійснення всіх бажань.

– Вже пролунав дзвоник на перший урок в житті наших малят. Вони стали першокласниками. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі!

– А батьки? Я впевнена: кращих батьків просто не існує. Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

1.     Робота з картою.

Учитель.

-       Діти, а де ж знаходиться наш клас? (У школі)

-       У якому місті знаходиться наша школа?  )

-       А як називається наша країна, у якій ми живемо? (Україна)

Дітки, цього року виповнилося 26 років з Дня незалежності України. Давайте з вами ознайомимося, які ж символи має наша держава.

- Давайте пригадаємо, де у людини знаходиться серце?

Покладіть руку на серце, прислухайтесь, як воно б’ється. І доки воно б’ється, доти живе людина. Через нього проходить сум і радість,біль і щастя. Серце може ненавидіти і любити. І якщо ненависть руйнує, убиває серце, то любов сповнює його життєдайною енергією й окрилює людину.

- Кажуть. що за розміром серце як кулачок. У мене ось таке. А яке у вас? Підійміть кулачки й покажіть. Коли ми складемо всі наші кулачки, вийде одне велике серце нашого класу.

- А що знаходиться у великому  серці нашого класу?

На дошці серце, а всередині карта України.

- Так, це Україна.

- Отже, тема нашого уроку «Ми-діти України!»

2. Ознайомлення з символами України.

Учитель.

Отже,  Батьківщина –   це  та  земля,  де  ми  народилися  і  живемо.

–   Тож  як   називається  наша  держава,  наша  Батьківщина?  (Україна)

–   А ми  хто?  (Українці)

–   Ми  любимо  неньку – Україну  і  зробимо  все,  щоб  вона  процвітала.

–   А що ви маленькі  школярики  можете  зараз  зробити  для  України?  (Добре  вчитись,  добре  поводитись,  нести  радість  людям).

 

ІV. Вивчення нового матеріалу. Подорож до Країни Знань.

Учитель.

Практична робота.

—  У вас на партах лежать серця, у серединках яких ви повинні написати свої імена.

— Вийдіть до мене, блакитні сердечки, назвіть своє ім’я, прізвище і «подаруйте» своє серце Україні.

З допомогою вчителя діти прикріплюють серця на  карту Україну.

—    Тепер вийдіть жовті сердечка…

Народження нової родини.

—   Ось саме зараз народилась нова родина, наша класна сім’я.Давайте зробимо велике коло.Подивіть­ся один на одного, посміхніться.  Ми всі різні — маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас є і багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми разом буде­мо вчитися, співати, танцювати, веселитися, ходити на екскурсії.Давайте повернемося один до одного, посміхнемось і сильно стиснемо один одному ручки.

• Давайте всі разом повторимо ці слова:
• Ми всі одна сім’я
• Неповторні ти і я
• Будемо усі дружити
• В мирі і злагоді жити.
• Молодці! Сідайте на свої місця. Коли народжується дитина на небі Бог запалює зірку. Якщо людина добра, живе по совісті, шанує інших – то її зірочка горить яскраво і всі милуються її красою.Давайте і ми запалимо свічечку,як уявну зірочку нашої нової родини. І щоб вона горіла якнайяскравіше ви повинні бути чемними, добрими, гарно вчитися, не ображати інших, не шкодити шкільного майна, поважати своїх батьків, бути гідними синами та дочками своєї держави.

Фізкультхвилинка(пісня «Перший раз у перший клас»)

Казкова інсценізація.

Стукіт у двері, учитель відчиняє, бере лист і па­кунок, читає.

Учитель. Місто Кривий Ріг?

Учитель. Школа № 94?

Діти. Так!

Учитель. 1-Б клас?

Діти. Так!

Учитель. Тож у цей святковий час

Лист прийшов, мабуть, для вас!

(Читає лист.)

Вас вітаєм від душі,

Відтепер ви — школярі!

Бажаєм гарно вчитися,

З усіма подружитися.

Вам передаєм пакунок —

Шкільні книжки у подарунок.

З ними будете сумлінно

Вчитись тільки на «відмінно».

Ми працювали по них гарно,

Перший клас пройшов не марно,

Всі навчилися писати,

Рахувати і читати.

Звірята «Лісової школи».

Вибігають Лисичка та Вовчик. Це можуть бути старші учні, а можуть — учні цього ж класу.

Лисичка.

Почекайте! Підождіть!

Дарувати не спішіть!

Зможуть ці нові книжки

Нам із Вовчиком допомогти!

Перший клас ми прогуляли,

Цілий рік байдикували,

А тепер і не читаєм,

Й рахувати як, не знаєм!

Вовчик. Хай малята ще гуляють,

І танцюють, і співають.

Для чого їм книжки новісінькі?

Вони ж не знають нічогісінько!

Я їх краще заберу,

Знов до лісу віднесу!

Учитель. Ви, звірята, не праві.

Діти всі в нас молодці!

Вовчик. Вашим я словам не вірю,

Зараз сам я перевірю!

Загадки вибрав я складні.

Вам їх не відгадати, ні!

Намагається прочитати загадки, але не може.

Учитель. Сором, Вовчику, тобі,

Вивчив букви ти не всі!

Якщо не будеш вчитись,

Не зможеш в світі жити!

Читає загадки, діти відповідають хором.

Є чарівник у школі в нас,

Дітей запрошує він в клас.

Щоб не спізнились на урок,

Нам голос подає ... (дзвінок).

Букви всі від А до Я На сторінках ... (букваря).

Буває в лінію й в клітинку,

У ньому пише кожна дитинка. (Зошит )

Язика не має, а всіх грамоти навчає. (Книга)

Спокою вона не знає, дітям креслить помагає.

Різні лінії, фігури, щоб прямими вони були. (Лінійка)

Довгі палички кругленькі: сині, жовті, червоненькі.

На папері походили, кольори свої лишили.

Звуться палички оці кольорові… (Олівці)

Нею тільки поводи,

Залишаються сліди.

Що за дивна штучка?

Це звичайна ... (ручка).

Ручки й олівці, щоб знали,

Ми кладемо у ... (пенали).

Лисичка. Ой, загадки відгадали!

Ви мене не здивували!

А ось правила шкільні

Знають справжні школярі.

Правила ці виконайте

І книжечки забирайте!

Дає вчителю правила для школярів.

Учитель. Діти, зараз ми ознайомимося з основними правилами учнів.

Гра «Правила для учнів»

Учитель читає вірш С. Маршака, а діти виконують відповідні рухи.

— Заходить вчитель — треба встати. (Встають.)

— Коли дозволить, тихо сядь. (Тихо сідають.)

— Спитати хочеш — не гукай (сваряться пальчиком),

— А тільки руку піднімай. (Піднімають руку.)

— У школі парту бережи. («Витирають» кришку парти.)

— І на парті не лежи. (Схиляються на парти.)

— Щоб урок минув не марно,

— Треба сісти рівно, гарно. (Випрямляються, кладуть руки напарту.)

— Не розмовляй  на уроках  як папуга чи сорока

(Махають руками, ніби крилами птахи).

• Щоб бути  гарними  школярами  потрібно  виконувати  правила  учнів.
• А ви  їх  знаєте?
• Зараз перевіримо  і  пограємо  в  гру

«Так  чи  ні»

• Якщо «так»  –  плескайте  в  долоні,  а  якщо  «ні» –  тупочіть.

Треба  гарно  вам  читати?  (Так)

Треба  менших  ображати?  (Ні)

На  перерві  пострибати?  (Ні)

А  всі  парти  пописати?  (Ні)

Друга  треба  виручати?  (Так)

А  треба  слухати  матусю?  (Так)

Тоді  дратуйте  хоч  бабусю?  (Так)

У  школі  вибийте  шибки?  (Ні)

Учительці  робіть  все  навпаки? (Ні)

Брудне  взуття  носіть  у школу?  (Ні)

І  книги  кидайте  додолу?  (Ні)

Завжди  старших  поважайте!  (Так)

І  малюків  не  ображайте!  (Так)

• Молодці! Всі  правила  для учнів  ви  знаєте.
• А що потрібно  до  школи  брати  ви  знаєте?

 

Лисичка. Правила всі виконали.

Цим мене ви здивували.

Визнаю, що учні ці

У навчанні — молодці.

Вовчик. Ви не марнували час —

Книжки заслужив кожен із вас.

Хочу лиш я попроситись

Разом з вами нам учитись.

Учитель садить звірят.

Учитель. В школу йдуть всі недарма,

Вчення — світ, невчення — тьма.

Всі прийшли знання здобути,

Хочуть, грамотними бути.

Знання дітям необхідні,

Й навіть вам вони потрібні.

Ну, а книжка всіх навчить,

Як у світі треба жить!

За вашу активну участь звірята приготували  вам подарунки, малята –  медалі «Першокласник» і «Першокласниця».

Звірята з допомогою вчителя вручають учням медалі. Лисичка – дівчаткам, Вовчик – хлопчикам.

Давайте подякуємо звірятам за подарунок.

Діти. Дякуємо

Учитель. Сідайте звірята будете навчатися з нами.

Гра«Оцінки»
•    (Вчитель раніше підготував кружечки, на яких написані різні оцінки -  від 1 до 12. Потрібен пакет з потаємною кишенькою. Всі оцінки кладуться у пакет, але погані оцінки – в потаємну кишеньку. Вчитель проходить поміж дітей, які витягують лише гарні оцінки)
•    Ось які чудеса! Подивіться, у вас лише гарні оцінки! А де ж двійки та одиниці?   Подивимось! (витягує з потаємної кишеньки погані оцінки, показує їх дітям) Погляньте, одиниці та двійки залишилися в пакеті. Це означає, що в нашому класі  двієчників не буде. Давайте дружно поплескаємо в долоні, що це чудо збулося, і ви вчилися дуже гарно!

VІ. Підсумок уроку.

Учитель.

Я вірю, я впевнена, що буде наша Україна розвиненою європейською країною, коли підростають ось такі маленькі патріоти –  українці й україночки.

-Домашнім завданням вам було, написати вашу мрію, ким ви хочете бути, коли станете дорослими. Зараз ми зробимо з вами Капсулу часу і через 10 років , коли ви будете випускниками я вам її віддам. Але ким би ви не стали, я впевненна ви будете надійним майбутнім України.

-За старовиною легендою діти які ідуть до школи це маленькі зернята які 6 років наповнювалися маминою і татовою любов’ю, бабусиною і дідусевою добротою, теплом і радістю всіх оточуючих. І саме сьогодні прийшов час засіяти поле для того, щоб виростити добрий урожай. Саме сьогодні турботливі руки батьків, вчителів, рідних людей посіють ці зернята і будуть плекати їх. І я впевнена, що загальними зусиллями ми зможемо зробити так що з цих маленьких зерняток виросли справжні люди, люди з великої літери.

Нехай девізом усього вашого життя будуть такі слова:

Красивий, щедрий рідний край,

І мова наша – солов’їна.

Люби, шануй, оберігай,

Усе що зветься Україна.