Перший урок у першому класі «Школа відкрила нам двері свої»

 

 

Мета.  Формувати в шестирічної дитини адекватне уявлення про шкільне життя, відчуття себе повноправним членом великої шкільної сім'ї, формувати  інтерес до знань, прагнення їх здобувати, розвивати пам'ять, мислення, бажання працювати творчо, збагачувати словниковий запас.  Домагатися розуміння необхідності дотримуватися прийнятих у класі правил поведінки. Сприяти підвищенню шкільної мотивації, усвідомленню специфіки позиції школяра. Виховувати почуття гордості за свою школу, любові до школи, до навчання,  друзів, повагу до старших .

Хід уроку

         Вступне слово вчителя.

         Добрий день, мої милі діти.

Ви сьогодні вже учні у нас.

Будемо вчитись, дружити, радіти

Й називатися 1-Б клас.

Я сьогодні всіх щиро вітаю

В нашій школі, у дружній сім’ї.

І міцного здоров’я бажаю,

Й щастя-радості, любі мої.

Руку мамину ви відпустили

І пішли за учителем в клас.

Мами з татами теж зрозуміли,

Що тепер ви великі у нас.

Ви вже учні сьогодні у школі,

Й вам всміхнулося сонце вгорі.

І зустріли берізки й тополі

На великім шкільному дворі.

 

Послухайте таку казочку

•                   Був собі дитячий садочок. У ньому дружно жили діти. Коли хотіли – гралися, коли хотіли – розмовляли. Їм виповнилося по 6 років. Настав час іти до школи. Діти хотіли швидше стати школярами, але трішечки боялися. Яке воно шкільне життя? Але так було тільки спочатку. У класі їх зустріли вчителька, книжки, казкові герої, літери. Вони познайомились і зажили цікавим життям.

Ми також розпочнемо своє навчання зі знайомства. Я дуже хочу знати ваші імена. Пропоную кожному на рахунок «один», «два», «три» голосно сказати своє ім’я.

Діти вигукують імена.

•                            Ой, як вас багато! А ви почули, як кого звати?

Знайомство не відбулося! Ви, мабуть, зрозуміли, що всім разом говорити не можна. Говоритимемо по черзі. Для цього потрібно піднести руку. Ось так.

Діти називають свої імена.

•                   Діти, коли ви перебуваєте вдома, у дворі - ви сини і дочки, дівчатка і хлоп’ятка, а в школі, у класі – ви школярі, єдина класна сім’я, яка зростає, здобуває знання, товаришує. Сплетемо сьогодні наш сімейний, класний віночок! А як же віночок не буває без квіточок, так і школи не буває без вас, без дітей!

У кожного на парті – квіточка. Діти, виходячи по черзі до дошки, прикріплюють квіточки і утворюється віночок.

•                   І народився, ожив віночок нашої сім’ї, нашого класу. Відтепер ми разом мандруватимемо Країною знань, збираючи все, що вона нам подарує. А дарує вона, діти, те, без чого ми не можемо жити, працювати в сучасному світі, - знання. Ця країна водночас і загадкова, і пісенна, і математична. Дорогою на нас можуть чатувати небезпеки, труднощі, тому ми повинні завжди допомагати один одному, адже недаремно говорять: «Якщо поруч біля тебе справжній друг, дорога стає набагато легшою».

Зараз ми з вами заглянемо у цю цікаву країну. Не заблукати дорогою нам допоможе карта (зображення маршруту).

 

І ЗУПИНКА «КАЗКОВА»

• Діти, ви любите казки?
• Казки люблять і дорослі, і діти.

Королева казок приготувала для вас завдання. Ви їх повинні виконати, щоб продовжити нашу подорож.

Завдання Королеви казок

1. Гра «З якої казки?»

       «…А Півник тим часом замісив тісто, приніс дрова, розпалив у печі, а Мишенята    танцюють та в ігри грають…» (Колосок).

 

     «…Кізонько моя мила, Кізонько моя люба, чи ти пила, чи ти їла?..» (Коза-Дереза.)

 

«…Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю…» (Колобок).

 

 «…От Котик почув Півника, прибіг, забрав його у Лисички і приніс додому…» (Котик і Півник).

 

«…Хто, хто тут живе?

• Я – Мишка-шкряботушка, Жабка-скрекотушка, Зайчик-побігайчик!
• А ти хто така?» (Рукавичка).

2. Скільки звірів зустрів дорогою Колобок? (Зайчика, Вовчика, Ведмедя і Лисичку)

 2 ЗУПИНКА «МАТЕМАТИЧНА»

Королева математики вам теж приготувала завдання.

Порахуймо, скільки у нашому класі парт?

- Скільки у нашому класі дівчаток?

- Скільки у нашому класі хлопчиків?

- Скільки у нашому класі всіх учнів?

 

3 ЗУПИНКА «ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ»

Країна Знань, яку кожен з вас може вiдкриє, має свої закони, i ви їх повиннi знати і дотримуватись , щоб у школі під час уроків було тихо, щоб кожен мав своє місце за партою, щоб легше було вчителям вас учити, а вам — учитися.

 

 

 Гра «Правила для учнів»

Учитель читає вірш С. Маршака, а діти виконують відповідні рухи.

Заходить вчитель — треба встати. (Встають.)

Коли дозволить, тихо сядь. (Тихо сідають.)

Спитати хочеш — не гукай (сваряться пальчиком),

А тільки руку піднімай. (Піднімають руку.)

У школі парту бережи. («Витирають» кришку парти.)

І на парті не лежи. (Схиляються на парти.)

Щоб урок минув не марно,

        Треба сісти рівно, гарно. (Випрямляються, кладуть руки на парту.)

        Не стрекочи на уроках (зображають руками теленькання язи­ком),

       Як папуга чи сорока. (Махають руками, ніби крилами птахи.)

Будь старанним у навчаннi, 
Кожен день уроки вчи! 
Прiзвиськ дiтям не давай, 
А дiвчаток захищай! 
Клас і школу бережи, 
З цього дня вони твої!

4 ЗУПИНКА «ЗАГАДКОВА»

На цій зупинці нам потрібно відгадати шкільні загадки

 

1.Стоїть веселий свiтлий дiм,

дiтей багато дуже в нiм.

Там пишуть i рахують,

Читають i малюють. (Школа)

 

 2. В сумцi зошити, буквар.

Хто до школи йде?   (Школяр)

Хто скликає на урок?

То дзвенить шкільний...   (Дзвiнок)

 

3. Коли хочеш ти читати,

То мене повинен знати.

Всiх я розуму учу,

А сама завжди мовчу.  (Книжка)

 

4. Для письма, сказати прошу,

Що потрiбно взяти?   (Зошит)

5. Довгі палички, кругленькі, 
Сині, жовті, червоненькі, 
На папері походили, кольори свої лишили. 
Звуться палички оці кольорові... (олівці). 

6. Одну ногу маю, та журби не знаю.

 По папері ходжу, все писати можу,

Та сама ніколи не буду ходити,

Мусять мене діти по зошиту водити.

 Та не ті бешкетники, що скачуть у полі,

 А оті розумнички, що вчаться у школі.( Ручка)

 

7. Я негарно написала,

А вона все те злизала.

 Олівців моїх сусідка

Ця вертлява-буквоїдка. (Гумка.)

 

8. В мене є чудовий дім!

 Все що треба є у нім.

І живуть в будинку тому

Книги, ручки та альбоми. (Портфель.)

-Дітки, а чи знаєте ви, що потрібно ложити в портфель, а що ні? Послухайте віршик і подумайте, чи можна брати в школу зайві речі?

Микола-першокласник

Перший раз малий Микола

Став збиратися до школи.

Олівця поклав у сумку,

Книги, ручку, зошит, гумку,

М'яч, перо, граблі, подушку,

На обід м'яку пампушку,

 Два ведмедики, лопату,

Білочку руду хвостату,

Лук і стріли, і рушницю,

Ще й пухкеньку паляницю.

 Ще стільця, стола і парту,

 Ще й географічну карту,

Трактора, машину, мило.

Вже й надворі звечоріло.

Сів Микола, дума думку —

Чи усе поклав у сумку?

Н. Кир'ян

- Перевіримо, чи знаєте ви, що потрібно класти в портфель, а що ні.

Гра "Що лежить у портфелі?»

Учитель кидає комусь із дітей м'яч і на­зиває який-небудь предмет, наприклад: ручка, зошит, цеглина то­що. Якщо, на думку дитини, цей предмет повинен лежати в порт­фелі, вона ловить м'яч, якщо ні — ловити м'яч не треба.

 

5 ЗУПИНКА «ВІРШОВА»

Учні розповідають вірші про школу

Треба добре дiтям знати: 
В школi вчать дiтей читати, 
І писати будуть вчити, 
На екскурсії водити. 

Будуть вчити рахувати, 
Танцювати і спiвати. 
Нас навчать, як в свiтi жити, 
З усiма дiтьми дружити. 

Вчать у школі працювати, 
Труднощi перемагати. 
Завжди правду говорити, 
В свiтi лиш добро творити. 
 

  6 ЗУПИНКА «ІГРОВА»

Гра «Я – не я» 
А тепер давайте грати – треба вам відповідати. 
Рано – вранці хто піднявся? 
А хто сонечку посміхався? 
Не хотів хто одягаться? 
А зарядку хто робив? 
Свої ручки хто не мив? 
Добре зранку готувався. Хто? 
А ще досі не вмивався хто? 
Хто здоровим хоче стати? 
А знання хто хоче мати? 
 

7 ЗУПИНКА «СПРАВЖНІЙ ШКОЛЯР»

 

Бачу, всім вам хочеться знання пізнати і 
справжніми школярами скоріше стати! 
Молодці! Усе правильно! Ви довели, що маєте право носити звання «УЧЕНЬ». І всі ви отримаєте медальки першокласників.
      Вчитель вручає медальки першокласникам 
Тепер ви учні. У цьому класі ви будете кожен день отримувати подарунки. Але не цукерки, не тістечка, а знання!

Завдання для батьків

- Шановні батьки, діти витримали екзамен і отримали право називатися «УЧНЯМИ», а чи витримаєте ви залік? Подивимося, діти, як вони впораються? 
Батькам (10 чоловік) роздаються листочки, на яких записані початок фрази або її продовження, треба правильно « зібрати» фразу, знайти пару. 

 

• Заходити до вчителя в школу не менше 2 рази на тиждень !
• Не відкривати зошити і щоденник в поганому настрої !
• Ніколи не робити за дітей домашню роботу !
• Сварити своїх дітей тільки в крайньому випадку!
• Бути на батьківських зборах обов’язково!

 
- Молодці! Ви впоралися з завданням, але це були не прості фрази, це клятва батьків. 
-  Ну і нарешті я також 
Клянусь, не шкодуючи часу і сил, вести учнів по нелегкому, але цікавому шляху знань. 
Клянусь зробити все, що у моїх силах для того, щоб цей шлях був сповнений дивовижних відкриттів і радісних перемог. 
Клянусь відразу приходити на допомогу кожному, хто її буде потребувати. 
Клянусь, що жодний день, який проведуть діти у школі, не пройде марно. Учитель. 
 

Саме сьогодні у ваших батьків, дорогі діти, народжуються мрій, сподівання відносно Вас. У кожної дитини є своя щаслива зірка. Я пропоную батькам взяти зірочки і написати побажання для своєї дитини. Мрії повинні здійснюватися!
(написання мрії і складання їх у скриньку) 

Скриньку ми відкриємо в кінці 4 класу. 
Хай життя нашого класу, який щойно народився, завжди б’ється чистою джерельною водою. Успіхів вам! Натхнення, терпіння, нових відкриттів на нелегких, але цікавих шкільних стежинах. 
Хай доля вам стелиться рушниками! 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всі інші матеріали для друку знайдете за посиланням

https://sojaperechodko.blogspot.com/2015/06/blog-post_8.html