Перший урок " В нас одна Батькіщина – наша рідна Україна "

Тема. " В нас одна Батькіщина – наша рідна Україна "

Мета: Предметні компетентності:

розширити знання учнів про рідну Україну, про державні символи та народну символіку, формувати у дітей ціннісного ставлення до Батьківщини, почуття належності до своєї країни, до її історії та традицій, розвивати вміння одержувати інформацію, аналізувати її, порівнювати, робити висновки,

виховувати почуття патріотизму, заохочувати творити добро, здобувати знання, щоб бути гідним громадянином своєї держави; любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів Батьківщини.

Ключові компетентності:

вміння вчитися – самореалізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії з іншими учасниками навчально-виховного процесу; проявляти зацікавленість у навчанні, усвідомлювати свою діяльність і прагнути її вдосконалення;

загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язано висловлюватися в контексті змісту;

соціально – продуктивно співпрацювати в групі та парі, індивідуально, колективно;

здоров’язберігаючої – дбайливо ставитися до  здоров’я; викликати позитивні емоції на уроці;

компетентності з ІКТ  - здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією.

Обладнання. таблиця, «Державні символи України», карта України,  диск пісень про Україну, відео фільми про Україну, вірші про Батьківщину, комп’ютер.

ХІД УРОКУ

І Організація класу

 

Учитель: Під супровід пісні ,,Люблю цей світ”    

На землі великій є одна країна

Гарна, неповторна, красна, як калина.

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісень співають,

На бандурі грають і вірші складають

Про ліси і гори, і про синє море,

Про людей і квіти…

То скажіть же, діти,

Що це за країна?

Діти:

Україна.

1 учень

Добрий день, матусю Україно!

Сходить сонце радості й добра.

Україно, я твоя дитина,

Крапелька великого Дніпра.

2 учень

Не дивись, що я такий маленький,

Час мине - я швидко підросту

І усю любов свого серденька

Я тобі в дарунок принесу.

3 учень

Україно,Україно,

Ти земля моя єдина.

Ти у світі найрідніша,

Ти для мене наймиліша.

Тут мені веселка грає,

Хліб на ниві достигає.

Гай дубовий зеленіє,

Тут душа моя радіє.

4 учень

Оця земля, це небо, ці стежини,

Поля безкрайні, річенька в гаю,

Усе – моє, все зветься – Україна,

Її – всім серцем рідну я люблю!

5 учень

Шумливий ліс, Дніпра зелені кручі,

Говерла, що знялась за небокрай…

Ці люди – роботящі і співучі,

Це все моє – це наш славетний край.

 

II.Актуалізація опорних знань учнів

- Яке державне свято нещодавно відсвяткувала наша країна?

(День Незалежності України.)

День Незале́жності Украї́ни — державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою Акту проголошення незалежності України.

У цьому році ця подія є особливою, адже Україна відзначає свою …. річницю з дня проголошення незалежності.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель.  Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок . Ми проведемо урок – свято. А тема його:» В нас одна Батькіщина – наша рідна Вкраїна «— Сьогодні, у цей святковий та урочистий день, коли школи знову привітно відчинили свої двері, коли тисячі дітей з усіх куточків нашої країни сіли за шкільні парти, ми з сумом та тугою вболіваємо серцем за всіх, хто поклав своє життя для нашого вільного майбутнього. Щоб без гуркоту гармат, пострілів та вибухів, щоб під синьо-жовтим стягом України тисячі малят прийшли до Храму Науки, наші захисники, наші воїни, наші Герої віддали найдорожче – свої життя. Давайте вшануємо їх хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

ІІI. Основна частина

1 учень

Наш дім, це наша Україна!

Це наша сила, наша воля,

Держав багато, а вона єдина!

Так захисти ж її від ворога лютого!

Повзуть вони, немов черв’яче,

До влади рвуться, як скажені пси!

Не бійся їх, вони тебе бояться!

Вони, на нашій рідній нам землі!

Це окупанти нашої країни,

Перевертні часів СРСР,

Державна мова, рідна мова України,

Так захисти ж її, з тобою Дух Святий,

Скажи їм: «годі нами потикати!

Я українець, а не «руський раб!»

Я українець і я цим пишаюсь,

Країна, рідна Матінка моя!

Не бійся жити і казати їм в обличчя,

Що ви, як ненажерливі сичі,

Не бійся їх, вони тебе бояться,

Вони на наших прадідів землі!

Відстоїмо ми нашу Україну!

Відстоїмо, вона у нас одна!

Єдина, рідна в світі нам країна,

Вона є рідна матінка моя!

2 учень

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,-

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

Вчитель:Ми не хочемо перетинати кордони в своїй країні. Ми хочемо жити однією, великою родиною в красивій країні під назвою Україна. Нас ніколи і нікому не роз’єднати, тому що ми – українці!

Майже у всіх народів є державні символи. У нашої держави вони теж є. Давайте скажемо

   -Які  є державні символиУкраїни ?

Діти :Синьо – жовтий прапор ,тризуб  і гімн України.

Учень

Державний прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення – «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.

Учень

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте –жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Учень

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом

Українським в Україні.

 

Вчитель  Синьо-жовтий Державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів,на полях битв. Він – символ міцності й незалежності.

Учень

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила.

Наш герб – тризуб,

Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

добро і пісню

несемо ми людям.

Учень:Державний гімн – це урочиста пісня. Для Гімну України написані слова, які виражають найсердечніші думки і прагнення нашого народу. Їх автор – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда, непокірна мелодія, що її написав Михайло Вербицький.

Всі найважливіші свята нашого народу, проходять з урочистим виконанням Гімну України. Він звучить на ознаменування сили, слави і могутності держави.

Учень

Слова палкі, мелодія врочиста...

Державний Гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва, заповідь священна.

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

Вчитель: Легенда про українську пісню (проект С Дерди) –Колись, дуже-дуже давно, роздавав Господь землі державам.Але до загальної черги не встигла держава Україна. Важко працювала, втомилася і, втомлена, ледве прийшла до Бога.– Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами. Де ти була? – Працювала, – опустила очі, з яких рясно посипалися сльози-перли, – прости мені, Господи, піду я…Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя і відповів:– Знаю тебе, Україно, знаю. Знаю серце твоє вразливе та ніжне, знаю душу твою співучу і просту. Як працюєш важко. Знаю, як любиш простір і небо, волю і життя. Знаю, бо Сам сотворив тебе такою. Не йди, зачекай…– Якщо немає в Тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно…– Не журися, Україно. Посміхнися і радій. І співай пісню гарну! Нову пісню. Тому що вподобав я тебе і не дам тобі сумувати! Є у Мене земля! Моя земля. Залишив  її Собі, щоб тішитися, але з радістю віддаю тобі! Пануй, господарюй, працюй і радій! Це земля, де перегукуються степи з небом, а зоряний простір вкриває собою тишу дерев, де гори шепочуться з ріками, а у небі співає жайвір. І сонце там особливе, і люди надзвичайні.

Пісня

Моє ім'я - Батьківщина.

Лелеки легке крило.

Моє ім'я - Україна.

І сонечка тепло.

Моє ім'я - Вишиванка.

Я хрестик на полотні.

Моє ім'я - синє небо.

Я сонях малий під ним.

Татові слова.

Україна - це я.

Мамині пісні.

Україна - це ти.

Моє ім'я - Степ широкий.

Моє ім'я - Хліба смак.

Останній шкільний дзвіночок.

Над сивим Дніпром туман.

Моє ім'я - то Надія.

Моє ім'я - то Любов.

Моє ім'я - чиста мрія.

И віра, що з нами Бог.

Татові слова.

Україна - це я.

Мамині пісні.

Україна - це ти.(2х)

Моє ім'я - колискова...

Моє ім'я - то є Воля...

Моє ім'я - то Родина...

Моє ім'я - добре Слово...

Що збереже цей світ.

Татові слова.

Україна - це я.

Мамині пісні.

Україна - це ти.

Україна - це ти... .

Учень

Я -українка і цим пишаюсь,

Щаслива, що живу на цій землі,

Що ранкам сонячним твоїм всміхаюсь,

які дарують всю красу мені.

Учень

І я пишаюсь тим, що українка,

Моє коріння давнє, як вода.

Я – донечка держави, я – росинка,

Що на траві майбутнього зійшла.

Шляхи переді мною незліченні,

 Який обрати ще не знаю я,

Бо вчинки наші часом незбагненні,

Хай скорегує їх життя.

Я житиму для тебе, Україно! Найвища в цьому суть буття.

Учень

Я Україні віддаю пошану.

За небо. І проміння золоте.

Ця щирість в моїм серці не зів’яне.

Бо Україна – це святе.

Я Україні всю любов віддам і віру.

Бо знаю: світло душ поборе вражу тінь.

Щоб не було життя буденно-сірим.

Якщо не в нас, то хоч в майбутніх поколінь.

 

Фізпауза «Україно, вперед!» (Виконується під відеоролик.)

 

Вчитель  У кожного з нас є своє родинне вогнище; дім – в якому живемо ми і наші рідні. А от, коли скласти всі ці маленькі Батьківщини до купи, то вийде велика держава, держава – Україна!

Україна! Промовляєш це слово, і в уяві обов’язково постане калина в лузі, тополя в чистім полі, хрущі над вишнями, верба край долини. Це наші одвічні символи, які уособлюють красу України.

Правду каже прислів'я: «Без верби й калини нема України». — Вважалося, коли в родині народжується хлопчик, батько має посадити дуба, адже разом з молодим деревцем зростатиме і сила маленького хлопчика, він стане мужнім, кремезним та відважним. Якщо ж на світ з'являлася дівчинка – у подвір'ї садили калиновий кущ, бо «…як розцвітає щовесни калина буйним цвітом, як нанизує червоне намисто щоосені, так цвістиме і рум'янітиме донечка…». Дуб та калина – символи краси та сили. Саме тому, вишиваючи синові сорочку, а доньці весільний рушник, мати обов'язково вишивала дубове листя та калинові кетяги – як побажання доброго здоров'я, міцності родини та довгого і щасливого життя.

Вчитель

Україна – це історія народу, що протягом віків боровся за свою свободу і незалежність.

-Це імена славних звитяжців – героїв, які віддали своє життя за щастя народу: Байда Вишневецький, Іван Сірко, Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Гонта, Максим Залізняк, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк та інші.

-Це діячі науки, культури і мистецтва,  які звеличили нашу державу своїм талантом: Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Соломія Крушельницька, Іван Козловський, Оксана Петрусенко, Михайло Грушевський та інші.

 -Це видатні спортсмени, які своїми рекордами прославили Україну: брати Клички, Яна Клочкова, Юрій Вірастюк, Андрій Шевченко та інші.

 -Україна – це наша земля. Рідний край із славною історією, з мудрими, талановитими людьми, з чарівною піснею, що дивує весь світ, з невмирущими народними традиціями, з мальовничою природою.

-Україна – рідне село … рідна домівка, це рідна мова, якої навчила нас мама, співаючи колискову.

Учень  

Люблю село

Спитай за що? Й сам не знаю,

Люблю його дуже. Та й усе.

Можливо, що над ним веселка грає,

Що квітнуть яблуні і лан дзвінкий росте.

Люблю, напевне, за солодку воду,

За спів пташок, за голубу блакить,

За простоту і доброту народу.

Що без труда і дня не може жить.

Село моє, для мене ти єдине,

Криниця чиста з саду вигляда,

Хатина біла, сонях біля тину,

Така моя батьківськая земля.

 Учень

З Україною в серці живу,

І милуюся нею щомиті,

Бо я бачу її всю красу,

Що немає ніде, у всім світі.

Якщо маєш в серці Україну,

То живи для неї неодмінно,

І любов велику невгасиму

До людських сердець неси невпинно.

Учень

Я ДИТИНА УКРАЇНСЬКА

Я дитина українська,

Вкраїнського роду,

Українці – то є назва

Славного роду.

Україна – то край славний

Аж по Чорне Море,

 Україна – то лан пишний

 І степи і гори.

І як мені України

 Щиро не кохати?

 Мене ненька по-вкраїнські

 Вчила розмовляти.

І як мені України

 Щиро не любити?

 Мене вчили по – вкраїнські

 Господа молити.

 За свій рідний край і нарід

 Я Господа молю:

Зішли, Боже, Україні І щастя і долю!

V. Підсумок уроку.

Кожен з вас маленька часточка народу, великої родини. Україна чекає на вас.  Ось і закінчується наш урок. Ви молодці! Пропоную підвести підсумки.

-Коли святкуємо День Незалежності України?

 

-У цьому році яку річницю відзначаємо?

 -Бажаю вам успіхів у навчанні, здоров’я і цікавих зустрічей.

–Мені дуже хочеться, щоб ви запалили у своїх сердечках хоча б маленький вогник гордості за те, що ви – українці. Саме вам, діти, вивчати, берегти, шанувати і вивершувати. Будьте горді, чесні, розумні, любіть свій рідний край.  Її майбутнє – у ваших руках.

Вчитель

Ви – діти первістки вільної країни,

Ідіть сміливо в  світ.

Вам будувати майбутнє України

А поки що, у школі виростайте,

Навчайтеся, здоровими ростіть.

Вершини наполегливо долайте

І дружно у шкільній сім’ї  живіть.

Дитинство веселковими мостами,

Як в казці, швидко-швидко пролетить.

А потім юність росами-стежками,

Всі роки в школі – найсвятіша мить.

Тому у дружбі, радості зростайте

Хай сонце щастя світить вам щораз.

Шкільне життя ви всі запам’ятайте,

Нехай щастить вам, діти. В добрий час!