Пейзаж як жанр живопису. Виконання морського пейзажу в техніці «по-вологому» на тему «Перед грозою»

Орієнтовний план-конспект уроку з ОТМ

Дата:

Клас: 4

Час: 45 хв.

Тема заняття: Пейзаж як жанр живопису. Виконання морського пейзажу в техніці «по-вологому» на тему «Перед грозою».

Мета заняття:

•        освітня: систематизувати знання учнів про види та жанри образотворчого мистецтва, ознайомити з творами художників-пейзажистів та освоєння техніки «по-вологому»;
•        розвиваюча: сприяти розвитку творчих здібностей, уяви та фантазії;
•        виховна: виховувати спостережливість та любов до природи.

Тип заняття: комбінований урок.

Зоровий ряд: І.К.Айвазовський «Дев’ятий вал», «Ранок на морі».

Методичне забезпечення та обладнання вчителя: план-конспект уроку, наочність виготовлена вчителем, репродукції картин І.К.Айвазовського, аркуш паперу, акварельні фарби, пензлі, серветки, ємкість для води.

Матеріали та обладнання учня: акварельний папір формату А3, простий олівець, гумка, акварельні фарби, пензлі, ємкість для води, серветки для витирання пензлів та рук, фартух.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План уроку

І. Організаційний момент. (2 хв)

ІІ. Основна частина:

2.1. Актуалізація опорних знань. (3 хв)

2.2. Пояснення нової теми. (15 хв)

2.3. Виконання практичної роботи. (15 хв)

2.4. Фізкультхвилинка. (3 хв)

ІІІ. Заключна частина. (7 хв)

3.1.Виставка робіт.

3.2. Оцінювання учнівських робіт.

3.3. Домашнє завдання та підсумки.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Вітаюсь та перевіряю готовність учнів до уроку.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

2.1. Актуалізація опорних знань.

1. Станковий живопис – живопис, створений на станку (мольберті).

2. Мазок – накладання фарби коротким рухом, ледве торкаючись пензлем.

3. Спектральне коло – абстрактний ілюстративний спосіб відображення безперервності переходів між кольорами.

4. Колірна гама – ряд гармонійно взаємопов'язаних відтінків кольору в образотворчому й декоративному мистецтві.

5. Відтінок – відносна темність або світлість кольору, незалежно від його локального кольору.

6. Колорит – система співвідношення кольорів, що утворює певну єдність і є естетичним проявом барвистого різноманіття дійсності.

7. Перспектива – система зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.

8. Лінія горизонту – перспективна лінія, отримана перетином горизонтальної площини, розташованої на рівні очей того, хто малює, із площиною картини.

9. Етюд – допоміжний малюнок, виконаний з натури, для майбутнього твору чи його частини.

10. Реалізм –  художній метод у мистецтві, що ґрунтується на відтворенні дійсності.

2.2. Пояснення нової теми.

Природа безмежно різноманітна і чудова. Сонячне світло і навколишнє середовище створюють невичерпну гармонію фарб. Усе в природі гармонійно, доцільно, красиво. Вплив природи на людину, глибокі переживання і помисли, які вона викликає, сприяло появі в образотворчому мистецтві жанру пейзажного живопису.

Для теплої пори року притаманні більш теплі кольори, ніж для холодної, і навпаки, для холодної застосовують більш холодні відтінки. Якщо говорити про час доби, то для зображення ранку нам знадобляться ніжніші, легші відтінки порівняно з зображенням денного часу. Для зображення полудня використовують теплі, яскраві кольори, що добре контрастують між собою. Так, для відтворення сутінок відбирають холодніші відтінки, ніж удень.

Розрізняють такі види пейзажу: сільський, міський, гірський та морський. Поговоримо детальніше про морський пейзаж, який ще називають «мариною».

Спочатку море було складовою частиною зображення кораблів і водних баталій, але потім виразність і потужна краса стихії, її невловима мінливість стали самі по собі захоплювати живописців. Справжньою вершиною світового значення є творчість російського художника-мариніста І. К. Айвазовського.

Худодник створив більше шести тисяч картин, з яких чотири тисячі відносяться до мариністики. Художник часто витрачав один день на картину, працюючи з самого рання і до вечора, оскільки для нього було важливим зберегти єдність настрою. У залежності від розміру картини, інколи написання «небесного ефіру» займало до 12 годин. Багато хто думає, що Айвазовський замальовував море, сидячи на березі і спостерігаючи за хвилями. Проте він не завжди писав на пленері, а основним осередком його роботи була майстерня без картин та ескізів на стінах. Він пофарбував її у темно-коричневий колір аби не відволікатись від другорядних образів. Виходячи з цього принципу, мариніст вважав художником ту людину, яка вміє  змальовувати образи з пам’яті, тому часто дотримувався цієї думки і у своєму способі передачі сюжетів. Тож можна сказати, що море не було чітко змальованим з реальності. Сама пам’ять зображувала його, а отже, для художника характерна творча імпровізація. Для кожної картини майстер брав по три-п’ять кольорів, тобто палітра була  досить обмеженою. Аби краще зрозуміти море, він брав участь у воєнних та навчальних операціях флоту і деталізовано вивчав побудову кораблів та керування ними.

Розглянемо картину «Дев’ятий вал» (див. рис. А.1). Художник зобразив бурхливий океан. Хвиля швидкими темпами насувається на уламки корабля, який зазнав аварії. На цьому уламку ще залишилися люди, які пережили цю трагедію. Вони ведуть нерівну боротьбу зі стихією. Але ця боротьба їм не під силу, адже, як тільки відступає одна хвиля, насувається інша. Люди дуже налякані, у них зовсім не залишилося сил. Пробираються промені вранішнього сонця, вони надають воді жовтуватий відтінок. Небо в цей момент зображено також дуже насичено, що характерно для грозових хмар. Хвилі зображені на картині різними кольорами. Художник використовував різноманітну палітру. Тут і синій колір, і фіолетовий, і колір морської хвилі. Усі морські відтінки він відобразив одночасно в одній своїй роботі, що надає їй більшу насиченість.

Бачимо, що І.Айвазовський хотів показати цим твором усю силу морської стихії, що людині чи навіть кільком людям не впоратися з її натиском. Їх боротьба буде йти до останнього, кожну секунду вони будуть здійснювати буквально подвиг, але їм не вистояти в цій нерівній сутичці з розбурханою природою. Морські хвилі змітають все на своєму шляху, не шкодуючи нікого і нічого. Для стихії немає жодних перепон. Але віра людей не залишає ні на хвилину, незважаючи на те, що допомога не прийде.

«Ранок на морі» І.Айвазовського (див. рис Б.1) за відчуттями є повною протилежністю бурхливого «Дев’ятого валу». Умиротворення, спокій, безтурботність розливається в повітрі чудесного дня, який уже підходить до кінця. Жовте небо свідчить про наближення теплого, тихого вечора. Узбережжя спокійне і задумливе; легкі хвилі пробігають по гладі моря, але вітерець майже непомітний. До берега наближається корабель, який з нетерпінням очікують мама з донькою. За допомогою повітряної перспективи художник вдало передав безмежність моря, зобразивши на дальньому плані корабель, який відчутно менший за центральний. Розсіяне світло від сонця також підсилює неосяжність стихії. У цій картині домінує м’яка синьо-блакитна гама моря, і золотисті відтінки відблисків зниклого сонця за вітрилами корабля. Ніжні рожеві і лілові відтінки, низька лінія горизонту надають картині неймовірне сяйво і легкість.

Отже, у пейзажних творах за допомогою кольору живописці відображають не тільки побачене, а й пережите, діляться своїми емоціями.

Колорит пейзажу в природі залежить від освітлення, а в живописному творі – від багатства та узгодженості колірних відтінків з основним кольором. Завдяки кольору в поєднанні з іншими виражальними засобами (форма, композиція, світлотінь) та художнім прийомам живописного зображення митець тонко передає стан природи і створює відповідний за настроєм образ: ніжний, суворий, замріяний.

В одних краєвидах переважають яскраві радісні барви, в інших – спокійні, менш насичені. Кожний з них має свій настрій, що виражається в колориті – гармонійній взаємодії кольорів та їх відтінків, поєднаних художником для відтворення власного задуму.

На сьогоднішній день існують різні акварельні техніки, такі як: «по-сухому», «по-вологому», «алла-прима», «ліссеровка».

У техніці «по-сухому» попередньо продумані кольори готуються до роботи. Фарба наноситься на сухий папір в один шар. Перевагою цієї техніки є те, що ви керуєте формою мазка і його тональністю. Використовувати цей метод найвдаліше у графічній роботі. Це дозволить зберегти зображення ясним.

У техніці «по-вологому» необхідно спочатку змочити аркуш паперу, а вже потім наносити фарбу. Шари виходять прозорі та легкі. Цей ефект добре застосовувати при зображенні неба або просторів полів. Підступність акварелі криється в непередбачуваності результату. І тільки тривалі вправи та досвід дозволить вам контролювати плинність цих фарб.

Техніку «алла-прима» можна охарактеризувати як швидку, творчу манеру письма, а сам італійський термін перекласти словами «в один прийом». Картина, якщо працювати в цій манері, пишеться відразу за один сеанс, тобто без етапів, що вимагають висихання шарів перед повторним нанесенням наступних. Головне тут зводиться до того, щоб схопити суть, показати сміливими барвистими плямами найцікавіше, уникаючи при цьому ліссеровок – кольори повинні бути чистими. Цей прийом можна застосувати як в олійному живописі, так і в акварелі, але є відмінності – акварель текуча і прозора, тому дуже важливо уникати «брудних» напливів, але, в той же час, вливання кольору в колір можна вигідно використовувати.

Методика ліссеровки цікава тим, що шари фарби застосовують прозоро і багатошарово. Робота виконується на сухому папері. Попередній шар фарби повинен бути сухим. Потрібно наносити темний тон на світлий і зможете досягти насичених кольорів і глибоких тіней. Ця багатошарова техніка дозволяє працювати без поспіху, тож реалізувати ідею можна якнайкраще.

Не є винятком те, що кожну з цих технік можна поєднувати між собою і робота буде не менш гармонійною, ніж твори виконані за допомогою лише однієї техніки.

2.3. Виконання практичної роботи.

Для виконання практичного завдання, я пропоную дітям намалювати марину на тему «Перед грозою», використовуючи при цьому техніку «по-вологому». Для передачі атмосфери в роботі рекомендую використовувати теплі відтінки для неба та холодніші для зображення води. Море зобразимо спокійним, а небо навпаки – бурхливим.

1. Покладемо аркуш паперу у горизонтальному положенні. Зобразимо лінію горизонту нижче середини листа, щоб передати небесний стан перед стихією.

2. Намітимо гори, що знаходяться вдалині.

3. Намітимо об’єкти, що знаходяться на середньому та передньому планах.

4. Вологим пензлем вкриємо увесь лист паперу.

5. Теплими кольорами прозоро замальовуємо ділянку з небом, зображуємо хмари темною фарбою ледве торкаючись листа пензлем.

6. Для моря використовуємо холодні відтінки, та більш теплі для відображення хмар та сонячного відблиску у воді.

7. Зобразимо об’єкти на середньому та передньому планах.

8.  Після того як частково підсохне поверхня листа, промалюємо деталі.

Після мого виконання зразка, діти приступають до роботи. У процесі підходжу до кожного та надаю індивідуальні рекомендації.

2.4. Фізкультхвилинка.

Оголошую фізкультхвилинку – діти виходять із-за парт. Читаю вірш:

«Вам не хочеться сидіти?

Треба трішки відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

І сусіду посміхнись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плигніть, любі, кілька раз.

До роботи братись час.»

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

3.1. Виставка робіт.

Діти прикріплюють свої роботи на класну дошку за допомогою магнітів. Обговорюємо малюнки разом із учнями.

3.2. Оцінювання учнівських робіт.

Оцінюю почуття смаку, кольору та навичок дитини.

3.3. Домашнє завдання та підсумки.

Удома учням потрібно зробити етюд зимового пейзажу в техніці «по-вологому». На наступний урок треба принести: аркуш паперу для рисунку формату А3, графітні олівці різної твердості, гумку, вологі серветки.

Дякую за урок, діти розбирають роботи та прибирають робочі місця.

ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. А.1. І.К. Айвазовський «Девятий Вал».

Додаток Б

Рис. Б.1. І.К.Айвазовський «Ранок на морі».