Підготовка до НМТ. Тема 11

Тема 11 Українські землі у складі Австро-Угорщини у ІІ пол ХІХ ст.

Збереження латифундій – земельних володінь поміщиків. Збереженняза поміщиками сервітутів (ліси і луки). Важке становище селян (безземелля, безробіття, недоїдання). Демографічний бум (зростання кількості населення). Трудова міграція. Виїжджали до Канади, США, Бразилії, Австралії, Аргентини. Західна Україна залишалась внутрішньою колонією.1861р. – залізниця Краків-Перемишль, 1865 р. – Перемишль-Львів. Галузі промислов.: нафтова, озокеритна, деревообробна, соляна. Засилля іноземного капіталу. Кооперативи: 1883 р. – “Народна торгівля”, засновник Василь Нагірний. 1899 р. – “Сільський господар”, засновник Євген Олесницький. 1892 р. – страхове товариство “Дністер” у Львові. Соціально-економічний розвиток

1867 р. – перетворення Австрійської імперії на подвійну монархію Австро-Угорщину. Москвофіли – прихильники єдності з російським народом і державою. Лідери: Зубрицький, Дідицький, Добрянський. Мета: - приєднати Західну Україну до Росії. Діяльність: - 1870 р. – створили організацію “Руська Рада”; - створили Галицько-Руську матицю; - видавали газету “Слово”, де розповідали про доброго російського царя; - створили “язичіє” (суміш 4 мов); - створили “Братство тверезості”; - видавали дешеву літературу для селян; - заперечували існування окремого українського народу. Москвофільство

Народовці (українофіли) – прихильники єдності українців, стали домінуючою течею ХІХ ст. Мета: - єдність всіх українських земель; - піднесення української культури. Лідери: Ю. Романчук, О. Барвінківський, К. Левицький. Діяльність: - заперечували революційні методи боротьби; - видавали газету “Діло”, журнали “Русалка”, “Правда”. - 1861 р. – товариство “Руська бесіда” у Львові; - 1864 р.- І український професійний театр у Львові; - 1868 р. – “Просвіта” (культурно-освітнє товариство); - 1880 р. – І народне віче у Львові; - 1885 р. – Народна рада (політичне товариство), Юліан Романчук; - 1873 р. – Літературне товариство ім. Т. Шевченка у Львові; - 1892 р. – реорганізоване в Наукове товариство ім. Т. Шевченка (ініціатор Олександр Кониський, видавало книжки українською мовою, 1897-1913 рр. НТШ очолив Михайло Грушевський, існувало до 1940 р). Народовці

Суть: компроміс між народовцями із польською владою Галичини.Ініціатори: Юліан Романчук, Олександр Барвінський. Зміст: - українці отримали кілька місць в Австрійському парламенті; - відкрито гімназію в Коломиї; - 1894 р. - відкрили кафедру історії України у Львівському університеті (очолив М. Грушевський); - 1892 р. – ЛТШ стало НТШ (фінансувалось державою); - надали українському правопису статусу офіційного; - українців допустили до державних посад; - 1892 р. – створили ощадне товариство “Дністер” у Львові. Наслідки: - 1894 р. – офіційне припинення компромісу на галицькому сеймі; - зростання впливу галицьких радикалів.“Нова ера” 1890-1894 рр.

Народовці Буковини: Лідери: “Буковинська трійця” ( Юрій Федькович, Сидір та Григорій Воробкевичи);1875 р. – відкрили Чернівецький університет ( Смаль-Стоцький);Створили фракцію “Руський клуб” (об'єднання галицьких і буковинських депутатів у віденському парламенті). Народовці Закарпаття: Драгоманов назвав Закарпаття “пораненим братом українства”;Поступове скорочення кількості українських шкіл;Утвердження москвофільства;Діяльність “Общества св. Василия Великого”. Народовці на Буковині та Закарпатті

Радикали – молода інтелігенція, яка зазнала впливу ідей соціалізму, хотіла визволити народ від національного гніту. Лідери: Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький. Діяльність: - критично ставились до москвофілів і народовців; - видання часопису “Громадський друг”; - підтримували ідею возз'єднання українських земель; - 1895 р. – “Ukraina irredenta” (“Україна уяремлена”), автор Юліан Бачинський, ідея політичної незалежності України. - 1890 р. – РУРП (перша політична партія у Львові). Галицькі радикали

Називали Т. Шевченком західноукраїнських земель, письменник, поет. Автор 8400 художніх і наукових праць.1890 р.- створив РУРП, 1890-1898 рр. – голова РУРП. Доктор філософських наук. Автор повісті “Борислав сміється”, де порушив питання боротьби робітників за свої права.“Мойсей”, “Гімн”, “Зів’яле листя”, “Украдене щастя”. Відхід від радикалізму після зустрічі з М. Грушевським і співпраці з ним у Науковому товаристві ім. Т. Шевченка (від 1894 р.).Іван Франко

1890 р. – виникла РУРП у Львові. Лідери: І. Франко, Ю. Бачинський, М. Павлик, С. Вітик, М. Ганкевич. Мета: - утвердити соціалізм; - демократизація суспільного життя; - 1895 р. – “Україна уяремлена” – програма, яку написав Бачинський, закликав досягнути незалежності “від гір Карпатських до Кавказьких”Русько-українська радикальна партія РУРП

1899 р. – розкол РУРП. УНДП – найчисельніша українська партія;Лідери: Юліан Романчук, Кость Левицький. Діяльність: - боролись за незалежність України; - підтримували парламентський шлях боротьби; - боролися з москвофільством. УСДП – нечисельна партія. Лідери: Юліан Бачинський, Микола Ганкевич. Діяльність: - боролись за незалежність України; - організація страйків. Галичина – “український П’ємонт” (регіон, з якого почалось визволення України від чужинців)УНДП та УСДП 1899 р.