Підготовка до ЗНО/НМТ з біології. Тема 2.4 "Селекція організмів. Біотехнологія". У конспекті викладено загальні положення селекції організмів (штучний добір, гібридизація, індукований мутагенез, поліплоїдизація) та особливості сучасної біотехнології (мікробіологічний синтез, гібридна ДНК, синтез генів, секвенування ДНК, генетичні маркери, ПЛР)
Розділ 2. Закономірності спадковості та мінливості
Тема 2.4. Селекція організмів. Біотехнологія
Опорні конспекти
За програмою ЗНО/НМТ з біології
Зміст
Заняття №1. Селекція організмів
Заняття №2. Біотехнологія
1) Селекція – це наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів
2) Наукові основи селекції заклав видатний англійський біолог Чарльз Дарвін у своїх працях «Походження видів шляхом природного добору або збереження обраних рас у боротьбі за життя» (1859 р.) та «Зміна свійських тварин і культурних рослин» (1868 р.)
3) Микола Іванович Вавилов – російський вчений-генетик, автор закону гомологічних рядів спадкової мінливості; вивчав центри походження культурних рослин. Значний внесок у становлення селекції зробили й українські вчені: Василь Ремесло, Михайло Іванов, Левко Симиренко (видатний помолог та плодівник), Іван Мічурін (розробляв методи
селекції плодово-ягідних рослин), Микола Гришко
(видатний ботанік і селекціонер) та інші Чарльз Дарвін (1809-1882)
Сучасна селекція |
||
Розділи |
Об’єкти досліджень |
Теоретична основа |
• Селекція рослин • Селекція тварин • Селекція мікроорганізмів |
• Сорти рослин • Породи тварин • Штами мікроорганізмів |
• Генетика • Молекулярна генетика • Молекулярна біологія • Біохімія • Мікробіологія • Ботаніка та зоологія • Еволюційна біологія • Екологія |
Завдання |
Предмет |
|
• Покращення якості продукції • Задоволення потреб промисловості • Виведення сортів рослин та порід тварин із високою продуктивністю і стійкістю до дії несприятливих умов середовища та певних захворювань |
Вивчення закономірностей формування сортів рослин, порід тварин та штамів мікроорганізмів у створених людиною умовах |
4) Основні методи селекції:
Штучний добір – це процес відбору та збереження особин з певними, цінними для людини ознаками і сприяння їхньому розмноженню
Особливості штучного добору:
• Масовий добір не застосовується у селекції тварин
• Масовий добір застосовується для селекції перехреснозапильних рослин, індивідуальний – для селекції самозапальних рослин з отриманням чистих ліній
• Індивідуальний добір є ефективнішим, ніж масовий
Гібридизація – це поєднання генетичного матеріалу різних клітин чи організмів
Гібридизація |
|
|
Внутрішньовидова |
Міжвидова (віддалена) |
|
Споріднена (інбридинг) |
Неспоріднена (аутбридинг) |
Схрещування особин, які належать до різних видів або родів з метою поєднання у гібридів їх цінних спадкових ознак. Зазвичай, гібриди є безплідними (стерильними) |
Внутрішньовидове схрещування близькоспоріднених форм, яке призводить до підвищення гомозиготності нащадків та отримання чистих ліній. Часто у нащадків пригнічується життєдіяльність, оскільки більшість генів перебуває у гомозиготному стані |
Внутрішньовидове схрещування ліній, сортів або порід, яке призводить до підвищення гетерозиготності нащадків і виникнення явища гетерозису |
Виступаюча «щелепа Габсбургів» – результатом інбридингу
6800кг молока)
|
Приклади віддалених гібридів |
Розділ |
Приклади |
Селекція рослин |
Трітікале (пшениця + жито), культурна слива (алича + терен), логанбері (малина + ожина), плуот (слива + абрикос), йошта (смородина + аґрус), неші (яблуня + груша) |
Селекція тварин |
Бістер (білуга + стерлядь), мул (кобила + осел), ішак (ослиця + кінь), сарлик (як + велика рогата худоба), лігр (лев + тигр) |
Пшениця + жито = трітікале Кобила + осел = мул
Індукований мутагенез – це процес отримання індукованих мутацій шляхом впливу на організм мутагенних факторів. У контрольованих умовах, використовуючи індукований мутагенез можна отримати мутації, які майже або взагалі не зустрічаються у природних умовах
Поліплоїдизація – це процес отримання організмів, які мають кратне збільшення гаплоїдного набору хромосом (3n, 4n, 5n тощо). Поліплоїдизація застосовується у селекції рослин для підвищення їх врожайності та подолання стерильності (безплідності) гібридів
Поліплоїдна суниця
Основні напрямки сучасних селекційних досліджень |
Маркерна селекція – використання маркерів для визначення наявності і розташування генів, які відповідають за прояв селекційноцінної ознаки |
Геномна селекція – тестування геному за великою кількістю маркерів |
|
Адаптивна селекція – виведення сортів і порід з високим адаптивним потенціалом, тобто стійкістю до несприятливих умов зовнішнього середовища |
Селекція зробила надзвичайно важливий внесок у забезпечення продовольчої безпеки, зокрема було
створено нові, стійкі проти вилягання й більш продуктивні сорти рису, пшениці і кукурудзи
Використовуючи метод маркерної селекції (2) селекціонер може відібрати рослин з потрібними ознаками до того, як вони виростуть і дадуть урожай. Це значно пришвидшує селекційний процес
1) Сорт рослин – це група культурних рослин, які в результаті селекції отримали певний набір характеристик (корисних або декоративних), що відрізняють їх від інших рослин того ж виду. Кожен сорт рослин має унікальне найменування та зберігає свої властивості за багаторазового вирощування
2) Культурні рослини – це рослини, які вирощуються людиною для задоволення певних її потреб (отримання харчових продуктів, кормів в с/г, ліків, сировини тощо)
Голден Делішес Чемпіон Ренет Симиренко Флоріна
Популярні в Україні сорти яблуні домашньої
2) Порода тварин – це сукупність тварин одного виду, які завдяки селекції мають генетично обумовлені стабільні характеристики (властивості та ознаки), що відрізняють їх від інших особин цього виду і завжди передаються нащадкам. Наприклад, на сьогоднішній день відомо близько 350 порід собак
3) Штам мікроорганізмів – це чиста культура певного виду мікроорганізмів, виділена з певного джерела (води, ґрунту, повітря, харчових продуктів, організму), у якої вивчені морфологічні та фізіологічні особливості. Один вид мікроорганізмів може мати велику кількість штамів, що відрізняються між собою, наприклад, за чутливістю до антибіотиків, здатністю утворювати токсини або ферменти
3. Особливості селекції рослин, тварин та мікроорганізмів 1) У селекції рослин використовують:
• Масовий добір (для перехреснозапильних рослин) |
• Індивідуальний добір (для самозапильних рослин) |
• Усі форми гібридизації |
• Метод поліплоїдизації (дозволяє підвищити врожайність і подолати стерильність гібридів) |
• Метод індукованого мутагенезу |
• Метод суміші пилку (дозволяє подолати несхрещування рослин) |
Використання цих методів пов’язано з великою кількістю нащадків, здатністю до статевого та нестатевого (в тому числі вегетативного) розмноження і запилення, відсутністю статевих хромосом
2) У селекції тварин використовують:
|
Використання цих методів пов’язано з невеликою кількістю нащадків, здатністю лише до статевого розмноження, пізньою статевою зрілістю, наявністю статевих хромосом і, відповідно, статей, здатністю до внутрішнього запліднення
3) У селекції мікроорганізмів використовують лише індивідуальний та масовий добір, метод індукованого мутагенезу і штучного схрещування різних штамів за допомогою бактеріофагів, методи генетичної інженерії
Це пов’язано з переважною відсутністю статевого розмноження, швидким розмноженням, горизонтальним перенесенням генів, наявністю гаплоїдного набору хромосом або кільцевої ДНК
Метод штучного схрещування різних штамів за допомогою бактеріофагів
1) Гетерозис, або «гібридна сила» – це явище, за якого перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого схрещування, має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з вихідними батьківськими формами 2) Гіпотези, які пояснюють генетичні основи гетерозису:
Домінатні алелі гена блокують Перевагу гетерозисним гібридам надають дію рецесивних, які зумовлюють унікальні комбінації алелей: гетерозигота
несприятливий стан ознаки дає більший ефект, ніж гомозигота
3) Ефект гетерозису: найкращий прояв спостерігається в першому поколінні, потім відбувається згасання
4) У рослинництві гетерозис широко використовують для вирощування соняшника, кукурудзи, рису, цукрового буряка та сорго, у тваринництві – для розведення свиней і бройлерних порід курей
5) Проблема закріплення гетерозису у рослин розв’язується шляхом вегетативного розмноження гібридів, використання методів поліплоїдизації та генетичної інженерії
1) Походження культурних рослин вивчав видатний ботанік Микола Іванович Вавилов. У своїй науковій праці «Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна» (1939 р.) науковець визначив 7 основних географічних центрів походження культурних рослин
Центри походження культурних рослин (за М. І. Вавиловим) |
1. Південноазійський тропічний (33%): огірок, лимон, кокос, чай, апельсин |
2. Східноазійський (20%): рис, просо, яблуня, груша, персик, соя, грецький горіх, хурма |
3. Південно-Західноазійський (4%): м’які пшениці, ячмінь, жито, фінік, горох, диня |
4. Середземноморський (11%): капуста, буряк, морква, олива, виноград |
5. Аббісінський, або Ефіопський (4%): тверді пшениці, кавове дерево, бавовник, кунжут |
6. Центральноамериканський (10%): кукурудза, квасоля, гарбуз, какао |
7. Південноамериканський, або Андійський (8%): картопля, помідор, хінне дерево, ананас, арахіс |
2) Сьогодні, Індію та Індокитай з Індонезією розглядають як два самостійних центри, а Південно-Західноазійський центр поділений на Середньоазійський та Передньоазійський. Крім того, виділено нові центри: Австралійський,
Північноамериканський, Європейсько-Сибірський
Біологія. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс. Соболь В. І.
1. Завдання на розпізнавання. На рисунку зображено центри різноманітності та походження культурних рослин. Розгляньте рисунок і дайте відповіді на завдання 1-2
1) Морква, буряк, маслини походять з одного із чотирьох центрів, позначених літерами. Якою літерою позначено центр, з якого походять зазначені рослини?
2) Картопля, томат, ананас походять з одного з чотирьох центрів, позначених літерами. Якою літерою позначено центр, з якого походять зазначені рослини?
2. Завдання на зіставлення. Установіть відповідність між назвою процесу (1-4) та його характеристикою (А-Д)
1) гібридизація А) схрещування особин, які мають спільних предків
2) інбридинг Б) схрещування особин, які не мають спільних предків
3) аутбридинг В) підвищена життєздатність особин першого
4) гетерозис покоління порівняно з батьківськими
Г) об’єднання генетичного матеріалу різних організмів або клітин Д) схрещування особин, які належать до різних видів
1) Г
2) А
3) Б
4) В
Біологія. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс. Соболь В. І.
А) мутації
Б) рекомбінації
В) штучний добір
Г) гібридизація
2. Як називається наука про створення нових порід, сортів і штамів?
А) еволюційна біологія
Б) диверсикологія
В) філогенетика Г) селекція
3. Хто є автором вчення про центри походження культурних рослин?
А) Ч. Дарвін
Б) М. Вавилов
В) І. Мічурін
Г) Ю. Лібіх
А) гепард, кіт лісовий
Б) видра річкова, ондатра
В) антилопа гну, жирафа
Г) бджола медоносна, пес
А) шипшина собача
Б) гикавка сіра
В) петрів хрест
Г) горох посівний
А) Чемпіон
Б) Ніжинський
В) Ротвейлер
Г) Де-барао золотий
А) Південно-азійський
Б) Середземноморський
В) Аббісінський
Г) Андійський
А) томати
Б) капуста
В) какао
Г) огірки
А) порода коней
Б) сорт яблук
В) штам бактерій
Г) порода собак
А) Ренет Симиренка
Б) Де-барао золотий
В) Флоріна
Г) Голден Делішес
А) генетичної інженерії
Б) біоінформатики
В) біотехнології Г) біоніки
Б) несвідомий
В) рушійний
Г) масовий
А) масовий
Б) рушійний
В) стабілізуючий
Г) індивідуальний
А) інбридинг
Б) гетерозис
В) аутбридинг
Г) поліплоїдія
А) дерену й абрикоса
Б) аличі й терену
В) малини й ожини
Г) пшениці й жита
А) гомологічні хромосоми
Б) аутосоми
В) статеві хромосоми
Г) хромосоми взагалі
А) селекції рослин
Б) селекції мікроорганізмів
В) селекції тварин
Г) біотехнології
1. зернові А) соняшник, кукурудза, олива
2. олійні Б) буряк, тростина
3. тонізуючі В) жито, ячмінь, просо
4. цукрові Г) яблуня, вишня, черешня
Д) кава, чай, какао
1 – В 2 – А
3 – Д
4 – Б
1. Південноазійський А) морква, виноград, олива
2. Східноазійський Б) огірок, апельсин
3. Середземноморський В) рис, соя, персик
4. Аббісінський Г) картопля, хінне дерево
Д) кава, кавуни, бавовник
1 – Б 3 – А
2 – В 4 – Д
1. гетерозис А) споріднена гібридизація
2. поліплоїдія Б) явище «гібридної сили»
3. інбредна депресія В) чиста культура виду мікроорганізмів
4. штам Г) пригнічення життєдіяльності споріднених гібридів
Д) геномна мутація
1 – Б
2 – Д
3 – Г
4 – В
1. трітікале А) смородина й аґрус
2. культурна слива Б) терену і алича
3. бістер В) пшениця та жито 4. логанбері Г) білуга і стерлядь
Д) малина та ожина
1 – В 3 – Г
2 – Б 4 – Д
Культура: 1 – тонізуюча, 2 – цукрова, 3 – баштанна
Центр походження: 1 – Андійський, 2 – Аббісінський, 3 – Середземноморський
Назва плоду: 1 – ягода, 2 – кістянка, 3 – гарбузина
3, 2, 3
Плід: 1 – гарбузина, 2 – стручок, 3 – ягода
Рослина: 1 – однорічна, 2 – дворічна, 3 – багаторічна
Центр походження: 1 – Середземноморський,
2 – Аббісінський, 3 – Південноамериканський
2, 2, 1
1) Біотехнологія – це галузь біології, яка досліджує можливість застосування живих організмів і продуктів їх життєдіяльності передусім у харчовій, легкій та хімічній промисловості, медицині, сільському господарстві, екології. Термін «біотехнологія» у науку ввів угорський інженер Карл Ерек у 1917 році
2) Ключовим завданням сучасної біотехнології є вирішення глобальних цілей сталого розвитку – подолання бідності та голоду, розвиток медицини, промисловості і сільського господарства, покращення екологічної ситуації на планеті, подолання енергетичних і сировинних проблем
Біотехнологія |
|
Теоретична основа |
Галузі застосування |
• Молекулярна генетика • Молекулярна біологія • Біохімія • Мікробіологія • Екологія • Фізіологія • Ботаніка і зоологія • Біологія людини • Селекція • Хімія і фізика • Географія • Математика • Технічні науки |
Промисловість (виробництво біоцементу за допомогою бактерій, які перетворюють вуглекислий газ, удосконалення хімічної, харчової і легкої промисловості) Сільське господарство (створення безпечних засобів захисту рослин від шкідників, бактеріальних добрив, цінних кормових добавок, розвиток ветеринарної медицини) Медицина і фармація (розробка вакцин, ліків від СНІДу, малярії, туберкульозу, вірусного гепатиту, гемофілії, розвиток трансплантології та онкології) Екологія (очистка стічних вод, переробка відходів) |
Основні напрямки біотехнології |
• Генетична інженерія |
• Клітинна інженерія |
• Біоінженерія (займається вирішенням проблем біології і медицини, використовуючи інженерні принципи) |
• Біомедицина (вивчає будову та процеси життєдіяльності живих організмів в нормі і при певних відхиленнях) |
• Інженерна ензимологія (займається використанням ферментів у промисловості) |
• Екологічна інженерія (розглядає шляхи покращення екологічної ситуації на планеті, займається створенням технологій очищення води, ґрунтів і повітря) |
• Мікробіологічний синтез (використовує мікроорганізми для отримання амінокислот, антибіотиків, вітамінів, ферментів, гормонів, ліпідів, органічних кислот, полісахаридів |
• Біоніка (вивчає застосовування живих організмів у вирішенні інженерних проблем) |
Біотехнології |
|
Традиційні (класичні) |
Сучасні |
Передбачають використання ферментів мікроорганізмів у виробничих процесах (явище ферментації) |
Нанотехнології (розроблення наносистем доставки ліків, які дозволяють швидко і безпечно доставити медичний препарат до необхідного органа) Цитотехнології – маніпуляції з клітинами (отримання білків-інтерферонів, інсуліну, моноклональних антитіл, дріжджів для лікування цукрового діабету) |
|
|
Виробництво хліба, пива, вина, кисломолочних продуктів (кефіру, сиру, ряжанки, йогуртів), оцту; деяких лікарських засобів, побутової хімії (пральних порошків) |
Гістотехнології – маніпуляції з тканинами (вирощування шкіри, тканин та органів для їх подальшої трансплантації) Ембріотехнології – маніпуляції зі статевими клітинами і зародками (пересаджування ембріональних стовбурових клітин, отриманих з пуповинної крові, для лікування променевої хвороби; екстракорпоральне запліднення) |
1) Молекулярна генетика – це галузь біології, яка займається вивченням спадковості та мінливості живих організмів на молекулярному рівні
2) Найголовнішими досягненнями молекулярної генетики є з’ясування хімічної природи гена, механізмів експресії генів (транскрипції і трансляції), реплікації та репарації ДНК, кросинговеру; здійснення синтезу генів. Біотехнологія і молекулярна генетика є тісно взаємопов’язаними науками
3) Молекулярна генетика є теоретичною основою генетичної (генної) інженерії. Це сучасний напрям біотехнології, який займається створенням генетичних структур та організмів з новими, необхідними людині, комбінаціями спадкових ознак
4) Методи генетичної інженерії:
Суть генетичної інженерії полягає в штучному створенні генів з потрібними властивостями і введення їх у відповідну клітину
1. Для синтезу генів та їх поєднання з векторами використовують ферменти:
• Ревертази, або зворотні транскриптази – забезпечують процес зворотної транскрипції, в ході якого відбувається синтез ДНК на мРНК
• Рестриктази, або ендонуклеази рестрикції – «розрізають» нуклеотидну послідовність ДНК у потрібному місці
• ДНК-лігази – з’єднують нуклеотидні послідовності у дволанцюгову молекулу ДНК
|
Синтез генів |
Хімічний (штучний) |
Ферментативний |
Необхідно мати повністю розшифровану нуклеотидну послідовність гена. Можна синтезувати невеликі за розміром гени |
Здійснюється шляхом зворотної транскрипції, використовується фермент резевертаза (мРНК + ревертаза = кДНК без інтронів – некодуючих ділянок). Є легшим і тому дозволяє синтезувати великі за розміром гени |
Принцип ферментативного синтеза гена
Липкі кінці – це комплементарні одноланцюгові ділянки ДНК, які виступають із кінців дволанцюгової ДНК. Їх використовують для створення гібридних (рекомбінантних) молекул ДНК
Секвенування ДНК – це встановлення послідовності нуклеотидів в молекулах ДНК
Секвенування геному людини тривало 17 років, завершилося у 2003 році і коштувало 2,7 млрд. доларів
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – це швидке та значне збільшення кількості фрагментів ДНК в біологічному матеріалі
Принцип полімеразної ланцюгової реакції
5. Перенесення гена здійснює вектор (рекомбінантна ДНК)
Вектор – це молекула ДНК, яка містить у собі фрагмент чужорідної ДНК та здатна вбудуватися в геном іншого організму і реплікуватися в ньому. В якості векторів використовують деякі віруси (здебільшого бактеріофаги λ) та плазміди бактерій
Плазміда бактерії Бактеріофаг
1) Клітинна інженерія – це сучасний напрям біотехнології, який займається створенням нових клітин та отриманням тканин, органів і організмів з клітинного матеріалу у штучних умовах
Основні методи клітинної інженерії |
1. Соматична гібридизація – злиття двох і більше соматичних клітин в одну єдину, в результаті чого отримується нова комбінація спадкових ознак |
2. Культура клітин – виділення й перенесення клітин з організму на поживні середовища для отримання культури клітин – генетично однорідної популяції клітин, що ростуть у постійних умовах середовища |
3. Злиття ембріонів на ранніх стадіях розвитку – для створення химерних організмів |
4. Клонування організмів |
2) Найбільш вагомим досягненням клітинної інженерії є технології вирощування моноклональних антитіл – вони передбачать поєднання пухлинних клітин з лімфоцитами. В результаті отримують гібридомів, які мають властивості обох батьківських клітинних ліній і тому можуть необмежений час ділитися (що властиво раковим клітинам) і синтезувати моноклональні антитіла певної специфічності (що властиво лімфоцитам)
В медицині моноклональні антитіла застосовують для діагностики гематологічних захворювань, терапії ревматологічних, онкологічних та неврологічних хвороб. Більше того їх використовують у трансплантології задля запобігання реакції відторгнення трансплантату
3) Сьогодні активно використовують технології відновлення кровоносних судин, вирощування шкіри, кісткової і хрящової тканини на основі стовбурових клітин пуповинної крові
4) Химерний організм (химера) – це організм, який складається з генетично різнорідних тканин. У природі химери зазвичай виникають унаслідок індукованих соматичних мутацій або порушень мітозу. Штучних химер отримують під час тканинної трансплантації (у тварин), щеплення (у рослин) або індукованого мутагенезу
Прикладом химерних клітин є гібридні клітини миші і курки, миші і людини
1) Клонування організмів – це процес отримання повністю ідентичних генетично однакових клітин або організмів. Клонування є частково природним процесом, оскільки притаманне організмам, які розмножуються нестатевим шляхом
2) Клонування одноклітинних організмів є достатньо простим
3) Клонування багатоклітинних організмів є дуже складним процесом. Воно базується на явищі тотипотентності, яке передбачає, що з однієї клітини багатоклітинного організму може розвинутися новий організм шляхом її поділу
4) Соматичне клонування дозволяє виростити і отримати клонований організм шляхом пересаджування ядра соматичної клітини в яйцеклітину, з якої власне ядро було вилучене. У 1996 році генетикам з Рослінгського інституту (Шотландія), вдалося створити першу в світі клоновану тварину – легендарну вівцю Доллі. Для цього вчені використали клітини її молочної залози
5) В клітинній інженерії застосовують ще ембріональне клонування. Великий науковий інтерес становлять дослідження з утворенням химерних ембріонів шляхом поєднання бластомерів, взятих із зародків різних організмів. У 2017 році вчені змогли виростити ембріони-химери, що складаються з клітин людини і свині. Ці ембріони можуть допомогти створити технологію вирощування людських органів в організмі тварин!
Порівняння генетичної та клітинної інженерії |
|
Генетична інженерія – маніпуляції з генами |
Клітинна інженерія – маніпуляції з клітинами |
Бластомер – це клітина ембріона на етапі дроблення зиготи
1) Генетично модифіковані організми (ГМО), або трансгенні організми – це організми, які мають у складі свого геному чужорідні гени інших організмів. Розробкою ГМО займається генетична інженерія
2) На початку 1980 років було створено бактерії із вбудованим геном інсуліну. Тоді в геном кишкових паличок вбудували ген людського інсуліну. Вони почали синтезувати людський інсулін. Сьогодні це один із методів лікування цукрового діабету
3) У 1974 році було створено трансгенну мишу. Вона стала першим генетично модифікованим багатоклітинним організмом. У 1983 році було створено першу трансгенну рослину – тютюн, що містив ген стійкості до антибіотика. 1994 року на ринку з’явився перший генетично модифікований продукт харчування – томат сорту Flavr Savr, плід якого довше зберігається та повільніше псується ГМО за переважною більшістю ознак не відрізняються від вихідних форм, не мають відхилень, здатні до повноцінного розмноження і передачі наступним поколінням вбудованих спадкових ознак
Трансгенних мікроорганізмів використовують у різних галузях господарської діяльності людини:
• Створено штами метанобактерій, які здатні розщеплювати нафту після техногенних катастроф
• За участю штамів кишкової палички отримують кормові білки, інсулін, інтерферони
• Пеніциліум і стрептоміцети використовуються для отримання антибіотиків
• Штами молочнокислих бактерій продукують закваски для виготовлення кефірів і йогуртів
Трансгенних рослин використовують:
• У сільському господарстві – створено генетично модифіковані сільськогосподарські культури, стійкі до негативного впливу зовнішнього середовища і шкідників (сої, кукурудзи, бавовни, ріпаку, картоплі, цукрової тростини)
• Для забезпечення продовольчої безпеки – у 2000 році було розроблено так званий золотий рис, що містить, на відміну від звичайного рису, в значній кількості β-каротин, попередник вітаміну А. Цей продукт особливо важливий для бідних верств населення Африки та Азії
• В медицині – з деяких генетично модифікованих рослин отримують лікарські засоби
• У декоративному рослинництві – для покращення декоративних рослин
Трансгенних тварин використовують:
• У наукових дослідженнях
• В медицині – деяких трансгенних тварин використовують для виробництва медичних препаратів – антитіл, факторів зсідання крові
• У промисловості – особини європейського лосося із вбудованим в геном гормоном росту значно більші за звичайних і удвічі швидше досягають товарної ваги
Біологія. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс. Соболь В. І.
Б) фагоцитоз
В) фотосинтез
Г) хемосинтез
А) нанобіотехнологій
Б) цитотехнологій
В) гістотехнологій
Г) ембріотехнологій
3. Як називаються клітинні гібриди лімфоцитів і пухлинних клітин?
А) інтерферони
Б) ліпосоми
В) гібридоми
Г) вектори
А) лисички
Б) маслюки
В) печериці
Г) підберезовики
А) клітинної інженерії
Б) біоінженерії
В) генної інженерії
Г) ембріональної інженерії
А) клітинна інженерія
Б) мікроскопія
В) еволюційна екологія
Г) герудотерапія
Б) водоростей
В) тварин
Г) вірусів
8. Яке відкриття започаткувало генетичну інженерію?
А) структура ДНК
Б) закони спадковості
В) рекомбінація ДНК Г) репарація ДНК
Б) рестриктази і лігази
В) гідролази
Г) трансферази
Б) кільцева ДНК
В) рекомбінантна ДНК
Г) плазміда
11. Що слугує векторами для перенесення генів в клітини?
А) нижчі гриби
Б) віруси і плазміди
В) вищі рослини
Г) твариноподібні організми
А) клітинна інженерія
Б) мікробіологія
В) генетична інженерія
Г) екологія
Б) герудотерапія
В) апітерапія
Г) гіпотерапія
А) дрозофіла чорночерева
Б) нейроспора густа
В) кишкова паличка
Г) горох посівний
15. Чим генетична модифікація відрізняється від мутагенезу?
А) спрямованістю змін генотипу
Б) змінами лише фенотипу
В) індивідуальністю змін
Г) неспрямованістю змін генотипу
А) пеніциліуми
Б) біфідобактерії і лактобактерії
В) хлорела й хламідомонада
Г) планарія молочна
А) спричинюють зміну відчуття смаку
Б) алергенність
В) токсичність і патогенність
Г) неперетравлюваність
А) екології та біохімії
Б) анатомії та біоніки
В) екології та кібернетики
Г) молекулярної біології і генетики
1. вакцини А) гормон росту, що утворюється гіпофізом
2. соматотропін Б) препарати для формування штучного імунітету
3. антитіла В) гормони щитоподібної залози
4. вектори Г) білки, що є основою гуморального імунітету
Д) молекули для доставки генетичного матеріалу
1 – Б 3 – Г
2 – А 4 – Д
1. рестриктази А) ферменти, що розрізають молекулу ДНК
2. інтерферон Б) гормон росту, що утворюється гіпофізом
3. плазміди В) противірусні клітинні білки
4. інсулін Г) гормон підшлункової залози
Д) кільцеподібні молекули ДНК
1 – А 3 – Д 2 – В 4 – Г
Назва: 1 – баклажани, 2 – помідори, 3 – картопля Культура: 1 – технічна, 2 – овочева, 3 – зернова
Родина: 1 – Капустяні, 2 – Айстрові, 3 – Пасльонові
3, 2, 3
Група: 1 – нанотехнології, 2 – гістотехнології, 3 – ембріотехнології
Галузь застосування: 1 – медицина, 2 – фармацевтика, 3 – охорона природи
Зображена клітина: 1 – сперматоцит, 2 – гепатоцит, 3 – овоцит
3, 1, 3