ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ: ПРОФЕСІЙНІСТЬ, АКТУАЛЬНІСТЬ, РЕЗУЛЬТАТ

  ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ:

 ПРОФЕСІЙНІСТЬ, АКТУАЛЬНІСТЬ, РЕЗУЛЬТАТ

Основна вимога часу – підняти роль вищої і середньої спеціальної освіти як важливого чинника впливу на економіку, поступального руху суспільства. Система підготовки майбутніх фахівців має бути дієвим знаряддям, провідником єдиної державної і науково-технічної політики. Головна якість кваліфікованого фахівця – вміння грамотно виконувати професійні завдання. Тільки володіючи цими якостями фахівець може бути центральною фігурою науково-технічного прогресу .

Доведено,  що  зміст  курсу  фізики  не  слід перевантажувати навчальними проектами, а найбільш оптимальним варіантом  є виконання проекту, як  завершення вивчення розділу або певної теми, знання з яких будуть надалі широко використовуватися в професійній діяльності. Зазначено, що зміст навчального проекту також має бути нормованим, оскільки необхідність опрацювання великого обсягу нової інформації у стислі терміни знизить рівень її засвоєння, що надалі неминуче спричинить швидке забування цієї  інформації    та  втрату  її  актуальності  для  студентів.  Доведено  також, що  недоцільно  ускладнювати  зміст  проекту,  а  інформація  яка  до  нього  включається,  має  бути адаптована до освітнього рівня студентів та їх інтелектуальних можливостей. Визначено, що головною метою проектної діяльності, як моделі організації освітнього процесу є покращення освітніх результатів, одержаних при вивченні фізики, за рахунок їх використання в реальних ситуаціях,  які  можуть  виникнути  в  майбутній  професійній  діяльності.  Наголошено,  що проектна  діяльність  не  є  науковим  дослідженням,  а  є  лише  підготовчим  етапом  до  його здійснення,  тому  вона  має  бути  адекватною  відносно  своїх  цілей  і  завдань  і  вимагає  комплексного підходу до  її організації  та методичного  забезпечення  з метою  забезпечення збалансованого формування основ пізнання.  Проте,  для  того,  щоб    така  діяльність  була  ефективною  і забезпечила  одержання  інтелектуального  продукту, студентів  необхідно   наполегливо  та системно готувати до її здійснення. Зрозуміло, що починати залучення студентів до науково-дослідної діяльності з першого курсу недоцільно, оскільки на цьому етапі навчання в них не сформовані основи пізнавальної діяльності.  Але і повністю відмовлятись від ознайомлення студентів з елементами такої діяльності не потрібно. Тому до того, як пропонувати їм участь у науково-дослідній роботі, в них необхідно сформувати здатність до одержання знань не  лише  в  процесі  репродуктивних  видів  діяльності,  але  й    через  логічні  міркування  та евристичні  процедури.  Для  цього  у  освітній  процес  необхідно  системно впроваджувати  різні  пізнавальні задачі і формувати у них уміння щодо проектування можливих шляхів їх розв’язання.            

Ефективною у реалізації такого важливого методичного завдання є проектна  діяльність студентів.  Робота  над  навчальними  проектами  дозволяє  їм  усвідомити  сутність  наукового пошуку у логіці  дослідження, навчитись надавати інформації структуру  наукової проблеми  у вигляді розв’язку, що послідовно розгортається,   розглядати досліджуваний об’єкт з різних боків та виокремлювати різні аспекти його пізнання. Значні можливості для організації проектної діяльності забезпечує  зміст дисципліни фізики. Враховуючи, що у залізничних  закладах  фізика  вивчається  на  першому  і  другому  курсах,  засвоєння  основ проектної  діяльності  дозволить  створити  міцну  основу  для  переходу  до  безпосередньо наукових досліджень.  Цілком очевидно, що проектна діяльність і наукові дослідження тісно взаємопов’язані.   І,  що  особливо  важливо:  при  роботі  над навчальним  проектом    кожний  студент  залежно  від  свого  інтелектуального  рівня  та особистісних  потреб  може  намітити  для  себе  ті  напрями  наукових  досліджень,  які    його зацікавлять і над якими він зможе працювати на старших курсах. Таким чином, проектну діяльність можна розглядати як важливий підготовчий етап для науково-дослідної  роботи .    Але  організація    проектної  діяльності  є  складним методичним завданням. Це пояснюється тим, що в процесі навчальної діяльності  сприйняття і простежування   логічної структури  інформації визначається безпосередньо  змістом курсу фізики. Наприклад, ви не обґрунтуєте неможливість створення вічного двигуна до того, як вивчите закони термодинаміки.  Не можна  визначити імовірність знаходження мікрочастинки в  певному  об’ємі  простору,  не    вводячи  уявлення  про  хвильову функцію  тощо. У  такому випадку причинно-наслідкові зв’язки  встановлюються як констатація вивчених фактів.

Проте,  враховуючи,  що  у більшості сучасних студентів відсутня мотивація до вивчення фізики, відношення до проектів з фізики  в студентів, на жаль, є формальним. В проектах з фізики не всі беруть рівноцінну  участь     –  у  такій  ситуації    втрачається  можливість  реальної  самореалізації, формування мотивації,  розвитку  наукового  мислення  і,  як  підсумок,    не  відбувається  підвищення інтелектуального рівня студентів.  

Очевидно, що  зміст  курсу фізики  не  слід  перевантажувати  навчальними  проектами.  Найбільш оптимальний варіант –  це виконання проекту як  завершення вивчення розділу або певної теми, знання з яких будуть надалі широко використовуватися в професійній діяльності. Адже  робота  над  проектом  вимагає  від  студентів  певних  психофізичних,  емоційних  та мисленнєвих  зусиль,  значних  витрат  їх  часу.  Це  може    призвести  до  невиправданого перевантаження, що негативним чином вплине на їх навчальну діяльність з інших дисциплін. 

Важливим чинником ефективності проектної діяльності є умова участі в ній кожного студента. Адже мета проекту – це, насамперед, покращення освітніх результатів, одержаних при вивченні фізики. Зрозуміло, що міра цього поглиблення буде для всіх учасників проекту різна, що залежить від багатьох як об’єктивних, так і суб’єктивних причин.

Нами  встановлено, що  кожний  проект  з  дисципліни  «Фізика»  у  закладі освіти дозволяє реалізувати такі навчаючу, розвиваючу,  виховну і професійно-спрямовуючу функції, а також визначено методичний зміст цих функцій.

Висновки. На завершення необхідно відзначити: проектна діяльність є  інноваційною моделлю навчання  і  основні  її переваги полягають у  тому, що  вона дозволяє  інтегрувати навчання  фізики    з  елементами  професійної  підготовки,  зокрема,  готувати студентів до вивчення певних  дисциплін професійного циклу  підготовки. Важливо  також, що проектна діяльність дозволяє побудувати освітній процес не лише в логіці навчальної дисципліни, але й у  логіці пізнавальної  діяльності, що матиме  для  кожного  студента  особистісний  зміст. Це пояснюється тим, що у процесі пізнавальної діяльності  в рамках проекту  буде забезпечено усвідомлене,  міцне  засвоєння  фізичних  знань  за  рахунок  їх  використання    в  реальних ситуаціях, які можуть виникнути у професійній діяльності майбутніх фахівців залізничного транспорту.    Тому методична розробка проекту передбачає   системно-структурний аналіз фізичного знання та змісту  дисциплін  професійного  циклу  підготовки  з  метою    встановлення  необхідних взаємозв’язків,  а  також  виявлення  методологічних  аспектів  забезпечення  професійної спрямованості проектної діяльності з фізики. 

Література :

1. Атаманчук П. Концепція управління навчально-пізнавальною діяльністю в навчанні фізики / П. Атаманчук // Фізика та астрономія в школі. – 1999. –

№ 3. – С. 3-6.

2.    Благодаренко  Л. Ю.  Теоретико-методичні  засади  навчання  фізики  в  основній  школі  : монографія / Л. Ю. Благодаренко. – Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. – 427 с. 

3.  Шут  М.  І.  Методологічні  аспекти  підготовки  фахівців  з  фізики  /  М.  І.  Шут, Л. Ю. Благодаренко // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 3 «Фізика і математика у вищій і середній школі» : зб. наук. пр. – Київ, 2006. – Вип. 2. –  С. 20-22.