Підсумки і наслідки Другої світової війни 1939-1945 рр.

Скоморохова Валентина Іванівна, вчитель історії

вищої кваліфікаційної категорії

Харківської вечірньої (змінної) школи ІІ-ІІІ ступенів № 5

Харківської міської ради Харківської області

 

Методична розробка семінарського заняття

«Підсумки і наслідки Другої світової війни 1939-1945 рр.»

(Всесвітня історія, 11 клас)

 

До 75 річниці закінчення Другої світової війни

 

Освітня мета:

Спираючись на знання учнів з вивченої теми, а також на самостійну роботу з новими публікаціями на дану тему, допомогти учням зрозуміти причини і характер Другої світової війни, причини перемоги СРСР та антигітлерівської коаліції над силами фашистського блоку.

 

Виховна мета: Сприяти вихованню в учнів загальнолюдських духовних цінностей та взаєморозуміння між народами. Виховання гордості за свій народ, який ціною величезних жертв разом з іншими народами здобув перемогу над фашизмом і забезпечив мир майбутнім поколінням.

 

Розвиваюча мета: Подальше формування в учнів уміння пояснити історичні факти, аналізувати їх, оцінювати події та діяльність людей на основі знань, здобутих з різних джерел.

 

Тип уроку: семінар

 

Обладнання:

 

1. «Друга світова війна (1939-1945рр.)»

2. Грамзаписи пісень воєнних років.

3. Таблиці.

4. Дидактичні картки.

5. Тестові завдання.

6. Підручник «Всесвітня історія», 11 клас.

7. Документальний матеріал.

 

Семінар проводиться у формі засідання «Круглого столу».

 

План семінару

1. Причини Другої світової війни.

2. Масштаби війни.

3. Відмінності Другої світової війни від Першої.

4. Характер війни.

5. Періодизація війни.

6. Втрати воюючих сторін.

7. Вирішальний внесок СРСР та країн антигітлерівської коаліції у розгром фашистської Німеччини.

8. Наслідки і уроки Другої світової війни.

 

На дошці висить таблиця: «Запам'ятайте ці дати».

 

Хід семінару.

 

1. Організаційний момент.

2. Вступне слово вчителя.

3. Актуалізація опорних знань учнів. (Бліц-турнір «Причини та наслідки Другої світової війни». Обговорення учасниками семінару питань і аналіз відповідей).

4. Підсумки.

 

Учасники семінару діляться на кілька груп, вибирають лідера. За «круглий стіл» сідають журналіст, історик, політолог, архівіст.

 

Вступне слово вчителя.

Кожне велика історична подія з часом обростає міфами. Минуло 75 років,  тому війна не є винятком. Тут,  як і у всякому міфі, правда змішується з брехнею, яку не завжди просто викрити. Багато є ще й "білих плям" у вивченні цієї найстрашнішої і наймасштабнішої в історії людства війни. Сьогодні ми спробуємо більш детально розібратися у подіях, які відбувалися під час війни, спробуємо узагальнити сказане і з'ясувати, в чому ж справжні причини перемоги миролюбних сил над фашистською Німеччиною та її союзниками і якою ціною вона досягнута. Тисячоліття, що завершилося, було дуже неспокійним і кровопролитним – 291год людство провело в «великих війнах». Давайте пригадаємо їх.

 

Учні.

Столітня війна; Тридцятирічна війна; Кримська війна; Франко-прусська війна; Північна війна; Балканські війни (і ін.).

 

Учитель.

Правильно, трагедія другого тисячоліття полягає в тому, що за кілька секунд ви змогли назвати кілька воєн (хоча, звичайно, це не всі), під час яких гинули тисячі й тисячі людей. Не обійшлося без війни і XX сторіччя. За останні 100 років людство прожило в світі лише 39. І це не рахуючи «незначних конфліктів». Крім того, саме в цей період наша планета перенесла дві світові війни.

Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви повинні були повторити тему «Міжнародні відносини в міжвоєнний період». У наших журналістів є питання, які їх хвилюють. Є бажаючі дати на ці питання цікаві грунтовні відповіді.

 

Журналіст.

Сьогодні нам відомо, що саме в 30-ті роки  світ стрімко наближався до Другої світової війни. А чи були спроби мирного вирішення міжнародних відносин? Який вплив на це мала Ліга Націй?

 

Історик.

На початку 30-х років протиріччя між Японією, США і Англією на Далекому Сході і в басейні Тихого океану, гостре протиріччя в Європі між Німеччиною, Італією, Францією та Англією погрожували вилитися у військовий конфлікт великого масштабу. Гонка озброєнь ставала все більш небезпечною та інтенсивною. На міжнародні відносини все більший впливала боротьба за сфери економічного впливу, за світові ринки.

А що думають про все це учасники нашого семінару?

 

Учасники семінару називають питання, які витягли з конверта і відповідають на них.

 

Журналіст.

Нам відомо, що в 1939 році представники СРСР, Англії та Франції зробили спробу об'єднати свої зусилля, щоб запобігти війні. Поясніть, як це відбувалося і чому ця спроба залишилася нездійсненною?

 

Політолог.

Переговори з військових питань між делегаціями Англії, Франції та СРСР розпочалися 12 серпня 1939 року в Москві. Які їх результати?

 

Учасники семінару однієї з груп дають відповіді.

 

Журналіст.

Яку мету ставив перед собою СРСР, підписуючи договір з Німеччиною?

 

Учасники семінару іншої групи дають відповідь.

 

Журналіст.

Що це був за договір? Чи можна познайомитися з деякими його положеннями?

 

Архівіст.

Так, будь ласка (Зачитує деякі положення «Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом»).

 

Учитель.

Як бачите, сам договір був дуже вигідним для обох сторін і міг би сприяти поліпшенню міжнародних відносин в Європі. Але одночасно з цим договором міністр закордонних справ СРСР та Німеччини В. Молотов та І. Ріббентроп підписали таємний протокол про поділ сфер впливу в Східній Європі. Першою жертвою цього договору стала Польща. Так почалася II світова війна.

Який висновок можна зробити?

 

Політолог.

Друга світова війна стала гігантським протиборством сил агресії і геноциду з силами свободи і демократії. Народи Європи, Азії, Африки та інших континентів перенесли в ці роки важкі випробування. Сотні мільйонів людей опинилися в безодні горя і нещасть.

 

Журналіст.

Яка ж сила розтрощила міць фашистської Німеччини, мілітаристської Японії та Італії, головних претендентів на світове панування?

 

Відповідають учасники семінару.

Це були спільні зусилля держав антигітлерівської коаліції, всіх волелюбних народів.

 

Журналіст.

Назвіть конкретно.

 

Учасники семінару.

Весь світ віддає данину поваги і схиляється перед героїзмом англійських моряків і американських десантників; канадських танкістів і китайських піхотинців; партизан Італії, Франції, Югославії, Греції, Бельгії, Норвегії, Данії; патріотів Румунії, Болгарії, Польщі, Чехословаччини, Угорщини. Однак найбільші випробування у Другій світовій війні винесли народи Радянського Союзу, для яких ця страшна війна тривала довгих 1418 днів і ночей.

 

Журналіст.

А які масштаби війни?

 

Політолог.

Друга світова війна – це найбільший конфлікт в історії людства. У війні взяли участь 61 держава світу, на території яких проживало 80% населення планети. Військові дії велися на всіх океанах, в Європі, Азії, Африці і Океанії. В армії воюючих країн було призвано 110 млн. людей.

 

Журналіст.

Чим Друга світова війна відрізнялася від Першої світової війни?

 

Відповідають учасники семінару.

Друга світова війна відрізнялася від Першої самим характером бойових операцій. Якщо Перша світова   була переважно позиційною війною, в якій оборона була сильнішою, то широке застосування танків, авіації, моторизації армії і посилення її вогневої мощі дозволило ефективно пробивати і йти далеко вглиб оборони противника. Війна стала більш маневреною, бойові дії динамічніші, їх географічний розмах ширший.

 

Журналіст.

Що ви можете сказати про характер війни?

 

Політолог.

Друга світова війна стала підсумком цілеспрямованої діяльності невеликої групи держав-агресорів, яку світове співтовариство не змогло припинити. Тому для країн-агресорів ця війна була загарбницькою.

 

Журналіст.

Що несли народам світу дії цих країн і їх керівників?

 

Відповідають учасники семінару.

Ліквідацію свободи і демократії, расове і національне гноблення, утвердження права сильного в міжнародних відносинах.

 

Учитель.

А хто може проаналізувати результати Першої та Другої світових воєн на підставі таблиці на сторінці 70 підручника «Всесвітня історія».

 

Учасники семінару аналізують таблицю і роблять висновки.

 

Журналіст.

На які періоди хронологічно можна розділити Другу світову війну?

 

Відповідають учасники семінару.

 

Журналіст.

А які втрати воюючих сторін?

 

Політолог.

В останні роки, коли відкрилися нові статистичні дані, загальні втрати воюючих сторін у війні в живій силі склали до 67 млн. чоловік. Близько половини загиблих – цивільне населення, що стало об'єктом бомбардувань, масових розстрілів та депортації; це говорить про особливу жорстокість війни.

 

Журналіст.

А хто скаже, які втрати Радянського Союзу під час Другої світової війни?

Історик.

Ці втрати оцінені в 27 млн. чоловік, в тому числі втрати військовослужбовців Збройних сил СРСР – 8700000 чоловік. У німецькому полоні опинилося приблизно 8 млн. радянських військовослужбовців.

 

Журналіст.

А які втрати фашистської Німеччини?

 

Учасники семінару дають відповіді.

 

Історик.

Важкі втрати понесли і інші країни, які брали участь у війні. Це Польща, Китай, Індонезія, Югославія, Франція, Англія, Філіппіни. Для порівняння: США - 300 тис. осіб, Японія - 2,5 млн. чоловік.

 

Журналіст.

А хто скаже, яка країна зміцнила свій економічний потенціал в роки Другої світової війни?

 

Історик.

США зміцнила свій економічний потенціал, зокрема значно збільшила промислове виробництво (порівняно з 1937 р. – на 14%), хоча значною мірою це відбувалося за рахунок виробництва військової продукції.

 

Учитель.

Яку роль в перемозі над нацистською Німеччиною і її союзниками відіграв Радянський Союз?

 

Журналіст.

Хто скаже, які наслідки фашизму для українського народу?

 

Учасники семінару називають втрати України в роки війни.

 

Історик.

У мене є доповнення.

1) Перебування у лавах радянських збройних сил, що воювали з фашизмом, 6 млн. осіб (кожен 5-й воїн з України); 3 млн. з них загинули, кожен другий повернувся інвалідом.

2) Втрата Україною 5-ої частини населення (окупантами було знищено 366 тис. військовополонених, 3,9  млн. мирних жителів).

3) Знищення в роки війни 16150 підприємств, 27910 колгоспів, 872 радгоспів, 1300 МТС; було зруйновано і спалено 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, 647 тис. житлових будинків.

4) Прямі збитки, заподіяні німецько-фашистськими загарбниками, –285 млрд. крб.

5) Самовіддана праця в роки війни 16 тис. лікарів з України.

6) Участь 120 тис. українців  у складі військ США, Канади, Франції, польських та чехословацьких формувань.

 

Учитель.

Яка роль українського народу в перемозі над антигітлерівської коаліції над нацистською Німеччиною та її союзниками?

 

Відповідають учасники семінару.

 

Історик.

У мене є доповнення. З Україною пов’язані основні вирішальні події на радянсько-німецькому фронті. На території України було розгромлено майже 61% сухопутних сил німецької армії, а з 22 червня 1941 року до 28 жовтня 1944 року на території України сторони протистояння провели 29 із 76 стратегічних наступальних і оборонних операцій. 1944 року в Україні воювало 50% усіх сухопутних військ Червоної Армії (42% стрілецьких і 80% танкових та механізованих з'єднань).

 

Учитель.

Але все ж вирішальну роль в перемозі над фашистською Німеччиною зіграв Радянський Союз. Хто проаналізує внесок СРСР у розгром над фашизмом?

 

Історик.

Я (Дає характеристику вирішального внеску Радянського Союзу у перемозі над нацистською Німеччиною та її союзниками).

 

Журналіст.

Який підсумок основних подій на Тихоокеанському театрі військових дій в 1944-1945 рр.?

 

Відповідають учасники семінару.

Розгромивши в Манчжурії добірну Квантунську армію, Радянський Союз вніс значний внесок  в переможне завершення війни з Японією.

 

Учитель.

Які основні рішення були прийняті на Кримській (Ялтинській) і Потсдамській мирних конференціях?

 

Відповідають учасники семінару.

 

Учитель.

Де і коли було підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії у Другій світовій війні? Що означає ця дата?

 

Історик.

2 вересня 1945 року у Токійській бухті. Ця дата – завершення Другої світової війни.

 

Учитель.

Давайте тепер всі разом підіб'ємо підсумки наслідків Другої світової війни. Основний підсумок війни полягає у всесвітньо-історичній перемозі над фашизмом країн антигітлерівської коаліції. Фашистські держави – Німеччина, Італія, Японія – і їх союзники були розгромлені.

Країни та народи, яким загрожував фашизм, відстояли свою незалежність і демократичні свободи. Друга світова війна водночас круто змінила всю післявоєнну міжнародну обстановку, яка призвела до поляризації міжнародних відносин, створивши дві протиборчі політичні системи, боротьба між якими тривала десятки років.

 

Які головні уроки війни?

1. Війна показала, наскільки плідною і корисною може бути співпраця різних держав у боротьбі проти фашизму, реакції, насильства.

2. Друга світова війна була великим трагічним уроком для народів усього світу.

3. Вона посилила рішучість всього людства не допустити глобального конфлікту в майбутньому.

4. З тих пір росте усвідомлення людьми планети того факту, що третя світова війна, тим більше із застосуванням ядерної зброї, матиме згубні наслідки і означатиме кінець людської цивілізації.

 

Домашнє завдання.

1. Поміркуйте про причини поразки Німеччини та її союзників і перемоги країн антигітлерівської коаліції.

2. Підготуйте есе  «Кому належить головна заслуга в перемозі в Другій світовій війні?».

 

Учитель.

На цьому наш семінар закінчено.

Спасибі за цікаві запитання та змістовні відповіді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ТАКИХ УРОКІВ-СЕМІНАРІВ

 

• Активізується мислення учнів

 

• Поліпшується запам'ятовування

 

• Активізується пізнавальний інтерес

 

• Виробляється вміння доводити власну точку зору

 

• Розвивається персональна відповідальність за роботу в групі, на уроці

 

• Розвивається вміння розглядати проблему при різних точках зору

 

• Виробляється громадянська позиція учня

 

• Виробляється інтерес до історії та до досліджуваного матеріалу

 

• Дає можливість розвивати творчі та індивідуальні здібності учнів

 

На закінчення хочу додати, що семінарське заняття забезпечує більш міцне засвоєння програмного матеріалу і, на мій погляд, поряд з традиційними формами проведення уроків займатиме належне місце в процесі навчання історії в старших класах.