Підсумкова діагностувальна робота за І семестр інтегрованого курсу літератур ( української та зарубіжної) за темами: « Вступ», « Пісенна лірика», « Історичне минуле», « Ми – українці» 7 клас
УСНО ВЗАЄМОДІЄ (ГР 1 )Аудіювання
В уривку використано усі художні засоби, ОКРІМ
ПРАЦЮЄ З ТЕКСТОМ (ГР2) (читання художніх творів, установлення відповідності за змістом творів)
1. Установіть відповідність: 1.5 б
Митець/ мисткиня |
Вид мистецтва |
|
А) Кіно |
|
Б) музика |
|
В) малярство |
|
Г) Архітектура |
|
Д) Художня література |
1____2_____3____4______
Репліка героїв |
Герої |
|
А тухольці |
|
Б Максим Беркут |
|
В Захар Беркут |
|
Г Бурунда - бегадир |
1_____2________3______4________
Послідовність подій |
Подія |
1 |
А Павлусь мало що очей не видавив, так шукав між юрбою дорогу сестричку. ЇЇ не було видно. Вона сиділа на возі в товаристві якоїсь татарської жінки |
2 |
Б Харциз був дуже задоволений. Добув без труда коня, сідло з червінцями та й за хлопця гроші взяв |
3 |
В Павлусь не пам’ятав, чи йому що так смакувало, як ця риба. Тепер помолився, укрився кожухом і заснув безжурно |
4 |
Г Девлет – Гірей велів написати грамоту й послав гінця в Коджамбак |
1______2_________3________4__________
4.Встановіть відповідність між рядком із тексту пісні і її автором: 3 б.
Рядок із пісні |
Автор |
|
А) Петро Солодуха |
Як надовго - невідомо |
Б)Богдан Лепкий |
В чужині умру |
В) Степан Чернецький |
|
Г) Святослав Вакарчук |
|
Д) Олесь Бабій |
1______2_______3_______4__________5___________
5.Установіть відповідність у художніх засобах: 1.5 б.
|
А) постійний епітет |
|
Б) віршовий ритм |
|
В) художній паралелізм |
|
Г) пафос |
|
Д) персоніфікація |
1_________2__________3___________4 ___________
ПИСЬМОВО ВЗАЄМОДІЄ (ГР3) ( розгорнута відповідь на питання 4 б. )
І. Уявіть, що вам доручили зняти серію фільму « Захар Беркут» 9 розділ.
ІІ. Які події та роздуми Тараса Шевченка стали поштовхом до написання вірша « Розрита могила»? У чому полягає актуальність поезії Т. Шевченка « Розрита могила» у наші дні?
ІІІ. У поезії Іллі Чернілевського « Я повернуся…» герої названі «онуками Атилли», чому автор згадує саме цього напівлегендарного вождя гунів?
ДОСЛІДЖУЄ МОВЛЕННЯ (ГР4) ( тестові завдання 1 б.)
А) саксонців Б) норманів В) тамплієрів Г) храмовників
2. Хто себе називав «лицарем, позбавленим спадку»:
А) Дездішадо Б) Ісак В) Бріан Буа Гільбер Г) Фрон – де – Беф
3. Хто надав першу допомогу пораненому Айвенго:
А) Ровена Б) Ребекка В) Ізабелла Г) Біанка
4. Між ким відбувається уявний діалог у вірші Т. Шевченка « Розрита могила»:
А) Між Богданом і матір’ю Б) між автором і Україною В) між державою і гетьманом Г) між дітьми і матір’ю
5. Події у повісті І. Франка « Захар Беркут» відбуваються у :
А) XII ст Б) XIII ст В)XIVст Г) XVст
6. Татарського ватажка Мустафу спіймав:
А) Остап Тріска Б) Семен Непорадний В) Андрій Недоля Г) Петро Судак
7. Лише історизми вжито у варіанті:
А) вітерець, уста Б) князь, смерд В) ратище, хоругва Г)боярин, кріпаччина
8. Традиційною є послідовність сюжетних елементів у рядку:
А) зав’язка – розвиток подій – кульмінація – розв’язка – експозиція
Б)зав’язка – розвиток подій – кульмінація – експозиція – розв’язка
В) експозиція – зав’язка – розв’язка – розвиток подій – кульмінація
Г) експозиція – зав’язка – розвиток подій – кульмінація – розв’язка
9. Основну думку про зображені у творі життєвих явищ називають:
А) ідеєю Б) темою В) мотивом Г) сюжетом
10. Мистецькому твору властиві:
А) точні дані про масу і розмір описуваних об’єктів;
Б) терміни та позначення предметів і понять;
В) творча уява та фантазія автора;
Г) точність та відсутність емоцій
11. Двоскладова стопа з наголосом на першому складі – це:
А) ямб Б)хорей В) дактиль Г) пірихій
12. Збірка поетичних творів Т. Шевченка має назву:
А) « Гайдамаки» Б) « Тополя» В) « Буквар»
Г) « Кобзар».
Уривок тексту на аудіювання
Сонце вже геть схилилося з полудня, коли з високого верху в тухольську долину спускалося знайоме нам ловецьке товариство під проводом Максима Беркута. Передом ішов Тугар Вовк з донькою і з Максимом, решта товариства ступала за ними невеличкими купками, гуторячи про перебуті лови та ловецькі пригоди. Перед очима товариства розкрилася тухольська долина, облита гарячим сонячним промінням, мов велике зелене озеро з невеличкими чорними острівцями. Круг неї, мов височезний паркан, бовваніли кам’яні стіни, по яких п’ялися де-де пачоси зеленої ожини та корчі ліщини. При вході в долину ревів водопад, розбиваючись о каміння сріблястою піною; поуз водопаду викутий був у скалі вузький вивіз, яким ішлося вгору і далі понад берегом потока через верхи і полонини аж до угорської країни; се був звісний тодішнім гірнякам «тухольський прохід», найвигідніший і найбезпечніший після дуклянського: десять дооколичних громад з галицького і з угорського боку працювали майже два роки над виготовленням сього проходу. Тухольці вложили найбільше праці в те діло, тож гордилися ним, як своїм.
– Гляди боярине, – сказав Максим, зупиняючись над водопадом при вході в крутий, у камені кований вивіз, – гляди, боярине, се діло тухольської громади! Геть ось туди через Бескиди тягнеться сеся дорога, перша така дорога в верховині. Мій батько сам витичував її на протягу п’ятьох миль; кождий місток, кожда закрутина, кождий вивіз на тім протязі зроблений за його показом.
Боярин неохітно якось поглянув горами, куди на далекий протяг понад потоком вилася між скалами протерта гірська дорога. Потім глянув долі вивозом і похитав головою.
– Твій батько має велику власть над громадою? – спитав він.
– Власть, боярине? – відказав здивований Максим. – Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто, боярине. Але мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді. Як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. Громада слухає батькової ради, – але власті батько мій не має ніякої і не жадає її.
Очі Максима блищали огнями гордості й подиву, коли говорив про свого батька. Тугар Вовк при його словах у задумі похилив голову, зате Мирослава гляділа на Максима, не зводячи з нього очей. Слухаючи Максимових слів, вона чула, що його батько стається для неї таким близьким, таким мов рідним чоловіком, немов вона вік жила під його батьківською опікою.
Але Тугар Вовк ставав чимраз більше понурий, чоло його морщилося, і очі з виразом давно здержуваного гніву звернулися на Максима.
– То се твій батько бунтує тухольців против мене і претив князя? – спитав він нараз терпким, різким тоном. Немов болющий дотик, вразили ті слова Мирославу; вона зблідла і позирала то на батька, то на Максима. Але Максим цілком не змішався від тих слів, а відповів спокійно:
– Бунтує громаду, боярине? Ні, се тобі неправду сказано. Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати, чи ні.
– А так, ще питатися вашої громади! Мені князь дарував той ліс і тоту полонину, і мені ні в кого більше дозволятися.
– Те самісіньке й говорить громаді мій батько, боярине. Мій батько уцитькує громаду і радить підождати аж до громадського суду, на котрім те діло розбереться.
– Громадського суду! – скрикнув Тугар Вовк. – То й я мав би ставати перед тим судом?
– Думаю, що й тобі самому се буде пожадане. Ти будеш міг усім доказати своє право, вспокоїти громаду.
Тугар Вовк відвернувся…
Проводжаючи Тугара Вовка з Мирославою додому, Максим освідчується дівчині в коханні і просить у боярина дозволити їм одружитися. Тугар Вовк обурений зухвальством хлопця, адже той простий смерд і не гідний бути чоловіком його доньки.
– Не гнівайся, боярине, за слова дурного хлопця, – відповів усе спокійний Максим. – Прощай! Прощай і ти, моя зоре, що блиснула мені так чудово на одну днину, а тепер мусиш навіки для мене померкнути! Прощай і будь щаслива!
– Ні, годі мовчати, – сказала нараз Мирослава, рішуче обертаючись, – я не померкну для тебе, молодче, я буду твоя.
Тугар Вовк мов остовпілий глядів на свою доньку і вже аж тепер не знав, що йому робити.
– Доню, а се що ти кажеш! – скрикнув він.
– Те, що чуєш, таточку. Віддай мене за Максима! Я піду за нього.