ПІДСУМКОВА РОБОТА Розділ 2. «Українські землі у складі Австрійської імперії (наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.)»
Про матеріал
Методична розробка містить комплексну підсумкову роботу для перевірки навчальних досягнень учнів 9 класу (НУШ) за матеріалом другого розділу курсу історії України. Завдання спрямовані на оцінювання знань учнів про становище західноукраїнських земель у складі імперії Габсбургів, реформи «освіченого абсолютизму» Марії-Терезії та Йосифа ІІ, соціальні рухи (опришківство, повстання Лук'яна Кобилиці), діяльність «Руської трійці» та перебіг революції 1848–1849 рр. («Весни народів»).
Що входить до розробки:
• Різнорівневі завдання: запитання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності та хронологічної послідовності, а також відкриті запитання, що потребують аналізу історичних процесів, порівняння та аргументації власної думки.
• Робота з джерелами та візуальним матеріалом: аналіз уривків із документів («Русалка Дністровая», звернення Головної Руської Ради).
• Критерії оцінювання та відповіді: зручна система нарахування балів (адаптована під групи результатів НУШ / 12-бальну шкалу) та ключі до всіх завдань для швидкої перевірки.
ПІДСУМКОВА РОБОТА № 2 (9 клас НУШ)
Розділ 2. «Українські землі у складі Австрійської імперії (наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.) »
Учня / учениці 9-____ класу: _______________________________ |
ВАРІАНТ 1 |
Дата: «____» ______________ 202__ р. |
Оцінка: ______ балів |
І РІВЕНЬ (Початковий — 3 бали, по 0,5 бала за кожне завдання)
Оберіть одну правильну відповідь та обведіть її літеру.
1. У якому році Галичина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів унаслідок першого поділу Речі Посполитої?
А) 1772 р. Б) 1774 р. В) 1775 р. Г) 1795 р.
2. Яку назву отримала провінція, утворена австрійським урядом на приєднаних польських та західноукраїнських землях?
А)
Герцогство Буковина
Б) Королівство Галичини та Лодомерії
В)
Руське воєводство
Г) Закарпатський край
3. Хто із зображених/названих діячів очолив культурно-освітній гурток «Руська трійця» у Львові в 1830-х рр.?
А) Олександр Духнович Б) Лук’ян Кобилиця В) Маркіян Шашкевич Г) Іван Могильницький
4. Який друкований орган заснувала Головна руська рада у Львові в травні 1848 р.?
А)
Альманах «Русалка Дністровая»
Б) Газета «Зоря Галицька»
В) Часопис
«Основа» Г) Збірка
«Вінок русинам на обжинки»
5. Яка подія відбулася на західноукраїнських землях у квітні 1848 р. під час революції («Весни народів»)?
А)
Скасування панщини в Галичині
Б) Проголошення автономії Закарпаття
В)
Початок селянського повстання на
Буковині Г) Скликання Слов’янського
з’їзду у Празі
6. Хто був ініціатором створення у 1816 р. в Перемишлі першого культурно-освітнього товариства греко-католицьких священників?
А) Антін Ангелович Б) Іван Могильницький В) Михайло Левицький Г) Яків Головацький
ІІ РІВЕНЬ (Середній — 3 бали, по 1,5 бала за кожне завдання)
7. Установіть відповідність між історичними діячами та фактами їхньої біографії (ГР 1, ГР 2):
1. Марія Терезія |
А) лідер селянського антикріпосницького руху на Буковині у 1840-х рр. |
2. Йосиф ІІ |
Б) австрійський імператор, який скасував особисту залежність селян у 1780-х рр. |
3. Олександр Духнович |
В) закарпатський «будитель», автор вірша «Я русин був, єсмь і буду...» |
4. Лук’ян Кобилиця |
Г) австрійська імператриця, яка заснувала у Відні греко-католицьку семінарію «Барбареум» |
|
Д) перший голова Головної руської ради у Львові в 1848 р. |
Відповідь: 1 — ____ 2 — ____ 3 — ____ 4 — ____
8. Установіть хронологічну послідовність подій (ГР 1):
А)
Видання альманаху «Русалка Дністровая»
у Будапешті
Б) Приєднання Північної
Буковини до володінь Габсбургів
В)
Створення Головної руської ради у
Львові
Г) Відкриття кафедри руської
(української) мови у Львівському
університеті
Відповідь: 1 — ____ 2 — ____ 3 — ____ 4 — ____
ІІІ РІВЕНЬ (Достатній — 3 бали)
9. Проаналізуйте уривок з історичного джерела та дайте відповіді на запитання (ГР 2):
«Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 мільйонів виносить, з котрого півтретя мільйона землю Галицьку замешкує. Той народ був колись самодільний, рівнявся в славі найможнішим народам Європи, мав свій питомий язик, свої власні устави, своїх власних князів...»
1)
Яка організація ухвалила цей документ
і коли це відбулося? (1 бал)
2) Яку
головну ідею щодо національної
ідентичності українців Галичини
проголошено в уривку? (1 бал)
3) Які
вимоги до австрійського уряду висували
автори цього документа? Назвіть дві
вимоги. (1 бал)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________
IV РІВЕНЬ (Високий —3 бали, по 1,5 бала за кожне завдання)
Завдання відкритого типу (ГР 2, ГР 3):
10.
Порівняйте
становище українських земель у складі
Австрійської та Російської імперій у
першій половині ХІХ ст. Визначте
щонайменше дві спільні риси та дві
відмінності.
11.
Оцініть історичне значення діяльності
«Руської трійці» для розгортання
українського національного відродження
на західноукраїнських землях. Наведіть
2–3 аргументи.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ПІДСУМКОВА РОБОТА № 2 (9 клас НУШ)
Розділ 2. «Українські землі у складі Австрійської імперії (наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.) »
Учня / учениці 9-____ класу: _______________________________ |
ВАРІАНТ 2 |
Дата: «____» ______________ 202__ р. |
Оцінка: ______ балів |
І РІВЕНЬ (Початковий — 3 бали, по 0,5 бала за кожне завдання)
Оберіть одну правильну відповідь та обведіть її літеру.
1. У якому році Північна Буковина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів?
А) 1772 р. Б) 1774 р. В) 1782 р. Г) 1795 р.
2. Як називалася перша в історії західноукраїнських земель друкована книжка українською народною мовою (1837 р.)?
А)
«Граматика язика словено-руського»
Б) «Русалка Дністровая»
В) «Книжиця
читальна для починающих» Г) «Зоря
Галицька»
3. Хто із названих діячів належав до «будителів» Закарпаття в першій половині ХІХ ст.?
А) Іван Вагилевич Б) Григорій Яхимович В) Михайло Лучкай Г) Яків Головацький
4. Яку назву мала польська політична організація, створена у Львові в квітні 1848 р. на противагу українському рухові?
А)
Руський собор Б)
Центральна рада народова
В)
Галицько-руська матиця Г)
Руська народна гвардія
5. Який захід здійснив австрійський уряд під час реформ Марії Терезії та Йосифа ІІ у сфері освіти?
А)
Запровадив обов’язкову початкову
освіту рідною мовою для селянських
дітей
Б) Заборонив навчання українською
мовою в усіх школах імперії
В) Закрив
Львівський університет і переніс його
до Відня
Г) Передав усі школи під
контроль польської шляхти
6. Хто очолив Головну руську раду, створену у Львові в травні 1848 р.?
А) Маркіян Шашкевич Б) Григорій Яхимович В) Лук’ян Кобилиця Г) Олександр Духнович
ІІ РІВЕНЬ (Середній — 3 бали, по 1,5 бала за кожне завдання)
7. Установіть відповідність між поняттями та їхніми визначеннями (ГР 1, ГР 2):
1. «Будителі» |
А) перша у світі греко-католицька духовна семінарія у Відні для підготовки освіченого духовенства |
2. «Весна народів» |
Б) демократичний гурток львівських семінаристів, що започаткував національне відродження в Галичині |
3. «Руська трійця» |
В) представники інтелігенції Закарпаття, які пробуджували національну свідомість українців |
4. «Барбареум» |
Г) назва демократичних і національно-визвольних революцій у Європі 1848–1849 рр. |
|
Д) культурно-освітнє товариство, засноване у Львові для видання дешевих книжок для народу |
Відповідь: 1 — ____ 2 — ____ 3 — ____ 4 — ____
8. Установіть хронологічну послідовність подій (ГР 1):
А)
Скасування панщини в Галичині цісарем
Фердинандом І
Б) Заснування Товариства
галицьких греко-католицьких священників
у Перемишлі
В) Видання патенту Йосифа
ІІ про скасування особистої залежності
селян
Г) Скликання у Львові Собору
руських учених
Відповідь: 1 — ____ 2 — ____ 3 — ____ 4 — ____
ІІІ РІВЕНЬ (Достатній — 3 бали)
9. Проаналізуйте уривок з історичного джерела та дайте відповіді на запитання (ГР 2):
«Судилося нам посліднім бути; бо коли другі слов’яни верху ся дохаплюють і, єсли не вже, то небавом побратаються з повним ясним сонцем, нам на долині в густій студеній мраці гибіти... Не журися, Русалонько з-над Дністра, що-сь не прибрана, в сукманці одягнута, бо-сь не виросла між панами, але між простим добрим народом...»
1)
З передмови до якого видання взято цей
уривок і хто його автор? (1 бал)
2) Яку
проблему становища українського народу
в Галичині порушує автор? (1 бал)
3)
Чому це видання зазнало переслідувань
з боку австрійської цензури та духовенства?
(1 бал)
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
IV РІВЕНЬ (Високий — 3 бали, по 1,5 бала за кожне завдання)
Завдання відкритого типу (ГР 2, ГР 3):
10.
Поясніть,
чому реформи Марії Терезії та Йосифа
ІІ називають політикою «освіченого
абсолютизму». Якими були їхні наслідки
для українського населення?
11.
Охарактеризуйте
здобутки та причини поразки українського
національного руху під час революції
1848–1849 рр. («Весни народів») в Австрійській
імперії.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ВІДПОВІДІ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ (ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ)
Завдання |
Варіант 1 |
Варіант 2 |
1 (0,5 б.) |
А (1772 р.) |
Б (1774 р.) |
2 (0,5 б.) |
Б (Королівство Галичини та Лодомерії) |
Б («Русалка Дністровая») |
3 (0,5 б.) |
В (Маркіян Шашкевич) |
В (Михайло Лучкай) |
4 (0,5 б.) |
Б (Газета «Зоря Галицька») |
Б (Центральна рада народова) |
5 (0,5 б.) |
А (Скасування панщини в Галичині) |
А (Обов’язкова початкова освіта рідною мовою) |
6 (0,5 б.) |
Б (Іван Могильницький) |
Б (Григорій Яхимович) |
7 (1,5 б.) |
1 — Г; 2 — Б; 3 — В; 4 — А |
1 — В; 2 — Г; 3 — Б; 4 — А |
8 (1,5 б.) |
1 — Б (1774); 2 — А (1837); 3 — В (травень 1848); 4 — Г (вересень 1848) |
1 — В (1780-ті); 2 — Б (1816); 3 — А (квітень 1848); 4 — Г (жовтень 1848) |
Орієнтовні відповіді до завдань ІІІ рівня:
Варіант
1, завдання 9 (3 бали):
•
1) Головна руська рада, 10 травня 1848 р.
(Маніфест / перша відозва).
• 2)
Проголошено ідею єдності галицьких
русинів (українців) з усім 15-мільйонним
українським народом, їхньої окремішності
від поляків і росіян, спадкоємності від
Київської Русі та Галицько-Волинської
держави.
• 3) Вимоги: адміністративний
поділ Галичини на Східну (українську)
та Західну (польську), впровадження
української мови в школах та державних
установах, зрівняння в правах
греко-католицького духовенства з
римо-католицьким.
Варіант
2, завдання 9 (3 бали):
•
1) З передмови до альманаху «Русалка
Дністровая» (1837 р.), автор — Маркіян
Шашкевич.
• 2) Проблема
культурно-національного занепаду,
відставання галицьких русинів від інших
слов’янських народів, зневажливого
ставлення панівних верств до народної
мови.
• 3) Влада та консервативне
духовенство вбачали в книжці, написаній
народною мовою фонетичним правописом
(«гражданкою»), загрозу політичній
стабільності, прояв вільнодумства
та «поширення
революційних ідей».
Орієнтовні відповіді до завдань ІV рівня:
Варіант 1, завдання 10 (1,5 бала):
Становище цих регіонів мало спільну колоніальну основу, проте суттєво відрізнялося за рівнем політичних свобод та методами управління.
Спільні риси:
1. Колоніальний та аграрно-сировинний статус.
2. Панування кріпосного права та іноземного дворянства.
3. Національне та культурне гноблення: Українці не мали власної державності, а їхня мова й культура витіснялися і вважалися «неповноцінними» або «селянськими».
4. Початок національного відродження.
Відмінності: політичний режим і права, ставлення до української мови та освіти, час скасування кріпацтва, релігійна політика.
Варіант 2, завдання 10 (1,5 бала):
Реформи австрійських монархів Марії Терезії та Йосифа ІІ (1770–1780-ті рр.) називають політикою «освіченого абсолютизму», оскільки вони поєднували необмежену монархічну владу з ідеями європейського Просвітництва для зміцнення та модернізації держави «згори».
Реформи мали винятково позитивне значення для збереження українців як окремого народу та заклали фундамент для майбутнього національного відродження. Покращення становища селянства,
підтримка та зрівняння в правах Греко-католицької церкви (УГКЦ), розвиток шкільництва рідною мовою, формування національної еліти.
Варіант 1, завдання 11 (1,5 бала):
Діяльність «Руської трійці» (Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького) у 1830-х роках стала переломним моментом, який започаткував національне відродження на західноукраїнських землях. Вона пробудила національну свідомість галицьких українців та інтегрувала їх у загальноукраїнський культурний простір.
Аргументи на підтвердження історичного значення:
1)утвердження народної української мови в літературі та громадському житті;
2)усвідомлення національної єдності всіх українських земель;
3)перехід від суто релігійної до національної самоідентифікації.
Варіант 2, завдання 11 (1,5 бала):
Революція 1848–1849 рр. («Весна народів») перевела український рух в Австрійській імперії з культурницького етапу на політичний рівень, принісши селянам свободу, а інтелігенції — перший досвід легальної політичної боротьби та парламентаризму, попри остаточну перемогу імперської реакції.
Основні здобутки українського руху: скасування кріпацтва (квітень 1848 р.), створення першої української політичної організації, перший досвід парламентської діяльності, прорив у розвитку культури, освіти та преси.
Причини поразки: слабкість та нечисленність української еліти, політична незрілість селянства, протидія польського національного руху, тактична гра Відня («поділяй і володарюй»).