Пісні літнього циклу

ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ

КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІЗИМОВИЙ ЦИКЛЛІТНІЙ ЦИКЛВЕСНЯНИЙ ЦИКЛКОЛЯДКИЩЕДРІВКИКУПАЛЬСЬКІРУСАЛЬНІЖНИВАРСЬКІВЕСНЯНКИГАЇВКИ

КАЛЕНДАРНО -ОБРЯДОВІ ПІСНІЛІТНІЙ ЦИКЛКУПАЛЬСЬКІЖНИВАРСЬКІРУСАЛЬНІ

Які пісні називають русальними, купальськими й жниварськими? Чому наші пращури боялися русалок? Навіщо хлопці і дівчата стрибають через багаття на свято Івана Купала?Про що ви дізнаєтеся?

Хто такі русалки? У слов’янській міфології русалками називали богинь земної води, які живуть на дні водоймищ. У них гарне довге блакитне чи синє волосся, зелені або чорні очі, пухнасті вії. На перший погляд, русалки радісні й безтурботні, але доля їхня сумна. За повір’ям, пальці на їхніх ногах з’єднані перетинкою, як у гусей. Русалку може побачити лише щаслива людина. Якщо вона комусь розкаже про це, то з нею станеться велике лихо. Місяць — їхнє сонце, тому найбільше русалок з’являється ясної місячної ночі на Святому тижні (перед Зеленими святами). У цей час вони виходять на берег, щоб трохи просохнути. Русалки полюють за гарними парубками, заманюючи їх чудовими піснями. Спіймавши, залоскочують хлопця до смерті, а потім затягують у воду. Щоб уберегтися від русалок, потрібно було носити обереги — часник або полин. Русальні пісні

Але русалки приносили не тільки лихо. За уявленнями наших пращурів, вони могли й подбати про людину: уберегти її від хвороби, а поле — від стихії. Здавна вважали, що люті вітри та зливи — це робота русалок. Щоб визріла пшениця й дала багатий урожай, потрібна тиха й тепла погода з невеликими дощами. Тож люди проводили обряди проганяння (проводів) русалок. Це дійство відбувалося під час русального тижня (кінець травня — початок червня). Його супроводжували русальними піснями («Проведу я русалочки до бору»).

Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки не ходили, Да нашого житечка не ламали, Да наших дівочок не лоскотали, Бо наше житечко в колосочку, А наші дівочки у віночку. ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ

Жанр – русальна пісня. Тема: зображення проводів русалочок до бору, щоб вони не завдавали людям будь-якої шкоди.Ідея: намагання людей позбавитися русалок. Основна думка: достаток, благополуччя людей залежить від уникнення стосунків з русалками. Аналіз «Проведу я русалочки до бору»

А ще в цих піснях величали рослинність, ушановували русалок, висловлювали прохання дати їм сорочку, бо в них не було одягу («У ржі на межі»).

У ржі на межі, на кривій березі Там сиділа русалка. Просила русалка у дівочок сорочки: — Ви, дівочки, подружки, Да дайте мні сорочки, Хоча худенькую, да аби біленькую, Хоч не біленькую, да тоненькую! У РЖІ НА МЕЖІ

Жанр – русальна пісня. Тема: зображення русалки, яка, сидячи на березі, звернулася до дівчат з проханням, щоб ті дали їй сорочку.Ідея: віра людей у всі потаємні міфічні сили, вміння контактувати з ними. Основна думка: єдність людини з міфічним світом. Аналіз «У ржі на межі» Художні засоби: Епітети: кривій березі, сорочку худенькую, біленькую, тоненькою. Постійні епітети: сорочку біленькую.

У русальний тиждень нікому — ні хлопцям, ні дівчатам — не можна було купатися в річці, бо русалки залоскочуть до смерті («Ой біжить, біжить мала дівчина»).

Ой біжить, біжить мала дівчина, А за нею да русалочка: — Послухай мене, красная панно, Загадаю лиш три загадочки. Як угадаєш — до батька пущу, Не угадаєш — з собою візьму. Ой що росте та без кореня, Ой що біжить та без повода, Ой що цвіте та без цвіточок? Панночка загадок не вгадала — Русалка панночку залоскотала. ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА

Жанр: русальні пісні. Тема: відображення русалки, яка, наздогнавши малу дівчину, запропонувала їй відгадати три загадки.Ідея: возвеличити, з одного боку, мудрість русалки, а з іншого — засудити її прагнення хитрістю заволодіти людською дитиною. Основна думка: намагання русалки заволодіти малою дівчиною шляхом надання відповіді на загадки, які дитина не відгадала б, зважаючи на свій вік. Художні засоби: Епітети: мала дівчина, красна панночко. Постійні епітети: красна панночко. Аналіз «Ой біжить, біжить мала дівчина»

За народними уявленнями, русалки — це дівчата або молоді жінки, які втопилися під час купання. Місяць і зорі викликають русалок із води. Вийшовши на берег, вони сідають і розчісують своє довге волосся або беруться за руки й водять дивовижні, з таємничим шепотом хороводи. Іноді русалки гойдаються на гілках, співаючи пісень. До речі...

На свято Купала1 хлопці розводили вогонь і стрибали через нього разом із дівчатами, співаючи пісень. Вогонь мав горіти високо, символізуючи єднання землі з небом. Обряд перестрибування через багаття означав очищення, а також перехід юнаків у доросле життя, адже хлопці, які проходили через вогонь, уже могли одружуватися. Після цього молодь ішла до лісу шукати цвіт папороті. А ще в цей день дівчата плели вінки й пускали їх на воду. Вінок у купальських піснях символізує річний коловорот, сонячне світло, безкінечність, а також дівочу долю. Щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік, молодь спалювала на вогнищі опудало Купала. Пісні, що супроводжували всі ці обряди, називають купальськими. Купальські пісні

Купало (або Купайло) — дохристиянський бог земних плодів, йому приносили в жертву хліб — головний плід землі.

У піснях «Заплету віночок» і «Ой вінку мій, вінку» дівчина плете квіткову прикрасу, сподіваючись на світле майбутнє та щасливу долю. Здавна вірили, що вінок впливає на приватне життя дівчини. Плетіння вінків було цілою наукою. Обов’язково їх прикрашали вічнозеленим барвінком і пахучою м’ятою — символом молодості та здоров’я. Для свого коханого дівчина бажає одягнути все найкраще, «золотом взолотити», «м’ятою обвити». Тон пісень радісний, проте трохи збентежений.

Головною купальською травою вважали папороть, таємничий цвіт якої у ліс в ніч на Купала йшли шукати найсміливіші. Той, хто її знайде, буде здоровим і багатим.

За повір’ям, папороть цвіте лише один раз на рік — у ніч на Івана Купала. Той, хто знайде й зірве цвіт папороті, обов’язково буде щасливим. До речі...

Заплету віночок, Заплету шовковий На щастя, на долю, На чорнії брови. ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОКОй полинь, віночку, Прудко за водою На щастя, на долю Милому зо мною. Ой пущу віночок На биструю воду На щастя, на долю, На милого вроду.

Вінок - давній символ - річний коловорот сонячного світла, безкінечності, а також дівочості, долі.

Автор – народна пісня. Жанр – купальська пісня. Тема: відображення значення вінка для молодої дівчини.Ідея: уславлення обряду плетіння вінка, який сприятиме щасливій долі молодиці. Основна думка: сплетений віночок — оберіг від будь-яких негараздів та перешкод до щастя дівчатам. Настрій пісні – радісний, повний надії. Аналіз «Заплету віночок» Художні засоби: Епітети: Чорнії брови, бистра вода, віночок шовковий;повтори: «на щастя, на долю», «заплету»;пестливі слова: «віночок».

Як утворилося ім’я Іван у язичницького божества Купала, може розповісти історія християнської церкви. Саме в IV ст. цей день вона проголосила святом народження Івана Хрестителя — предтечі Ісуса Христа. Унаслідок християнізації у світі язичницьке найменування Купала поєдналося з християнським ім’ям Іван. До речі...

Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку! А я тебе плела вчора до вечора. Виси, мій віночку, на злотім кілочку, На злотім кілочку, шовковім шнурочку. А матінка взяла, миленькому дала. Якби була знала, ще б краще ’го вбрала, Злотом взолотила, м’ятою обвила. ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ1. Хрещатий — у формі хрестика (листя барвінку подібне до хреста). 2. ’Го (діал.) — його.

Автор – слова і музика народні. Жанр – купальська пісня. Тема: надання значимості вінка для вирішення подальшої долі дівчини.Ідея: на прикладі плетіння вінка уславити звичаї та обряди українського народу. Основна думка: плетіння вінка — сподівання дівчини на краще власне майбутнє, щасливу долю. Настрій – радісний, проте трохи збентежений. Художні засоби: Епітети – хрещатий барвінок, золотий кілочок, шовковий шнурочок. Аналіз «Ой вінку мій, вінку»

— Де ти зимувало? Зимувало в лісі, Ночувало в стрісі; Зимувало в пір’ячку, Літувало в зіллячку. КУПАЙЛО, КУПАЙЛО

Автор – слова і музика народні. Жанр – купальська пісня. Тема: зображення місця, де Купайло зимувало, ночувало, літувало.Ідея: виявлення цікавості до Купайла-свята як до істоти. Основна думка: Купайло — одне із народних традицій наших пращурів, яку необхідно поважати, святкувати. Настрій – наповнений радості та гумору. Художні засоби:пестливі слова: пір’ячку, зіллячку. Аналіз «Купайло, Купайло»

Літо в Україні завершується збиранням урожаю. Здавна наші пращури висловлювали вдячність природі за її дари, співаючи величальних пісень, які називають жнивар­ ськими. День закінчення жнив1 перетворювався на свято завершення польових робіт. Воно супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали в полі жито, яке називали бородою. Дівчата сплітали вінок із жита чи пшениці, уплітали в нього маки, волошки, калину, одягали його на найкращу жницю, і вона в парі з хлопцем, який ніс останній сніп, ішла на чолі громади до двору хазяїна. Дорогою співали пісень, якими вшановували обжинковий вінок. Потім дівчина передавала його в руки хазяїну, а громада просила за нього викуп. Після цього господар запрошував женців до хати, де пригощав їх усілякими стравами, а вінок вішав на стіні, де він зберігався до осені, щоб з його зерна розпочати сівбу озимини. Жниварські пісні

Жнива — пора збирання хлібних рослин; урожай.

Маяло житечко, маяло, Як у полі стояло, А тепер не буде маяти, А буде в стодолі лежати. До межі, женчики, до межі, Бо мої пиріжечки у діжі. До краю, женчики, до краю, То я вам пиріжечка покраю. Котився віночок по полю, Просився у женчиків додому: МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО— Возьміте мене, женчики, з собою Та занесіть мене до господаря в стодолу, Бо я вже в чистім полі набувся, Буйного вітречку начувся. Од ясного сонечка нагрівся, А дрібного дощику напився; Нехай же я в стодолі одпочину, Поки вивезуть знову на ниву.

Жанр – жниварська пісня. Тема: зображення тієї винагороди, яку отримали женці за свою працю; прохання вінка до женців, щоб його занесли «до господаря в стодолу».Ідея: уславлення жниварської праці; віночок — ознака достиглого врожаю. Основна думка: вінок — символ успішного збирання врожаю, а пиріжки — подяка за сумлінну жниварську працю. Художні засоби: Епітети – чисте поле, буйний вітер, ясне сонечко. Аналіз «Маяло житечко, маяло»

Збирання врожаю, жнива — це вінець праці хлібороба, його надій та сподівань. Тому ця праця, хоч і була важкою, усе ж вважайся святом, супроводжувалася піснями. Коли поверталися додому, кращій жниці одягали на голову вінок із колосся, прикрашений квітами. Перший сніп (або останній) урочисто несли додому, ставили на покуті й тримали до Різдва. Хліб — невід’ємна частина людського життя, тому до нього ставляться з великою пошаною, і в обжинковій пісні “Маяло житечко, маяло…” жито виступає як дійова особа.

Там у полі криниченька, Навколо пшениченька. Там женчики жали, Золоті серпи мали, Срібнії юрочки, Що в’язали снопочки. ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКАДобрії були женці — Дівчата й молодиці. Дівчата — косаті, А хлопці — вусаті, Молодиці — білолиці.

Жанр – жниварська пісня. Тема: зображення праці добрих женців — хлопців і дівчат.Ідея: возвеличення працьовитості молоді, вправності в роботі. Основна думка: праця тоді корисна, коли від неї отримуєш задоволення. Аналіз «Там у полі криниченька»

Художні засоби: Епітети: золоті серпи, срібнії юрочки, добрії женці, косаті дівчата, вусаті хлопці, білолиці молодиці. Зменшувально-пестливі слова: криниченька, пшениченька, юрочки, снопочки. Метафора: золоті серпи, срібнії юрочки. Паралелізм: «Там у полі криниченька. Навколо пшениченька. Там женчики жали. Золоті серпи мали…».

Подумайте й розкажіть З яким кольором у вас асоціюється кожний жанровий різновид пісень літнього циклу?

Що ви поклали у «скарбничку вражень»? Чим поповнили «скарбничку знань»?РЕФЛЕКСІЯ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Опрацювати §5-6 (ст.20-25).2. Доведіть або спростуйте тезу: «Календарно-обрядові пісні літнього циклу володіли магічною силою».