"Пісня-душі людської відкриття"

Календарно-обрядове пісенне свято

(для учнів-старшокласників)

Відкривається завіса.

Пісня «Пісня  долю  вишила».

 

Звучить  спів жайворонка.  На сцену виходить хлопчик, дивиться в небо і вигукує:

 

Хлопчик. - Мамо, жайворонки прилетіли!

                 - Дякувати Богу, діждали весни!

                 - Можна я піду Миколці розповім?

                 - Йди, але довго не будь. Скоро обідати будемо.

 

З протилежного до хати кінця з’являються дівчата

 

1. - Благослови, мати, весну закликати,

 

2. - Весну закликати, зиму проводжати.

 

3. - Зимоньку в візочку, літечко в човночку.

 

Дівчата співають веснянки.  Одна з дівчат  вигукує:

 

1. - Чуєте, дівчата, гуси кричать, з вирію летять.

 

2. - Гуси летять, на крилах весну несуть.

 

3. - Весна прийшла – тепло принесла.

 

4. -Сонечко ясне сяє, нас на вулицю скликає.

 

Співають «Ку – ку, ку – ку, чути в ліску» з хороводом.

Під час другої веснянки ( з танцем) до тину підходять двоє парубків:

 

Іван. - Тарасе, а що то за дівчина?

Тарас. - Котра саме?

І.  -  Он та,  чорноброва.

Т. - Так то ж Маруся Миколи з Запасіки. А що, впала в око? Завтра  в нас музики, от і познайомишся.

Хлопці виходять.

Із – за хати виглядає жінка і кличе:

 

• Марусю! Марусю! Ходи-но вже до хати.

 

Підбігає Маруся:

 

• Що ви хотіли, мамо?
• Хату підмети, піч помасти та налупи квасолі. Он у кошику стоїть ( показує на кошик біля лавки). А я перейду до Параски, може, у неї кури несуться, то позичу десяток (виходить).

 

Глянувши на дівчат, які ще не розійшлися, Маруся зітхає і йде у хату. З другого боку виходить дві молодиці з відрами і підходять до колодязя:

 

• Оце горох перебрала, думаю завтра садити.
• Може,  й мені вділиш, я свого не збирала.
• Звичайно, дам.

 

Навпроти них виходять ще дві молодички:

 

• Ганю, тобі щавлю не треба? Вже такий великий наріс.
• А мій гуси геть видзьобали. Яку травинку де побачать – усе стрижуть після зими.
• То приходь, нарвеш собі скільки треба.
• Прийду, мій Семен дуже любить зелений борщик.

 

Молодиці звертають увагу на дівчат:

 

1. – Яка краса, прийшла весна, і дівчатка знову зібралися у танок.
2.  – Не так давно і ми зозульку кликали.

 

Після цих слів дівчата , тримаючись за руки, виходять.

3. – Як швидко летить час. Пам’ятаю, часто приходили з мамою до цього журавля і завжди милувалися пишним калиновим цвітом.
4.  – А я любила кілька ягідок скубнути ,  коли вже приморозить. Вони тоді особливо смачні.
5. -  Вже  ми самі стали матерями, а калинонька, як і за нашого дівування, все така ж розкішна.

Виконують пісню : «На калині мене мати колихала».

 

 Після закінчення пісні за хатою починає кричати жіночка:

 

• Тю-тю-тю(кілька разів).  І де ж вона поділася? От чубате квокало!

         Одна з молодиць:

                  -Кого ти там, Тетяно, шукаєш?

                  -Та курка десь ділася зозуляста. Молоденька, тільки нестися почала…

                    і пропала. Вже який день шукаю.

 

2–га молодиця:

 - А чого ти її тут шукаєш? Я щойно біля старого млина йшла, то бачила, напевно, твою курку, але вже з цілим виводком.

 

 3-тя молодиця:

• Ой ті кури. І з ними морока, і без них ніяк.

 

4 – та молодиця:

• Моя вчора залізла до Тетяни в молодий часник, то вже було що слухати. І попередила, якщо ще раз побачить її  в городі, то зварить своєму Петрові юшку з моєї чубарочки.

3 – молодиця:

• Точнісінько, як у тій пісні.

 

Співають пісню «Прийшла кума до куми».

 

Доспівавши пісню і пританцьовуючи, виходять зі сцени.

Забігають дівчата і стукають у віконце хатини:

 

       - Марусю, ти вийдеш сьогодні увечері?

      - Навіть не знаю, дівчата. Мати стільки роботи загадали, що й до ранку не перероблю.

       - Нічого, подруго, з квасолею ми тобі допоможемо (беруться всі разом лущити і жартувати).

 

Гасне світло. Лишається один прожектор.

Спів солов’я  ( запис ).

Біля тину стоїть Іван (мрійливо):

 

• Цілий день ходжу, як заморочений. Ті чорні брови не йдуть з-перед очей. Піду на Запасіку, може поталанить, і вона вийде сьогодні на вулицю (виходить).

 

Виходять дівчата, сідають на лавки і співають пісню

 « Ой ти, ніченько».

 

Дівчата:

 

Перша.  - Вже й місяць вийшов, а парубків і не видно, і не чути.

 

Інша.  - Як це не чути, он вже співають.

 

У другому кінці хлопці починають пісню « Ой гиля, гиля».

 

Дівчата:

• Гарна пісня. От би ще такої, щоб ніжкам до танцю закортіло.

Пісня «Ой гай-гай зелененький».

 

Хлопці:

• А ну хлопці, давайте заспіваєм так, щоб дівчатам з Чорнижа захотілося на наші вечорниці.

Пісня «…………………………………………

 

Дівчина.  -  Дядьку, ви теж надумали парубкувати?

 

Інша. - Ой, дивіться, щоб за таке тітка Параска не поцілувала вас макогоном межи очі.

 

Степан. - Тю на вас , дівчата. Згадаєте таке проти ночі (задумався).

 А вона може (зітхає).  Ой! Правду кажуть: поки не женився, доти не журився.

 

Співають пісню «Казав мені батько…»

 

Петро. - Та ми, дівчата, не женихатися прийшли. Їдемо ж оце ми з ярмарку, аж чуємо – хлопці співають. А душа так пісні просить! От і вирішили поспівати.

 

Хлопець. - А що з ярмарку везете?

 

Гриць. - Та поросят купили.

(крик поросят)

 

Дівчата. - Поросята повтікали!

 

Хлопці. - Лови їх, лови!

 

Всі розбігаються хто куди.

На сцену виходять захекані Маруся та Іван:

 

Маруся. - Ледве половили.

Іван. - Прудкі поросята. Півсела оббігали за ними.

 

М. - Тепер мені додому далеко йти.

 

І. -  Я проведу. Ти не проти?

 

М. -  Ні.

 

 

 

Літо.

Світло вмикається.

Вийшла з хати жінка з відром,

Ранок в селі ( запис №8)

На сцену виходять жіночки:

 

Перша. - Ось і косовиця почалася.

 

Друга.  - У хаті нікого не застанеш -  всі на сіні.

 

Інша жінка.  - Хочуть встигнути, поки погода.

 

Інша. - А сіно цього року гарне.

 

Підходять дівчата з вузликами та граблями. Жіночки до дівчат:

 

         -Чи нічого не забули, дівчата?

 

 Дівчата. - Сніданок є, і граблі теж узяли.

 

Підходить Тетяна. - Хто взяв, а хто й забув. І про що ці дівчата думають?

 

 Простягає граблі онуці. - Тримай, вітрогонко.

 

• А я піду допоможу Одарці вареники ліпити. ЇЇ Василь сьогодні на косовиці був, втомився.

 

Пісня « А мій милий вареничків хоче»

Дівчата проходять через сцену, зникають.

З хати виходить Одарка і сідає на лавці.

 

 

 

• Ох і втомилася, поки наварила. Не ті вже літа, не та сила…

 ( дивиться на свої руки).

  Одна з жінок:

• Ну що, Одарко, зготувала обід своїм косарям?

Одарка (втомлено):   -  Зготувала. І борщу, і вареничків наварила…

  Виходять жінки.

• Що з тобою, Валю?
•  Та серце щось прихопило.
•  Воно й не диво…. Стали ми траву розкидати, а дядько Степан як розійшовся – щось йому  там не сподобалось. Нагримав на тітку, а вона мовчить. Розкидала, розкидала поки перед ними не зомліла.
• Дивно, Степан такий хазяйновитий, роботящий. Чого це він?
• Та не любить він мене. І ніколи не любив.
• А чому ж ти за нього вийшла?
• Мати заставила… Степан із заможної сім’ї , от і віддали за нього.
• (мрійливо посміхаючись) А я Василя любила. Вже діло до весілля йшло і він надумав поїхати на заробітки, щоб гарне весілля справити. Я просила, щоб не їхав бо мати вже тоді за Степана говорила. Та Василь не послухав. А коли повернувся, я вже Степанова дитя під серцем носила. Отака гірка  наша доля жіноча….

Пісня «Ой у полі три криниченьки»

 

В цей час проходить Галя до криниці. Вітається з жінками:

 

• Доброго дня вам, тітоньки.

 

    Жінки. - Доброго здоров’я. Ти, Галю, вже з сіна? Бачу швидко розкидали.

 

    Г. - А що з тими дівчатами розкидати, гарячі, як вогонь! Та все з піснями та примовками. А зі сміхом і робота швидше робиться.

 

Говорячи, вона підходить до криниці і набирає воду.З іншого боку з’являється Петро.

       Петро.

• Боже помагай, кумо!

 

         Г. - Спасибі!

 

        П. - А кум Іван удома?

 

       Г. - Саме вернувся з хлопцями. Там у садку щось майструє. А ви, куме, зайшли б коли, а то вже, напевно, і дорогу до нас забули.

 

   П. - Та я, кумасю, про вас завжди пам’ятаю, як встаю та лягаю.

 

 В цей час бабусі, які про щось тихенько перемовлялися, стукають одна одну під бік, вказуючи головами на кумів біля криниці і починають співати пісню

 

«Ой кум до куми залицявся».

 

На другий куплет підходять парубки і дівчата з косовиці і починають теж співати).

Завіса.

 

Гасне світло. Вмикається прожектор з червоним світлом.

Вмикається звук дзюрчання струмка, на час пісні стишується, а після її закінчення знову підсилюється.

 

За сценою звучить пісня «Заплету віночок».

 

Нам другому куплеті виходять дівчата перед ними  -  Маруся тримає віночок і говорить:

 

• Ой полинь, віночку,  прудко за водою,

На щастя -на долю милого зі мною

 

Маруся кладе вінок.

Вимикається прожектор , вмикається задня лампа.

 Відкривається завіса.

 

Виконується  пісня « Ой на Івана, та й на Купала».

 

 Виходить Іван і, слідкуючи за вінком, йде по сцені. Раптово його вихоплює ніби з води:

• Ну нарешті, впіймав. Віночок, сплетений руками моєї Марусі. Добру годину я вже за ним мандрую.

 

( підходить до хатини.)

 

• Марусю, Марусю!

 

Маруся виглядає у вікно:

 

• Іванку, у тебе мій віночок?

 

   І.  - Так, радосте моя!  Ось, упіймав ! Марусю,  чи любиш ти мене?

 

  М. - Люблю тебе, мій лебедику, мій сизий голубоньку. Час від часу більш люблю, чим перше на вулиці зійшлися. Тільки боюсь, що покинеш ти мене!

 

 І. - Не покину нізащо в світі, бо ніяк мені не можна без тебе жити!

 Чи вийдеш і завтра увечері?

 

М. - Ні, Іванку, не вийду. Скоро жнива, дуже багато роботи. Бувай.

 

І. - На добраніч.

 

Іван виходить, Маруся ховається в хату.

Прожектор вимикається, на сцені вмикається все світло.

 

Спів солов’я. Цвіркуни.

 

Запис співу жайворонка.

 

Вибігає дівчинка з пучком колосків:

 

•  Петрику, а я колосків назбирала, буду снопика робити, як мама.

 

Петрик. - То цих буде мало, давай  ще назбираємо. Я тобі допоможу.

• Як діждали літа, та й поспіло жито, літечко тепленьке, житечко спіленьке.
• Як діждали літа, та й нажали жита. З жита та пшениці гарні паляниці.

 

Діти, узявшись за руки, вибігають.

 

Виходять жінки на сцену і виконують пісню «Ой косив батько».

 

 

Заходять жінки. Одна говорить:

 

• Утомила нас та широкая нива, що тепер нам і вечеря не мила.
• Ой не так нива, як велике жито, а вже ж нам спину, як кілком перебито.

 

Запис співу жайворонка (триває протягом усієї пісні).

 

Пісня «Ой літає соколонько».

Осінь.

 

Господиня. - Ох, і втомилася я. Вже скоро копальники прийдуть, а у мене ще не все готове.

 

Бабусі між собою:

 

• Колись і ми, дівчата, копали. А тепер вже сила не та.

                  І де мої літа молодії. Ото надівувалася.

                - Бувало, як зачуєш де  вечорниці, то аж тини тріщать. А тепер?

                 А що за хлопці були колись? Справжні тобі орли – соколи.

                Як схопить якийсь на руки, так і носить, так і носить.

                -А дівчата співучі та жартівливі такі. А гарні, як писанки. Та що там

               говорити!

                Ех літа, літа молодії, якби то можна було вас вернути.

 

      (Співають  пісню « Ой з-за гори кам’яної».)

 

Заходять копальники з копанками, ківшами, мішками.

 

Хлопець. - Приймайте, тітко, роботу. Повну хуру накопали. А де дядько Степан, хай би поміг розгрузити?

 

Г. (бідкаючись)  - Ой не знаю я, діти, де його носить. Як повіявся ще зранку, так і досі немає.

 

За сценою щось стукає об залізне відро, гупає і з’являється Степан).

 

Галя. - Звідкіля це ти узявся, де ти досі пропадав?

 

Степан. - Ой, Галинко, годі, буде, перестань-бо вже кричать.

 

Галя.  - Ні, нехай же чують люди, ні, не буду я мовчать…

 

Степан. - Галю, не сердися, я той, з кумом на ярмарку заблукав.

 

Галя.   - На ярмарку! На ярмарку! Так я тобі і повірила! Ой, людоньки!

 

 І що  мені з тим волоцюгою робити? Вигнала б, так люблю окаянного!

 

Звучить пісня «Ой там, на товчку….».

 

Галя.  - Отака, доню, наша доля жіноча. Перше чорні брови та слова солодкі, а потім…

 

Маруся. - Ні, мамо, Іванко не такий.

 

Іван (ніжно).  Берегтиму її, як зіницю ока.

 

Підходить до Галі.  - Тітко, хочу засилати старостів, чи не відпустите з гарбузом?

 

Галя.  -  Ти перше дівки спитай, чи згідна, а за мною діло не стане. То як, дочко?

Пісня «Ой чорна я си чорна.»

 

Іван.  - Біжи, Семене, шукай хлібину, поки тітка в хорошому настрої.

 

Галя. - Ну а я піду стіл накривати. Дівчата, допоможете?

 

Дівчата.  - Авжеж, допоможемо.

 

 Усі йдуть в хату. На лавці лишаються бабусі.

 

Тетяна.  - І коли  те життя  пролетіло? Вже наші онуки сватів зустрічають.

 

Одарка.  - Хай будуть здорові та щасливі!

 

Інша жінка.  - Живуть у мирі та злагоді!

 

Інша.  - Дітей бавлять та онуків чекають!

 

Інша.   - Радіють кожному дневі та бережуть один одного!

 

Пісня « Ой там на горі».