Північно-Східна Русь Утворення Московської держави

Північно-Східна Русь. Утворення Московської держави

Володимиро-Суздальське князівство. Північно-Східна Русь завжди була далекою окраїною східнослов'янських земель. До ЇХ ст. тут жили фіно-угорські та балтські племена. Лише на зламі ІХ-Х ст. з новгородської землі почали переселятися сюди ільменські слов'яни, з південного заходу—в'ятичі. Від іншої частини Київської Русі ці землі відокремлювали густі й важкопрохідні ліси, тому цей край часто називали Заліссям. В ХІ-ХII ст., коли почалося найактивніше заселення цих земель, тут, поряд зі старими містами (Ростов, Муром, Рязань)Клязьмі, Переяславль-Залеський та ін. Підноситься і Володимиро-Суздальське князівство. Князь Юрій Долгорукий (1125-1157) залучав до переселення на свої землі селян з інших князівств, надаючи їм на перших порах різноманітні пільги, сприяв господарському освоєнню нових земель. Він був одним з перших державних діячів Північно-Східної Русі, за якого ці землі перетворились у молоде і могутнє Ростово-Суздальське князівство. Коли Юрій Долгорукий після тривалої боротьби завоював Київ і осів там, він переселив сюди і свого сина Андрія. Однак Андрій, усупереч волі батька, повернувся в Ростово-Суздальську землю. Столицею своєю він зробив Володимир-на-Клязьмі, а після смерті батька став князем тепер уже Володимиро-Суздальського князівства — Андрієм Боголюбським (1157-1174). Він, як і його батько, організував військові походи проти Новгорода, Волзької Булгарії та Києва.

Володимиро-Суздальське князівство.

Пан Великий Новгород Особливе місце серед руських князівств посідав «пан Великий Новгород», як шанобливо називали його сучасники. Новгородські землі охоплювали величезну територію Північно-Західної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря і узбережжя Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги та Оки на півдні. У цих землях клімат був холодніший, ніж у Подніпров'ї та Південно-Західній Русі, і ґрунти не такі родючі, тому населення цих земель, окрім рільництва, займалося тваринництвом, городництвом, полюванням, рибальством тощо. Найвищим органом влади у Новгороді було віче — народні збори. На ньому обирали основних представників міської влади: посадника, тисяцького і владику (архієпископа). Боярство було найвищим станом новгородського суспільства. Саме багаті боярські родини тримали у своїх руках керівництво політичним життям міста. Бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти. Зовнішня і внутрішня торгівля була основним джерелом багатства Новгорода, а новгородські купці володіли великими складами, коморами, річковими та морськими суднами. Отже, після подій 1136р. у Новгороді запанувала форма державного правління, що отримала назву аристократичної республіки, за якої реальна влада належала міській аристократії.

Монгольська навала та золотоординське ярмо. Монголи – тюркські кочові племена Центральної Азії, які були об’єднані в єдину державу Чингізханом у 1206 р. Незабаром монголи підкорили сусідні племена татар. Звідси поширюється збірна назва монголо-татари. Після смерті Чингісхана його наступники не відмовилися від політики підкорення земель і народів. Похід на Русь очолив онук Чингісхана Батий. Батиєва орда рушила на руські землі наприкінці 1237 р. й незабаром спустошила Північно-Східну Русь.1239 р. - розорення монголами Переяславщини та Чернігівщини.1240 р. - облога й розорення Києва військами хана Батия.1241 р. - вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство.

Монгольська навала та золотоординське ярмо Монгольську імперію було переділено на чотири частини (улуси). Батиєві володіння становили найзахіднішу частину - улус Джучі: тут на підкорених територіях степової зони Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру було створено державу Золота Орда зі столицею в місті Сарай. Унаслідок монгольської навали Київська Русь припинила існування. Землі Південно-Західної Русі територіально не належали до складу Золотої Орди, а перебували які в більшій, які в меншій залежності. Підкорені землі були зобов’язані сплачувати данину. За свідченням джерел, монголи вимагали від усього населення сплати десятої частини - як продуктами та майном, так і власне людьми. До страшної «людської десятини» потрапляли й ті, хто не міг віддати встановлену данину. За обчисленням і збиранням данини наглядали монгольські урядовці - баскаки. Баскак мав у своєму розпорядженні військові загони, що постійно перебували в укріпленому поселенні - баскацькому містечку. Найбільше потерпала від Орди найближча до неї Переяславщина. Втративши князя, Переяславське князівство перестало існувати. Занепало й Чернігівське князівство. Повернувшись у  причорноморські й  прикаспійські степи, монголи заснували там у 1242 р. державу, що дістала назву Золота Орда. Більшість руських князівств опинилася під монгольським пануванням. Золота Орда, яка займала територію від Тихого океану до Чорного моря, входила до складу величезної імперії монголів

Початок піднесення Москви  Іван Данилович Калита (1325 – 1341 рр.). Слово “калита” означає “грошовий мішок”. Це був князь-скнара. Про його багатства ходили легенди, проте все воно могло вміститися в одній скрині. Володіння Калити були значно меншими, ніж сучасна Московська область. Проте за його правління сталися вагомі перетворення, що змінили долю Московського князівства. У 1325 р. Іван Калита перевіз до себе на проживання пристаркуватого митрополита галицького Петра Волинця. Через рік Петро помер. Його поховали в недобудованому Успенському соборі. По деякім часі Петро вже прославлявся як святий. Наявність святих мощей Петра і резиденції митрополита перетворили Москву на духовний центр Північно-Східної Русі, а московські князі почали претендувати на політичне панування в регіоні. Важливим у зростанні Москви став перехід на службу до московського князя боярських родин із різних міст колишньої Київської Русі.

Початок піднесення Москви

Правління Дмитра Донського. Куликовська битва. Дмитро Іванович (1362—1389  рр.)На відміну від своїх попередників, які діяли хитрістю та обманом, Дмитро більшість питань вирішував силою. Майже щороку йому доводилося воювати. У 1375 р. Дмитро організував великий похід проти Твері та примусив її визнати його владу й  відмовитися від претензій на велике князювання. Правління Дмитра Івановича припало на час «великого замяття» (міжусобиці) в  Орді. Його спроба скористатися цим призвела до битви з одним із претендентів на ханський стіл — ханом Мамаєм, який не походив із роду Чингізидів

Куликовська битва.. 8 серпня 1380 р.- зустрівся у бою з ординцями на куликовому полі (де в дон впадає річка непрядва). за перемогу на куликовому полі Дмитрія Івановича прозвали Донським. У 1382 році хан тохтамиш захопив москву та зруйнував її, дмитрій швидко відбудував місто, дмитрію донському знову довелося визнати панівний стан монголо-татарських ханів.

Становлення Московської держави. Іван III. Іван III (1462-1505)1478 р. - приєднав новгород.1485 р. – жителі твері визнали владу івана ііі. Територія московского князівства збільшилася у шість разів.1485 р. – проголосив себе «государем всея русі»(в офіційних документах з'являється назва росія.було створення в  1497  р. першого збірника законів Московської держави  — Судебник. Одружився з візантійською принцесою зоєю (після хрещення - софія) палеолог, що дало змогу москві претендувати на центр православ'я після загибелі візантійської імперії.