«Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце» Урок вивчення біографії Григорія Сковороди

Про матеріал
Урок вивчення біографії Григорія Сковороди. Розробка має за мету ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Г.Сковороди, його просвітницькими поглядами; розвивати вміння осмислювати й порівнювати життєві факти, висловлювати власні погляди та обстоювати їх, узагальнювати, робити висновки: виховувати високі моральні якості. Учні знатимуть: • умови, в яких формувався світогляд Г.Сковороди; • основні періоди життя письменника; • його просвітницькі погляди. Учні вмітимуть: • готувати власне повідомлення і виступати з ним; • дати аргументовану оцінку вчинкам філософа; • порівнювати основні етапи життя письменників; робити висновки • висловлювати власні погляди й відстоювати їх.
Перегляд файлу

9 клас, українська література

 

Тема: «Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце»

 

Урок вивчення біографії Григорія Сковороди

 

Мета:ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Г.Сковороди, його просвітницькими поглядами; розвивати вміння осмислювати й порівнювати життєві факти, висловлювати власні погляди та обстоювати їх, узагальнювати, робити висновки: виховувати високі моральні якості.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-дослідження.

Випереджувальні завдання:

Ι група «Літературний ексклюзив» (пошук виняткової інформації)

ΙΙ група «Пошук аналогів» (порівнюють біографії Омара Хаяма і Григорія Сковороди)

ΙΙΙ група «У пошуках щастя» (аналіз трактату  «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»)

ΙY група «Пошук мемуарів» ( розшукують і наводять мемуарні свідчення самого автора або умки про нього відомих діячів)

Міжпредметні зв’язки: зарубіжна література.

Очікувані результати.

Учні знатимуть:

  • умови, в яких формувався світогляд Г.Сковороди;
  • основні періоди життя письменника;
  • його просвітницькі погляди.

Учні вмітимуть:

  • готувати власне повідомлення і виступати з ним;
  • дати аргументовану оцінку вчинкам філософа;
  • порівнювати основні етапи життя письменників;

робити висновки

  • висловлювати власні погляди й відстоювати їх.

Епіграф:       «Світ ловив мене, та не впіймав»

          Григорій Сковорода

Хід уроку

Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Вступне слово вчителя. Є на світі долі, як яскравий спалах зорі, що крізь віки несуть спогад про людину з великим і чулим серцем. Серед таких – доля Григорія Сковороди. Він став сином не лише своєї доби, а й зумів зазирнути в майбутнє, осмислити сенс буття, піднятися над буденністю. Чим він притягує нас до себе, чому спонукає задуматися над сенсом власного життя? Чому збільшення часової відстані лише посилює бажання глибше пізнати життєві істини, зрозуміти закономірності формування типу сильної людини? Хто ж він – пророк, геній, улюбленець долі чи творець нової філософії життя?

 Це питання не одного уроку –це проблема пізнання сутності буття, яку людина осягає іноді ціле життя. «Світ ловив мене, та не впіймав», - ці слова прозвучали в далекому 18 столітті і стали крилатими, увійшовши в золоту скарбницю світової філософії. Який зміст вклав у них великий Григорій Сковорода?

Опрацювання нового матеріалу.

Презентація проекту групи «Літературний ексклюзив» ( на моніторі – кадри з фільму)

Учні розповідають про письменника за власним планом, інші учні роблять відповідні нотатки в зошитах.

  План

  1. Мальовничими стежками села Чорнухи.
  2. Дорога знань від дяка до Київської академії.
  3. Петербург – Київ – Європа.
  4. Учив, як жив, а жив, як навчав.
  5. Шлях утечі від світу зла.
  6. Курними дорогами Лівобережжя.
  7. Слава, смерть і безсмертя.

 

Слово вчителя   

Загальна характеристика

 просвітницьких поглядів Г.Сковороди

 

Просвітник – пропагандист прогресивних ідей, знань культури та ін..

Демократ – прихильник демократії – форми політичної організації суспільства, за якої верховна влада належить народові.

Розповідь вчителя про Г.Сковороду як просвітителя-демократа, використовуючи таблицю

 

Критерії

Особливості

Особистісні якості

Поєднання високої освіченості з життєвою мудрістю.

Мужність.

Зневага до багатства, засудження жадоби до наживи.

Послідовність в обстоюванні своїх переконань, безкомпромісність.

Духовна свобода.

Неприйняття суспільних порядків, що призводили до занепаду духовних цінностей.

Протест проти несправедливості. Зла, соціальної нерівності, ницих пристрастей.

Віра у всемогутність людського розуму, гуманізм, неминучість торжества правди.

Переконання

Справедливе суспільство постане на грунті освіти, пізнання людьми себе.

Матеріальні відносини і стосунки між людьми регулюються додержанням моральних принципів.

Самопізнання – універсальний спосіб моральної перебудови світу.

Щастя доступне всім і кожному.

Щастя людини у «сродній праці».

Людина не може бути щасливою, якщо чинить всупереч своїй природі.

Веління природи – це веління Бога, пізнання природи – це пізнання Бога.

Майбутнє батьківщини – у простих людях, « з духом премудрості і благочестя».

Філософське вчення

Концепція трьох світів:

  • макрокосмос – Всесвіт;
  • мікрокосмос – людина;
  • світ символів – Біблія, міфологія.

Усі світи складаються з двох натур: внутрішньої (духовної) – вічної, яка ототожнюється з богом як началом і причиною, що визначає закономірність розвитку всього сущого, і зовнішньої (матеріальної) – мінливої.

 

  • Кого з визначних постатей світової літератури можна назвати духовним побратимом Г. Сковороди і чому?

Презентація проекту групи «Пошук аналогів»

Учні розповідають про спільне в біографіях О.Хайяма і Г.Сковороди, використовуючи діаграму

«ДІОГРАМА  ВЕНА»

  • Чи встояли б ви перед спокусами, якими можновладці заманювали Г.Сковороду? А чи могли б відмовитися від життєвих принад заради пізнання недосяжної істини? Чи так вчинив О.Хаям?

Висновок. Незважаючи на різну культурну належність і часову віддаленість, Григорія Сковороду і Омара Хаяма можна назвати духовними побратимами. Їхнє світобачення має багато спільного на життєвому, філософському і літературному рівнях, а енциклопедичність знань, високий гуманізм, філософське ставлення до труднощів життя стали невичерпним джерелом пізнання істини, пошуку сенсу буття.

Слово вчителя «Читання художнього твору – це в першу чергу знайомство з самим письменником»,- говорив Л.Толстой. Розповівши про своє життя до певного періоду, він написав: «А далі читайте мої твори». Так зробимо і ми.

 Творча спадщина Г.Сковороди (поезія, байки в прозі, трактати, діалоги, притчі, переклади та переспіви)

Робота над змістом трактату «Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу»

Теорія літератури

Трактат (лат. tractatus – роздуми, розгляд) – науковий твір, в основі якого лежить розгляд чи обговорення якогось окремого питання або проблеми. Роздуми на якусь окрему тему.

Трактат – наукова праця, присвячена глибокому теоретичному висвітленню, розгляду якогось окремого питання або проблеми. У минулому трактатами називали свої дослідження філософи.

Діалог – літературно-публіцистичний жанр, відомий з часів античності.

Додаткова інформація

Трактат «Розмова, звана Алфавіт…» Г.Сковорода написав у 1774 році, всього відомо близько 20 філософських трактатів українського філософа. Цей трактат побудовано у формі діалогу. А його учасники – друзі Григорій, Яків, Афанасій, Лонгін, Єрмолай.

Презентація проекту групи «У пошуках щастя»

 

Шлях до щастя за Г.Сковородою

 

«Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе,пізнаєш усе, а не пізнаєш себе – ходитимеш у темряві і боятимешся там, де страху й не бувало. Пізнавши себе вповні, пізнати і здружитися з собою – се невід’ємний світ, правдешне щастя і досконала мудрість».

             Г.Сковорода

 

«Сродна праця», гармонія з собою і світом, тобто реалізація закладеного в тобі божественного замислу приведе тебе до щастя

 

 

Присвяти своє життя справі, відповідній твоїй внутрішній «натурі», - «сродній праці». Не дай життєвій суєті «і бісу нудьги» заволодіти тобою

 

 

Пізнавши себе справжнього, свою внутрішню «натуру» - вдосконалюйся (набирайся знань, виховуй себе, задовольняйся наявним, будь у мирі з людьми і природою)

 

 

Пізнай себе – і ти пізнаєш Бога

Дух людини = Бог (його присутність у людині)

 

 

Пізнай себе!

Самопізнання – це пізнання добра і зла

Виступ групи «Пошук мемуарів»

Виступ «Експертної групи»

Підсумок уроку

Запитання до учнів

  • Як ви розумієте вислів, взятий за ім’я сьогоднішнього уроку? На вашу думку, чи вдалося самому філософові пізнати життєву істину? Аргументуйте свою відповідь.

Слово вчителя. Григорій Сковорода мужньо вистояв перед усіма життєвими спокусами: відмовився від служби при царському дворі, багатства, пропозиції стати «стовпом церкви», одруження з коханою. Він обрав свободу – матеріальну і духовну, аскетичний, зате високоморальний спосіб життя. Відзначався чистотою помислів, глибиною думок, силою волі, постійним самовдосконаленням, прагненням пізнати себе і світ. Завдяки цим чеснотам він був вищий за приземлене оточення, сповнене духовної черствості й жадоби до наживи. Воістину, світ ловив його та не впіймав.

Рефлексія навчальної діяльності.

Взаємооцінювання (себе і найкращого учня на уроці)

Звучить пісня з опери М.Лисенка «Наталка Полтавка» на слова Г.Сковороди 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
30 квітня 2020
Переглядів
1660
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку