План - конспект уроку з прфесії "штукатур"

План-конспект

уроку виробничого навчання

 з професії «ШТУКАТУР» (слайд №1)

Тема програми. ОБШТУКАТУРЕННЯ ДЕРЕВ’ЯНИХ ПОВЕРХОНЬ

Тема уроку. Набивання дранки на дерев’яну поверхню «під зруб». Закидання поверхні оббитої дранкою глиняним розчином. «толока» (слайд №2)

Мета уроку: (слайд №3)

1) практична - удосконалення умінь та формування навичок при набиванні дранки, закиданні стін оббитих дранкою, вирішення складних виробничих завдань з дотриманням якості і норм часу;

2) розвиваюча - розвиток самостійності і творчості учнів;

3) виховна - вивчення традиційних українських звичаїв, виховання відповідальності, ініціативи, взаємодопомоги;

4) екологічна – звернути увагу на дешеві, місцеві, природні будівельні матеріали, що використовували наші предки.

Тип уроку:  удосконалення умінь та формування навичок. (слайд №4)

Дидактичне оснащення: (слайд №5картки-завдання, таблиці для внесення підсумків конкурсу, таблиця, «шкала оцінок» технологічна карта, ноутбук із відповідним програмним забезпеченням, мультимедійний проектор, екран.

Матеріально- технічне оснащення: (слайд №6)

•         Демонстраційні зразки стіни з дерева, очерету, соломи чи хмизу;
•         розчин глиняний армований соломою;
•         відро;
•         лопата;
•         кельма
•         молоток;
•         дранка або збиті щити із дранки;
•         рівень;
•         цвяхи;
•         ящик для розчину.

 

Хід уроку

І. Організаційна частина. (3 хв.)

 

 До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи.

Мета її — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

ІІ.  Вступний інструктаж (35-40 хв.)

1. Мотивація навчальної діяльності. ( до 5  хв.)

Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.

Слово майстра виробничого навчання. Ми з вами навчимося виконувати підготовку різних поверхонь під різні види   штукатурки,   приготування   розчину,   нанесення   розчину   на поверхню, розрівнювання, затирання, виконання простої і поліпшеної штукатурки, підготовка поверхні під високоякісне штукатурення. Але все це буде пізніше.

Сьогодні наш урок буде не такий як завжди, а трохи незвичним. Складатиметься він із двох розділів. У першому розділі ми будемо навчатися з вами підготовлювати дерев’яну поверхню під об оштукатурення, а саме, як набивається дранка на дерев’яну поверхню. У другому – оскільки Ви здобуваєте професію штукатура, то як один із способів оштукатурення поверхні, ми з вами сьогодні спробуємо трішечки пірнути в сиву давнину і засвоїти найпростіший вид штукатурки – це закидання дерев’яної поверхні армованим солом’яною січкою глиняним розчином.

Мазанки      (слайд №7)

 Будівництво мазанки —для чого це Вам потрібно? По-перше, це культура нашого народу, а кому не хочеться пірнути у сиву давнину, і відчути себе так, як відчували себе наші предки.

Борці за екологічно чисте навколишнє середовище наполягають, що кращого житла, ніж з природних матеріалів — не існує.

Ще одна важлива деталь — це вартість будівництва сьогодні. А глина, дерево, солома — це  матеріали, які нас оточують і завжди під рукою.

Чи ви б відмовилися, наприклад, від гарної дачі-мазанки, чи бані , чи затишної альтанки у своєму дворі? А що вже й говорити про великі гостинні та ресторанні комплекси у відповідному стилі, вони завжди привертають увагу та зачаровують..

 

Перед початком практичної частини проведемо перевірку знань у вигляді вікторини між бригадами, та коротеньким фронтальним опитуванням. Оцінювання виконуватиметься фішками. Правильні відповіді членів бригад, за які можна поставити оцінку 10-12 балів, видається червона фішка. Членам бригад, відповідь яких - на 7-9 балів, видається зелена фішка. (слайд №8)

За швидку, правильну відповідь бригадира, яку можна оцінити в 10-12 балів видається біла фішка, а відповідь бригадира, яку можна оцінити в 7-9 балів видається синя фішка. Якщо в конкурсі приймають участь всі члени бригади, то за І  місце видається біла фішка, а за ІІ  місце – синя. Відповіді нижче семи балів до уваги не беруться.

 

 

 

 

1.                                                                                                        Перевірка знань учнів. (до 5 хв.)

 Означає перевірку домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.

 

 

 

 

 

І  конкурс – «Чайнворд»

 

 

 

 

 

 

Умови конкурсу. Я задаю питання. Хто швидше підніме руку, той дає відповідь і отримує відповідну фішку. Перемагає та бригада, у якої більша кількість фішок.

Питання «Чайнворд»

 (слайд №9)

(оцінювання 1 конкурсу за допомогою кольорових карток)

1.                    Інструмент для нанесення розчину (ківш)
2.                    Інструмент для витягування тяг (шаблон)
3.                    Механізм для подачі розчину (насос)
4.                    Інструмент для розрівнювання розчину (сокіл)
5.                    Внутрішній кут (лузг)
6.                    Вид в’яжучого (гідравлічне)
7.                    Звуження колони (ентазис)
8.                    Інструмент для накидання розчину (совок)
9.                    Вид архітектурного оздоблення (карниз)

10.       Інструмент для підготовки поверхні (зубило)

11.       Шар штукатурки (оббризк)

12.       Легкий заповнювач (керамзит)

13       .(вгору) Ізоляційний матеріал (толь)

             (вліво) Заповнювач, який додають до розчину (туф)

14.      Зрізаний кут (фаска)

2.3. Стимулювання навчальної діяльності.

 Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.

 

ІІ Етап – Фахової майстерності. (слайд №10)

Умови етапу уроку.

1. Перевірити рухливість приготовленого розчину, назвати її і по даних рухливості розчину написати призначення даного розчину.
2. Візуально оцінити якість розчину

Оцінювання 2-го етапу

 

Переходимо до першого розділу практичної частини вступного інструктажу.

Мотивація навчальної діяльності.

(Варіант 1): Вибір оптимального рівня донесення нового матеріалу теми через науково-популярну розповідь.

(слайд №11)У наш вік залізобетону і скла на українських землях ще збереглися колишні традиційні українські хати, побудовані з дерева і глини, криті соломою, і огороджені плетеним тином, котрі ми привикли називати мазанками. На превеликий жаль вони не виглядають так красиво як колись, бо переважно у них проживають люди похилого віку, котрі не в силах підтримувати їх в належному стані.

Для будування використовувались майже всі матеріали, що могла дати природа — дерево, солома, очерет, глина, каміння.

Вигляд української хати, з одного боку, підкреслював естетичні смаки селянина, його характер, індивідуальність, з іншого — унікальність, неповторність того місця на землі, де цей будинок розташований. У традиціях хати відчувається прояв творчої наснаги народу, його досвіду, знань і художнього смаку.

Для більшої частини території України характерний один тип відомого нам традиційного житла. Підставою для нього слід вважати осіле землеробське життя, побут і пов’язані з цим обряди та звичаї. Тому чи на півдні, чи на півночі, з якого б матеріалу хати не будувалися, всюди в загальних рисах вони подібні.

Давні традиції на Україні мали два типи конструкції стін: каркасний і зрубний. (слайд №12) Через хижацьке знищення лісу, високі ціни на лісоматеріали співвідношення зрубних і каркасних будинків у кінці XIX — на початку XX ст. змінюється на користь останніх, а зрубне житло стає привілеєм заможних господарств, перетворюючись на своєрідний символ добробуту. У північній полосі Лісостепу каркас заповнювали деревом та частково глиносоломою, а у південній — плетінням (мінімально вживали дерево, максимально — лозу, очерет, солому з глиносоломою). На Правобережжі відстань між стовпами каркасу заповнювали дерев'яними горбилями, які горизонтально закладали в пази цих стовпів. У лівобережному варіанті переважав вертикальний спосіб заповнення каркасу. Проміжки між стовпами каркасу закладали більш тонким деревом — торчами, які заводилися зверху у поздовжню обводку, а знизу або закопувалися в землю, або вставлялися у нижню балку — підвалини. Торчові стіни з обох боків обмазували глиною та білили. Для кращого прилягання обмазки її накладали на забиті у стіни дерев'яні кілки. (слайд №13)

 

 

 

ІІІ етап - “Техніка безпеки при набиванні дранки“(до 5 хв.)

(слайд №14)

Рекомендую, щоб правила техніки безпеки розповів, або зачитав хтось із учнів В даному разі інструктаж проводить майстер в/н.

При засміченні очей їх потрібно промити розчином борної кислоти одна чайна ложка борної кислоти на склянку води або чистою кип'яченою водою. Не можна намагатися дістати смітинку руками.

 

 

Цвяхи діаметром 2...2,5мм, застосовувані в конструкціях з деревини модрини, забивають поблизу крайок і торців елементів (на відстані 40мм) у попередньо просвердлені отвори.

Забивати цвяхи треба в здоровішу частину деревини, минаючи сучки й тріщини. Для забивання й висмикування цвяхів використовується теслярський молоток .

 

При виконанні штукатурних і обицювальних робіт необхідно працювати на справних риштуваннях, помостах, колисках та інших пристроях, дотримуючись вимог щодо їхнього виготовлення і встановлення, а також додержуючись правил техніки безпеки під час роботи на висоті.

 

Ручний інструмент, яким працює опоряджувальник, має бути справним. Дерев'яні ручки інструмента виготовляють із твердої деревини (бук, граб, береза), допустима вологість якої не більше 12 %. Вони повинні бути добре оброблені, пошліфовані і міцно з'єднані з інструментом.

 

Причинами пожежі можуть бути: несвоєчасне прибирання з робочого місця відходів легкоспалимих матеріалів (стружка, обрізки шпалер, ганчір'я тощо); неправильне зберігання легкозаймистих матеріалів (бензин, оліфа, мастика, смола тощо); необережне поводження з вогнем у вогненебезпечних місцях, несправність електропроводки та електрообладнання тощо.

 

Для зберігання легкозаймистих матеріалів на території будівельного майданчика обладнують підземні або напівпідземні склади, в яких водночас може зберігатись не більше 5 м3 цих матеріалів. Лісоматеріали можна складати на відстані не менше 24 м від будинку, що зводиться. Для тимчасового зберігання відходів легкогорючих матеріалів на території будівництва встановлюють металеві ящики з кришками або викопують спеціальні ями.

 

На будівельному майданчику слід обладнати протипожежний пост. Тут мають бути: щит з протипожежним інструментом (лопати, ломи, вогнегасники тощо), пристрій для подавання тривоги звуком, ящик з піском і бочки з водою.

 

2.4Пояснення нового матеріалу.  (до 10 хв.)

(слайд №15)

Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань майстрові необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і майстром існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів.

 

         Для кращого зчеплення дерев'яної поверхні з штукатурним шаром її оббивають дранкою, очеретом чи вербовими лозинами. До початку роботи ці матеріали сортують за розмірами та якістю. З кривих і тонких драниць підбивають перший шар дранки (простильний), а з пряміших — другий (вихідний). Дранку прибивають хрест-навхрест  під кутом 45° відносно підлоги чи стіни (при підбиванні стель). 

 Щоб дранка не жолобилась при намоканні, між кінцями драниць слід залишити простір завширшки 2— 3 мм.

Відстань між окремими драницями повинна бути: для горизонтальних поверхонь — не більш як 40 мм, для вертикальних — не більше ніж 80 мм. Прибивають дранку штукатурними цвяхами завдовжки 30—40 мм. Цвяхи забивають через одне-два перехрещення драниць. Між поверхнею і дранкою утворюється простір, в який запливає розчин і міцно зчіплюється з ними.

  Перед набиванням дрань заздалегідь сортують за якістю і розміром (по товщині і ширині). Для простильного (нижнього) ряду відбирають тонку і вузьку дрань, а для вихідного (верхнього) — товщу і ширшу. Кожну дрань прибивають штукатурними цвяхами з таким розрахунком, щоб відстань між ними була не меншого 13 см (для простильного ряду). Накладені понад простильних вихідні драні прибивають цвяхами в кожному перетині на стелі, а на стінах — через одну дрань. Щоб не розколоти її, цвяхи забивають не в середину, а по черзі; ближче то до однієї, то до іншої кромки. У стиках драней, кінці їх не слід накладати один на іншій щоб уникнути утворення потовщення.

 

ІІ-й РОЗДІЛ ВСТУПНОГО ІНСТРУКТАЖУ

Вибір оптимального рівня донесення нового матеріалу теми через науково-популярну розповідь.

 (слайд №19)

У нас час в Україні небагато збереглося традиційних українських хат – мазанок. Більшість з них походять з кінця XIX, початку XX століття. Майже у всіх них уже немає колишнього солом’яного покриття даху, а замість нього лежить черепиця.

 Але давні традиції будування українського житла на Україні – мазанок – не канули в забуття. Є в наш час будівельні фірми, котрі займаються будівництвом на замовлення (їх в остатні роки не бракує) традиційної української хати, не тільки зберігаючи традиції і досвід наших дідів і прадідів, але доповнюючи їх новими архітектурними технологіями і можливостями, що не може не радувати.

 На увесь світ уславилася українська мазанка своєю охайністю, кольоровим оздобленням, мистецькими обладунками, навколо котрої стояв плетений з лози тин і влітку цвіли соняшники і мальви.

 Традиційна українська хата являє собою цілком оригінальний витвір народу, є самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Такою вона залишиться у наших серцях і умах.

 

(Варіант2):  Донесення навчального матеріалу що стосується безпосередньо теми уроку.

Закидання глиняним розчином по дранці

 (слайд №17)

Зараз ми з вами переходимо до 2-го розділу нашого уроку – це закидання глиняним розчином дерев’яної поверхні. Технологію закидання спробуємо навчитися виконувати так як виконували наші предки в давнину, тобто так звана «толока». (коротко можна розповісти про історію української толоки, що це один із різновидів селянської взаємодопомоги і т ін) (слайд №18) Потім обов’язково потрібно згадати про призначення кожного штукатурного шару. Перший шар, безпосередньо прилеглий до поверхні, називається «обризком» і має товщину 3 — 4 мм. Коли він підсохне, на нього в один або два прийоми накидається другий шар — «ґрунт» — завтовшки 10—20 мм (іноді до 30 мм), що покриває всі нерівності поверхні. Товщина третього шару — «накривки» — 2—3 мм. Це робить поверхню штукатурки рівної.

Далі майстер демонструє прийоми закидання поверхні оббитої дранкою глиняним розчином, роблячи цю роботу руками. (слайд №19) Паралельно можна згадати про лікувальні властивості глини, якого кольору буває глина, можна згадати навіть біблейську історію про створення людини. (мається на увазі глина із якої Бог зліпив людину). Це для того щоб якимось чином виявити зацікавленість до глини і непомітно для учнів згадати властивості глини які вивчали на уроках матеріалознавства.

 

2.5 Діагностика правильності засвоєння учнями знань.

Допомагає майстрові, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних практичних робіт За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для майстра чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.

 

 Тому необхідно по одному учню від бригади, які демонструють кожен окремо прийоми роботи.

 

2.6 Актуалізація опорних знань. (до 3 хв.)

 Покликана забезпечити узгодження між викладеною майстром в/н  інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.

 

IV етап – Гра „Що? Де? Коли?

(слайд №20)

1.Питання.В приміщенні будь-якої будівлі є багато різних кутів. Деякі вершини кутів зрізають, створюючи плоску або заокруглену фаску. Для чого?

Відповідь. (Щоб поштукатурені зовнішні кути швидко не оббивались.)

 

2. Питання. Спорудивши будинок із дерев’яних брусів, господар виконує ряд внутрішніх робіт. Коли можна виконувати штукатурні роботи?

Відповідь. (Після повної усадки будинку, але не раніше, як через один рік після спорудження.)

(оцінювання 4 етапу за допомогою кольорових карток)

 

V частина – «Розрахункова»  (3-4 хв.)

 (слайд №21, 22)

Оцінювання 5 частини відбувається шляхом персональних відповідей членів будь-якої бригади, яка бригада активніше і правильно відповідала, та і перемогла

 (слайд №23)

Підрахувати об’єм розчину, який потрібно для об штукатурення стіни розміром 2 х 12 метрів. Середня товщина штукатурного шару 2 см.

Шукаємо об’єм штукатурного шару:

V шару = 2 х 12 х 0,02 = 0,48 м³

 (оцінювання 5 частини за допомогою кольорових карток)

2.7  Закріплення нового матеріалу.

 Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього майстер повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок. Цей структурний розділ можна проводити на протязі всього періоду уроку виробничого навчання

 

(підведення підсумків вступного інструктажу за допомогою кольорових карток)

  (слайд №24)

Видача завдань для самостійної роботи розстановка по робочих місцях

ІІІ Самостійна робота учнів. (поточний інструктаж) (слайд №25)

Майстер в/н слідкує за роботою учнів на протязі дня, якщо необхідно надає практичну допомогу, а по закінченню самостійної роботи, проводить оцінювання виконаної роботи.

Перший обхід: перевірити початок виконання усіма учнями поставленого завдання, організацією робочого місця.

Другий обхід: перевірити правильність виконання завдання.

Третій обхід: вияснити, чи розібрались учні з технологічною картою і правильним її користуванням.

Четвертий обхід. перевірка дотримання учнями правил безпечної праці на робочих місцях.

П’ятий обхід: прийом робіт і оцінювання. (Біля кожного учня на робочому місці, бригадир, «Технолог», «Інженер охорони праці», «Замовник» обговорюють роботу кожного учня і виставляють оцінку).

 

8.              Підбиття підсумків уроку.

Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. майстер аналізує, що нового дізнались учні на уроці виробничого навчання, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для втілення в практичній подальшій роботі. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності групи та окремих учнів, оцінено їх роботу.

 

9.              Повідомлення домашнього завдання.

 Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці.. Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і міжпредметний  взаємозв'язок).

 

 

IV Заключний інструктаж

Проводиться у формі виробничої наради по підведенню підсумків роботи за день.

 

Доповідають:

•         бригадири: про виконання поставленого завдання бригадою;
•         Майстер в/н про порушення, які допускали учні з техніки безпеки на робочих місцях, та порушення при організації робочих місць;

-  про норму виробітку кожним учнем і бригадою за день; помилки, які допускали учні при виконанні технологічного процесу кладки кута в 1 цеглину по багаторядній системі, якості робіт; застосування передових методів праці; економія матеріалів;самостійності в роботі; кращих учнів які досягли високих результатів.

Підводяться підсумки бригад за день, використовуючи наступну таблицю: «Шкала оцінок».

Майстер в/н оголошує оцінки і називає кращу бригаду та кращих учнів сьогоднішнього дня.

Домашнє завдання На наступний урок кожному із вас потрібно підготувати по 1 питанню з теми: «об штукатурення дерев’яних поверхонь».

 (слайд №26)

За допомогою інтерактивних методів навчання, що сприяють розвитку активності, логічного мислення, самостійності, відповідальності, розумінню інших людей та співпраці, можна підготувати висококваліфікованого фахівця, який буде конкурентноспроможний на сучасному ринку праці, завдяки соціальній та професійній компетенції.