План-конспект уроку "Екологічні групи рослин та життєві форми рослин"

Тема: “Екологічні групи рослин та життєві форми рослин”

Мета: сформувати уявлення про життєві форми рослин та їх екологічні групи як результат впливу екологічних факторів неживої природи на організм рослин, поглибити знання про їх ознаки. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища; виховувати спостережливість. Розвивати вміння і навички учнів порівнювати, узагальнювати та робити висновки, а також розвивати біологічну мову.

Завдання:

•                 ознайомити учнів з основними екологічними групами рослин щодо світла, води і температури, розглянути пристосування рослин до життя в різних умовах;
•                 розвивати вміння знаходити зв'язок між структурою та функцією та логічно мислити;
•                 виховувати розуміння цілісності екосистем і їхньої вразливості до зовнішніх негативних впливів;

Тип уроку: комбінований.

Базові поняття та терміни: умови середовища, екологічний фактор, екологічна група, життєва форма рослин.

Методи і методичні прийоми: словесний – бесіда, розповідь – пояснення, повідомлення, опис, виклад інформації, метод ,,Фронтальне опитування”, ,,Бесіда”; наочний – ілюстрація, демонстрація; практичний: вправа ,,Тести”.

Література: Біологія : підруч. для 6 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Ю. Костіков та ін. — Вид. 2-ге, доопр. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2020. — 240 с. : іл.

Структура уроку

1.                      Організаційний момент (1 хв).
2.                      Перевірка домашнього завдання (3 хв)
3.                      Мотивація навчальної діяльності (2 хв).
4.                      Актуалізація теоретичних знань (3 хв)
5.                      Вивчення нового матеріалу (29 хв).
6.                      Закріплення матеріалу (3 хв).
7.                      Підсумок уроку (2 хв).
8.                      Домашнє завдання (2 хв).

Хід уроку

1.                      Організаційний етап.

Привітання учнів, побажання хорошого настрою. Перевірка присутніх.

2.                      Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне опитування

1.               Яке значення мають вищі спорові рослини?
2.               Яка відмінність між мохами, папоротями і покритонасінними рослинами?
3.               Яка відмінність між хвощами, плаунами та голонасінними рослинами?

3.                      Мотивація навчальної діяльності.

Діти чи задумувалися Ви, чому рослини різні за висотою, формою, чому одні рослини можуть жити на всіх континентах, а інші лише у певній кліматичній зоні? Чи впливають зовнішні фактори ти як: температура, вологість, сонячні промені, наближеність до води і т.д. Та якщо впливають то як саме? Це ми дізнаємось сьогодні на уроці.

4.                      Актуалізація теоретичних знань.

Бесіда

1.               У яких природніх середовищах можуть рости рослини?
2.               На вашу думку, чому кактуси можуть рости у пустелі, а в помірному кліматі ні, а клен навпаки?
3.               Чи всі рослини можуть рости під прямими сонячними променями?
4.               Як поділяються рослини за зовнішнім виглядом?
5.               Чим вони відрізняються?

5.                      Вивчення нового матеріалу.

Неповторність зовнішнього вигляду та будови кожного виду організмів є відображенням тривалого процесу його пристосування до конкретних умов середовища. Умови середовища — це комплекс, у якому можна розрізнити багато компонентів, пов’язаних з кліматом, ґрунтом, рельєфом, а також наявними видами живих організмів та взаємодією між ними. Кожний з таких компонентів, який впливає на живий організм, зокрема і на рослини, називають екологічним фактором.

Екологічних факторів дуже багато; вони впливають на рослини комплексно, але за певних умов один фактор може стати головним. Група рослин, виділена за відношенням до окремого головного фактора, називається екологічною групою. Найважливішими екологічними факторами для рослин найчастіше є забезпеченість водою, світлом та температурні умови.

За забезпеченістю водою рослини поділяють на посухостійкі, помірно вологолюбні, вологолюбні та водні.

Самостійна робота. Уважно прочитайте текст підручника та перегляньте презентацію. На зображенні з слайду 6 презентації знайдіть, які рослини до якої групи належать.

Посухостійкі види зростають там, де вологи мало. Головним пристосуванням рослин до браку води є зменшення її випаровування. Такі рослини мають потовщену кутикулу та зазвичай дрібні або згорнуті у трубочку тверді листки. Чимало посухостійких видів поглинають воду з глибоких водоносних горизонтів ґрунту за допомогою довгих кореневих систем. Іншим особливим пристосуванням є створення запасів води у соковитих м’ясистих стеблах (кактуси, пустельні молочаї) або листках (агави, алое) під час рідкісних дощів чи випадіння роси. Таких рослин багато у пустелях.

До помірно вологолюбних належить більшість рослин, що мешкають на суходолі в умовах помірного зволоження. У них зазвичай широкі та м’які листки, без воскового нальоту, помірно опушені або голі. Прикладами є дуб, фіалки, конвалія.

Вологолюбні рослини зростають на постійно перезволожених ґрунтах, зокрема на болотах (вільха, ситник, осоки), по берегах водойм (очерет, рогіз, калюжниця) Аби полегшити провітрювання тканин, стебла та листки таких рослин часто мають великий міжклітинний простір.

Розповідь та пояснення вчителя.

Водні рослини населяють водойми і поділяються на: гідатофіти, гідрофіти та гігрофіти.

Гідатофіти — це водяні рослини, цілком або майже цілком занурені у воду. Вийняті із води, ці рослини швидко висихають і гинуть, бо в них редуковані продихи і нема кутикули. До них належать водяний жовтець, елодея, валіснерія, рдесник, водопериця.

Гідрофіти — це наземно-водяні рослини, частково занурені у воду. Ростуть на берегах водойм, на мілководді та на болотах. Зустрічаються в районах з різними кліматичними умовами. До них належать очерет звичайний, частуха подорожникова, бобівник трилистий, калюжниця болотяна.

Гігрофіти — це наземні рослини, які живуть в умовах підвищеної вологості повітря або на досить вологих ґрунтах.

Подивіться уважно на зображення на слайді 10 презентації та висловіть свої припущення до якої категорії належить кожне зображення рослини.

За умовами освітлення рослини поділяють на світлолюбні, тіньовитривалі і тіньолюбні.

Самостійна робота. Уважно прочитайте текст підручника та перегляньте презентацію. На зображенні з слайду 14 презентації знайдіть, які рослини до якої групи належать.

Світлолюбні види потребують багато світла і не ростуть у затінку. Їхні листки мають добре розвинену стовпчасту тканину, часто — багато продихів та товсту кутикулу. Світлолюбними є береза, сосна, подорожник, більшість посухостійких рослин та водних рослин з листками, що плавають.

Тіньовитривалі рослини (наприклад, граб, бузок, суниця) краще розвиваються за високої освітленості, але здатні також зростати у затінку.

Тіньолюбні рослини найкраще розвиваються лише у затінку (копитняк, сенполія, деякі папороті). Їхні листки зазвичай великі, губчаста тканина розвинена, а стовпчаста часто зовсім відсутня.

За температурними умовами рослини поділяють на холодовитривалі та теплолюбні.

Температурні вподобання майже не впливають на будову рослин, оскільки пристосування до певних температур пов’язані переважно з фізіологічними процесами.

Холодовитривалі рослини здатні переживати температури, нижчі за 0 °С, хоча ростуть лише за температури понад 0 °С. До них належать дерева і кущі наших широт, а із сільськогосподарських культур — морква, горох, жито.

Теплолюбні рослини не витримують холоду і для нормального росту потребують доволі високих температур. Теплолюбними є більшість видів, що ростуть у тропіках і субтропіках, а серед наших культурних рослин — огірок, гарбуз, диня, томати та баклажани.

Життєва форма — це зовнішній вигляд рослини, що відображає її пристосованість до умов середовища. Вона також характеризує тривалість життя вегетативних органів та всієї рослини. За життєвими формами рослини поділяють на деревні (дерева та чагарники), напівдеревні (напівчагарники і напівчагарнички), трав’янисті (багаторічні й однорічні трави).

Самостійне вивчення. Учні читають матеріал поданий у підручнику та переглядають презентацію, потім відповідають на запитання.

Деревні рослини мають багаторічні здерев’янілі пагони з бруньками відновлення. Деревам властивий лише один головний пагін — стовбур. Він живе стільки ж, як і вся рослина, — десятки і навіть сотні років.

Чагарники відрізняються від дерев наявністю кількох стовбурів, які поступово змінюють один одного. Тривалість життя кожного стовбура у різних видів різна (у малини — два роки, у бузку — до 60 років), але загалом за рахунок заміни старих стовбурів новими вік рослин може сягати кількох сотень років.

Маленькі — до 50 см заввишки (чорниця, брусниця) — чагарники називають чагарничками. Стовбури деревних рослин можуть бути не тільки прямостоячими, а й сланкими (карпатська сосна-жереп) чи виткими (плющ, дівочий виноград). Деревні рослини з виткими стовбурами називають деревними ліанами.

Для напівдеревних рослин характерно, що верхня частина надземних пагонів трав’яниста і щороку відмирає, а нижня частина здерев’яніла: вона залишається живою і має бруньки відновлення. Тривалість життя напівдеревних рослин становить десятки, інколи — сотні років. Рослини до 20 см заввишки (наприклад, чебрець) — це напівчагарнички, більші за висотою (полин, шавлія, лаванда) — напівчагарники.

Трав’янистим рослинам притаманна нездерев’яніла надземна частина, яка щорічно відмирає після цвітіння та плодоношення. Виділяють однорічні та багаторічні трави.

Багаторічні трави зазвичай переживають зимовий період за допомогою підземних видозмінених пагонів — кореневищ (пирій), бульб (ряст) або цибулин (нарцис). Завдяки ним ці трави можуть жити багато років. В однорічних трав (лобода) вся рослина живе лише один рік, встигаючи вирости, утворити квітки та насіння і повністю відмерти. Навесні нові рослини виростають лише з насінин.

Багато трав’янистих рослин — переважно багаторічних — мають виткі надземні пагони. Це трав’янисті ліани (наприклад, хміль та берізка).

Життєві форми рослин визначають за зовнішньою будовою, що пов’язана із пристосуванням до усіх факторів середовища.

1. Чим відрізняються дерева та чагарники?
2. Які особливості напівдеревних рослин?
3. Як поділяються трав’янисті рослини та в чому їх особливість?

6.                      Закріплення матеріалу.

Тест

1.               За вимогами до вологи серед рослин є:

а) тіньовитривалі;                   б) посухостійк;

в) холодостійкі;                       г) тіньолюбні.

2.               За вимогами до світла серед рослин є:

а) тіньовитривалі;                  б) посухостійкі;

в) вологолюбні;                      г) теплолюбні.

3.               Тіньовитривала рослина:

а) бузок;          б) береза;         в) комиш;          г) сосна.

4.               Холодостійка рослина:

а) диня;          б) огірок;          в) морква;          г) баклажан.

5.               Теплолюбна рослина:

а) жито;         б) гарбуз;          в) пшениця;       г) горох.

6.               Вологолюбна рослина:

а) дуб;          б) елодея;          в) роголисник;     г) вільха.

7.                      Підсумок уроку.

Учні з допомогою вчителя формулюють такі висновки:

1.               Екологічні групи рослин виділяють за їхнім ступенем залежності від одного з головних факторів зовнішнього середовища: рівнів зволоження, освітлення та температури;
2.               Життєві форми рослин визначають за зовнішньою будовою, що пов’язана із пристосуванням до усіх факторів середовища. Життєва форма також характеризує тривалість життя рослини;
3.               Основними життєвими формами рослин є деревні (дерева та чагарники), напівдеревні та трав’янисті (багаторічні та однорічні) форми.

8.                      Домашнє завдання.

1.               Початковий та середній рівні – опрацювати § 44 підручника.
2.               Достатній рівень - опрацювати § 44 підручника, написати контрольні питання та завдання 1 на с. 188.
3.               Високий рівень - опрацювати § 44 підручника, написати контрольні питання та завдання 1 і 2 на с. 188.