ПЛАН РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Основні завдання профорієнтаційної роботи:

 

• Поглиблене вивчення навчальних  і спеціальних предметів, до яких  виявляється стійкий інтерес та  здібності.

 

• Зосередження уваги на формуванні  професійно важливих якостей,  необхіднихдо обраного виду про­фесійної діяльності. 

 

• Здійснення контролю, корекції  професійних планів, виявлення  ступеня їхньої обгрунтованості.

 

• Окреслення шляхів до самопід­готовки до майбутньої професії,  способів самодіагностики, оцінка  результатів досягнень.  Формування основ для соціально-професійної адаптації: розвиток  норм, ціннісних орієнтацій, моти­вів вибору професії, професійної  спрямованості.

 

• Формування професійних інтересів.

 

• Форма профорієнтаційної роботи—спо­сіб організації взаємодії вчителя і учня, що вирішує проблему професійного самовизначення. Вони залежать від складу і кількості осіб, місця прове­дення, тривалості роботи.

 

Методи профорієнтаційної роботи — способи спільної діяльності педагога і учнів, які забезпечують підготовку школярів до професійного самови­значення.

 

 

Картка  з  профорієнтації  учнів

 

 

Прі­звище та ім'я

На­вчаль­ний рік

На­хили та здіб­ності

Уміння та навички

Участь в гуртках

Участь у суспільно-корисній праці

Участь у поза- класній роботі

Ким мріє бути

Думка батьків

Рівень готов­ності до професійно­го визначення

Вибрав професію

конструк­тивні

організа­ційні

комуніка­тивні

прикладні

технічні

після 9кл.

після 11 кл.

 

 

 

Планування профорієнтаційної роботи

 

 

№ з/п	Зміст і методи роботи	Термін виконання
1	Індивідуальна оцінка творчих здібностей учнів. Залучення учнів до проведення предметних олімпіад	Вересень — жовтень
2	З'ясування поглядів учнів на професійне самовизначення. Анкетування:  1 . «Ставлення учнів до фізичної праці». 2. «Професійні інтереси учня». 3. «Ставлення учня до професії, яку він обирає»	Листопад грудень квітень
3	Батьківський вечір «Професій є багато в світі і лиш одна із них твоя»	Жовтень
4	Підготовка і випуск тематичного бюлетеня «Знання для майбутньої професії»	Січень
5	ГКК «Професії наших батьків» (виступи батьків, огляд сімейних альбомів)	Березень
6	Створення Антології літературних творів про професії та різні види трудової діяльності '	Березень
7	Конкурс «Умілі руки»	Лютий
8	Година спілкування «Здібності людини і професія»	Січень
9	Усний журнал «Професії великі та малі»	Травень
10	Родинне свято «Всі професії важливі, вибирай на смак»	Березень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Планування інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів

 

 

Термін проведення	Тема  інструктажу
Вересень	1. Інструктаж з правил безпеки На вулиці, у шкоді, на спортмайданчику, під час перерви та навчальних занять
Жовтень	2.Безпека під ча,с перебування на вулиці під час осінніх канікул
Грудень	3. Обережно, ожеледиця!
За потреби	4.'Правила безпеки під час проведення святкових шкільних вечорів
Грудень	5. Інструктаж з правил безпеки під час проведення новорічних ранків
Січень	6. Правила безпечної поведінки у поїзді, автобусі та у громадських місцях
Травень	7. Інструктаж з правил безпеки під час літньої виробничої практики
Травень	8. Профілактика травматизму під час канікул
Червень	9. Безпека на воді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Планування інструктажів з протипожежної безпеки

 

 

Термін проведення	Тема інструктажу
Вересень	1. Правила пожежної безпеки при проведенні занять та позакласних заходів
Жовтень	2. Протипожежна безпека у побуті
Листопад	3. Правила безпеки під час користування газом
Грудень	4. Протипожежна безпека у поводженні з легкозаймистими матеріалами та речовинами
Грудень	5. Попередження трагічних наслідків пожеж
За потреби	6. Інструктаж про заборону використання піротехнічних засобів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Планування інструктажів з правил вуличного руху
Дата проведення	Тема
Вересень	1 .   Безпека руху школярів. Уміння правильно обирати дорогу
Жовтень	2.   Рух транспорту. Шлях до зупинки транспортних засобів. Правила безпеки руху
Листопад	3.   Освітлювальні прилади на автомобілі. Правила користування ними
Грудень	4.   Номерні розпізнавання. Попереджувальні знаки, підписи на транспортних засобах
Січень	5.  Дорожня розмітка, її види, призначення. Групи дорожніх знаків
Лютий	6.   Сигнали світлофора. Регулювання дорожнього руху
Березень	7.   Причини ДТП. Правила надання першої медичної допомоги
Квітень	8.   Основні правила руху велосипедистів. Безпека руху
Травень	9.   Правила поведінки на залізничних переїздах. Відповідальність за поруїиення
Травень	10. Підсумковий урок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН   РОБОТИ  

КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

 

       Структура плану

І розділ. Теоретичні основи виховної роботи з класом. Аналіз виховної роботи за минулий рік

ІІрозділ. Відомості про учнів.

ІІІ розділ. Завдання та проблемні питання в роботі з класом

IV розділ. Діагностика виховання

1. Соціально-педагогічний паспорт.
2. Позитивні та негативні риси характеру.
3. Діагностика темпераменту.
4. Соціально-психологічні характери­стики учнів.
5. Картка вивчення психологічних осо­бливостей учнів.
6. Вивчення обдарованості особистості  школярів.
7. Діагностика громадянської вихованості  школярів.
8. Визначення рівня вихованості учнів  класу.
9. Орієнтована схема складання психолого-педагогічної характеристики
   особистості.
10. Превентивне виховання, психологічні  аспекти попередження та корекції по­
    ведінки неповнолітніх.
11. Орієнтована схема складання психолого-педагогічної характеристики учня,
    схильного до правопорушень. Облікова картка важковиховуваного учня.
12. Діагностика виховної можливості клас­ного колективу.

V розділ. Психолого-педагогічна  характеристика класу

1. Орієнтовна схема психолого-педагогічної характеристики.

2. Характеристика  9-Б класу 2007—2008 н.р.

VI розділ. Планування виховної роботи

1. Календарне планування роботи з кла­сом.
2. Індивідуальна виховна робота.
3. Корекція відхилень у поведінці учнів.  Індивідуальна робота з невстигаючи-
   ми та схильними до правопорушень  учнями.
4. Робота з обдарованими дітьми.
5. Профорієнтаційна робота з учнями.
6. Планування інструктажів з безпеки  життєдіяльності, з протипожежної без­
   пеки, цивільної оборони та з вивчення  правил дорожнього руху.

      Планування роботи під час канікул.

VII розділ. Робота з батьками

1. Психолого-педагогічні основи роботи  з батьками.
2. Батьківський комітет Планування роботи батьківського комітету.
3. Орієнтована тематика психолого-педагогічного всеобучу батьків у 5—11-х  класах.
4. Орієнтована тематика батьківських  зборів у 5—11-х класах. 
5. Календарне планування роботи з батьками. 

VIII розділ. Нормативні документи, література

І розділ. Теоретичні основи виховної роботи з класом

«Справжня суть виховної роботи <...> поля­гає зовсім не в ваших розмовах з дитиною, не в прямому впливі на дитину, а-в організації життя дитини.» (А. Макаренко)

 

Сучасна нормативно-правова база, концеп­ції розвитку школи України, національної системи виховання вимагають  оновлен­ня виховного процесу, перебудови роботи  класного колективу, плекання наці­ональної самосвідомості. Це все за-і лежить від класного керівника.

Класний керівнику своїй роботі керу­ється Конституцією України, Націо­нальною доктриною розвитку освіти України, Конвенцією про права дитини, Законами «Про освіту», «Про загальну середню освіту», іншими законодавчи­ми та нормативно-правовими актами України, Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (наказ МОН України від 06.09.2000 p.), регіональ­ними програмами, нормативно-право­вими актами.

 

Державні та професійні свята України

 

Вересень

1.09 — День знань;

1.09 — Міжнародний день грамот­ності;

11.09 — День українського кіно;

1-а неділя — День підприємця;

2-а субота — День фізкультури та спорту;

3-й вівторок — Міжнародний день миру;

3-я неділя — День працівників лісу;

27.09 — Міжнародний день туризму;

30.09 — Всеукраїнський день біблі­отек.

Жовтень

1.10 — Міжнародний день людей по­хилого віку;

1.10 — Міжнародний день музики;
1-а неділя — День учителя;

14.10 — Покрова Пресвятої Богородиці;

14.10 — День Українського козацтва;

14.10 — День створення УПА;

24.10 — Міжнародний день ООН;    -

28.10 — День визволення України від німецько-фашистських загарб­ників.

Листопад

4.11— День заснування ЮНЕСКО;

9.11 — День української писемності  та мови;

10.11 — Всесвітній день

21.11 — Всесвітній день привітань;

22.11 — День свободи;

25.11 — День пам'яті жертв голодомору
та політичних репресій.

Грудень

1.12 — Річниця референдуму, що підтвердив Акт проголошення незалеж­ності України;

1.12 — Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

6.12 — День Збройних Сил України;

10.12 — Міжнародний день прав лю­дини.

Січень

1.01 —Новий рік;

7.01 — Різдво Христове;

14.01 — Старий Новий рік;

14.01 — Святого Василя;

19.01 — Водохреща;

22.01 — День Соборності України;

29.01— День пам'яті Крут.
Лютий

14.02— День Святого Валентина;
15.02 — Трьох Святих;

13.02 — День захисника Вітчизни.
Березень

8.03 — Міжнародний жіночий день;
9.03—10.03 — Шевченківські дні;

27.03 — Всесвітній день театру.
Квітень

1.04 — День гумору;

7.04 — Всесвітній день здоров'я;

11.04 —Міжнародний день визволення в'язнів концтаборів;

12.04 — День космонавтики;
17.04 — Всесвітній день довкілля;
22.04 — День Землі;

26.04 — День Чорнобильської тра­гедії;

... — Великдень.

Травень

1.05 — Міжнародний день солідарності
трудящих;

5.05 — День Європи;

9.05 — День Перемоги;
2-а неділя — День матері;

15.05 — Міжнародний день сім'ї;

24.05—День слов'янської писемності
та мови; -'

31.05 — Всесвітній день без тютюну.
Червень

1.06 — Міжнародний день захисту  дітей;

5.06 — Всесвітній день охорони на­вколишнього середовища;

28.06 — День Конституції України.

 

Класний керівник — це особа, яка здій­снює корекцію всіх виховних впливів на учня і класний колектив як у школі, так і в позашкільній діяльності.

Виховання дитини — це не лише систе­ма цілеспрямованого і планомірного формування світогляду, переконань, почуттів, волі й характеру, потреб, здібностей, але й адаптація її в соці­альному середовищі та відбиття його характерних ознак у світогляді, по­ведінці, повсякденній діяльності та відносинах особистості з оточуючим середовищем.

Розвиток творчої ініціативи та ак­тивності особистості відбувається тоді, коли класний керівник і його вихователь діють разом, об'єднуючись спільною метою, спільними життєвими турботами і будують свої відносини на основі співробітництва та довіри.

Всебічний розвиток та становлен­ня особистості дитини являє собою довготривалий процес накопичення кількісних та якісних змін за різними параметрами.

Педагогічний такт — це вміння знайти підхід до дитини. Його суть полягає у використанні різноманітних методів впливу, які засновані на індивідуаль­ному підході до дитини, що враховує її вікові та індивідуальні особливості.

Найважливіші ознаки педагогічного такту (за І. В. Страховим):

• природність, простота поводжен­ня, щирість тону, довіра до учня, вираження прохання без припро­шування;
• навіювання та вимога без при­душування самостійності осо­бистості школярів;
• серйозність тону в поводженні, але без того, щоб створювати на­тягнутість оточення;
• іронія, гумор без насмішкуватості, що принижує гідність школяра;
• вимогливість, без дріб'язкової прискіпливості;
• доброзичливість;
• наполегливість без впертості;
• діловий тон у звертанні без дра­тівливості;
• послідовність у застосуванні  виховних впливів без коливань  і необґрунтованості скасування  вимог;
• розвиток самостійності без зайвої  опіки;
• швидкість орієнтування, своєчас­ність виховного впливу без по­спішності та необачних рішень;
• спокійна зосередженість та врів­новаженість у поводженні, що  виключає байдужість і непотрібну  збудженість.

 

              «100 порад» від В. О. Сухомлинського:

 

• Ми маємо справу з найскладні­  шим, неоціненим, найдорожчим,
  що є в життілюдини. Місія шко­ли — боротися за людину.

 

• Об'єкт нашої праці найтошяі сфе­ри духовного життя особистості,
  яка формується,—розум, почуття, воля, переконання, самосвідо­
  мість.

 

• Виховувати людину—це передусім знати її душу, бачити і відчувати її  індивідуальний світ. Справжнє ви­ховання — це самовиховання.

 

• Немає якихось єдиних для всіх школярів передумов успіхів у на­
  вчанні — річ відносна: для одно­го високий рівень, для іншого
  й середній рівень — велике до­сягнення.

 

• Успіх у навчанні — це стежка, що веде до того куточку дитячо­
  го серця, в якому горить вогник  бажання бути гарним. Бережіть
  цей вогник і цю стежку.

 

• Уміння володіти собою, тримати себе в руках — одна із найнеоб-
  хідніщих умов, від яких залежить успіх педагога та його здоров'я.

 

• Слово —могутній борець за люд­ську душу. Створюйте інтелекту­
  альний фон для запам'ятовування, заучування, збереження і пам'яті
  програмного матеріалу. Дитина стає байдужою до слова, яке не
  живе в її душі як засіб творчості, якщо вона тільки заучує чужі дум­
  ки і не творить своїх та не виражає  їх словами. Бійтесь байдужості,
  згаслого погляду людини.

 

• Спонукайте учнів до читання — найважливішого засобу для успіш­
  ного навчання. Ніяке захоплення  не принесе користі, якщо воно не
  зачіпає думки, душі, серця.

 

• Доброзичливість, розумнадоброта — ось що має бути атмосферою
  життя дитячого колективу, голо­вним тонусом взаємин педагога
  і дітей. Якщо ви навчили свого  вихованця відчувати людину сер­
  цем, ваша доброзичливість здатна  творити.

 

• Немає в дитині нічого, що вима­гає від педагога жорстокості. Не
  давайте прорости в своїх душах  насінню зневіри в людину, під­
  озрілості.

 

 

 

 

 

Основні функції класного керівника:

 

 

1.        Організаторська: планування і ко­ординація виховної роботи з кла­сом; надання допомоги учнівської  організації класу; встановлення  зв'язків з учнівським та педаго­гічним колективами, батьками, громадськістю; забезпечення єд­ ності вимог до учнів, ведення до­кументації в класі; сприяння роз­витку самоврядування в колективі; організація процесу виховання  спільно з учнями, враховуючи їх  інтереси.

2.        Аналітико-узагальнююча: на основі вивчення та розвитку індивідуально-психологічних  особливостей  учня   сприяння розвитку творчого потенціалу кожної особистості.

3.                   Координаційно-інформаційна:
   забезпечення узгодженості ро­боти учнівського, педагогічного  та батьківського колективів.  
4.                   Психолого-гігієнічна: встанов­лення довірливою контакту з ви­хованцями; зняття психічного  напруження в учнівському ко­лективі.
5.                   Стимулючо-гальмівна: активізація чи гальмування учнівської діяль­ності залежно від її спрямованості, допомога у встановленні  міжособистісних відносин у колективі.

 

 

 

 

 

 

 

Функціональні (посадові) обов'язки

класного керівника:

 

Класний керівник планує, ор­ганізовує і проводить виховну та культурно-масову позаурочну діяльність з учнями. Сприяє  становленню їх як особистостей,
створює умови для розвитку їхніх  здібностей, талантів.

Вивчає індивідуальні особливо­сті, інтереси, нахили учнів., їхнє  ставлення до навчання, праці,  громадськихдоручень, організовує,проводить батьківські збори.

Постійно утверджує повагу до  принципів загальнолюдської мо­ралі: правди, справедливості; па­тріотизму, доброти, стриманості, працелюбності.

Розвиває пізнавальні інтереси  учнів, залучає їх до гуртків тех­нічної і художньої творчості.

Дотримується педагогічної етики, поважає гідність учнів, захищає  їх від будь-яких форм фізичного  або психологічного насильства,  запобігає шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб жит­тя.

Постійно підвищує свій професій­ний рівень, загальну культуру.

Несе особисту відповідальність  за дотримання правил техніки  безпеки, норм санітарії та гігієни  у приміщенні школи.

Щоденно перевіряє відвідування  учнями занять.

Виховує повагу до людей, куль­турно-національних, духовних,  історичних цінностей України,  дбайливе ставлення до навко­лишнього середовища. Організує  лекції, бесіди, диспути, зустрічі,перегляд телепередач та ін.

Спрямовує роботу і надає допо­могу органам учнівського самоврядування. Забезпечує належне  щоденне чергування-учнів у класі  та чергування класу по школі.

Систематично, відповідно до гра­фіка, затвердженого директором  школи, проводить інформацій­но-просвітницькі, виховні, позакласні заходи.

Разом з батьками забезпечує що­денне відвідування занять учнями  у шкільній формі встановленого  зразка.

 

 

Орієнтовний перелік документації, яку

веде класний керівник:

 

 

 

• Класний журнал.
• Особові справи учнів.
• Табелі успішності учнів.
• План виховної роботи.
• Конспекти виховних годин, годин  спілкування, диспутів.
• Розробки сценаріїв виховних за­ходів.
• Тека психолого-педагогічних спо­стережень.
• Щоденник роботи з «важкими»  учнями.
• Протоколи батьківських зборів.
• Матеріали щодо запобігання ди­тячому травматизму, бесіди з пра­вил дорожнього руху, облік про­ведення інструктажів з безпеки  життєдіяльності.   
• Літопис або фотодокументи класних справ.

 

 

 

 

 

Циклограма класного керівника

 

Щоденно:

1.                                        Робота з тими, хто запізнюється, та виявлення причин  

                       відсутності  учня.

2.                                        Організація харчування учнів.
3.                                        Організація чергування учнів.
4.                                        Індивідуальна робота з учнями.
5.                                        Контроль за зовнішнім вигля­дом.

Щотижня:

1. Перевірка щоденників.
2. Проведення заходів за планом.
3. Робота з батьками за планом.
4. Робота з вчителями-предметниками.
5. Зустрічі з психологами або мед­сестрою, психолого-педагогічні спостереження.

Щомісяця:

1. Відвідування уроків класу.
2. Консультації психологів стосовно  важковиховуваних дітей.
3. Збирання коштів на потреби класу.
4. Зустрічі з батьками за планом.
5. Нарада щодо планування робо­ти.

Один раз на семестр:

1. Оформлення класного журналу.
2. Семінар класних керівників.
3. Аналіз виконання плану, корекція.
4. Проведення батьківських зборів, засідання батьківського комітету.

Один раз на навчальний рік:

1. Оформлення особових справ.
2. Аналіз роботи та складання плану
   виховної роботи.
3. Статистичні дані.
4. Проведення відкритого виховного  заходу.

 

 

Пріоритетні напрями діяльності

 класного керівника

 

• Перебудова змісту виховання, ключовими поняттями якого  є людяність, милосердя, добро­та, чесність, порядність.
• Виразна роль загальнолюдських  цінностей та загальнолюдської  моралі.
• Гуманізація відносин, цілісність  виховного процесу.
• Вивчення учнів, учнівських ко­лективів та об'єднань.
• Організація виховання тазгуртування учнівських колективів.
• Організаційно-педагогічна  діяльність щодо забезпечення життє­діяльності класного колективу.
• Розвиток особистості, її творчого  потенціалу.
• Роботаз батьками, індивідуальний  вплив.

 

 

 

 

 

 

Зміст роботи класного керівника

 

 

• Вивчення учнів.
• Об 'єднання учнів у колектив.
• Співпраця з дитячими та моло­діжними  організаціями.
• Робота з батьками та громадські­стю.
• Співпраця з культурно-освітніми  та позакласними установами.
• Співпраця із шкільним психоло­гом.
• Організація виховної діяльності: пізнавальної, трудової, художньо-естетичної, суспільно-гумані­тарної, фізкультурно-оздоровчої, ціннісно-орієнтовної.
• Індивідуальна робота з учнями.
• Побудова системи виховної ро­боти в класі.
• Співпраця з вчителями-предметниками щодо дотримання єдиних  педагогічних вимог у класі.

 

 

 

 

 

Пам'ятка щодо проведення виховних годин

 

 

• Мета проведення:
• вивчити індивідуальні особливо­сті учнів під час неформального  спілкування;
• пізнавати інтереси учнів, розуміти  їхні переживання та мотиви по­ведінки;
• обговорювати поточні події класу,  району, держави.
• Форма проведення:
• вільне спілкування вчителя з учня­ми;
• бесіди на заплановані теми;
• обговорення актуальних статей  із газет;
• обговореннякшофідьмів, книжок, вистав;
• зустріч із цікавими людьми;
• усні журнали;
• засідання прес-клубу;
• виступи учнівських лекторських груп;
• дискусії;
• години спілкування;
• тренінги;
• екскурсії;
• політичне інформування учнів.

 

 

 

 

 

«Золоті» правила класного керівника:

 

 

• Учитель має бути особистістю, яка приваблює дітей.
• Учитель повинен викликати любов  та повагу дітей до себе, якщо він  сам любить, поважає кожну дити­ну та спілкується з нею, у стосун­ках з нею чесний і відвертий.
• Учитель має бути веселим і жар­тівливим.
• Учитель має раціонально вико­ристовувати свій час.
• Учитель має бути доброзичли­вим.
• Учитель має постійно вдоско­налюватись, розширювати свій
  кругозір.
• Гасло вчителя: «Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм  учням».
• Учитель повинен реалізувати ін­дивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати.
• Учитель має створити колектив, в якому панує доброзичливість  стосунків.
• Учитель має любити, захищати  дитину, поважати її почуття.

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні завдання роботи класного ке­рівника:

 

 

• Виховання високої моралі у під­ростаючого, покоління, форму­вання в нього українського мен­талітету, традицій.
• Створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів, збереження та зміцнення 'їхнього здоров'я.
• Духовно-моральне виховання.
• Розвиток розумових і фізичних  здібностей формування високої  пізнавальної культури, організація  змістовного дозвілля учнів.
• Підготовка школярів до госпо­дарсько-трудової діяльності.
• Створення умов для вільного ви­бору учнями світоглядних пози­цій.
• Гуманізація педагогічного про­цесу, демократизація стосунків  у колективі.
• Врахування інтересів дітей.
• Організація роботи з батьками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Критерії ефективності виховної ро­боти:

• рівень організованості классного  колективу (дисциплінованість, робота учнівського самовряду­вання);
• рівень навчальної мотивації учнів  класу (динаміка підвищення яко­сті знань, ефективності роботи  з учнями, які навчаються на по­чатковому рівні, активності учнів
  у позаурочній діяльності);
• різноманітність позаурочного  життя класу;
• динаміка зростання рівня вихо­ваності учнів;
• рівень розвитку класного колек­тиву (згуртованість, активність, ініціативність учнів, виховний
  вплив колективу на його членів, рівень  розвитку  громадської  думки);
• активність співпраці класу з клас­ним керівником;
• зв'язок із сім'єю, участь батьків  у виховному процесі;
• робота з проблемними учнями;
• надання педагогічної підтримки  на основі індивідуального підходу;
• захищеність та комфортність умов  перебування вихованця у класі,  школі.

 

Показники успішної діяльності клас­ного керівника:

 

 

• Високий рівень ефективності ви­ховної роботи з класним колек­тивом.
• Високий рівень розвитку творчої  індивідуальності класного керів­ник, наявності в нього авторської
  педагогічної технології.
• Стиль взаємовідносин.
• 'Високий рівень володіння умін­нями та навичками класного ке­рівника (уміння поставити мету,
  спланувати роботу, здійснити її,  оцінити, проаналізувати, зробити  висновки).
• Активна співтворчість з класом.
• Контакт з батьками, залучення  їх до співпраці.
• Володіння вмінням зацікавити  вихованців власним захопленням,  організувати дозвілля.
• Взаємний інтерес класного ке­рівника та учнів один до одного, повагу учнів до класного керів­ника.

 

 

 

 

 

 

 

 

Педагогічне спілкування — сукупність засобів та методів, що забезпечують реалізацію цілей і завдань виховання та навчання й визначальний характер взаємодії педагога і учня.

Основні стилі керівництва учнями:

Автократичний (самовладний) — стиль, коли вчитель здійснює од­
ноосібне керування колективом, не дозволяючи учням висловлю­
вати свої погляди. Педагог послі­довно пред'являє до учнів вимоги
і здійснює твердий контроль за  їхнім виконанням.

Авторитарний—допускає можли­вість для учнів брати участь в обговоренні питань навчального та виховного характеру, але рішення  приймає педагог відповідно до  власних установок.

Демократичний — припускає вра­хування педагогом думокучнів, він
прагне зрозуміти їх, переконати, а не наказувати.

Ігноруючий — характеризується тим, що вчитель не втручається в життєдіяльність школярів, обмежується формальним ви­конанням обов'язків, передачі адміністративної та навчальної інформації.

Натуральний — проявляється  в тому, коли вчитель усувається від керівництва класом або йде на поводу в їхніх бажань.

Непослідовний — педагог залежно від зовнішніх обставин і власного емоційного стану здійснює будь-який стиль керівництва. Це при­зводить до дезорганізації взаємин вчителя із учнями, до появи кон­фліктів.

 

 

 

 

 

Самоаналіз діяльності вчителя під час підготовки та проведення виховних за­ходів:

 

 

1. Оцінювання педагогічного об­грунтування виховного заходу, до­цільність проведення та обраної форми,

2.Визначення місця виховного за­ходу в системі навчально-виховної роботи класу, його зв'язку із на-вчальноюта виховною діяльністю.

3.Оцінювання ступеня досягнення мети.

4.Характеристика учасників заходу, охоплення їхактивною діяльністю підчас складання плану, підготовка та проведення заходу.

5.Оцінювання результативності за­ходу, його пізнавальної та виховної цінності.

6.Оцінювання психологічного стану-учнів під час підготовки та про­ведення заходу.

7.Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні заходу.

8.Висновки.

 

 

Виховна система класу — спосіб організації життєдіяльності та виховання членів класного співтовариства, ще? ста­новить цілісну й упорядковану сукупність взаємодіючих компонентів і сприяє розвитку особистості та колективу. Всі компоненти виховної системи підпорядковуються головній педагогічній ідеї — створенню необхідних умов для самовизначення, і самореалізації особистості учня та вчителя.

Компоненти ви­ховної системи	Складові елементи компонентів
1.   Індивідуаль­но-груповий	1. Класний керівник. 2. Учні класу.                                                                                                                            3. Батьки учнів.  4. Педагоги, що беруть участь у навчально-виховному процесі та життєдіяльності
2.   Ціннісно-орієнтаці-йний	1. Мета й завдання виховання. -                                                                                              2. Перспективи життєдіяльності класного колективу. 3. Принципи побудови виховної системи і життєдіяльності класного колективу
3.   Функціональ-но-діяльніс-ний	1. Системоутворюючий вид діяльності та методи організації спільної діяльності і спілкування.  2. Основні функції виховної системи. 3. Педагогічне забезпечення і самоврядування життєдіяльності класного колективу
4.   Просторово-часовий -	1. Емоційно-психологічне, духовно-моральне і предметно-матеріальне середовище. 2. Зв'язки і стосунки класного колективу з іншими спільнотами дітей та дорослих. 3. Місце і роль класу у виховному просторі школи. 4. Етапи становлення і розвитку виховної системи
5.  Діагностико-аналітичний	1 . Критерії ефективності виховної системи . 2. Методи та прийоми вивчення результативності виховної системи. 3. Форми і способи аналізу, оцінки і інтерпретації отриманих результатів

 

 

 

 

Схема аналізу виховної роботи класним керівником:

 

1. Коротка характеристика колек­тиву та окремих учнів:

• загальні відомості про учнів та  їхні сім'ї;
• суспільна і пізнавальна актив­ність;
• відповідальність за Загальну  справу;
• самодисципліна;
• уміння переборювати труднощі, культура поведінки в школі та
  поза нею;
• працьовитість;
• повага до законів, символів дер­жави.

2.     Визначення поставлених виховних  завдань.
3. Аналіз змісту виховання (які  звички, знання, вміння, навич­ки сформовані).
4. Аналіз методів (власного при­кладу, переконання, вимоги, сти­
   мулювання, доручення, бесіди, пояснення, ігри-змагання).
5. Аналіз форм виховної роботи (класних годин, зборів/екскур­
   сій, КТС).
6. Аналіз умов виховання (санітар­но-побутових, гігієнічних, есте­
   тичних, природних, соціально-культурних).
7. Аналіз засобів виховання:
   • дитячого колективу (рівень  згуртованості, сформованості
     громадськоїдумки, традиції, на­явність лідерів, неформальних
     груп спілкування);
   • системи суспільних відносин;
   • особистості вчителя;
   • системи учнівського самовряду­ вання (визначення його ефек­
     тивності).

8. Аналіз результативності індиві­дуальної виховної роботи:

з учнями, схильними до девіантної поведінки;

з обдарованими дітьми.

9. Аналіз роботи з батьками:

• взаємодія;
• результативність проведення  батьківських зборів.

10. Аналіз результатів виховної ро­боти:

• визначення рівня вихованості;
• характеристика динаміки зро­стання або змін рівня вихова­
  ності;
• визначення відповідності ре­зультатів і поставленої мети.
  11.  Складання соціально-педагогіч­ного паспорту, зведеної таблиці
      рівня вихованості учнів, розвитку  класного колективу.

 

 

 

 

 

Аналіз виховної роботи за минулий на­вчальний рік

 

У класі навчаються ___ учнів. З ді­тьми працюю з класу  ( ______рік). За  цей період склад колективу майже не змінювався.

Матеріальне становище у більшості дітей у сім'ях середнього рівня. Біль­шість дітей виховується в сім'ях, де панує взаєморозуміння та злагода. У спілкуванні з учителями учні про­являють вихованість і тактовність. В цілому діти чуйні один до одного і за складних обставин, кожен знаходив підтримку в однокласників. За під­сумками минулого навчального року успішність складає 88,5 %, є лише 2 учні, які не встигають, але .7 учнів закінчили навчальний рік із Похваль­ним листом. У класі є так званий «ре­зерв» — це учні, що мають декілька оцінок середнього рівня знань, але працюють над їх виправленням.

Основною метою виховної діяльності є створення оптимального соціально-культурного мікроклімату в колективі, який би сприяв творчому самороз­криттю, саморозвитку, дозволяв би їм легко освоїтись у своєму виховному просторі, спонукав би їх до діяльності, яка б дозволяла їм вступати в реальні відносини з оточуючим світом.

Протягом 4 років я веду виховну роботу, яка поєднала в собі традиційні форми та методи роботи класного керівни­ка та нетрадиційну, але таку важли­ву галузь — своєчасну психологічну допомогу вихованцям та їх родинам. Для цього використовую тестування, тренінги та індивідуальні консультації. Як класний керівник багато часу при­діляю морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культурної  поведінки. Для цього проводила ряд бе- і сід, годин спілкування надану тематику.

Правоосвітня робота, метою якої ви­знаю розуміння і потребу дотримува­тися законів України, дає позитивний результат. За 4 роки стався лише один випадокправопорушення. Впроваджую ефективні технології превентивного виховання, які виконують розвиваль-ну функцію і формують громадську активність учнів. Для реалізації всіх цілей та завдань добирала такі вихов­ні технології, як години спілкування «Як змінити характер людини», «Як згуртувати наш учнівський колектив», «Як стати досконалішим», рольові ігри «Запрошення в гості», «Як поводити себе в транспорті», усні журнали «Від саморозвитку до самовиховання», різні виховні години та КТСЛхню тематику приурочено подіям сучасності та ка­лендарним датам, зокрема: «Символи моєї Батьківщини», «Екологічна без­пека серед нас». Значну увагу приді­ляю формуванню у своїх вихованців комплексу особистісних якостей і рис характеру, які є спонукальною силою їх повсякденних дій та вчинків: це чесність, порядність, принциповість, дисциплінованість та працьовитість.

Формую екологічну культуру школя­рів, були проведені вечори «Пам'яті Чорнобиля», «Квіти, квіти, я чаруюсь вами». Не минаю естетичну спрямо­ваність виховної роботи. Проводила конкурс «Міс Весна», виховну годину «Світ наших захоплень».

Взаємовідносини класного керівника і учнів класу задовільні. В цілому клас характеризується як дружний, органі­зований, із налагодженою системою самоврядування та хорошим психоло­гічним кліматом. Наявні угрупування

1

 

переважно за місцям проживання. Неофіційних лідерів в класі немає. Клас із високим рівнем вихованості, «важких» та «недисциплінованих» учнів лише 2. Яскраві індивідуальні особливості органічно впливають на розвиток класу як колективу.

У процесі роботи я бачу, як доросліша­ють мої вихованці, якими розумними вони стають, як вдало проходить процес їх соціалізації. Вони незалежні, добро­зичливі в спілкуванні, емоційно-від­криті та чутливі до моральних проблем.

Не обминаю такий вид діяльності, як корекція поведінки «проблемних» дітей. Дуже ефективним є заохочення таких

дітей до класних справ, взаємодопомога однокласників, завантаження вільного часу гуртковою роботою, роботою на користь школи і також необхідна умо­ва — стимуляція самовдосконалення дітей за допомогою різних тренінгів, наприклад, «Твоя самодисципліна, воля, саморозвиток».

В становленні та розвитку учнів спи­раюсь на допомогу батьків. Важливим питанням є стан у сім'ї. Адже робо­та з батьками — один із основних та найскладніших напрямків роботи класного керівника. У-моєму класі є багато неповних сімей та сімей, де батьки тривалий час відсутні, тому вихованням дітей переважно займа­ються бабусі. Це ускладнює роботу. Батьківський комітет працює разом із класним керівником, бере участь в організації класних та позакласних заходів, також співпрацює зі шкільним комітетом та адміністрацією школи. Найбільш ефективною є допомога батьківського комітету .в поповненні матеріально-технічної бази класу та школи в цілому.

У роботі з батьками використовую ко­лективні бесіди, зустрічі за «круглим» столом. У години батьківського все­обучу знайомила батьків з новинками педагогічної літератури для батьків з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделювала педагогічні ситуації під час батьківських зборів, які допомогли батькам розв'язувати родинні конфлікти, що виникали під час спілкування дітей з батьками.

Таким чином, мотиваційно-особистіс-на сфера розвивається відповідно до гармонійного розвитку особистості; у практику моєї роботи впроваджена мета про єдність шкільного та родин­ного впливу на особистість дитини. І на даному етапі співробітництва в ре­зультаті виконання загально-виховної, індивідуальної та профорієнтаційної роботи більшість учнів підвищила рі­вень сформованості моральних, грома­дянських, гуманістичних, естетичних та інших якостей особистості і більшість учнів обрали шляхи майбутнього на­вчання та праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

Пріоритетні напрями виховання

 

Громадянське: виховувати школярів ї у дусі пізнання, збереження і розвит-| ку національних традицій і плекати  інтелектуально розвинену, духовно і багату, цілісну особистість; формувати  в учнів незалежно від національно­сті національну свідомість, історич­ну пам'ять, національний характер, світогляд, гуманістичні ідеї.

Правове: прищеплювати учням повагу до прав і свобод людини і забезпечити знання та виконання законів України учнями.

Фізичне: пропагувати здоровий спосіб життя; проводити оздоровчо-профспілкову роботу серед підлітків; фор­мувати усвідомлення учнями ролі фі­зичної досконалості у гармонійному розвиткові особистості; виховувати потребу в регулярних заняттях спор­том; дотримання режиму дня.

Художньо-естетичне: розвивати ху­дожньо-естетичну освіченість та ви­хованість дітей; формувати естетичну культуру засобами народних традицій; сприяти забезпеченню української мовиякдержавноїв усіх напрямках ро­боти, розвивати уявлення про зовніш­ню та внутрішню красу людини.

Трудове: виробляти свідоме ставлення до праці як вищої цінності людини і суспільства; виховувати здорову осо­бистість, цивілізованого господаря.

Екологічне: формувати екологічну культуру і усвідомлення себе части­ною природи; виховувати почуття відповідальності за природу як на­ціональне багатство; залучення учнів до екологічної та природоохоронної діяльності.

Родинно-сімейне: формувати культуру сучасної сім'ї та потребу допомагати батькам; розвивати інтерес до традицій родини; формувати моральні якості з позицій добра і справедливості.

Духовно-моральне: прищеплювати і розвивати моральні почуття, міцні переконання, потребу поводитися відповідно до норм суспільства; ви­ховувати патріотизм, колективізм, не­примиримість до аморальних вчинків людей, до порушників норм і правил культурної поведінки.

Превентивне: забезпечити теоретичну та практичну реалізацію заходів, спря­мованих на попередження і подолання відхилень у поведінці школярів; запобі­гання розвитку різних форм асоціальної, аморальної поведінки, прищеплювати потребу поводити себе відповідно до моральних норм у суспільстві.

Статеве: передбачає захист дітей ja підлітків; надання їм допомоги в со­ціальному самовизначенні, в актив­ному входженні в суспільне життя; формування духовних цінностей та навичок культури здоров'я.

Формування здорового способу життя: забезпечення повноцінного розвитку дітей, охорони та зміцнення їхнього здоров'я; формування гармонії тіла та душі; виховання потреби у фізичних заняттях, прагнення до оволодіння санітарно-гігієнічними знаннями та

навичками.

Впровадження програми  Рівний —рів­ному: проводити просвітницьку ді­яльність серед учнів щодо здорового способу життя, ініціювати роботу ін-структорів-підлітків щодо здорового способу життя у середовищі ровесни­ків; розробляти навчання та впрова­джувати в життя сучасні інформацій­но-освітні матеріали.

Розвиток учнівського самоврядування: організація змістовного дозвілля шко­лярів, вироблення дбайливого ставлен­ня до шкільного майна; підвищення навчальних досягнень учнів; розвиток комунікативних навичок учнів.

Формування наукового світогляду: фор­мувати погляди та переконання учнів, почуття власної гідності, єдність вну­трішньої та зовнішньої вихованості учнів, мотиви і рівень громадської активності.

План роботи класного керівника — це науково обґрунтоване проектування становлення та розвитку класного колективу і кожної особистості.

 

 

 

 

 

 

 

Складання плану вимагає:

 

 

• врахування актуальних питань в галузі народної освіти і виховання;
• цілеспрямованості, конкретності, опори на інтереси учня;
• поєднання словесних, наочних  форм і методів виховання;
• відповідності форм і методів виховання віковим особливостям школярів та рівню їх вихованості;
• врахування ювілейних і суспіль­но-політичних дат і подій;
• єдність педагогічного керівництва  та самостійності учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомості про учнів

 

 

№ з/п	Прізвище та ім'я	Дата народження	Адреса, телефон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учнівське самоврядування — це спосіб організації життя учнівського колекти­ву, який реалізується в залученні учнів до планування організації контролю та підбиття підсумків їх навчальної, трудової, суспільно-корисної діяль­ності.

Головне завдання учнівського само­врядування полягає в тому, щоб через розвиток соціальної активності учнів виховувати в них почуття власної гід­ності, надати їм можливість виявити себе надалі.

Основні напрями взаємодії педагогіч­них працівників з органами самовря­дування:

•            методично правильно готувати  учнів;
•            педагогічне грамотно керувати  їхньою діяльністю;
•            поступово розширювати функції  самоврядування в різних сферах  діяльності;
•            чітко визначати обов'язки;
•            рекомендувати суспільно-значущі  і цікаві колективні справи;
•            зміцнювати і розвивати колективні  традиції;
•            організовувати «остійний контр­оль за виконанням педагогічних  вимог до учнів за допомогою са­моврядування;
•            будувати взаємини  з органами  самоврядування на основі спів­
  робітництва;
•            поширювати гласність в роботі  органів самоврядування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Склад учнівського самоврядування классу

 

 

№ з/п	Прізвище, ім'я	Доручення	Зміст роботи	Примітка
1		Староста	Допомагає класному керівникові в організації життя класного колекти­ву. Є зв'язковим між класним колективом в всіма органами учнівського самоврядування. Забезпечує разом з класним керівником участь пред­ставників класу в загальношкільних справах
2		Господиня родини «Ластівка»	Організовує чергування по класі або школі, участь класу в суботниках. Проводить роботу з оформлення кабінету, турбується за санітарний стан у кабінеті
3		Організатор дозвілля	Організовує вечори, вогники, зустрічі, культпоходи
4		Відповідальний за навчаль­ну роботу та відвідування	Допомагає вчителеві в перевірці щоденників, залучає учнів класу до участі в різних конкурсах. Організовує допомогу учням, які відстають у навчанні
5		Редколегія	Оформлює і залучає учнів до оформлення стіннівок до свят, прово­дить роботу з оформлення кабінету
6		Фізорг	Залучає учнів до участі в загальношкільних спортивних змаганнях, стежить за проведенням фізичної зарядки
7		Санітарна трійка	Стежить за зовнішнім виглядом учнів, за дотриманням учнями правил особистої гігієни
8		Представник класу у Ра­ді школи	Стежить за збереженням інтересів класу на загально шкільному рівні	Вибира­ється тим­часово
9		Касир	Збирає кошти на потреби класу, школи. Бере участь в розподілі коштів

 

 

 

Відомості про зайнятість учнів

у позаурочний час

 

№ з/а	Список учнів класу	Дні тижня							Назва гуртків
		понеділок   понеділок	вівторок	середа	четвер	п'ятниця	субота	неділя

 

 

 

 

 

 

Основні завдання та проблемні питання в роботі з классом

 

Основними завданнями своєї роботи як класного керівника вважаю:

 

Формування особистості-патріота  України, який усвідомлює свою  належність до сучасної цивіліза­ції, який підготовлений дожиття,  і чітко орієнтується в сучасних  реаліях.

Виховання особистості  демократичного світогляду й культури, яка
не порушує прав і свобод людини, з повагою ставиться до традицій,
культури народів світу.

Забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно  до її здібностей, суспільних та  власних інтересів. Створення та  розвиток цінностей громадян­ського суспільства.

Формування в учнів свідомого  ставлення до свого здоров'я як
найвищої цінності, формування  навичок здорового способужиття,
збереження та зміцнення фізич­ного та психічного здоров'я.

Розвиток творчого потенціалу  учнів, підтримка обдарованих ді­
тей.

Проблемна тема роботи з класом

Виховання всебічно розвиненої творчої високоморальної особистості:

• створення умов для виявлення  та розвитку можливостей кожної
  особистості;
• формування пізнавальної діяль­ності, підтримка інтересу до навчання та значимості високого  рівня знань;
• формування найкращихморальних  якостей, доброзичливих стосун­ків між учнями, які допоможуть  кожному виховувати в себе кращі  риси характеру;
• розвиток мовної культури, вміння  спілкуватися, віри у свої сили та здібності, розвиток комунікатив­них навичок;
• формування колективу через ак­тивізацію колективної виховної
  роботи;
• сприяти єдності зусиль сім'ї та  школи у вихованні молоді.

Проблемна тема, над яким працює колектив школи: «Спільна робота шко­ли, сім'ї та громадськості у вихованні духовно багатого і фізично здорового молодого покоління.засобами родин­ного виховання».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діагностика виховання

 

Лсихолого-педагогічна діагностика—це оціночна практика, що спрямована на вивчення індивідуально-психо­логічних особливостей учня та соці­ально-психологічних характеристик з метою оптимізації навчально-ви­ховного процесу.

Діагностику поділяють на три основні види, але цей розподіл умовний, бо всі види діагностики пов'язані між собою і сприяють поліпшенню на­вчально-виховного процесу. Діагно­стика буває:

• соціальна;
• психологічна;
• педагогічна.

Діагностика розглядається як практика виявлення якості навчально-вихов­ної діяльності, причин недоліків та невдач. За допомогою діагностики здійснюється управління розвитком учнів (прогнозується результат, про­водиться узагальнююча діагностика наприкінці навчального року, плану­ється дія на наступний рік).

Діагностичні дані про рівні вихованості учнів та їх освіченості на певному етапі слугують головною інформацією для аналізу попереднього педагогічного досвіду та конструювання подальшого педагогічного процесу; збільшення уявлень учнів про людей і про себе; надає їм можливості зіставити свої  здібності, розвиток комунікатив­них навичок;  формування колективу через ак­тивізацію колективної виховної  роботи;  сприяти єдності зусиль сім'ї та
школи у вихованні молоді.

Проблемна тема, над яким працює колектив школи: «Спільна робота шко­ли, сім'ї та громадськості у вихованні духовно багатого і фізично здорового молодого покоління.засобами родин­ного виховання».

Активність—бажання відповіда­ти на уроках, доповнювати відповіді інших, добровільна участь  у суспільному житті класу, ативність, нетерпляче ставлення  до недоліків минулого.

Сміливість — здатність подолати жах, готовність прийти на до­помогу, критика недоліків това­ришів, готовність відстоювати  свою особисту думку, рішучість,  непримиренне ставлення до не­справедливості.

Сила волі—здатність примусити себе робити те, що не хочеться, але необхідно, звичка доводити розпочату справу до кінця, успіхи у самовихованні.

Самокритичність — звичка прислухатися до думки друзів, здатність усвідомлювати свої помилки, критичне ставлення до результатів своєї праці, на­магання позбавитися недоліків у поведінці.

Стриманість — відсутність праг­нення відокремитися від оточую­чих, відсутність звички хвалитися, простота у стосунках.

Цілеспрямованість — наявність конкретних життєвих цілей, від­даність життєвому ідеалу.

Допитливість—систематичне чи­тання літератури, звичка користу­ватися словниками, довідниками.

Естетичний розвиток — охайний зовнішній вигляд,, інтерес до уро­ків літератури, малювання, співів, відвідування театрів, концертів, знання та розуміння видатних тво­рів літератури, мистецтва, участь у художній самодіяльності, на­магання все робити красиво.

Відповідальність — сумлінне ви­конання своїх обов'язків, готов­ність відповідати за свої вчинки та вчинки товаришів.

Латентними називаються позитиції та негативні якості особистості, які не піддаються безпосередньому вимі­рюванню. У вимірюванні цих якостей значну роль відіграє напрям системи педагогічного моніторингу —діагнос­тика ефективності виховної роботи, яка включає в себе вимірювання рівня сформованості моральних, грома­дянських, гуманістичних та Інших якостей.

Основна увага педагога приділена  визначенню рівня вихованості учнів, оцінці соціальних якостей та визна­ченню виховної можливості класу.

Оцінювання рівня вихованості про­водиться за чотирма критеріями:

• еоціально-психологічні якості;
• гуманістичні якості;
• прояви обдарованості;
• громадянські якості.

Позитивні риси та якості

 

№ з/п	Прізвище, ім'я	Колективізм	Доброта	Чесність	Пра­цездат­ність	Прин­ципо­вість	Відпові­дальність	Береж­ливість	Турбота про ото­чуючих	Вимогли­вість до себе	Грома­дянська актив­ність

 

 

 

Негативні прояви поведінки

 

№ з/п	Якості/ Прізвище, ім'я	Неповага до стар­ших	Небажання вчитися	Недисциплінова-ність	Безініці-ативність	Розхо­дження слів в діла	Лінощі	Небажан­ня допо­магати	Хитрість	Марно­тратство

 

 

 

 

 

Діагностика темпераменту

 

 

Темперамент — одна із основних яко­стей людини, індивідуальна власти­вість психіки, що визначає динаміку психічної діяльності людини, яка за­лишається постійно у-різному віці.

Властивості темпераменту

Сенситивність — швидкість психіч­ної реакції людини на міцні зовнішні впливи.

Активність — ступінь наполегливо­сті, енергійності людини у досягненні певної мети.

Співвідношення реактивності та ак­тивності — співвідношення впливів навколишнього середовища напсихіку й залежність від внутрішнього світо­гляду людини від мети та поглядів.

Емоційна збудженість — виникнення емоційної реакції від слабкого впли­ву будь-якого чинника на психіку людини.

Психічний темп — швидкість про­тікання різних психічних процесів (темп мовлення, руху, запам'ятову­вання, винахідливість, швидкість розуму).

Екстраверсія — залежність психічної реакції, дій, поведінки людини від зо­внішніх впливів на людину.

Інтроверсія — залежність психічної реакції та поведінки від думок, пов'яза­них з минулим або майбутнім.

Товариськість — ступінь інтенсивності спілкування, комунікабельностілюди-ни, широти контактів з оточенням.