План-конспект етичної бесіди
«Чуйність і доброта – два крила, на яких тримається людство»
Підготувала студентка 2 курсу
Факультету математики,
природничих наук та технологій
Потапчук Сабіна
Мета заходу: виховувати в учнів такі поняття, як чуйність, доброта, милосердя, сформувати готовність виявляти чуйність і доброту в учні, поняття «добра та зла».
Завдання заходу:
1.поглибити розуміння сутності морально-етичних понять «чуйність», «доброта», усвідомлення особливостей соціальних вимог до прояву «чуйності», «добра»
2.формування до готовності моральних вчинків, сформувати прагнення до чуйності та доброти з боку оточуючих.
3.формування стійкої позиції щодо особистих моральних якостей, переконаності у чуйності до людей, прагнення оволодіти навичками спілкування з виявом доброти, розвиток самосвідомості.
Форма проведення: етична бесіда
Обладнання і наочність:
Використані джерела інформації для підготовки заходу: https://kerchtt.ru/uk/skazka-o-sile-dobra-skazki-pro-dobro-i-zlo-korotkie-dobrota-priznak/
https://pustunchik.ua/ua/online-school/literature/prislivya-pro-dobro
Рекомендовані учням джерела інформації:
Хід роботи
Вчитель: Діти сьогодні ми з вами спробуємо зрозуміти наскільки ж ми чуйні та добрі до оточуючого світу. Чи схильні ми до цим почуттів? Та як, ці почуття можна навчитися розкривати в собі. В цьому нам сьогодні допоможе метелик, як ми всі знаємо у нього є два крила, а отже він нам допоможе знайти зв’язок чуйності й доброти, які і будуть крилами. Пропоную вам поміркувати над однією цікавою фразою, а звучить вона так: «Ніжними словами і добротою можна на волосині вести слона» (Сааді). Як ви думаєте, що ця фраза означає і який сенс в ній закладено?
Відповіді учнів…
Вчитель: Дякую за відповіді, ви всі дуже влучно зуміли пояснити цю цитату. Й справді ніжні слова й добрі вчинки, крок до легкого життя, будучи добрими до людей, люди будуть добрі й до вас. А зараз послухайте уважно казку про маленьке сіре кошеня і подумайте, як би ви вчинили в даній ситуації.
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить – тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує – нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
Ну як? Сподобалась казка? Давайте все ж таки розберемось чи правильно вчинила Наталочка? І як би вчинили ви опинившись там?
Відповіді учнів…
Вчитель: Які ви молодці, що так гарно відповіли на запитання. Таким чином можна сказати що кожен з нас має це саме почуття чуйності, доброти, співчуття, проте не завжди ми виявляємо ці почуття, тому давайте послухаємо ще одну казку й спробуємо відповіти потім на запитання.
«Добра справа на сонячному березі»
Автор казки: Ірис Ревю
Що робив маленький дідок у круглих окулярах на сонячному березі, ніхто до ладу не знав. Він тихенько прогулювався, іноді вдень, іноді ввечері, весь час дивився під ноги і щось бурмотів.
Діти, які щодня купалися в бухті, вважали його дивним. А ще вони думали, що він вимовляє якісь заклинання.
А дідок, між тим, іноді шепотів щось Сонцю, розмовляв з Хвилями, і ще з кимось невидимим.
Якось діти вирішили простежити за дивним стариком.
Щойно Сонце поступилося своїм місцем Місяцю, діти сховалися за скелю. І тут починається зовсім не казкова історія. Дідок почав збирати на березі звичайне сміття, яке могло завдати болю людям, що ходять босоніж по березі: колючі палиці, уламки стекол, якісь незрозумілі штучки, викинуті Хвилею…
— Ось тобі й дивний дідок, — сказав тямущий хлопчик. - Він добре робить, про людей турбується, а ми з нього підсміювалися.
Хлопці сором'язливо опустили очі і вирішили допомагати дивному старичку.
Вчитель: а тепер давайте розбиратися, що ж тут такого цікавого в цій казці? І так перше питання звучить так:
Чому хлопці підсміювалися над маленьким дідком у круглих окулярах?
Відповіді учнів..
З ким розмовляв дивний дідок?
Відповіді учнів…
Яку добру справу робив дідок?
Відповіді учнів..
Чому хлопці сором'язливо опустили очі?
Відповіді учнів..
Чому хлопці вирішили допомагати старенькому?
Відповіді учнів..
А тепер ми підійши до останнього та дуже важливого питання, яке звучить так: чи робив ти у своєму житті добрі справи? Подумайте кожен, та дайте мені відповідь на це питання і ми разом з вами зробимо висновок наскільки багато добрих справ ви вже встигли зробити за своє життя.
Відповіді учнів..
Вчитель: Які ви молодці, скільки добрих справ ви зробили, пишаюсь вами. Пам’ятайте: ваші добрі вчинки – це радість не лише для тих кому їх адресовано, але й для вас. І ще треба завжди пам’ятати, що на добро, зроблене для вас іншими, треба відповідати також добром. Давайте тепер разом складемо правила доброти, яких будемо дотримуватись у нашому класі.
(приблизні правила)
Вчитель пам’ятайте народну мудрість : Добра справа два століття живе. Живи добріше, будеш всім миліше. Поспішайте робити добрі справи й не забувайте , що ми всі люди й повинні допомагати одну одному, жаліти, і ні в якому разі не робити шкоди собі й іншим, завжди з розумінням ставтесь до людей, і люди допоможуть вам.