1. До року першої писемної згадки про козаків додати півтора століття , потім додати останню цифру року, коли відбулася Люблінська унія. Отримаємо важливу історичну дату ….2. Якщо до дати початку повстання під проводом Бута, Скидана додати число 20, отримаємо ще одну важливу історичну дату …. Хронологічні задачі
1. Які землі входили до складу Речі Посполитої? 2. Який суспільний лад панував на цих землях? 3. Як польська влада ставилася до українського козацтва та православ'я? 4. Що таке революція? 5. Як ви розумієте поняття «національна революція», вислів «золотий спокій»?Актуалізація опорних знань
1648 рік став точкою неповернення: розпочалася велика Козацька революція, що значно підірвала панування Речі Посполитої на українських землях. Це був не просто протест, а радикальний злам старого устрою заради створення власної держави . Сьогодні ми дізнаємося, як енергія народного гніву та стратегічний геній Богдана Хмельницького заклали фундамент Гетьманщини. Це історія про те, як воля здатна перемагати силу, а ідея - закласти фундамент незалежності ,яка згодом стане реальністю. Як ви вважаєте,яку головну цінність ми успадкували від козаків, і як вона визначає нашу боротьбу за незалежність сьогодні? Ми розпочинаємо вивчати переломний період в історії України — добу, коли український народ піднявся на боротьбу за своє визволення. Це час гетьмана Богдана Хмельницького, час формування української державності. Мотивація навчальної діяльності
Богдан Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й домівки, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ. Завдання до документа:1. У чому Б. Хмельницький вбачав основну причину війни українців із поляками? 2. Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст. Робота з історичним джерелом
Із скарги волинської шляхти на сеймі 1645—1646 рр. ... Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах. Робота з історичним джерелом
Із записок польського публіциста середини XVII ст. Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів… Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців. Робота з історичним джерелом
Із записок іноземця про Україну. Пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям: такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни попадають в ярмо до такого пана, то опиняються у гіршому становищі, ніж каторжники на галері. Запитання. Чи дійсно на теренах тогочасної України назрівав соціальний вибух?Робота з історичним джерелом
Із записок венеційського дипломата А. Віміна На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями… І. Крип’якевич про Б. Хмельницького ... Чоловік освічений, розумний, загартований в боях із татарами, шанований всіма козаками. Богдан Хмельницький
Соратники Богдана Хмельницького. До найближчого оточення Б. Хмельницького належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович та інші. Соратники Б. Хмельницького мали різні погляди з багатьох питань. Одні його товариші були досить поміркованими, інші — налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення українських земель.Іван Виговський. Максим КривонісІван Богун
Початок козацької революціїБогдан Хмельницький походив з української православної шляхти. Він навчався в одній із київських шкіл, далі закінчив Львівський єзуїтський колегіум. Служив двом видатним коронним гетьманам – Станіславу Жолкевському і Станіславу Конєцпольському. У Цецорській битві в Молдові 1620 р. потрапив до турецького полону, як і С. Конєцпольський. Згодом той взяв Хмельницького на війну зі шведами 1626—1629 рр. (отже, майбутній козацький гетьман отримав досвід фронтів 30-літньої війни), в 1638 р. зробив писарем у війську реєстровців. Але 1646 р. гетьман Конєцпольський помер, а з його сином у Хмельницького взаємини не склалися.
Звернення Б. Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднався до козацької старшини, яка таємно обговорювала план повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 1647 р. Б. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої. Повстання вирішили розпочати в листопаді 1648 р. захопленням Трахтемирова, де був урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк. Привід до початку Козацької революції, як на ті часи, був звичайний (і, що важливо, зрозумілий тоді кожному). Чигиринський підстароста Даніель Чаплинський хотів відібрати у Богдана Хмельницького хутір Суботів. Коли опонента не було, підстароста наказав побити сина Хмельницького, а хутір – спалити. Привід. Хутір Б. Хмельницького в Суботові
На початку січня 1648 р. Богдан Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався недалеко від Микитинської Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею. Значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Богдана Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького. Ці події вважають початком Хмельниччини. Початок козацької революціїМикитинська Січ
На кінець квітня 1648 р. Богдану Хмельницькому вдалося зібрати 5 тис. козаків і 6 тис. кримських татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом М. Потоцьким. Воно налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки. На відміну від козацьких виступів попередніх років, у 1648 р. боротьба проти польсько-шляхетського панування на українських землях набула великого розмаху та поширилася на більшість суспільства. Початок козацької революції
5—6 травня 1648 р. біля річки Жовті Води козаки з татарами розбили передовий польський загін, очолюваний сином коронного гетьмана. 16 травня 1648 р. біля Корсуня козацьке військо вдруге розбило супротивників: М. Потоцький потрапив у полон, 20-тисячне коронне військо було розбите. 11—13 вересня 1648 р. під Пилявцями Б. Хмельницький вкотре продемонстрував свій талант полководця.23 грудня 1648 р. Б. Хмельницький прибув до Києва, де його урочисто зустрічали українська громада і православне духівництво.1649 р. воєнні дії поновилися, але вже у травні 1649 р. основна частина шляхетського війська опинилися в облозі у Збаражі. Його рятувати йшов сам король з посполитим рушенням, але Хмельницький з кримським ханом 5-6 серпня біля Зборова перехопили і ледь не розгромили це воїнство. Після цього почалися переговори.8 серпня 1649 р. укладено Зборівський договір, яким уперше офіційно було визнано козацьку державу. Під владу гетьмана Б. Хмельницького перейшли землі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств. Бойові дії 1648-1649 років
23.12.1648р.урочистий в'їзд гетьмана Хмельницького до Києва. Зважаючи на виснаження козацьких військ гетьман погодився на перемир'я з поляками. Кияни вітали гетьмана: «Мойсей, спаситель і визволитель народу руського з лядської неволі»Урочистий в’їзд гетьмана до києва. Микола Івасюк «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва»_____________
У лютому 1649 р. в Переяславі продовжено переговори з послами нового короля Яна ІІ Казимира. У відповідь на умови перемир'я, запропоновані польськими послами, гетьман сформулював остаточну мету війни«Виб'ю з лядської неволі руський нарід увесь! Промова Хмельницького тлумачиться дослідниками як програма розбудови Української держави:• Гетьман обґрунтував право українців на створення незалежної від Речі Посполитої держави в етнічних межах їх проживання.• Сформулював положення про соборність Української держави.• Розглянув козацьку Україну як спадкоємицю Київської Русі. Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорозького. Ян II Казими́р, король Речі Посполитої
• перехід під владу гетьмана територій колишніх Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств;• на цих територіях польський уряд позбавлявся права розміщувати свої війська, а державні посади повинні займати лише православні;• встановлено реєстр в 40 тис. козаків;• всім учасникам війни оголошувалася амністія;• шляхта поверталася в свої володіння;• селяни повинні були виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників. Зборівський договір(8серпня 1649р,)
Мав виняткове значення для підйому ідеї української державності, тому що вперше в історії українсько-польських відносин Україна одержувала з боку Польщі визнання певної самостійності як козацька держава, а також територію для її розбудови. Але, українська сторона пішла на значні поступки: замість незалежної держави вона змушена була погодитися на автономію, втрачалася територія шести полків, відновлювалася стара модель соціально-економічних відносинІсторичне значення зборівського договору
взимку 1651 р. біля м. Красне на Брацлавщині полякам удалося ціною великихжертв розбити козацький корпус Данила Нечая (сам полковник поліг у битві). Берестецька битва тривала з 18 до 30 червня 1651 р. У певний момент кримськотатарські війська почали відхід. Власне, козаки, яких Хмельницький послав прикрити татар від вогнепального обстрілу, відступили в ліс першими. Б. Хмельницький кинувся до табору союзників рятувати становище, але хан вже не міг повернути до бою своїх знесилених вояків. Сам Хмельницький вирішив, що козацький укріплений табір може протриматися довго, а він поки збере резерви і спробує йому допомогти ззовні. Залишившись у меншості, козаки до 30 червня стримували сили противників, після чого під керівництвом полковника І. Богуна почали відхід.18 вересня 1651 р. Укладено Білоцерківський мирний договір. Козаки зберегли свою владу і привілеї, але лише на землях Київського воєводства. Реєстр було скорочено до 20 тис. воїнів, решта поверталися до своїх панів. Війна 1650-1651 років
Молдавські походи 1650-1653р.р.1650 р. козацько-татарське військо вирушило в похід проти господаря і у вересні здобуло столицю – м. Ясси. В. Лупул змушений був прийняти союз із Військом Запорізьким, який мав би скріпити шлюб Тимоша Хмельницького з донькою господаря Розандою. 1652 р. Б. Хмельницький разом із сином Тимошем на чолі майже 35-тисячного козацько-татарського війська рушили на Ясси. Польські війська спробували завадити цьому. Польний гетьман М. Калиновський біля гори Батіг поблизу Ладижина заступив їм шлях, звівши великий укріплений табір (бо чекав підкріплень). Б. Хмельницький, однак, швидко побачив слабину у діях супротивника: табір був більшим, ніж могли обороняти польські війська. Упродовж 22—23 травня 1652 р.козацькі і кримсько-татарські сили атакували табір з усіх сторін одночасно, увірвавшись усередину. Українсько-молдавський союз було відновлено, Т. Хмельницький обвінчався із Розандою Лупул. Навесні 1653 р. В. Лупула скинули із престолу. Б. Хмельницький відправив свого старшого сина разом із козацькими загонами на допомогу. Повернення до влади В. Лупула обернулося для Т. Хмельницького фатально. Господар Молдови втягнув його у невдалу війну із Волощиною, внаслідок якої вона приєдналася до союзу з Річчю Посполитою. В. Лупул знову втратив владу 1653 р., а Тиміш загинув під час облоги Сучави. Т. Хмельницький Розанда Лупул.
1. Опрацюйте § 34-35.2. Вправа «Картосхема». Створіть схему ключових битв війська Б. Хмельницького, що відбулися у 1648—1653 роках. Укладіть коротку характеристику однієї з битв за планом: а) назва битви; б) хронологічні рамки події; в) сторони, що брали участь у битві; г) місце сутички; ґ) хід битви; д) результат.3. Вправа «Сподвижники гетьмана». Укладіть логічну схему життя та діяльності одного з воєначальників козацького війська (на вибір)Домашнє завдання
