електрони
електронна
оболонка
нейтрони
протони
ядро
атом
7 клас
Тема №1 «Початкові хімічні поняття».
Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.
Фiзичні властивості речовин. Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей.
Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи.
Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.
Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин.
Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі.
Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Зв'язок між розміщенням елемента у періодичній системі та його валентністю.
Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.
Масова частка елемента в складній речовині.
Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин.
Для роботи використовуємо підручник П.П. Попель, Л. С. Крикль.
§ 4-15 (стор.27-97)
http://shkola.in.ua/312-khimiia-7-klas-popel.html
Данні матеріали можна використовувати для проведення уроків в загальноосвітніх закладах (очної та дистанційної форми навчання), а також при підготовці до ЗНО, учнівських олімпіад, конкурсів.
ТЕМА: Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.(§4)
Хімію починають вивчати з ознайомлення із різними речовинами.
Як вам відомо з природознавства, тіла складаються з речовин, а з чого складаються речовини?
Чим відрізняються речовини від матеріалів?
Чим відрізняються атоми від молекул?
Тіла, речовини, матеріали
|
Тіла |
Речовини |
Матеріали |
Визначення |
усі предмети, що нас оточують |
те, із чого складається тіло |
речовина (або суміш речовин), яка використовується людиною для виготовлення предметів |
Приклад |
книга, м’яч, ваза, автомобіль |
залізо, гума, скло, парафін |
олівець виготовлений щонайменше з 4-х матеріалів — графіту, деревини, гуми, фарби |
Ваш приклад |
|
|
|
Вправа: Я називаю тіло, а ви – з якої речовини його можна виготовити, і навпаки, яке тіло можна зробити із названої речовини:
тіло |
речовина |
цвях |
залізо |
каблучка |
золото |
банка |
скло |
пробірка |
скло |
олівець |
графіт |
ваза |
скло |
Перегляньте відео про фізичні властивості речовин:
Атоми, молекули.
На уроках природознавства ви дізналися про те, що речовини складаються з безлічі найдрібніших, невидимих навіть у потужний мікроскоп частинок — атомів, молекул.
Атом— найменша частинка речовини, яка не має електричного заряду і складається з ядра і електронів, що рухаються навколо нього.
Перегляньте відео «Анімація моделі атома»:
Молекула – найменша частинка речовини, яка складається з двох або більшої кількості сполучених атомів.
Газ водень складається з молекул, у кожній з яких міститься два однакових атоми
У молекулі води — три атоми: два з них однакові, такі самі, що і в молекулі водню, а третій — іншого складу:
Н
Н
молекула водню
Н
Н
молекула
води
О
Гра «Визнач явище » Умови проведення: учні піднімають руку, коли вчитель зачитує хімічне явище.
Іржавіння заліза, замерзання води, горіння бензину, плавлення алюмінію, прокисання молока, випаровування, горіння деревини, плавлення цукру, фільтрування, утворення інею, утворення зеленого нальоту на мідних предметах, зміна форми скляної палички при нагріванні, танення льоду, згоряння палива в двигуні, горіння газу, плавлення свинцю, виділення кисню під час нагрівання перманганату калію, розчинення жиру в бензині, розклад води на водень і кисень під дією електричного струму, тверднення парафіну при охолоджені, горіння свічки, утворення сніжинок.
Якими способами можна досліджувати властивості?
Усі наукові відкриття відбулися завдяки людям, які вміли спостерігати за явищами навколо себе, аналізувати, робити висновки. Сміливці наважувались на небезпечні експерименти, що допомагали зрозуміти явища, які вони спостерігали.
Спосіб дослідження |
Визначення |
Спостереження |
цілеспрямоване, спеціально організоване сприйняття предметів і явищ. |
Гіпотеза |
наукове припущення, що висувається для пояснення визначених явищ |
Експеримент |
цілеспрямований і контрольований вплив на досліджений об’єкт за певних умов |
Закон |
теоретично обгрунтоване і практично доведене наукове твердження |
Теорія |
вища досконала форма наукового відбиття дійсності |
Пройдіть тест за посиланням та відправте скіншот результатів учителю: https://naurok.com.ua/test/start/540552
Завдання:
.Знайдіть відповідність:
Речовина Фізичне тіло
1) золото; а) ножиці;
2) залізо; б) каблучка;
3) поліетилен; в) вітрина;
4) скло; г) господарчий пакет.
2. Наведіть приклади:
а) кількох різних предметів, виготовлених з одного й того самого
матеріалу;
б) предмета, виготовленого з кількох матеріалів;
в) двох матеріалів, з яких виготовляють аналогічні предмети.
Домашній експеримент:
1. Взаємодія харчової соди з соком квашеної капусти, лимонною кислотою, кефіром.
Правила техніки безпеки під час проведення домашнього експерименту:
Виконуй дослід лише після того, як усвідомиш послідовність своїх дій. Кожний дослід виконуй чітко за інструкцією.
Спостереження записуй під час проведення досліду, а результат і висновки – після завершення роботи.
Працюючи з вогнем, будь особливо уважним та обережним.
У разі опіку гарячим предметом обпечене місце змочи розчином калій перманганату чи спирту.
Не нахиляйся над посудом, в якому кипить рідина.
Виконуючи досліди, користуйся невеликою кількістю речовин.
Обережно визначай запах будь – яких речовин. Не нахиляйся над посудиною і не вдихай повними грудьми, спрямуй на себе пар чи газ рухами руки.
Не вживай їжу під час проведення домашнього експерименту.
Окремі досліди проводь лише з допомогою батьків.
Пам’ятай, що неохайність, неуважність, недостатня обізнаність із властивостями речовин, які використовуються в дослідах, можуть спричинити нещасний випадок.
Після виконання дослідів прибери своє робоче місце та ретельно помий руки з милом.
У разі нещасного випадку відразу звернися по допомогу до батьків.
Інструктивна картка №1
Завдання: |
Реактиви та обладнання |
Порядок виконання: |
Спостере-ження |
Висновок |
дослідіть, чи взаємодіє харчова сода з соком квашеної капусти, лимонної кислота та кефіром |
харчова сода, кефір, сік квашеної капусти, лимон-на кислота,склянки, або пластикові стакани, чайна ложка, лійка, гумові кульки. |
1.Насипте на дно першоі склянки харчову соду (1-2 чайні ложки) і додайте 50мл кефіру. 2.В другій склянці до такої ж кількость соди додайте 10-15 мл соку квашеної капусти. 3.В третій склянці таку ж кількість соди змішати з розчин лимонної кислоти (3 чайні ложки на 50 гр води). Що ви спостерігаєте? Які ознаки хімічної реакції ви побачили? Опишіть їх. |
|
|
Домашнє завдання:
§4, завдання №20, 26.
Створити модель атома.
ТЕМА: Фiзичні властивості речовин. Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей. (§5)
План характеристики фізичних властивостей речовини.
Агрегатний стан за нормальних умов.
Зовнішній вигляд: колір, запах, смак.
Розчинність у воді.
Відносна густина (за повітрям або за водою).
Леткість.
Дія на організм людини.
Тепло- та електропровідність.
Густина.
Температури плавлення та кипіння.
10.Специфічні
(вибухонебезпечність, їдкість,
вогненебезпечний та інші).
Завдання: Використовуючи матеріал підручника (§5) наведіть приклади кожного виду сумішей.
Методи розділення сумішей
Назва методу |
Короткий опис |
Які суміші можна розділяти |
Розділення за допомогою магніту |
Заснований на здатності деяких речовин притягатися магнітом |
Суміші твердих речовин, одна з яких притягається магнітом |
Відстоювання |
Суміш двох рідин поміщають у воду, або розчин, залишають на якийсь час, аж доки вона не розшарується. Далі відокремлюють шари з речовинами. |
Неоднорідні суміші двох твердих або двох рідких речовин з різною густиною |
Фільтрування |
Суміш пропускають через тіло, в якому є пори (отвори) відповідного розміру (сито або фільтр) |
Неоднорідні суміші рідких і твердих, твердих і газоподібних (пил), рідких і газоподібних речовин |
Випарювання |
Суміш повільно нагрівають до такої температури, при якій рідина випаровується, а тверда речовина залишається у вигляді кристалів |
Однорідні суміші рідких і твердих речовин |
Кристалізація |
Із розчину твердої речовини в рідині випаровується частково рідина. При цьому після охолодження тверда речовина випадає в осад у вигляді кристалів |
Однорідні суміші розчинних твердих і рідких речовин |
Дистиляція (перегонка)
|
Суміш двох рідин поступово нагрівають. При цьому більш легкозакипна речовина випаровується раніше, після чого пару охолоджують у холодильнику й конденсат збирають в окрему посудину (приймачі) |
Однорідні суміші двох рідин з різними температурами кипіння |
Перегляньте відео Практичної роботи №2 «Розділення неоднорідної суміші»:
Робота в групах (4 групи)
Кожна група отримала картки із завданнями:
Завдання.
Знайдіть виграшні шляхи на поданих таблицях, якщо виграшний шлях складає в
1) і 2) чисту речовину,
3) і 4) — суміш.
(Як у грі «Хрестики — нулики», виграшний шлях — це діагоналі, рядок або стовпчик.)
1) |
Сірка |
Цукор |
Кава |
|
2) |
Граніт |
Залізо |
Фосфор |
|
Золото |
Полівітамі ни |
Залізо |
|
|
Мідь |
Сіль |
Пісок |
|
Спирт |
Пісок |
Молоко |
|
|
Морська вода |
Сірка |
Пил |
|
|
|
|
|
|
|
||
3) |
Сік |
Спирт |
Срібло |
|
4). |
Цемент |
Глюкоза |
Вуглекислий газ |
|
Дистильована вода |
Повітря |
Бензин |
|
|
Мідь |
Алюміній |
Бітум |
|
Золото |
Глина |
Лимонад |
|
|
Фарба |
Сметана |
Кров |
Проведення практичної роботи.
1. Організація учнів до практичної роботи.
2. Інструктаж з правил техніки безпеки в хімічному кабінеті.
3. Інструктаж про проведення практичної роботи:
4. Виконання практичної роботи.
Практична робота № 2. Розділення неоднорідної суміші.
Мета роботи: освоїти на практиці основні прийоми розділення неоднорідних сумішей.
Перед вами забруднена піском, дерев'яними та металевими ошурками сіль. Вам необхідно її очистити. Визначте, що собою являє така суміш. Розділіть її, використовуючи, обладнання та реактиви, які є у вас на столі. Свої спостереження запишіть в таблицю з алгоритмом дій.
№ |
Метод розділення |
Порядок виконання |
Що спостерігали? |
1. |
Дія магніту. |
Запропоновану
суміш висипаємо на аркуш паперу і за
допомогою магніту (через папір)
видаляємо залізні ошурки.
|
|
2. |
Розчинення суміші солі, дерев'яних ошурок і піску. |
Налийте
в склянку 50 мл води. Додайте в склянку
суміш піску, дерев'яних ошурок і
кухонної солі. Ретельно розмішайте
вміст склянки скляною паличкою. |
|
3. |
Відстоювання суміші. Видалення дерев'яних ошурок. |
Після
розмішування зачекайте кілька хвилин.
За допомогою ложки обережно виберіть
дерев'яні ошурки. Перелийте розчин,
який відстоявся в іншу склянку. |
|
Складання паперового фільтра
|
|||
4. |
Фільтрування. |
Вкладіть
фільтр в лійку. Змочіть лійку водою.
Помістіть лійку в кільце штатива.
Підставте стакан під лійку. Зливайте
каламутний розчин по паличці на фільтр
(доливати слід невеликими порціями).
|
У склянці збирається прозора рідина - фільтрат. Це чистий розчин солі у воді. Нерозчинна домішка (пісок) залишається на фільтрі. |
5. |
Випаровування. |
Для
відділення солі від води помістіть
трохи фільтрату в порцелянову чашку
і нагрівайте її, помішуючи розчин
скляною паличкою, до тих пір, поки на
дні чашки не залишиться біла суха
сіль. |
|
Домашнє завдання:
§5
ТЕМА: Атом, його склад. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи.(§6)
Згадаємо будову атома!!!
Яке місце займає хімічний елемент?
Кожна речовина виявляє свої хімічні властивості і щоб знати, як вона вплине на вас, природу, треба знати «хімічну мову». Тому, перш за все, треба вивчити назви і символи хімічних елементів.
Атоми різних видів відрізняються за масою, розміром, будовою та зарядом атомних ядер. Атоми одного виду однакові за розмірами, мають приблизно однакову масу та подібну будову, але обов’язково однаковий заряд ядра. Атоми певного виду називають хімічним елементом.
Хімічний елемент — це вид атомів із певним зарядом ядра.
Усього на Землі та в космічному просторі виявлено 89 різних видів атомів, ще 29 видів добуто вченими штучно.
Усі хімічні елементи мають назви й умовні позначення — хімічні символи. Це своєрідна «хімічна абетка». У 1814р. шведський хімік Я. Берцеліус запропонував літерну систему знаків. За основу назв елементів узяті їхні латинські назви. Кожний символ хімічного елемента — це перша або перші 2 літери його латинської назви (Оксиген – Oxygenium – О; Гідроген – Hydrogenium – H). Назви хімічних елементів записують з великої літери.
Завдання: Ознайомитися з хімічними елементами поданими в таблиці. Вивчити назви та символи цих елементів.
Перегляньте відео Марії Терентьєвої (НВК №122 м.Дніпра) «Історія виникнення назв хімічних елементів. Їх поширення у природі»:
Перші спроби класифікації хімічних елементів
Я. Берцеліус |
Й. Деберейнер |
Л. Мейер |
Дж. Ньюлендс |
Розподілив елементи на метали й неметали |
Розподілив елементи за валентністю |
Один з перших, хто запропонував періодичну систему елементів. Склав таблицю, де було розміщено 28 елементів у шість рядів згідно з їхньої валентністю. |
Розташував хімічні елементи за порядком збільшення атомної маси по 8 елементів. |
Дмитро Іванович Менделєєв розташував елементи в певному порядку – збільшення відносної атомної маси. Періодична система була складена на основі періодичного закону, відкритого в 1869 році Д. І. Менделєєвим. Періодичний закон ми розглянемо трохи пізніше, а до Періодичної системи звертатимемося впродовж усього курсу вивчення хімії. На момент створення Періодична система містила лише 63 елементи — саме стільки їх було відкрито на той час. У міру відкриття нових елементів вона доповнювалася новими даними. На честь Д. І. Менделєєва хіміки називають Періодичну систему його ім’ям. Геніальність Д. І. Менделєєва полягала в тому, що він передбачив існування невідкритих на той час елементів і залишив для них вільні місця в таблиці.
Сьогодні до Періодичної системи внесено 118 елементів. Вона поповнюється щойно відкритими елементами, і поки що вчені не можуть однозначно стверджувати, скільки всього елементів може існувати.
Структура періодичної системи
Перегляньте відео «Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва»:
Елементи, так само як речовини або молекули, мають певні властивості. Найважливіші характеристики елементів, наведені в Періодичній системі, — це порядковий номер, відносна атомна маса тощо.
Періодична система |
Структура періодичної системи
Групи |
|
Періоди |
Головна підгрупа, містить елементи малих і великих періодів (довші стовпчики) |
|
Побічна підгрупа, містить елементи тільки великих періодів (коротші стовпчики) |
Малі мають 1 ряд хімічних елементів, яких не більше 8 |
|
Великі мають більше ніж 8 елементів, складаються з 2-х рядів, VII період незакінчений |
Період – це горизонтальний ряд хімічних елементів, який починається лужним металічним елементом, а закінчується інертним газом.
Група – це вертикальний стовпчик хімічних елементів, які мають однакову вищу валентність.
Хімічні елементи із зарядом ядра +9 знаходяться в таблиці Менделєєва під порядковим номером 9 та мають назву Флуор.
заряд ядра = порядковому номеру
Учні встановлюють взаємозв’язок між положенням елемента в періодичній системі і будовою атома.
Положення елемента в періодичній системі
|
Будова атома |
1. Порядковий номер хімічного елемента (на який Д.І.Менделєєв не звертав увагу) |
- співпадає з зарядом ядра атома (Z); - співпадає з кількістю протонів (p); - співпадає з кількістю електронів (e). |
N(номер ) елемента
Z кількість р кількість ядра протонне число е |
|
2. Відносна атомна маса |
- показує суму протонів і нейтронів ( р + n ); - нуклонне число; - дробове значення ( означає наявність декількох природних ізотопів); - ціле число в квадратних дужках ( означає, що штучно одержан елемент, тому природних ізотопів нема). |
3. Номер періоду |
- показує кількість енергетичних рівнів. |
4. Номер групи |
- показує кількість електронів на зовнішньому рівні; - якщо Ме – то валентні електрони всі електрони зовнішнього шару; - якщо неМе – валентні електрони тільки неспарені електрони. |
Завдання:
1. Знайти в періодичній системі хімічний елемент символ якого співпадає з першою літерою власного імені і дати йому характеристику за планом.
План
символ,
назва,
порядковий номер,
заряд ядра,
кількість електронів в атомі,
номер періоду,
номер групи
походження назви хімічного елемента.
2. Заповніть таблицю:
№ з/п |
Хімічний символ елемента |
Порядковий номер |
Відносна атомна маса |
Номер періоду |
Номер групи |
Підгрупа |
Заряд ядра атома |
Кількість електронів |
Сума протонів + нейтронів |
1. |
S |
|
|
|
|
|
|
|
|
2. |
|
15 |
|
|
|
|
|
|
|
3. |
|
|
27 |
|
|
|
|
|
|
4. |
|
|
|
|
|
|
+3 |
|
|
5. |
|
|
|
|
|
|
|
19 |
|
Домашнє завдання:
§6, завдання №46.
Вивчити символи хімічних елементів (таблиця).
Повідомлення учнів про історію виникнення назв деяких хімічних елементів (знайти та записати хімічні елементи, названі в честь :
країн, міст, частин світу;
відомих учених).
ТЕМА: Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів. (§7)
Завдання:
1. Повідомлення учнів про історію виникнення назв деяких хімічних елементів.
2. Робота з Періодичною системою.
Потрібно дібрати назви хімічних елементів з ІІ, ІІІ, IV, V періодів так, щоб у вертикальному стовпці було слово «атом».
ІІ |
|
|
А |
|
|
|
|
||||||||||
ІІІ |
|
|
Т |
|
|
|
|||||||||||
IV |
|
|
О |
|
|
||||||||||||
V |
|
|
М |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Якими одиницями маси ми користуємося в побуті? (г,кг, т.)
Чи можна в цих одиницях вимірювати масу атома?
Атом – дуже дрібна частинка. Якщо атом збільшити до розміру друкарської крапки, то пропорційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км.
Наприклад, маса атома Гідрогену становить: m (Н) =1,66 • 10–24г або 1,66 • 10–27кг
Запам’ятати такі числа надзвичайно важко, а користуватися ними під час обчислень дуже незручно.
Через це на початку ХІХ ст. Дж. Дальтон запропонував увести еталон порівняння маси. Зараз використовують не реальну, а відносну атомну масу. За одиницю відліку використовували m (Н), потім 1/16 m (О), нині – 1/12 m (С).
1/12 m (С) назвали атомною одиницею маси (а.о.м.)
Поділимо масу 1 атома Карбону на 12 та дізнаємося, скільки це грамів:
1,993 • 10–24 г : 12 ≈1,66 • 10–24 г
1а.о.м. =1/12 m (С) , 1а.о.м. = 1,66• 10–24 г або 1,66 • 10–27 кг
З нею порівнюють маси атомів різних елементів задля встановлення відносних атомних мас хімічних елементів.
Відносна атомна маса – це фізична валичина, що визначається відношенням маси атома елемента до 1/12 маси Карбону.
Відносна атомна маса хімічного елемента (Ar) показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша за 1/12 маси атома Карбону.
Ar не має одиниць вимірювання, тобто є безрозмірною величиною.
Ar знаходять по ПС.
Завдання: Знайдіть у періодичній системі хімічних елементів відносні атомні маси Натрію, Карбону, Силіцію, Цинку, Алюмінію, Хлору й назвіть їх. Що особливе ви помітили в цих числах?
Відносні атомні маси всіх хімічних елементів обчислені та внесені в періодичну систему. Найчастіше це дробові числа. Для хімічних розрахунків використовують округлені їх значення. Ar(О) = 16, Ar(S) = 32, Ar Cl) = 35,5
Завдання:
Визначте елементи за наданими характеристиками та запишіть їх відносні атомні маси:
елемент, який входить до складу молекули гемоглобіну.
елемент, який входить до складу гормонів щитоподібної залози.
елемент, найлегший галоген
елемент, входить до складу кісток
елемент, найпоширеніший у атмосфері Землі
елемент, назва якого у перекладі «фіолетовий»
елемент, назва якого у перекладі «світлоносний»
Записати хімічні символи елементів: Берилію, Кальцію, Силіцію, Брому, Феруму у порядку зростання їхніх відносних атомних мас.
Пройдіть тест за посиланням та відправте скіншот результатів учителю: https://naurok.com.ua/test/start/535250
Домашнє завдання:
§7, завдання №51, 53
Заповніть таблицю:
Назва хімічного елемента |
Хімічний символ |
Порядковий номер |
Відносна атомна маса |
Заряд ядра атома |
np
|
ne |
nn |
Магній |
|
|
|
|
|
|
|
Алюміній |
|
|
|
|
|
|
|
Неон |
|
|
|
|
|
|
|
Калій |
|
|
|
|
|
|
|
Кальцій |
|
|
|
|
|
|
|
ТЕМА: Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин. Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі. (§8-9)
1. Класифікація речовин: прості і складні речовини.
Усі речовини можна розділити на дві великі групи, залежно від того, які елементи входять до їх складу.
Чи відрізняються формули речовин і чим саме?
O2 N2 Na S8 I2 O3 Al C |
NaCl CO2 H2O CH3COOH CH3OH CaC2 HNO2 |
Речовини, утворені одним хімічним елементом, називають простими, а речовини, утворені кількома елементами,— складними. Поняття про прості та складні речовини було введене Робертом Бойлем.
Речовини
⇓ ⇓
Прості Складні
О2, Н2, Cl HCl, H2O, CuO
Назва простої речовини часто відрізняється від назви хімічного елемента, який її утворює: наприклад, Оксиген утворює просту речовину кисень, молекула якого складається з двох атомів, а Гідроген утворює просту речовину водень. Проте нерідко назви простих речовин і хімічних елементів збігаються. За правилами сучасної української хімічної номенклатури назви елементів пишуться з великої літери, а назви речовин — з маленької. Наприклад, речовина алюміній складається з атомів Алюмінію, речовина бром складається з молекул, утворених атомами Брому.
Назви складних речовин даються за певними правилами, з якими ви познайомитеся пізніше. Частіше за все вони складаються з двох слів і є похідними від назв елементів, що входять до складу складної речовини. Для складних речовин часто використовують тривіальні, або побутові, назви (сода, крейда, пісок, кухонна сіль).
2. Прості речовини: метали і неметали.
У свою чергу, прості речовини розподіляються на метали та неметали. Чіткої грані між цими двома групами не існує, прості речовини відносять до тієї чи іншої групи за сукупністю ознак (фізичних або хімічних).
Як і прості речовини, хімічні елементи поділяються на металічні елементи й неметалічні елементи. Метали утворені металічними елементами, а неметали — неметалічними елементами. Класифікація елементів на металічні та неметалічні ґрунтується на здатності атомів віддавати та приймати електрони. Атоми металічних елементів переважно віддають електрони й перетворюються на позитивно заряджені йони. Атоми неметалічних елементів переважно приймають електрони та перетворюються на негативно заряджені йони. Цей поділ умовний, оскільки всі елементи в тій чи іншій мірі виявляють як металічні, так і неметалічні властивості.
Умовний поділ елементів на метали та неметали за допомогою таблиці Менделєєва:
проводимо пряму лінію від Бору (порядковий номер 5) до Астату (порядковий номер 85) – елементи, які знаходяться ліворуч від лінії та в головних підгрупах належать до металів, а елементи, які розташовані праворуч від лінії та знаходяться в головних підгрупах, належать до неметалів:
В F
|
неме ме |
At |
|
|
|
|
|
І |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
1 |
|
|
|
|
|
Н |
Не |
2 |
|
В |
С |
N |
O |
F |
Ne |
3 |
|
|
Si |
P |
S |
Cl |
Ar |
4 |
|
|
|
As |
Se |
Br |
Kr |
5 |
|
|
|
|
Те |
I |
Xe |
6 |
|
|
|
|
|
At |
Rn |
Для металів характерні: металічний блиск; ковкість (пластичність); висока електропровідність; висока теплопровідність. Усі метали є речовинами немолекулярної будови. Неметали мають протилежні властивості. Вони можуть мати як молекулярну, так і немолекулярну будову, погано проводять електричний струм і теплоту, крихкі, мають матову поверхню та забарвленні в різні кольори.
Прості речовини
⇓ ⇓
Метали Неметали
Будова |
Немолекулярна |
Немолекулярна та молекулярна |
Фізичні властивості |
блиск, пластичність високі електро- та теплопровідність |
різні кольори, матовість, погано проводять електричний струм та теплоту, крихкі |
Перегляньте відео «Зразки металів і неметалів»:
Необхідно відрізняти поняття «проста речовина» і «хімічний елемент». Речовини й елементи характеризуються різними властивостями. Для речовин характерні агрегатний стан, колір, густина тощо. А властивості хімічних елементів — це властивості їх атомів: заряд ядра, число електронів тощо.
Завдання:
Доповніть речення, вставивши слова «Сульфур» або «сірка» у відповідних відмінках і вкажіть, де йдеться про просту речовину, а де – по хімічний елемент:
1) молекули сірчистого газу і сульфатної кислоти містять по одному атому …..
2) ….. входить до кладу білів,
3) із залізного колчедану добувають …..
4) ….. в подрібненому стані не змочується водою,
5) гуму виготовляють, здійснюючи процес вулканізації – нагрівання каучуку із …
Дуже багато хімічних елементів можуть утворювати не одну, і а декілька простих речовин. Це явище називається алотропією, а прості речовини, утворені одним і тим самим хімічним елементом,— алотропними модифікаціями. Алотропні модифікації відрізняються одна від одної будовою або складом молекул. Наприклад, атоми Карбону утворюють декілька простих речовин: алмаз, графіт, карбін, фулерен. Вони відрізняються розташуванням атомів один щодо одного. Атоми Оксигену утворюють дві алотропні модифікації: кисень і озон, які відрізняються за складом молекул. Алотропні модифікації — це різні прості речовини зі своїми власними фізичними та хімічними властивостями.
3.Складні речовини — хімічні сполуки.
До складних належать речовини, які складаються з атомів різних елементів (двох або більше). Складні речовини також називають хімічними сполуками. До них належать кухонна сіль, сода, глюкоза, вода, оцтова кислота та багато інших. Складних речовин у природі існує значно більше, ніж простих.
Складні речовини можуть бути утворені різним числом елементів: двома (метан, вуглекислий газ), трьома (сода, мармур), чотирма (малахіт). Відомі речовини, до складу яких входить понад десять елементів.
Складні речовини слід відрізняти від сумішей простих речовин, які також складаються з атомів різних елементів.
Хімічні речовини та суміші відрізняються: |
Хімічні речовини |
Суміші |
за складом |
постійні |
змінні |
за властивостями |
постійні |
залежать від складу |
за можливістю розділення |
фізично неподільні |
можна розділити фізичними способами |
Із суміші можна виділити окремі компоненти на підставі їхніх фізичних властивостей. Наприклад, із суміші заліза та сірки можна за допомогою магніту відокремити залізо. Але ніякими аналогічними методами ми не зможемо виділити атоми Феруму із сполуки Феруму й Сульфуру.
Складні речовини мають різноманітні фізичні та хімічні властивості й різну будову.
Перегляньте відео Лабораторний дослід № 1 «Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин»:
Завдання:
Однією лінією з’єднайте металічні елементи.
Fe |
С |
Н |
О |
Сu |
S |
Р |
R |
Аu |
Однією лінією з’єднайте неметалічні елементи.
Cu |
H |
Cr |
Al |
O |
He |
Р |
S |
Na |
Одна молекула метану містить один атом Карбону й чотири атоми Гідрогену. Це проста чи складна речовина? Одна молекула озону містить три атоми Оксигену. Це проста чи складна речовина?
Випишіть у 2 стовпчики прості та складні речовини: цукор, водень, вода, сіль, золото, оцтова кислота, бронза, лимонна кислота, кисень, чадний газ, нікель.
4. Поняття про хімічні формули.
Хімічна формула — це умовне позначення складу речовини за допомогою символів хімічних елементів та індексів.
Хімічною формулою атома та речовини атомної будови є символ відповідного елемента. Наприклад, запис літери С означає атом Карбону та прості речовини алмаз і графіт.
Хімічною формулою молекули та молекулярної речовини є запис символів елементів, що входять до складу речовини, з вказівкою кількості їх атомів у молекулі за допомогою індексу — маленької цифри праворуч від символу елемента, до якого він належить.
У хімічній формулі йонів додатково вказують їх заряд. Для цього використовують верхній індекс, у якому вказують знак заряду («+» чи «-») та його величину цифрою. Наприклад, іон Гідрогену із зарядом + 1 має формулу Н+ (цифра один не пишеться), йон Хлору із зарядом -1 має формулу Сl- . Багатоатомний сульфат-іон має формулу SО42-.
Для того щоб правильно читати хімічні формули, необхідно пам'ятати вимову символів елементів. З урахуванням цього формули слід читати таким чином:
Формула |
Вимова |
Н2 |
Аш два |
Н2О |
Аш два о |
СО2 |
Це о два |
NaHCO3 |
Натрій аш це о три |
H2SО4 |
Аш два ес о чотири |
FeCl2 |
Ферум хлор два |
Na+ |
Натрій плюс |
Сl- |
Хлор мінус |
CO(NH2)2 |
Це о єн аш два двічі |
(NH4)2SО4 |
Ен аш чотири двічі ес о чотири |
Fe(NО3)3 |
Ферум ен о три трцчі |
Якщо потрібно указати декілька окремих атомів, молекул або йонів, використовують коефіцієнти — цифри перед хімічною формулою. Коефіцієнт «1» не пишуть. Наприклад:
2О — два атоми Оксигену;
ЗН2 — три молекули водню;
5СО2 — п'ять молекул вуглекислого газу;
2С1- — два йони Хлору.
Завдання:
Поясніть, що означають записи:
а) 2Н, О, 4Fe, ЗСа, 5N;
б) О2, 5О2, 6О, О3, 2О3;
в) ЗН2О , 5Н2, 2СО2, 5Na+ , ЗО.
Слід пам'ятати, що у речовин атомної та йонної будови не існує молекул, їх структурні частини з'єднані одна з одною. Але у цих речовин можна виділити окремий фрагмент, що повторюється. Хімічні формули таких речовин становлять собою запис складу найменшого фрагмента, що повторюється,— структурної, або формульної, одиниці.
Завдання:
Запишіть хімічні формули: а) питної соди, якщо відомо, що в її складі на один атом Натрію припадає один атом. Гідрогену, один атом Карбону та три атоми Оксигену; б) канцелярського клею, якщо відомо, що в цій речовині на один атом Силіцію припадає два атоми Натрію й три атоми Оксигену.
Запишіть формулу формульної одиниці хлористого кальцію — речовини, розчин якої використовують як протиалергічний засіб, якщо відомо, що в цій речовині на кожні 125 атомів Кальцію припадає 250 атомів Хлору.
Яка інформація про якісний і кількісний склад глюкози С6Н12О6 міститься в її формулі речовин? (Доцільно запропонувати для виконання завдання скласти таблицю.)
Якісний та кількісний склад речовин
Формула і назва речовини
|
Склад молекул речовини |
Проста чи складна речовина
|
||
Якісний
|
Кількісний |
|||
Кількість атомів кожного елемента |
Співвідношення атомів різних елементів у речовині |
|||
|
|
|
|
|
Домашнє завдання:
§8, завдання № 50,60.
§9, завдання № 69
ТЕМА: Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Зв'язок між розміщенням елемента у періодичній системі та його валентністю.(§10)
Завдання:
Вправа 1 «Шерлок Холмс веде розслідування».
За періодичною системою віднайти наступні хімічні елементи:
а) хімічний елемент входить до І групи головної підгрупи, 5 великого періоду, 6 ряду;
б) хімічний елемент входить до ІІІ групи головної підгрупи, 6 великого періоду, 9 ряду;
в) хімічний елемент входить до V групи головної підгрупи, 3 малого періоду, 3 ряду;
г) хімічний елемент входить до VІІ групи головної підгрупи, 5 великого періоду, 7 ряду. 2
Вправа 2 (Завдання із зовнішнього незалежного оцінювання з хімії). Встановіть відповідність, утворюючи логічні пари:
а) дві молекули води; 1. 2H2
б) три атоми Гідрогену; 2. 2H2O
в) дві молекули водню; 3. 3CO2
г) три молекули вуглекислого газу 4. 3H
Поняття про валентність.
— Як ви вважаєте, яким чином атоми «утримуються» в молекулі?
Ще три сотні років тому вчені встановили, що атоми з'єднуються в молекули не безладно, а сполучаються в певній послідовності за допомогою особливих зв'язків, що мають назву хімічних. Тоді атоми уявляли у вигляді кульок, на поверхні яких є «гачки», за допомогою яких атоми поєднуються один з одним, як ланки одного ланцюга. Тільки багато років потому була встановлена істинна природа хімічного зв'язку.
— Як ви вважаєте, атом може з'єднуватися з певною кількістю інших атомів чи кількість таких зв'язків необмежена?
Одна з основних властивостей атома — це здатність утворювати хімічні зв'язки. Атоми різних елементів можуть утворювати певну кількість зв'язків, притаманну лише їм. Кількість хімічних зв'язків, що утворюють атоми даного елемента, називають валентністю.
Для позначення валентності використовують римські цифри. їх записують над символом відповідного елемента в хімічній формулі:
I I І ІІ ІІІ І IV II
HC1, H2О, NH3, CО2.
Валентність хімічних елементів
Валентність |
Хімічний елемент |
Приклади хімічних сполук |
валентність стала |
||
I |
H, Li, Na, K |
H2O, Na2O |
II |
O, Ca, Mg, Ba, Zn |
CaO, MgO |
III |
Al |
Al2O3 |
валентність змінна |
||
I i II |
Cu |
Cu2O, CuO |
II i III |
Fe, Co |
FeO, Fe2O3 |
II i IV |
C, Sn, Pb |
CO, CO2, SnO, SnO2 |
III i V |
P |
PH3, P2O5 |
II, III, VI |
Cr |
CrO, Cr2O3, CrO3 |
II, IV, VI |
S |
H2S, SO2, SO3 |
I, II, III, IV, V |
N |
N2O, NO, NH3, NO2, N2O5 |
Сполуки, що складаються з двох хімічних елементів, називають бінарними.
Визначення валентності елементів за формулою.
У формулах бінарних сполук сумарна валентність усіх атомів одного елемента завжди дорівнює сумарній валентності всіх атомів іншого елемента.
Наприклад, 6=6 2=2 2=2
ІІІ ІІ ІІ ІІ І ІІ
Сr2O3 CuO Na2O
Правила визначення валентностей
У сполуках Гідроген завжди одновалентний, а Оксиген — двовалентний.
Валентність елементів, що стоять у формулі на першому місті, звичайно вказана в назві; якщо вона не вказана, тоді можна визначити її за номером групи Періодичної системи.
Валентність елементів, що стоять на другому місті: Флуор, Хлор, Бром, Іод — І, Сульфур — II, Фосфор, Нітроген — III, Карбон, Силіцій — IV.
Для визначення валентності в бінарних сполуках можна використати такий алгоритм.
Алгоритм визначення валентності в бінарних сполуках
1. Указуємо валентність елемента з відомою валентністю:
ІІ ІІ І
Fe2O3 CО2 СН4
2. Множимо число атомів цього елемента на його валентність:
3*ІІ = 6 2*ІІ = 4 4*І = 4
3. Ділимо отримане значення на число атомів іншого елемента:
6:2 = III 4:1 = IV 4:1 = IV
4. Записуємо значення валентності над символом цього елемента:
ІІІ ІІ ІV II IV I
Fe2О3 CО2 СН4
Алгоритм складання формул бінарних сполук
1. Записуємо символи елементів у необхідному порядку та надписуємо їхню валентність:
III II VI І IV II
А1 О S F C S
2. Знаходимо найменше спільне кратне (НСК) для значень валентностей елементів:
НСK (IІІ і ІІ)= 6 НСК (VI і І) = 6 HCK (IV I II) = 4
3. Число атомів даного елемента дорівнює відношенню НСК до валентності цього елемента:
6:III = 2(А1) 6:VI = 1 (S) 4:IV = 1(C)
6:II = 3 (О) 6:І = 6(F) 4:II = 2 (S)
4. Записуємо індекси після символів елементів:
III II VI І IV II
А12O3 SF6 CS2
Визначення можливих валентностей елементів за Періодичною системою.
Валентність елементів можна визначати за допомогою Періодичної системи елементів. Ви вже знаєте, що в Періодичній системі елементи розташовані за групами. Номер групи, в якій міститься елемент, показує максимальну кількість хімічних зв'язків, що може утворити його атом. Тобто максимальна валентність дорівнює номеру групи, деякі елементи можуть виявляти різні валентності, але не вище за максимальну. Так, майже всі елементи І, II, і III груп Періодичної системи проявляють сталу валентність, що дорівнює номеру групи. Усі можливі валентності можна з'ясувати за Періодичною системою, для цього необхідно від максимальної валентності віднімати числа, кратні двом. Для елементів – металів, що розміщені у головних підгрупах, валентність дорівнює номеру групи. Неметалічні елементи проявляють в основному дві валентності: вищу, яка дорівнює номеру групи і нижчу, яка дорівнює різниці між числом 8 (загальна кількість груп в таблиці) і номером групи, в якій перебуває елемент. Наприклад:
— Карбон міститься в четвертій групі, відповідно, його максимальна валентність дорівнює чотирьом; віднімаючи два, отримуємо ще одну можливу валентність —2.
— Хлор міститься в сьомій групі, відповідно максимальна валентність 7; віднімаючи декілька разів двійку від семи, отримаємо можливі валентності: 7, 5, 3, 1.
Завдання:
Розгадайте ребуси:
А)
Б)
В)
Г)
3.
Домашнє завдання:
§10.
Пройдіть тест за посиланням та відправте скіншот результатів учителю:
https://naurok.com.ua/test/start/457505
ТЕМА: Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. (§11)
1. Відносна молекулярна маса.
Маси молекул, як і маси атомів, дуже малі. Тому для їх обчислення, як і для обчислення мас атомів, використовують порівняння з атомною одиницею маси.
Відносна молекулярна маса — це відношення маси молекули до 1/12 маси атома Карбону. Відносна молекулярна маса позначається — Мr. Вона показує, у Скільки разів маса молекули більша за 1/12 маси атома Карбону, і як відносна атомна маса не має розмірності.
Відносна молекулярна маса дорівнює сумі відносних атомних мас усіх хімічних елементів, що входять до складу молекули, з урахуванням числа атомів кожного елемента.
Наприклад, для молекули кисню, що складається з двох атомів Оксигену, маємо:
Мr (O2) = 2Аr (О) = 2*16 = 32.
Молекула води Н2O складається з двох атомів Гідрогену й одного атома Оксигену. Отже, відносна молекулярна маса води дорівнює сумі двох відносних атомних мас Гідрогену й однієї відносної атомної маси Оксигену:
Мг(Н2O) = 2Аr(Н) + Аг(O) = 2*1 + 16 = 18.
Алгоритм обчислення відносних молекулярних мас Mr
Послідовність дій |
Приклади виконаних дій |
1) Прочитайте текст задачі |
Обчисліть відносну молекулярну масу нітроген(V) оксиду |
2) Запишіть скорочено умову і вимоги задачі з допомогою загальноприйнятих значень |
Дано: N2O5
|
3) Запишіть хімічну формулу речовини |
N2O5 |
4) Користуючись довідковою таблицею, випишіть відносні атомні маси елементів, що входять до складу речовини |
Аr(N)
= 14 |
5)
Складіть формулу розрахунку відносної
молекулярної маси, розглядаючи Mr
як суму добутків Ar
(E) на число атомів кожного з них |
Mr (N2O5) = 2Ar(N) + 5Ar(O) |
6) Розрахуйте Mr речовини за складеною формулою |
Mr(N2O5)=14х2 + 16х5 = 108 |
7) Запишіть відповідь |
Відповідь: Mr (N2O5) = 108 |
2. Відносна формульна маса.
Для речовин немолекулярної будови замість терміна «відносна молекулярна маса» використовують термін «відносна формульна маса». Але позначення й спосіб обчислення для цих величин є однаковими. Відносна формульна маса — це відносна маса формульної одиниці речовини. Вона може використовуватися для речовин будь-якої будови.
Відносні формульні маси простих речовин немолекулярної будови, до складу яких входять атоми тільки одного хімічного елемента, прийнято вважати такими, що дорівнюють їхній відносній атомній масі, наприклад:
Mr(Fe) = Ar(Fe) = 56.
Відносні формульні маси простих іонів вважають такими, що дорівнюють відносній атомній масі (масою електронів нехтують):
Мr (Na+) = Ar (Na) = 23.
Mr(F-) = Ar (F) = 19.
Відносні формульні маси складних іонів та йонних сполук розраховуються як відносні молекулярні маси.
Завдання:
1. У гідроген пероксиді на один атом Оксигену припадає один атом Гідрогену. Визначте хімічну формулу гідроген пероксиду, якщо його молекулярна маса дорівнює 34. (Н2О2)
Речовина пірит складається з атомів Феруму та Сульфуру й має відносну молекулярну масу 120. Визначте хімічну формулу цієї речовини. (FeS2)
Домашнє завдання:
§11.
Пройдіть тест за посиланням та відправте скіншот результатів учителю:
https://naurok.com.ua/test/start/519194
ТЕМА: Масова частка елемента в складній речовині. (§12)
Масова частка елемента – це відношення маси елемента до відповідної маси сполуки.
ω = m(E)/m(сполуки)
або
Масова частка елемента розраховується за формулою:
ω = n*Ar/Mr*100%
де п — кількість атомів цього елемента в молекулі (позначена індексом);
Аr — відносна атомна маса елемента, масова частка якого розраховується;
Мr — відносна молекулярна маса речовини.
Масова частка елемента звичайно вимірюється у відсотках, але іноді її виражають у частках одиниць (у цьому випадку не треба множити на 100 %).
Перегляньте відео «Масова частка елемента у складній речовині. Онлайн-школа Альтернатива»:
Задача 1.
Розрахуйте масові частки хімічних елементів у вуглекислому газі СO2.
Розв'язання
Знайдемо відносну молекулярну масу вуглекислого газу:
Мr(СO2) = Аr(С) + 2*Аr(О)=12+2*16=44.
Обчислимо масові частки елементів Карбону й Оксигену:
W(C) = Ar(C)/Mr(CO2)=12/44=0,273=27,3%
W(O) = 2*Ar(O)/Mr(CO2)=2*16/44=0,727=72,7%
2,
Зверніть увагу на те, що сума масових часток Карбону й Оксигену дорівнює 1. Масову частку Оксигену можна також обчислити, віднімаючи від одиниці масову частку Карбону:
W(O) = l - W(C) = 1 - 0,273 = 0,727.
Відповідь: W(C) = 27,3%, W(O) = 72,7%.
Завдання:
До складу молекули сахарози входить дванадцять атомів карбону, двадцять два атомів Гідрогену, одинадцять атомів Оксигену.
1) Запишіть формулу сахарози
2) обчисліть відносну молекулярну масу
3) обчисліть масові частки елементів
Виконайте завдання №96 підручника.
Домашнє завдання:
§12.
Пройдіть тест за посиланням та відправте скіншот результатів учителю:
https://naurok.com.ua/test/start/510741
ТЕМА: Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин. (§13-14)
Явища, під час яких речовина не перетворюється на іншу, називають фізичними.
Кипіння води, поява крапель води або льоду в холодильнику, замерзання річок, відливання виробів із розплавленого металу, проходження електричного струму в провідниках, подрібнення речовин — усе це приклади фізичних явищ.
Явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші, називають хімічними.
Горіння деревини, поява іржі на поверхні залізних виробів, прокисання молока, пригорання їжі на сковорідці — усе це приклади хімічних явищ.
Перегляньте відео «Хімічні явища.Хімічні реакції» за посиланням:
Перегляньте відео «Лабораторний дослід. Проведення хімічних реакцій» за посиланням:
Часто замість слів «хімічне явище» кажуть хімічний процес або хімічна реакція. Про речовини, що вступають у хімічну реакцію, говорять, що вони реагують або взаємодіють між собою. Ці речовини називають реагентами, або вихідними речовинами, а нові речовини, що утворюються в результаті реакції,— продуктами реакції.
Суть хімічних реакцій передають їх стислі записи. Наприклад, при горінні парафіну, що відбувається за участю кисню з повітря, утворюються вуглекислий газ і вода:
парафін + кисень → вода + вуглекислий газ
реагенти → продукти реакції
(вихідні речовини) → (кінцеві речовини)
У процесі перебігу хімічних явищ частинки однієї речовини перетворюються на частинки іншої, з однієї речовини утворюється інша речовина з іншими властивостями.
Дуже часто хімічні та фізичні явища перебігають одночасно.
Ознаки хімічних реакцій:
зміна кольору;
зміна запаху;
випадання або розчинення осаду;
виділення газу;
виділення або поглинання теплоти або світла.
Перегляньте відео «Хімічні реакції, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом» за посиланням:
Практична робота №3 «Дослідження фізичних і хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів».
Мета: навчитися розрізняти за характерними ознаками хімічні та фізичні явища, закріпити на практиці поняття хімічної реакції та фізичного явища; удосконалювати вміння поводитися з хімічними речовинами та нескладним обладнанням.
Хід роботи
Інструктаж з техніки безпеки.
Виправ помилки.
Учням пропонують речення з помилками, їх треба знайти та виправити речення.
В кабінеті хімії можна працювати в халатах. (треба обов’язково).
Під час роботи на робочому столі можуть знаходитися портфель, підручник з хімії, верхній одяг.
Виконувати досліди потрібно спокійно, стоячи, голосно розмовляючи.
Реактиви для дослідів можна брати в різних кількостях.
Надлишок реактиву злийте назад у посудину.
Під час нагрівання розчину у пробірці, пробірку міцно тримайте руками.
Нагріваючи рідину загляньте в пробірку, щоб переконатися, що ви її достатньо нагріли.
Перш ніж використати кислоту, спробуйте її, щоб переконатися що вона достатньо кисла.
Якщо кислота потрапила на руки добре витріть їх полотенцем.
Гарячі предмети ставте на парту чи стілець, щоб запобігти опіку.
Свій сніданок покладіть на лабораторний стіл, щоб у вільну від роботи хвилину з’їсти його.
Перегляньте відео Практичної роботи №3 «Дослідження фізичних і хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів» за посиланням:
Виконання роботи
Хід роботи |
Спостереження, висновок, назвіть явище |
I. Кип’ятіння води 1. Налийте в пробірку воду об’ємом 2–3 мл, закріпіть пробірку в пробіркотримачі, обережно нагрійте в полум’ї спиртівки, кип’ятіть 1–2 хвилини. |
Спостереження Явище: Фізичне |
2. Обережно піднесіть до отвору пробірки предметне скло. |
|
II. Заварювання чаю Додайте в склянку з окропом кілька листочків чаю. Спостерігайте за забарвленням розчину. |
|
ІІІ. Розчинення кухонної солі та її кристалізація 1. Налийте в склянку воду об’ємом 5 мл, додайте шпателем кухонну сіль масою 5 г й обережно розмішайте скляною паличкою з гумовим наконечником. |
|
2. Скляною паличкою перенесіть 3–4 краплини розчину на предметне скло, обережно нагрійте. |
|
IV. Гасіння питної соди Помістіть у пробірку половину шпателя питної соди. Додавайте краплинами оцет. |
|
Домашнє завдання:
§13-14.
Завдання:
Уважно прослухайте вірші, і скажіть про яке явище(фізичне чи хімічне) іде мова.
Взимку стало холодати
І ставок вже не пізнати
Там де була рідина,
Лиш дзеркальна площина.
Що за диво кристалічне?
Це фізичне чи хімічне?
На дворі живе корова.
Молоко п’єм для здоров’я,
А побуде в теплій хаті –
Будем сир й сметану мати.
Що за наслідок логічний?
Він фізичний чи хімічний?
На вогні пластинка мідна
Почорніла, вірогідно.
Що за явище незвичне?
Це фізичне чи хімічне?
Осінь стала вмить до діла –
Листя геть все пожовтіло.
Що за результат класичний?
Він хімічний чи фізичний?
Оскільки Ви вже ознайомилися з явищами які відбуваються в побуті та в природі давайте допоможемо Василькові розділити явища на фізичні та хімічні.
Вправа “Знайди помилку”. Допоможіть Василькові розібратися, які процеси хімічні, а які фізичні.
Повернувшись додому з уроку хімії, Василько подумав: “Як же багато навколо нас хімічних явищ! Наприклад:
іде тепло від батареї опалення; (фізичне)
запалилася неонова реклама; (хімічне)
горять іменинні свічки;
мама «гасить» соду оцтом, готуючи тісто;
олійна фарба висихає на повітрі;
скисає молоко, не випите кішкою;
після додавання цукру чай стає солодким;
з відкритої пляшки “Фанти” виділяються бульбашки газу;
на цвяхах з´являється іржа ;
Завдання зі ЗНО
ЗНО 2020
ЗНО 2017
1. Найбільше число хімічних елементів у складі речовини, формула якої:
А СН3СООСН3
Б СН3СН2NH2
В СН3СН2NO2
Г СН3СООН
2. Укажіть формулу органічної речовини, у молекулі якої таке співвідношення атомів: N(C) : N(H) : N(O)=1:2:1
А СН3ОН
Б СН3СООН
В СН3СН2ОН
Г СН3СООСН3
ЗНО 2016
Контрольна робота з теми «Початкові хімічні поняття»
Пройдіть тест за посиланням та відправте скіншот результатів учителю: