Подорож сторінками чарівних казок

Подорож сторінками чарівних книжок

Новорічне свято для дітей

Мета:Прищеплювати любов до читання, пропагувати морально-етичні норми поведінки, виховувати любов до близьких, бажання налагоджувати дружні стосунки з оточуючими, створювати підґрунтя для розвитку естетичних здібностей.

Обладнання: Парасолька, крісло, магнітна дошка, таблички з написами, пазли зі словами, літери, скакалка, кеглі, мішечки з подарунками – 2, спиці для плетіння

На сцені ялинка. У кріслі дівчинка бавиться смартфоном. Зявляється Оле Лукойє з парасолькою.

Оле: (стомлено хекає)Доброго дня, шановній леді.

Богдана: Привіт! Ти хто? Правильно мама казала, що я багато сиджу в інтернеті, уже маритись почало.

Оле: я не примара, я Олле Лукойє. Леді мене не знає?

Богдана: Чого б це я маю тебе знати. Тебе нема, зникни. Вікна зачинені, двері також, отож тут крім мене нікого нема.

Оле: Як це нема, я ж говорю з тобою, а ти мені відповідаєш, отже я є!

Богдана: припустимо за теорією ймовірності ти - є. Припустимо, що відкрився часовий портал, через накладання різних часових прошарків...Маячня. такого бути не може.

Оле: визнай той факт, що я є! Можеш мене поторкати... Бачиш? Я -є!

Богдана: добре, давай відкинемо всі наукові знання і почнемо по-іншому. Хто ти? Звідки? Чим займаєшся?

Олле: Взагалі не ввічливо сипати стільки запитань одразу не дочекавшись відповідь на перше питання. По-друге не  навязуй хід розмови гостю.

Богдана: Гість зявився без запрошення, крім того зовсім не знайомий, щей робить мені зауваження.

Оле: Це не зауваження, це більше - виховання.

Богдана: Мене й так всі виховують, ще й ти туди ж.

Оле: А хіба тебе вчать поганому: битися, кричати, робити безглузді вчинки, не задумуючись про наслідки, обманювати, брати без дозволу чужі речі...?

Богдана: Ні, все навпаки.

Оле: То тоді за таку науку треба дякувати.

Богдана: Та мені вже набридли всі повчання!

Оле: Припустимо, що тебе б цьому не вчили, чи твоїх знайомих цьому не вчили, ти б хотіла, щоб вони кричали на тебе, били тебе, забирали твої речі, обманювали тебе... Тобі було б приємно.

Богдана: Нічого собі, кому б таке було приємно?

Оле: Отож добре, що тебе, і інших вчать бути ввічливими, чемними, чесними і т.д.

Богдана: Добре, дякую за науку.

Оле: Ти чудова учениця! Мені приємно!

Богдана: Отож, дозвольте запитати, хто ви?

Оле: Я хранитель добрих книжок, які вчать добру, ввічливості, мудрості... Мені більше тисячі років. Я приходжу до тих кому це потрібно. Сьогодні я прийшов до тебе, бо бачу, що ти потрапила в полон картинок, лайків, селфі, безглуздих ігр, які

нічому не навчають, не дають ніякої користі.

Богдана: Тобі тисяча років, а ти знаєш, що таке селфі?

Оле: Бо я й досі навчаюсь, я багато читаю, щоб розуміти життя.

Богдана: Вчитися тисячу років?

Оле: Саме тому я так довго живу і не став нікчемним старим, який нічого не розуміє. Зі мною завжди товаришують і дорослі і діти

Богдана; Добре! Ти все читаєш в інтернеті? Можеш кинути ссилку?

Оле: Та ти що? Який інтернет? Я не ворог своїм очам. Я читаю книги. Добрі, мудрі книги. Частіше, я живу у бібліотеках. Прочитаю книги одної бібліотеки, переселяюсь до іншої.

Богдана: А ти можеш розповісти хоча б якісь цікаві історії.

Оле: Я навіть показати їх можу. Але давай ми  з тобою будемо збирати всі чесноти на стенд, щоб одразу запам’ятовувати, що таке добре. Дивись у мою парасольку.

Богдана: В ній що, вай-фай?

Оле: Десь так.  Доречі, перша чеснота для вихованої хорошої людини це  ввічливість! Мої помічники  допоможуть нам зі стендом, вони вес час нам будуть допомагати (Виходить тигреня, мавпочка, білий медвідь і на стенд причіплюють слово «ввічливість») А тепер дивись уважно.(Олле крутить парасольку)

На сцені зявляється дівчина, яка вяже спицями.

Богдана: Ой, привіт! А як тебе звати?

(дівчина мовчить)Вона мовчить. Вона не чує, чи просто німа?

Оле: Її 12 братів зачаклувала зла мачуха, щоб заволодіти королівством. А їх сестру зробила страшною обірваною і вигнала із замку.

Богдана: Зачаклувала?

Оле: Перетворила на лебедів.

Богдана: Як це?

Оле:Ну людина ж зробила робота, придумала стільниковий телефон, це теж чаклунство.

Богдана: А ця дівчина може звільнитися від чарів?

Оле: Зможе, бо пройшла вже надто тяжкий шлях: вона рвала кропиву на кладовищах, робила з неї нитки і має виплести 12 сорочок для братів, не сказавши ні слова, хоча це дуже довго розповідати, чому саме так складно їй було мовчати, її мають спалити...

Богдана: Справжній триллер. Цьому можна завадити?

Оле: Так, якщо розплутаємо нитки. Давай попросимо дітей допомогти нам (гра «голка й нитка») Ой молодці  потрібні чарівні оплески, поаплодуємо собі.

( Звучить чарівна мелодія виходить принцеса).

Принцеса; Дякую. всім дякую. Тепер я можу говорити. Я встигла. Всі мої брати тепер стали людьми. А я знову стала принцесою, це завдяки вам. Я знову буду із люблячою сімєю. І мачуха тепер нам нічого не зробить, бо всі дізнаються правду. Яка ж я щаслива. Я всіх вас запрошу на бенкет, щойно ми повернемось до свого замку, виженемо злу мачуху.  Мої чесноти це терпіння і вдячність. (звірята закріплюють слова терпіння і вдячність на стенді) Спасибі, вам друзі.  Не можу стриматися, щоб не подарувати вам пісню. (співає: «__________________________________»)

Богдана: Нічого собі. Це в якій книзі написано?

Оле: Ганс Християн Андерсен "Дикі лебеді"

Богдана: Обов’язково почитаю.

Снігова Королева: А що це тут без мене діється? Як ви сміли, тут читати ці добрі книги, я їх всі знищу.

Богдана: Яка зла  модель.

С.Королева: Як ти смієш, дівчисько, називати мене таким нікчемним званням? Я королева всіх снігів і всіх морозів, королева земель півночі, а ось знищу всі ваші добрі книги і заволодію душами людей, як душею Кая і тоді, буду володарювати по всій землі і літо ніколи не наступить. Завжди буде сніг і лід, мов діаманти виблискувати, а ви будете мені всі служити.

Богдана: Вона що, марить? У неї температура?

Оле: Боюсь, що ні. Температури у неї точно не має, бо вона снігова і погрози її дуже серйозні.

С.Королева: Серйозніше нікуди. Бо настав мій час, вже всі душі дітей заполонив інтернет, який не вчить нічому доброму і книги читають тільки небагато людей. Тож добро зникне. Ха-ха-ха… (зникає)

Богдана: взагалі-то я починаю вірити, вона права, ми дійсно в інтернеті, просто граємо в ігри, просто виставляєм селфі, ставим лайкі, вони не вчать добру… тож заледеніння це все серйозно?

Оле: Треба, щось робити. Мабуть нам допоможе бабуся Кая.  Треба її викликати.

Богдана: Віртуально?

Оле: Ні, реально, прямо з книги. (крутить парасольку)

Бабуся: Доброго дня вам! І куди це я потрапила?

Оле: Доброго здоров’я, шановна пані!

Богдана: Драстуйте!

Оле: Звичайно ми перепрошуємо, проте нам довелося Вас потривожити, бо сталося дещо жахливе. І, гадаю, що тільки Ви нам зможете допомогти.

Бабуся: З радістю, допоможу чим зможу.

Богдана: Розумієте, тут з’явилася Снігова Королева, вона почала свій план дій, щодо заморожування людських сердець і всієї планети.

Оле: А Ваш Кай і Герда якось впорались з її чарами, то підкажіть, як нам діяти.

Бабуся: Ви ж усі читали цю давню історію і знаєте, як подолати чари королеви.

Оле: Справа в тому, що не всі читали і, напевне не знають , що треба робити.

Бабуся: Діти, хто з вас читав казку « Снігова королева» підніміть руку. (діти піднімають руки) . То розкажіть, як Кай і Герда перемогли королеву?(діти розповідають). От молодці! Все ви знаєте! Щоб вибратись із крижаного замку треба було дітям скласти слово. Тож давайте ми спробуємо скласти слова з пазлів , а потім потрібні літери ви піднімете в потрібному порядку. Для цього змагання необхідно 2 команди 2 команди, хто бажає позмагатися? ( проходить конкурс: команди збирають пазли, потім вибирають зі скриньок потрібні літери і показують глядачам, перша команда, що впорається із завданням і буде переможницею). От ви бачите, що лише дружба і взаєморозуміння допомагають здолати перешкоди, тож треба дружити, не лаятись, не битися, не сваритися, а допомагати один одному і підтримувати, тоді все вийде. Запам’ятайте це гарна чеснота – дружба. (звірята закріплюють слово «Дружба» на стенді).

Богданка:  Ці всі чесноти потрібні, щоб бути хорошою людиною?

Оле: Ну звичайно!

Богданка:  А коли твій друг не хороший?

Оле: Якщо він справжній друг, то скажи йому прямо, що тобі не подобається у його вчинках.

Богданка: То ми ж тоді посваримося!

Оле: Значить це не друг. А навіщо тобі такий друг, що веде себе негарно? Справжній друг, має сказати – дякую за науку і постарається більше не ображати тебе чи інших своїми негарними вчинками.

Богданка: І про всі оці чесноти написано в книгах?

Оле: Так і набагато більше і цікавіше.

Богданка: Ой, хтось іде.

Фея: Добрий день шановні.

Оле: Доброго дня.

Богданка: Добрий день. А можна запитати, хто Ви?

Фея: Я чарівна фея із казки про сплячу красуню. Ти не впізнала мене?

Богданка: Вибачте, але я такої казки не знаю.

Фея: О це цікава і добра казка. У ній принцеса, мала померти через злу відьму. І мені вдалося зробити так, щоб вона не померла, а  заснула на багато років, доки її не розбудить поцілунком чарівний принц.

Богданка: і що, розбудив?

Фея: Звичайно.

Богданка:Як романтично. А яка чеснота у тебе?

Фея: Моя чеснота це готовність прийти на допомогу .

(звірята прикріплюють слово «Допомога» на стенд)Проте, щоб допомагати потрібна сила і бажання. Бажання в мене є завжди, а от щоб набратися сили я роблю різні фізичні вправи.

Богданка: Ти займаєшся спортом?

Фея: Так! Це дуже корисно. Я прочитала багато книжок про вплив фізичних вправ на людський організм. Почала бігати, стрибати, присідати і тепер почуваю себе так добре, що ладна піднятися на хмарочос. Проте, це нікому не принесе користь, тож я хочу  витрачати свою силу лише на добрі і потрібні справи. Тому у мене багато друзів, справжніх друзів, які ніколи мене не образять і завжди підтримають і допоможуть.

Богданка: А ти можеш нам показати  якісь вправи.

Фея: Звичайно, крім того це може бути цікава гра. Тож, пограємось? ( Проводить естафету: - біг між пляшок; стрибки по купинам; біг команди з мотузочкою: передають цукерки по одній до кошика. Нагорода – кошик цукерок).Ой, які ж ви молодці, такі жваві. ( Співає_____________________________) Маю надію, що вам було приємно зі мною познайомитись. А мені пора йти .

Богданка: Як дивно, Фея теж говорила про книги.

Оле: Бо в них є відповіді на всі питання, в них зібрана мудрість усіх поколінь. У книгах можна мандрувати, у книгах можна перемагати, можна відшукувати вихід з лабіринту, можна малювати, займатися рукоділлям, вигадувати винаходи…

Богданка: Навіть вийти у відкритий космос?

Оле: Так, навіть вийти у відкритий космос… Читай і уявляй, а потім здійснюй!

Снігова Королева: Ха-ха-ха! Не сміши мене, ніхто читати твої книги не буде. Я запущу нові ігри та стрілялки, нові безглузді мульти, де зло перемагає і тоді серця дітей заледеніють повністю, планета вкриється кригою… я , тільки я буду вічно володарювати! Бути вічному холоду і зимі! А ти старайся скільки завгодно, проте нічого в тебе не вийде, ти навіть одну дівчину не переконав, не те що всіх інших… Буде все по-моєму. Ха-ха-ха… (зникає)

Богданка: Вона мені вже набридла. Я не хочу боятися, але мені страшно…

Чарівник: Кому тут страшно, хто потребує допомоги? Доброго дня! Я ще не зовсім чарівник, я тільки навчаюсь, але дещо вмію і звіть мене просто - Чарівник.

Богданка: Доброго дня! Я звичайна дівчина, звати мене Богдана.

Оле: Доброго дня, Чарівнику, ми з тобою давно знайомі! Розумієш, тут така складна справа. Боюсь, що твоїх чарів буде замало.

Богданка:

Тут Снігова королева вирішила заморозити серця дітей і робить вона це через інтернет. Вона хоче, щоб люди не читали добрих і розумних книг, а тільки сиділи за моніторами грали в ігри, хизувалися собою, та ____________ тих, хто їх дратує… Тобто, вихованість виходить з моди…

Чарівник: Розумію… Проте справді я сам не впораюсь, треба кликати мою наставницю – хрещену маму Попелюшки. ( Змахує паличкою) Один, два, три… (лунає чарівна мелодія, заходить Хрещена)

Хрещена: Доброго дня, мої хороші! Чого кликав мене Чарівниче?

Чарівник: ( схвильовано)Терміново потрібна твоя допомога! Сталося жахливе!

Хрещена: Тссс! Не треба так реагувати, спокійніше! (змахує рукою) Так от воно що! Снігова королева. Не хвилюйтеся! Ви розпочали все правильно, он уже скільки чеснот назбирали… Присутні діти запам’ятають їх, це не дозволить королеві заморозити серця дітей, її план не спрацює. А потім я  допоможу послабити чари цієї крижаної жінки.

Оле: Чудово! Я завжди вірив, що добро переможе! Вірив, що все буде дуже добре.

Богданка: То нема чого боятися?

Хрещена: Боятися не варто, бо в страху ти припиняєш діяти і тоді все страшне здійснюється.

Чарівник: Боятися не варто, а треба діяти. Отже ви збираєте чесноти із казок… А з нашої казки вже брали?

Богданка: Ні, проте цю казку я добре знаю, мені її мама читала, коли я була маленькою. Серед чеснот Попелюшки – доброта, працьовитість, терпіння…

Чарівник: Серед чеснот моєї наставниці – любов до людей, мудрість, розсудливість…

Богданка: У нас уже й місця нема на чарівній дошці.

Оле: Шановна пані чарівниця, мабуть потрібно переходити до наступного пункту плану дій.

Хрещена: А тепер ми покажемо Сніговій королеві, що ми дружні і веселі, що ми вміємо святкувати, адже саме тому тут діти…

(З’являється Попелюшка)

Попелюшка: Доброго дня! Хрещено, Чарівнику ви теж тут? Я так поспішала на свято, так мріяла потанцювати, що навіть черевичок згубила.

Оле: То нічого! Черевичок знайде ваш принц!

Чарівник: А поки візьміть ось ці!

Попелюшка: Хрещено, тепер можна починати свято?

Хрещена: Новорічне свято. Нумо,  всі у хоровод! (Звучить музика і діти стають у хоровод). Будем добре танцювати, щоб Снігова королева зрозуміла, що не здолає нас!

Богданка: Та хай вона лусне зі злості!

Попелюшка: Ні, не можна бажати зла іншим, бо вони тобі бажатимуть зла. Краще пробачити, це змусить її серце стати теплішим.

Оле: Яка вихована дівчинка.

Богданка: А я?

Оле: А тобі ще трішки треба попрацювати над собою.

Богданка: Я попрацюю, обов’язково! Пані Чарівнице, а ви можете зробити так, щоб до нас завітав Святий Миколай?  Так  хочеться подарунків…

Хрещена:  Святий Миколай завжди приходить на звуки пісні. Хтось заспіває?

Оле: Я спробую.

____________________________співає

Снігуронька: добрий день! Здається я заблукала. У мене новы сани, я ще не дуже вмію ними користуватися. Ви впізнаєте мене? Це ж я Сныгуронька. Тепер я підросла з тих часів, коли мене дідусь із бабусею виліпили, потім я розтанула, бо не послухала названих батьків і тепер навідую їх дуже не часто, лише раз на святкування нового року, коли сонце мені не страшне. Я дуже схвильована, мені повідомили, що Снігова королева хоче заморозити весь світ, а це означає, що не наступить матінка весна і все людство загине від холоду і голоду. Я вирішила звернутися за допомогою до чарівників. Та мабуть, не зможу знайти їх на цих нових санах.

Фея: Не бійся, Снігуронько, ми вже знайшли вихід.  Від сьогодні діти більше будуть читати добрих книжок і королева не зможе заморозити їх серця. Добро житиме вічно, тож королева програла цю битву.

Снігуронька: Тепер людству нічого не загрожує?

Оле: Гадаю, що ні! Треба лише всім і дітям і дорослим вірити в добро і творити його, більше розповідати добрих історій і казок, бо не завжди казка вигадка, точніше це історія з перебільшенням. Переповідаючи історії люди прикрашають їх вигадками, таємницями, чарами і тоді така історія стає казкою, та всі без виключення казки вчать добру.

Фея: Кожна дитина, слухаючи історію про силу добра сама стає добрішою, чим збільшує силу добра.

Снігуронька: А, це як прутики у вінику. Один прутик зламати легко, а цілий пучок майже неможливо! Я така рада, що ви вкотре врятували планету всі герої казок.  Тепер можна  і повертатися додому.

Фея: Зачекай, ми запросили на свято ялинки Святого Миколая, щоб він здійснив наші бажання, і діти його дуже чекали. Час починати свято.

Снігуронька: Щиро дякую за запрошення, мені так приємно, я завжди була атрибутом цього свята і сьогодні з радістю залишусь.

Аня Матяш: Я  заспіваю, про здійснення мрій і свято почнеться, бо так має бути.

Чути дзвіночки, заходить Святий Миколай.

Святий Миколай:

Доброго дня, любі діти! Я прийшов до вас із далеких небесних просторів.

Нині свято в вашім домі

І я вас вітаю

Гараздів, здоров’я і доброї долі

Щиро вам бажаю.

Колись в цій школі я вже був,

Дарунки дітям роздавав,

До праці всіх вас закликав,

Наказував вам чесно жити,

Від зла тікати, а добро творити.

Сьогодні я до вас з дарунками.

Я дарунки для дітей приготував

А чи готувалися діти до  зустрічі зі мною.

Я вас із задоволенням вислухаю.

Хрещена: Діти, нуж бо, розкажіть вірша Святому, чи проспівайте, покажіть свої уміння!

 (виступи дітей)

Чарівник: Я бачив тут прекрасні малюнки, треба б нагородити авторів…

Оле Лукойє оголошує переможців конкурсу малюнків. І просить дітей поаплодувати.

Попелюшка: А  тепер потанцюймо!

Святий Миколай:

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й тату помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч  будьте

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике світле свято.

З Миколаєм вас малята.