Поема "Мойсей" - один з вершинних творів Івана Франка

Поема «Мойсей» – один із вершинних творів І. Франка. Пролог до поеми – заповіт українському народові. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті.

До біблійного образу Мойсея зверталося чимало геніальних митців світу. Літературознавці важають, що найбільшим досягненням є драма Гергарта Гауптмана «Мойсей». В українській літературі вперше до образу легендарного пророка звернувся Корнило Устиянович, який створив картину й написав вірш «Мойсей» (відповідно в 1888 та 1891 рр.).

У серпні 1904 р. І. Франко відвідав Італію. Редактор одного із часописів прохав його написати про подорожні враження, зокрема про скульптуру Мікеланджело «Мойсей» у Римі. Статуя справила на поета надзвичайне враження. Проте газетна стаття не була написана, а в 1905 р. з’явилася окремою книгою поема «Мойсей» — вершина творчості І. Франка.

Мойсей — біблійний старозаповітний пророк, якому Бог колись довірив десять заповідей. Проте І. Франко не переспівує історію Мойсея, котрий вивів ізраїльський народ з єгипетської неволі, а звертається лише до одного її фрагмента

«Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, непризнаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні»І. Франко. За цим біблійним сюжетом — історичні реалії України, її минуле та майбутнє. Під подертими наметами давніх ізраїльтян, «синів пустелі», І. Франко бачив своїх пригноблених співвітчизників. А їхнє сорокарічне блукання в пошуках землі обіцяної асоціювалося в нього із тривалими пошуками українським народом своєї держави.

Жанр: філософська поема. Тема твору — життя-подвиг і смерть Мойсея, велетня духу й пророка. Тема твору — життя-подвиг і смерть Мойсея, велетня духу й пророка

Прочитай! Іван Франко вважається першим українським претендентом на Нобелівську премію саме за поему «Мойсей». В архівному документі Шведської академії під № 19 за 1915 р. є запис: «№ 4. Іван Франко». Кандидатура «великого Провідника свого народу, міжнародного генія», «справді найвизначнішого письменника сучасної Європи» І. Франка була цілком прохідна, але його смерть унеможливила пошанування цією відзнакою.

взаємини вождя i народу, конкретної особистості та націїПроблематика пошук «обiтованої землi» для щасливого життя націїроль проводирiв від народу, здатних привести народ до очікуваної воліпитання відступництва і зради

Композиція Пролог Двадцять пісень. У поемі йдеться про долю українського народу, його минуле і майбутнє, історичне призначення та місце серед інших народів. Поетові важливо було донести до читача головну думку твору: визволення українського народу з-під колоніального гніту.

Герої поеми Ліричний герой. Пророк Мойсей. Новий поводир ЄгошуаЄгова (Бог) Авірон та Датан — супротивники МойсеяЄврейський народ. Азазель (демон пустелі).

Пригадаємо зміст поеми

Зміст поеми. Розпочинається поема прологом — зверненням до народу:«Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжу…»У цих рядках ідеться про песимізм, зневіру, що панували в українському суспільстві на межі ХІХ—ХХ ст. Вони були зумовлені як невизнанням самої нації, народу, його мови, так і відсутністю національно свідомого проводиря, який узяв би на себе відповідальність і сміливість здобути омріяну волю й незалежність.

Бенджамін Вест. Мойсею показують Землю Обітовану (1801)Зміст поеми. У першій пісні йдеться про те, як сорок років єврейський народ під проводом Мойсея шукав землю обітовану. Зневірившись у своєму лідері, втративши оптимізм і терпіння, перебуваючи під впливом Датана й Авірона, люди виганяють сивочолого пророка з табору.І зневірився люд, і сказав:«Набрехали пророки!У пустині нам жить і вмирать!Чого ще ждать? І доки?»

Зміст поеми. Друга пісня розкриває образ Мойсея. Пророк постає перед читачами невтомним трудівником, свідомо взяв на себе важку ношу — допомогти людям. І, незважаючи на численні перешкоди, образливі слова, фізичні страждання, жодної хвилини не пошкодував про свій вибір. Все, що мав у житті, він віддав. Для одної ідеї,І горів, і яснів, і страждав,І трудився для неї. Завдяки йому, «душі їх душі», народ вирвався з рабської неволі, отримав шанс знайти для себе і своїх нащадків землю обі-™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™товану. Але втома, зневіра, розпач, незадоволення призвели до того, що народ перестав вірити пророкові. Це покоління мало інші цінності, інших лідерів — Авірона й Датана. На заклики Мойсея продовжити пошуки нової землі, люди втомлено відповідали: «Нам і тут непогано». На загальних зборах Датан — «лихий демон громади» — звинувачує Мойсея й підбурює народ вигнати пророка: «Най опльований буде всіма І побитий камінням».

Зміст поеми. Десята пісня звучить як гімн патріотизму, любові до малої і великої батьківщини. Не розрізняти себе зі своєю землею, ідентифікувати себе як частину нації, народу, його історії та культури — ось провідна думка цієї структурної одиниці поеми. О Ізраїлю! Якби ти знав,Чого в серці тім повно!Якби знав, як люблю я тебе!Як люблю невимовно!Ти мій рід, ти дитина моя,Ти вся честь моя й слава,В тобі дух мій, будуще моє,І краса, і держава.

Зміст поеми. Тринадцята пісня відтворює діалог Мойсея з Азазелем. Темний демон пустелі змушує пророка засумніватися в доцільності вибору ним шляху поводиря народу. Переконливі аргументи Азазеля позбавляють Мойсея впевненості, чи справді він служив своєму народові, чи не варто було залишатися в Єгипті, та й чи існує взагалі ця земля обітована. На похід той нещасний,Був не з жадних горючих купин,А твій внутрішній, власний?Адже пристрасть засліплює зір,А бажання — се ж чари,Плодить оку і світ, і богів,Як пустиннії мари.

Зміст поеми. Закінчується поема гнівом Єгови, бо той, хто життя присвятив людям, не має права виявляти слабкодухість, він постійно має бути в авангарді руху. Сумніваєшся? Віри не ймеш?О, ймеш віру, я знаю!Се той рай, що жде плем’я твоєУ обіцянім краю!У своїй поемі Франко показав, що вождь не може мати жодних сумнівів у справедливості обраного ним шляху. Трагедія Мойсея як пророка, на думку поета, у конфлікті з народом, невмінні переконати й довести справу до логічного завершення.

Мойсей. Яким ви уявляєте Мойсея? У чому полягає сенс його життя?Схарактеризуйте душевний стан Мойсея після вигнання3а що саме Єгова покарав пророка Мойсея? Як він це зробив?

Головний конфлікт у творі — це непорозуміння між пасивним, байдужим, зневіреним народом і Божим пророком Мойсеєм (зовнішній)У Біблії сказано, що сам Бог показав Мойсеєві Землю Обітовану. У поемі її показує пророкові злий дух Азазель. Як ви думаєте, чому Франко вдався до такого прийому? Навіщо йому був потрібен контраст між пророцькими обіцянками та дійсністю?Внутрішній конфлікт — це боротьба в душі центрального героя (Мойсей — Азазель, Мойсей — Єгова).

Іван Франко розумів образ Мойсея як божественного провідника нації і символічний образ чільного творця національної держави. У грудні 1913 р. в передмові до польського перекладу поеми він писав: «…Мойсей стоїть перед нами як найвеличніша фігура старовинної історії людства, оточена такою силою глибоко правдивих і часто чудесних деталей, що як не для історика, то бодай для уяви кожної людини і для її поетичного відображення дає невичерпне джерело тем і натхнень. Мойсей уроджений в неволі, та в своїй молодості піднесений до життя в королівському палаці. Мойсей убивця і вигнанець, Мойсей пастир, що отримує об’явлення Божої волі, Мойсей проти своєї волі поводир народу, що виводить цей народ із урожайної й багатої єгипетської землі на пустиню: а одночасно з неволі на волю, і, нарешті, Мойсей – непризнаний пророк, який 40 років вів свій народ по пустині і не міг із ним перейти невеликого простору від Єгипту до Палестини, який навіть тодішні мандрівники переходили протягом кількох днів, – ось ряд чудесних тем для поета».Іван Франко про Мойсея

Франко так пояснював роль Азазеля у своїй поемі: «У біблійнім оповіданні сам Бог показує Мойсеєві Палестину; у своїй поемі я приложив се до ролі Азазеля з наміром зазначити якнайсильніше контраст між пророцькими обіцянками і тим, що дійсно ждало гебреїв у Палестині. Сей контраст я вважав за потрібне зміцнити не стільки показом географічного положення та різноплемінності Палестини, скільки об’явою долі, яка чекала гебреїв у тім краю. І се я поклав у роль Азазеля як найсильнішу частину демонської спокуси, що може захитати віру навіть найсильнішого характеру. Але не треба забувати, що ся роль Азазеля в моїй поемі є тільки поетичним об’єктуванням власної психологічної реакції, яка мусила відбутися в душі пророка після того, як його відіпхнув власний народ. Крайній вислів тої психологічної реакції, що з душі пророка виривається словами: “Одурив нас Єгова!”, не був зовсім тріумфом демона­ спокусника, який у тій хвилі зо сміхом відступає від Мойсея, але був тільки межею людської віри та людської сили, до якої дійшовши, Мойсей чує слова самого Бога, що розкривають йому далеко ширший кругозір від того, який міг розкрити йому Азазель, проясняють Мойсеєві високу мудрість провидіння, що кермує долею народів, і дають його душі й тілу остаточне заспокоєння».Іван Франко про Азазеля

Коли остання перегорнута сторінка…

1. Які емоції викликало у вас знайомство з поемою «Мойсей»?2. Які запитання до автора, героїв твору, до себе з’явилися?3. Якими думками пройнятий вступ до поеми?4. Для чого пророк нагадує своєму народові про рабське минуле і Божий задум? Чим він керується у своїх діях?5. У поемі є притча про терен. Кого символізує ця рослина? З якою метою автор звернувся до образу терну?6. Чи переконливо звучать у тексті слова, що шлях поступу завжди тяжкий і дається дорогою ціною?7. Які риси характеру притаманні Мойсею? Чим приваблює цей образ?8. Які засоби художньої виразності допомагають автору розкрити образ Мойсея?™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™˜™9. У чому історична доля українського народу схожа з долею єврейського народу?10. Прокоментуйте слова з тексту поеми: Все, що мав у житті, він віддав. Для одної ідеї,І горів, і яснів, і страждав,І трудився для неї. Дайте відповіді на запитання

Це цікаво!

Прочитай! На час написання твору письменникові було п’ятдесят років, і все своє свідоме життя він, як і Мойсей, присвятив праці на користь своєму народові. Михайло Коцюбинський залишив дивовижний спогад про роботу Івана Франка над поемою: «В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему “Мойсей”. Не знаю, чи попалася риба в його сіті, але душу мою він полонив». Коли І. Франко читав свою поему «Мойсей» у містах Буковини й Галичини, то вже був тяжко хворий. Сторінки книжки перегортав його син Андрій. Часто «Пролог» лунав не на початку твору, а як епілог, і завжди викликав хвилю аплодисментів.

Як ви розцінюєте той факт, що саме за поему «Мойсей» І. Франко був перший від України номінований на Нобелівську премію?