Поетична творчість Г. Сковороди. Збірка «Сад божественних пісень». Вірші «Всякому місту – звичай і права», « De libertate»
Тема. Поетична творчість Г. Сковороди. Збірка «Сад божественних пісень». Вірші «Всякому місту – звичай і права», « De libertate»
Мета: проаналізувати збірку поетичних творів Г. Сковороди, розкрити ідейно-художній зміст віршів, зіставити філософські погляди Сковороди на найвищі якості людини зі своїми; виховувати почуття власної гідності, активну життєву позицію.
Цілі уроку
Учні повинні знати:
назву збірки поетичних творів Г. Сковороди;
про біблійну основу його творчості.
Учні повинні вміти:
проаналізувати поезії «Всякому місту звичай і права», «De libertate»;
сформулювати власне розуміння прочитаних творів та їхню актуальність для сьогоднішнього життя.
Обладнання: фото Г. Сковороди, тексти поетичних творів, додатковий матеріал до аналізу вірша «De libertate».
Тип уроку: комбінований.
Людське життя, подібно до пісні,
гарне не тривалістю, а чесністю.
Г. Сковорода
Хід уроку
І. Орієнтування.
- Забезпечення емоційної готовності до уроку.
- Мотивація навчальної діяльності.
1.КАРТКИ. Окремі учні (Середній рівень)
2. Розумова розминка
• Г. Сковорода народився на Черкащині. (Ні)
• Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії через звинувачення у вільнодумстві, за новаторство у педагогічній діяльності. (Так)
• Соціальний стан поета — син коваля. (Ні)
• М. Ковалинський для Г. Сковороди — улюблений учень і найперший друг. (Так)
• Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує. (Ні)
• Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Мір ловил мене, но не поймал». (Так)
• Просвітництво Г. Сковороди виявилося в тому, що він написав для селянських дітей «Буквар». (Ні)
• У своїх байках письменник продовжив традиції Л. Глібова. (Ні)
• Григорій Савич визначав байку як «мудрую играшку». (Так)
• Шершень у творі «Бджола та Шершень» — уособлення зрадництва. (Ні)
• Мова Бджоли («Бджола та Шершень») — афористична. (Так)
• На думку Вовка («Собака і Вовк»), він відрізняється від собак голосом і волосом. (Ні)
• Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською мовами. (Так)
• У Переяславській колегії Григорій Савич викладав філософію. (Ні)
• М. Ковалинський написав роман про життя і творчість Г. Сковороди. (Ні)
• Поет і водночас музикант Григорій Савич близько трьох років був співаком у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети. (Так)
• У Харківській колегії митець викладав спочатку поетику, а потім релігієзнавство. (Ні)
• Останні роки життя Г. Сковорода присвятив служінню Богу. (Ні)
• У своїй філософії Григорій Савич розмежовував Бога і природу. (Ні)
• Суть філософії «сродної праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід діяльності своїх батьків. (Ні)
• Характерною рисою байки Г. Сковороди є відтворення істини. (Так)
• Приказку, прислів’я, влучне висловлювання містить фабульна частина байки письменника. (Ні)
• «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним»,— так висловилася героїня твору «Бджола та Шершень». (Ні)
• Вовк став набиватися до собак у друзі — ця подія становить зав’язку байки «Собака і
- Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.
- Як ви розумієте вислів «не мати волі»? (Одне значення – не мати сили волі, бути слабовольним, інше – втратити свободу, незалежність).
ІІ. Цілевизначення і планування навчальної діяльності.
- Повідомлення теми, мети уроку, вибір цілей.
ІІІ. Реалізація мети.
- Загальна характеристика збірки «Сад божественних пісень».
Характерним для творів Г. Сковороди є те, що в ліричних творах він філософ, а у філософських працях – лірик.
Поетична збірка «Сад божественних пісень» містить 30 віршів (періоду 1757-1785 рр.), які він назвав піснями. Кожна пісня має епіграф, взятий із Біблійних книг, і кожна є варіацією на біблійні теми. Провідні мотиви у збірці – це барокові мотиви уславлення Христа, любові до нього й посвяти себе йому, здолання пристрастей суєтного світу, відкидання влади плоті над душею.
Літературна критика виділяє таку тематику збірки:
- сатиричне зображення людських і суспільних вад;
- гармонія людини в єдності з природою;
- свобода як найвища цінність;
- краса вільної творчості праці як основа чесного життя;
- протиставлення мирного життя і загарбницьких воєн;
- возвеличення позитивних рис характеру людини: совісності, працьовитості, чесності, мудрості.
Багато віршів зі збірки і поза збіркою стали піснями-романсами, які дійшли до нас в усному виконанні лірників та кобзарів і в пізніших фольклорних записах. За життя автора вони були широко відомі в народі, їх виконували численні учні митця і він сам.
Г.Сковороду вважають одним з перших в Україні авторів сольних пісень з інструментальним супроводом.
Це ліричні романси «Стоит явор над водою», «Ой ты птичко, желтобоко», «Ах поля, поля зелены».
Філософсько-сатирична пісня-романс «Всякому городу нрав і права» (у збірці це «Пісня 10-та») стала найпоширенішим твором Сковороди, увійшла до численних пісенних збірок, була використана І. Котляревським у п’єсі «Наталка Полтавка».
- Текстуальний аналіз поезії «Всякому місту – звичай і права» (фронтально). (Додаток 4).
Виразне читання пісні учителем.
Словникова робота. Коментування застарілих слів, фразеологізмів (ум, гендлювати, тре кутки).
Історія написання. Ймовірно, пісня була написана у с. Ковраї приблизно у 1758-1759 роках.
Історична основа.
Твір має соціально-історичне підґрунтя: слова «всякому місту – звичай і права» нагадують про адміністративні заходи Катерини ІІ щодо міст у 60-70 роках XVIII ст. – запровадження дворянсько-бюрократичної системи управління губернських та повітових міст.
Отже, одним із поштовхів до створення пісні стало незадоволення порядками бюрократичної системи.
Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління
Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного суспільного життя (спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє крючкодерство; чинодралів і віршомазів-панегіристів, які прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади, що давали добрі прибутки; схоластичну систему освіти, яка завдавали «спудеям» великих мук.)
Жанр – сатиричний вірш,
вид лірики – філософська.
Художні особливості пісні.
Повтори: «Всякому…», «Той…», «Я ж у полоні нав’язливих дум; Лише непокоїть мій ум».
Порівняння: «В сих дім, як вулик, гуде від гуляк».
Риторичний оклик: «Інший гендлює, візьми перевір!»
Метафори: «горло свій смак віднайшло», «дім гуде», з диспутів учню тріщить голова», «всякому голову крутить свій дур».
Епітети: «нав’язливі думи», «ясний розум».
«Прогулянка текстом» (Ф. Барт).
Запитання. Який мотив (внутрішній чинник) спонукав автора написати такі рядки? (Стурбованість життям міста і тим, як жити мудро і померти з чистою совістю).
Виділіть у творі рядки, в яких автор говорить:
а) про спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців;
б) про тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе;
в) про прислужників і підлабузників, які прагнули здобути прибуткові посади;
г) про систему освіти, яка завдавала “спудеям“ великих мук.
Образи твору. Вправа «Пантоміма». Група учнів-акторів отримує завдання відтворити образи вірша мімікою, жестами, рухами. Інші учні «впізнають» їх, характеризують за схемою: вік – соціальний статус – життєві пріоритети.
Завдання, записані на картках: «Панські Петро для чинів тре кутки», «Той зводить дім свій на модний манір», «Ті на ловецтво готують собак», «В сих дім, як вулик, гуде від гуляк», «Ладить юриста на смак свій права», «З диспутів учню тріщить голова», «Тих непокоїть Венерин амур».
Бесіда.
- Які філософські роздуми про людину подає автор у першій строфі? (Кожна людина у будь-якому місті і місці – цілий світ із власним розумом, моральним вибором, смаками і вподобаннями).
Наступні три строфи – віддзеркалення недоліків сучасного Сковороді суспільного життя, які автор змалював у конкретних образах жителів міста.
- Чиновники, купці, поміщики, підлабузники, обманщики, ловеласи, ледарі, просто дурні («всякому голову крутить свій дур») під гострим словом Сковороди. Схарактеризуйте універсальний образ суспільства.
- Про що забули ці люди? (Совість, страх перед Божою карою).
- Яка думка турбує ліричного героя? («Як з ясним розумом вмерти мені?», тобто не піддатися спокусам, не зійти з обраного шляху).
- Поділіться власним досвідом, як не піддатися спокусам у сучасному суспільстві, наведіть приклад конкретної ситуації.
- Про яких людей сказано, що у них «совість, як чистий кришталь»? (Чесних, працьовитих, мудрих, благородних, не засліплених гонитвою за маєтками і чинами).
Метод «Прес». Варіант 1. Доведіть, що «Всякому місту – звичай і права» – сатиричний твір.
Виражальні засоби мови.
Переповідаючи, на перший погляд, простими словами (відмінними від традиційної тоді старокнижної мови) життя своїх сучасників, Г. Сковорода використовує різноманітні виражальні засоби.
Завдання з алгоритмом. Знайдіть, на вашу думку, найяскравіший художній засіб у вірші, прокоментуйте власне розуміння його ролі в тексті. Скористайтеся алгоритмом (доцільно на кожну парту покласти листок з алгоритмом).
Приклад. У кожній строфі вірша повторюється рядок «Я ж у полоні нав’язливих дум», у якому центральним, на мою думку, є прикметник нав’язливих. Це епітет. Вже саме лексичне значення слова вказує на щось таке, що не дає спокою, хвилює, тривожить. Лексема тримає читача у постійній напрузі, підганяє якнайшвидше знайти відповідь на запитання: що ж хвилює ліричного героя?
Інші художні засоби, які варто прокоментувати: епітет ясний розум; порівняння дім, як вулик, гуде від гуляк, совість, як чистий кришталь; метафори дім гуде, тріщить голова, голову крутить свій дур; повтор той, ті, сей; анафора всякому; фразеологізм тре кутки; перифраз Венерин амур; антитеза (чотирьом рядкам кожної строфи протиставляються два останні).
Художньо-естетичне значення твору.
- Чому пісня стала улюбленою в народі ще за часів Сковороди?
- «У вірші розкривається душа поета, а у його прочитанні – душа читача»
(Г. Токмань). Чи знайшли ви у власній душі думки чи почуття, співзвучні з поетовими? Які саме?
- Текстуальний аналіз поезії «De libertate» (групова робота).
Виразне читання твору
Які ж обставини змусили Сковороду замислитися над питаннями волі, свободи?
За царським указом 1783 року в Україні значно посилилося кріпацтво, вільні селяни були віддані поміщикам у довічне рабство. Наказавши зруйнувати Запорозьку Січ, Катерина II розпорядилася навіть саме «наименованіе Сечи и запорожских казаков отдать на вечное забвеніе». Так вона «віддячила» українському козацтву за героїзм, виявлений у російсько-турецькій війні, яка закінчилася за рік до того. Тому цілком природними були побоювання мандрівного філософа, вихідця із селян, «вольности... лишитись». У творі оспівано волю як найбільше багатство людини. Проти неї всі інші принади світу — болото.
В останніх рядках поезії автор проголошує славу Богдану Хмельницькому, який був для нього взірцем борця за волю народу.
Григорій Савич захоплювався історичним подвигом гетьмана, про якого знав із книжок та усних переказів, дум, пісень. Митець високо оцінював діяння Б. Хмельницького. Виголошення слави гетьману України, який боровся за волю свого народу, незалежність рідного краю в добу жорстокої реакції, було вираженням відкритого протесту проти царсько-поміщицької сваволі, виявом високої політичної свідомості й громадянської мужності. Згадка про Богдана, улюбленого героя національно-визвольної війни українського народу проти польської шляхти та й заголовок вірша не залишають сумніву, про яку саме «вольность» думав Сковорода. .
- «De Libertate» («Про свободу»).
Тема: вияв громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва, оспівуючи волю як найбільше багатство людини.
Ідея: уславлення Богдана Хмельницького, народного героя, який присвятив своє життя боротьбі за волю і щастя українського народу; утвердження свободи людини як найвищої суспільної цінності.
Жанр: громадянська лірика, оскільки в ній поет пов’язує волю з боротьбою за національне і соціальне визволення трудящих
Художні особливості твору.
Риторичні запитання: Что тут за вольность? / Добро в ней какое?
Риторичний оклик: Будь славен вовік, о муже избранне, / Вольности отче, герою Богдане!
Порівняння: Добро… будто золотое.
Звертання: Будь славен вовек, о муже избранне.
- Ця поезія не увійшла до збірки «Сад божественних пісень».
- У вірші розкрито мотив вольності, який має подвійне звучання: з одного боку, ліричний герой намагається не втратити власної свободи – «О, якби в дурні мені не пошитись, // Щоб без свободи не міг я лишитись»; а з іншого – висловлює своє ставлення до гетьмана Богдана Хмельницького, називаючи його батьком вольності: «Слава навіки буде з тобою, // Вольності отче, Богдане-герою!».
- Отже, особистісне й загальнонаціональне у творі поєднано гармонійно.
- Невелика поезія – 8 рядків – привертає увагу філософським плином думки.
- Сковорода заявляє, що порівняння свободи із золотом недолуге, адже «зрівнявши все злото, // Проти свободи воно лише болото».
Бліц-запитання. Що викликало хвилювання Сковороди з приводу того, щоб не втратити свободу, на час написання вірша? (Жив у поміщика, а був вихідцем з простих людей, тому боявся, аби не стати кріпаком Томари).
Учитель. Сковорода любив називати себе Вар-Савою, тобто Сином Спокою. А спокій для нього – це свобода, до якої він ішов усе життя і яку дуже боявся втратити.
Усний роздум «Значення волі (свободи) в житті людини і нації».
ІV. Рефлексія та оцінювання.
Чи досягли цілей уроку?
Акровірш
С – скромний, серйозний
К – кмітливий
О – освічений
В – вільнолюбивий
О – обдарований
Р – розумний
О – об’єктивний
Д – допитливий
А – активний.
Письменник, філософ. Найвідоміші твори: пісня «Всякому місту — звичай і права...» (збірка «Сад божественних пісень»); байка «Бджола та Шершень» (збірка «Байки харківські»); філософські трактати («Вступні двері до християнської добронравності»).
Домашнє завдання.
- Вірш «Всякому місту – звичай і права» вивчити напам’ять.
- Вибрати з-поміж афоризмів Сковороди такий, що найбільше сподобався, відповідає вашому настрою, поглядам на життя, людей.
Самостійна 5-хвилинка. Робота з пам’яткою «Як навчитися виразно читати віршовані твори».
Додаток 4
Орієнтовний алгоритм текстуального аналізу ліричного твору
- Історія написання.
- Історична основа (якщо є).
- Літературний рід, жанр, жанровий різновид.
- Безпосередній текстуальний аналіз, який передбачає читання всього тексту із зупинками. Зупиняємося там, де вважаємо за потрібне. Прочитаний уривок тлумачимо, пояснюючи образи з погляду їхнього семантичного наповнення і мовного вираження. Висвітлюємо у вільно вибраному порядку своє розуміння таких художніх явищ, як:
- художній образ (ліричний герой, образ-пейзаж та ін..);
- почуття і думки в їх перебігу;
- виражальні засоби мови на 4-х рівнях:
- тропи (епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, алегорія, символ, іронія, сарказм);
- стилістичні фігури (повтор, анафора, поетичне кільце, антитеза, паралелізм, градація, риторичні фігури);
- засоби звукопису (алітерація, асонанс, звуконаслідування);
- лексичні засоби (синоніми, антоніми, застарілі слова, неологізми, діалектизми).
- Особливості віршування (строфіка, метрика, фоніка).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку