Спокон віків у народі переказували легенди та казки, байки та міфи. Були вони задовго до того, як з’явилася перша писемність. Їх оповідали дітям та онукам, онуки правнукам та своїм потомкам. З плином часу легенди нарощували все нові подробиці, але основна думка, закладена в них із давніх давен, лишалася незмінною у віках.
Дніпро Дніпро- місто на Дніпрі. В 1635 році побудована фортеця Койдак, після її зруйнування - козацькі села Старий Койдак, Новий Койдак і Половиця, на місці яких після приєднання до Росії виник у 1786 році Катеринослав ("слава Катерини", на честь царюючої тоді Катерини ІІ). У 1796-1801 під час царювання Павла офіційно іменувався Новоросійськ (від Новоросія, як тоді називали степи Північного Причорномор'я); Олександр I у 1802 році повернув назву Катеринослав. В 1926 році перейменований за назвою ріки і прізвищем Г.І. Петровського (1878-1958), партійного і радянського діяча. Г.І. Петровський працював на заводах цього міста, керував там революційним рухом, в 1919-1939 роках - голова ЦВК УРСР.
Житомир - припускають, що заснований у 884 році, перша згадка в літописі - 1240 рік. Назва походить від власного імені володаря чи засновника. Легенда розповідає про Житомира, дружинника Аскольда і Діра, який пішов у ліси Волині після їх вбивства і заснував це місто. Ймовірно, що це звичайний топонімічний міф, який персоніфікує незрозумілу назву. Житомир Дружинник Житомир
Запоріжжя Запоріжжя - місто на Дніпрі. У 1775 році на цьому місті заснована фортеця, яка отримала назву Олександрівська, з 1906 року - місто Олександрівськ. Перейменоване в 1921 році у Запоріжжя. Вище міста, біля знаменитих дніпровських порогів на острові Хортиця, знаходилась Запорізька Січ - центр українського козацтва.
Івано-Франківськ Івано-Франківськ - місто перейменоване 9 вересня 1962 року в пам'ять видатного українського письменника і громадського діяча І.Я. Франка (1856-1916). До перейменування - Станіслав(Станіславів), названий в середині XVIII століття від імені одного з Потоцьких, великих польських магнатів.
ЗВІДКИ В МІСТА НАЗВА — ЛЬВІВ Довго я не розумів, Звідки в міста назва — Львів. Брата старшого питаю: — А ти знаєш? Каже: — Знаю. Князь був, Галицький Данило, сім віків перекотило, як дзвеніла княжа слава, та не тільки в славі справа: сумував князь, що один... Народився в князя син! «Сильним будь! Наш рід прослав!» Левом сина князь назвав. Щоб віки жила ця днина, місто князь як будував, дав йому імення сина. Так от... З княжих ще часів в міста горда назва —ЛЬВІВ. Марія Хоросницька Лев Галицький
Одеса Одеса - місто на Чорному морі. Побудоване у 1795 році на місті села. Хаджи-бей за розпорядженням Катерини ІІ, у відповідності з пануючою тоді урядовою модою на давньогрецьку топонімію, назвав місто на честь античного міста Одесос. Одесос знаходився західніше Бузького лимана на північному березі Чорного моря і був колонією Мілету.
Рівне Рівне - згадується з ХIII століття. Назва слов'янська, можливо походить від слова "рів" із суфіксом -н-, який утворює прикметник, і закінченням середнього роду. Такі назви поширені на Волині, де знаходиться Рівне; основи їх легко пояснити, використовуючи слов'янські мови (Дубно, Ратно, Березно та ін.) За іншим тлумаченням, "рівне" назване за плоский рельєф місцевості.
Суми – названі начебто першими поселенцями-козаками, які знайшли тут торбини (сумки). Сумкою називається і річка, на якій стоять Суми. Зв'язок із слов'янським "сума", запропонований за здогадами аматорів, безумовно не має підстав. Можливе походження із балтійських мов (для порівняння давньопруське озеро Sumyn). Суми Річка Сумка
Тернопіль Тернопіль - припускають, що назва пов'язана із володіннями Тарнавського, які лежали західніше, а поль - результат латинізації. Але з найбільш ранньої із документальних згадок (1550 рік) назва відома у формі Tarnopole, тому можливе походження від терен і поле, тобто значення - "степ, який заріс терном" - саме у такій місцевості в 1540 році закладена фортеця, біля якої виросло це місто.
Чернігів Чернігів - назва вперше зустрічається у формі Чернігога з 907 року в Констянтина Багрянородного, який наводить договір Русі з Візантією. Перекази, які пов'язують назву з ім'ям князя Чорного, який боровся проти хозар, чи княгині Чорної, яка викинулася із терема, щоби не дістатися ворогам, безпідставні. Припускали в основі власне ім'я Черніга, але основи на -а вимагають присвійного суфікса -ін, а не -ів. У пам'ятках тих часів часто зустрічається форма Чернъговъ. Можливо, назва асимільована за аналогією із численними слов'янськими топонімами на -ів- з більш ранньої невідомої форми або в її основі лежить ім'я Чернъг (Черніг), поки що не знайдене.
Походження міста і дотепер є загадкою. Назва пов'язана з племенем «черкаси» — так називали всіх українців сусідні народи, зокрема росіяни та татари. Виник у XIV столітті як поселення козаків, яких називали черкаси, черкеси. Ця назва виникла від етноніма черкеси, частина яких переселилась у ХIII столітті з Північного Кавказу на Дніпро. Черкаси
Чернівці Чернівці - в основі назви власне ім'я Чорний з формантом -івці, що означає жителів і особливо часто зустрічається на Поділлі і суміжних територіях. Раніше - Чернігівський Торг. Етимологія "чорне місто" від слов'янського віц - "місто" дивна, оскільки такого слова не існувало. До 1944 року назва передавалася по-російськи у формі Черновицы; похідні прикметники і зараз мають таку форму у російській мові (Черновицкая область).