Походження українського козацтва

Походження українського козацтва. Перші січі. Дмитро Вишневецький.Історія України8 клас

План уроку:1. Походження українського козацтва.2. Козацькі зимівники та поселення.3. Перші січі.4. Князь Дмитро Вишневецький.5. Військово-політична організація українського козацтва.

Протягом ХІV – ХV ст. на південному прикордонні Великого князівства Литовського «осаджувалося» дедалі більше вільного військового населення.

Передумови виникнення українського козацтва. Наявність великого масиву вільних земель Дикого Поля зі сприятливими умовами для ведення господарства у прикордонних територіях між християнським (хліборобським) і мусульманським (кочовим) світами. Досвід освоєння степів Дикого Поля ватагами уходників, що організовувалися з охочих міщан і бояр для походів за здобиччю. Поява значної кількості людей, які внаслідок погіршення умов життя, зростання повинностей і податків прагнули переселитися на нові землі у пошуках кращої долі.

Причини виникнення українського козацтва. Нездатність влади організувати надійний захист населення Південної Київщини і Східного Поділля від татарських нападів. Посилення соціального і національно-релігійного гноблення українського населення, запровадження кріпацтва. Організаторська роль (в окремих випадках) місцевих, прикордонних землевласників і урядовців.

Козак (з тюркських мов) буквально – вільна військова людина на прикордонні. Козаками у татар називали степових вояків, які не визнавали владу хана. Вперше в писемних джерелах українські козаки згадуються в 1489 р. у «Польській хроніці» Марціна і Йоахима Бєльських.

Уходництво – господарські справи за межами поселень: полювання, бортництво, видобування солі на півдні. Зимівник – вид відокремленого тимчасового поселення, утвореного для уходницького господарства.

Перші січі. Першою відомою Січчю традиційно вважається фортеця, зведена 1556 р. на о. Мала Хортиця українським православним князем Дмитром Вишневецьким. Восени 1557 р. фортецю було зруйновано військом кримського хана. Січ являла собою фортецю. Природні укріплення було підсилено 10-13-метровим валом і ровом. Вал зміцнював частокіл із баштами, де містилися бійниці. Усередині фортеці був майдан із православною церквою. Навколо церкви стояли великі видовжені будинки - курені, де жили січовики, а також оселі старшини, канцелярія. Трохи далі - склади, арсенали, ремісничі майстерні, торгові лавки.

Дмитро (Байда) Вишневецький. Виходець із давнього українського князівського роду. Замолоду покинув батьківський дім задля лицарської слави. 1550 р. король Сигізмунд II Август призначив його старостою черкаським і канівським. Потім він отримав посаду прикордонного стражника на Хортиці. Протягом 1556 р. організовував численні походи запорожців до володінь кримського хана й на турецькі фортеці. Згодом був запрошений до Москви і як московський воєвода здійснював походи на татар. Останній похід Д. Вишневецького розпочався влітку 1563 р. Із загонами козаків князь рушив до Молдови. Там потрапив у полон і невдовзі був переданий туркам.

Запорозька Січ - українська козацька республіка. Виникла і розвивалася на Наддніпрянщині. Її межі до кінця XVII ст. не були окреслені. Кожен козак-запорожець був приписаний до куреня - військової та господарської одиниці на Січі. У складі Запорозької Січі було 38 куренів. Кожен із них мав здебільшого таку саму назву, що й місцевість, із якої походили козаки, об’єднані в ньому. Територія Запорожжя називалася Землі Війська Запорозького, або Вольності Війська Запорозького низового.

Уряд Запорозької СічіКозацька рада. Курінні отамани. Запорозький Кіш (Січ, 38 куренів)Військова старшина. Гетьман, або кошовий отаман Війська (полки, сотні, десятки). Полковники, сотники, десятники (отамани).

Козацька (Січова, Військова) рада - загальні козацькі збори, на яких вирішували адміністративні, судові, військові справи, обирали козацьку старшину. На Запорозькій Січі козацька рада вважалася найвищим органом влади. Кожен козак міг висловити свою думку. Рішення були обов'язковими до виконання.

Уряд Запорозької СічіГетьман, або кошовий отаман. Осавул Військовий суддя. Затверджував судові вироки. Очолював дипломатичні переговори. Мав вищу військово-адміністративну владу. Організовував охорону Січі, підтримував військову дисципліну. Вершив вищий суд. Виконував обов'язки отамана за його відсутності.

Уряд Запорозької СічіПисар Обозний Очолював канцелярію. Складав і підписував документи. Відповідав за дипломатичні відносини й розвідку. Очолював артилерію. Керував побудовою табору в поході.

Козацькі клейноди (з німецької - «коштовність») - символи влади козацької старшини. Корогва Пірнач Булава Найбільшою святинею козацтва вважалася корогва - прапор. Їх шили з найдорожчих тканин та оздоблювали гаптуванням (вишивкою золотими й срібними нитками). Курінний отаман носив пірнач, який являв собою срібну або визолочену палицю, подібну до жезла, меншу за булаву кошового, з верхівкою, зробленою у формі шести ажурних ребер-пір’їн (звідси й назва). Носили його за поясом, на урочистостях підносили вгору у правиці. Найважливішу ознаку влади кошового отамана та гетьмана становила булава - палиця з горіхового дерева завдовжки 50-70 см зі срібною чи визолоченою кулею на кінці.

Бунчук Печатка Литаври Важливим атрибутом влади був бунчук - держак завдовжки 2-2,5 м, верхівку якого прикрашала кулька - маковиця, від якої донизу звисали пасма кінського волосся й червоні мотузки. Малі бунчуки (до 2 м завдовжки) вручали наказним отаманам на час керування воєнними операціями в походах. Військовою печаткою утверджували всі офіційні документи Війська Запорозького. Зберігалася в генерального чи полкового судді. Відзнакою довбиша є литаври. Без ударів довбиша в литаври не можна було скликати Січову раду. Удари в литаври сигналізували про небезпеку, за їхньою допомогою передавали спеціальні умовні сигнали під час бою, накази по війську, кошу тощо.