Покоління байдужих. Покоління пофігістів у романі Любка Дереша «Поклоніння ящірці»

Тема: Покоління байдужих. Покоління пофігістів у романі Любка Дереша

         «Поклоніння ящірці»

Мета:  

• Повторити та закріпити знання з теми «Постмодернізм сучасної української літератури»;
• Познайомитися з зразком постмодерністської літератури через призму психологічного роману;
• Проаналізувати психологічні аспекти вчинків героїв;
• Виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

1. Вступне слово вчителя.

 Всі ми – неповторні, зі своєю (не нами обраною) долею, що раз по раз повертається до нас різними гранями. Людське життя – мить. Ця думка не нова, та завжди актуальна. Треба жити і пам’ятати про це, бо ніколи не рано думати про завтра. Боятися Бога за щось друге треба…

 За що ж? Можливо, за те, що наше життя не належить лише нам: воно визначає долю нащадків. Кожне слово повісті виважене, несе в собі незбагненно-потужну енергетику.

2. Розповідь про письменника.

 Любко Дереш народився в 1984 році. У 16 років написав свій перший роман «Культ», який відразу спричинив неабияку хвилю пристрасних дебатів у молодіжних кав’ярнях і модних редакціях, був перекладений кількома європейськими мовами, а самого автора перетворив на зірку міжнародних книжкових ярмарків.

 Закінчив Львівський університет, факультет економіки, є автором кількох національних бестселерів: «Культ», «Поклоніння ящірці», «Архе», «Намір», лідером нового літературного покоління, молодіжним кумиром.

 І коли Дереша запитують, чому він не став філологом, говорить: «Розсуди сам: якби я вступив на ту ж філологію, можливо, мені б відбили бажання, а в кращому випадку я б просто втратив певне бачення світу. Мислення у філологів по-інакшому націлене . . . економічна освіта відкрила мені світ з іншого боку».

3. Сьогодні ми поговоримо про роман «Поклоніння ящірці».

 Що це за книжка? Це детектив? Так, тут є : жага вбивства, намагання вбивства, плани вбивства і, власне, саме вбивство. Але це не детектив. Це молодіжна проза для неформалів? Так, тут є: секс, наркотики, музика, панк, андеграунд – все, що потрібно молодому неформалу. Але це не молодіжна проза для неформалів. Це роман про конфлікт поколінь? Так, тут є: непорозуміння між дорослими і підлітками, небажання жити так, як живуть батьки. Але це не роман про конфлікт поколінь. Що ж це таке? Любко Дереш «Поклоніння ящірці» - це те, що потрібно читати…

 Отже, читаймо роман… Але давайте згадаємо теорію літератури. Що ви знаєте про постмодернізм? ^[1]   Це загальна назва окреслених останніми десятиліттями тенденцій у мистецтві, що виникла після модернізму та авангардизму.

 Сам Любко Дереш говорив: «Постмодернизм – это то, для чего невозможно подобрать название. Ты отметил, что нет названия? Не говорят: йокалэмэнизм, не говорят: юбюизм.

 Потому что эти слова не соответствуют тому, что реально имеет место в природе. То, что пытаются обозначить как постмодернизм, вообще не поддается названию. Типа модернизм – это твердая земля, а дальше идет что-то совсем другое, несусветное. Постмодернизм, короче … »

•   Як ви думаєте, чому для обговорення ми обрали роман «Поклоніння ящірці» ?

• У чому оригінальність твору?
• Чим починається твір? Кому присвячений?

• Як ви розумієте епіграф до твору, взятий із пісні Джима Моррісона^[2]: «Мысли разлетаются вверх и танцуют...»?

  Роман прочитаний. Чому ж ми говоримо про покоління байдужих, про покоління пофігістів? Якими перед нами постають головні герої роману: Михайло, Дзвінка, Гладкий Хіппі. Ерудовані, багато читають, їм не байдужі почуття, вони не принижують гідність людини. Захоплюються музикою. Але їх у містечку називають хіппі, бо вони виходять із загальної схеми сприйняття оточуючими.

  «Ми відщепенці від міського суспільства, від тіла колективу. Бо ми кляті індивідуалісти й паскудні неформали. А неформали, знаєте, не звикли жити за нормами. Радше навпаки: мають дурну манеру їх порушувати» (ст.7 «Поклоніння ящірці»).

4. Хто ж такі «хіппі»? Чому наші герої називали себе так, дратуючи навколишнє оточення?

Коментар психолога: хіппі заявили про себе на зламі 60 - 70 років ХХст.. В Україні - у 1972 році. Цю групу складають прихильники музичного стилю панк - рок. Виділяються довгим волоссям (своєрідний виклик «соціальному сприяттю»), «фенічками», одягом, романтикою автостопу, участю в тусовках, можливістю втекти від реалій життя(сім'ї, школи).

5. Обговорення роману.

  Чи й наші герої такі?

 Вони самі говорять, що - неформали. Але вони нікому не заважають жити. Їх інтереси найрізноманітніші.

 Вони організували групу «Схахейстур», бо всі свого часу навчалися в музичній школі.

  «Музика висотувалась із нас дивними пурпуровими нитками. Вона була дикою, трансовою й повільною, як нова невідома форма життя. Вона була максимально авангардово-абстрактною - до такої міри абстрактною, що я не міг повторити ту фразу, яку грав хвилину тому»(ст.29 там же).

Психологічний коментар: Психоактивна музика - це музика, яка запалює людину зсередини. Термін з'явився в США. Спочатку це були психоактивні речовини, що використовувалися для лікування людей, що знаходилися в депресії. Згодом цей термін перейшов на мистецтво, кулінарію.

  Психоактивну музику досліджує і Любко Дереш в своїх творах. Особливо музику 60 - 90 років.

  Розумні, філософсько-налаштовані, їх роздуми щодо смерті, мови, майбутнього наштовхують нас на думку, що перед нами неординарні особистості. Про них хочеться знати більше. І ми дізнаємося: «...лежу на канапі й ворушу пальцем усередені закритої книжки... Старі затерті слова, давно завчені напам'ять. Вони дивною силою змушують мене перечитувати їх знову й знову.

  ...ця дача ціле літо належить мені одному. Таким чином, ані старий сину, ні син старому не мулятимуть очі. Раз на місяць приїжджає мама з грошима й хавчиком...

 За час, поки ми троє еволюціонували (чи деградували - залежно від точки зору), постійно зазнавали утисків зі сторони Фєді, його пса та його бравої команди.

 Гладкого Хіппі я знав на рік менше, аніж Дзвінку. ...але потоваришували  ми  після того, як  виявили спільні інтереси на ґрунті музики та ставлення до формалів загалом і Фєді зокрема. Він був дуже непоганим хлопцем, просто мало хто хотів його зрозуміти. Хіппі писав контрольні з фізики та алгебри найкраще в класі,... проте вчителі боялися виставляти його на якісь олімпіади. Ще Хіппі любив писати чорні гуморески … …              був страшенним націоналістом... Красивий, як дитя Афродіти, очі - шалено - синій кобальт і волосся густезне, м'яке та русе.

 Мати Гладкого Хіппі була вчителькою української мови та літератури. їй вдалося привити синові любов до Шевченка й Стуса.

...Батько був патріотом і помер, випасаючи білих ведмедів десь північніше Воркута.

 Дзвінка походила з ідеально української сім'ї, настільки ідеально -української, що вона могла бути хіба що вигаданою Юрком Винничуком. ...Діючи наперекір батькам та старшій сестрі, яка слугувала зразком для Дзвінки, вона ступила на стежку андеграунду.

 Подруги її зневажали за те, що Дзвінка слухає дурну музику, яка нікому не подобається, носить дерті джинси й навіть ... курить із Гладким Хіппі.

 У Мідних Буках ми, аутсайдери, погані діти, The Bad Company... Ми -цвіт нації, ми - цвіль нації. Насправді ж, ми просто є. Боготворили погляди Керуака, і Джона Леннона, і Брюса Спрінгстіна, котрі так любили критикувати порядок і засуджувати владу. І було так: були дрібнички, щоб ми зайнялися, немов просочені напалмом.» (уривки з роману «Поклоніння ящірці»).

 Діти як діти ...Але чому ж вони змогли піти на крайні вчинки, чому вбили, що стало причиною вбивства?

  Давайте знайдемо відповіді у тексті роману (робота з текстом):

• Чому Фєдя ненавидів Міська та його друзів?
• Яку роль відведено Дюку, Фєдиному собаці?
• Чому  Місько, Дзвінка та Гладкий Хіппі вирішують зчезнути з містечка?
• Опишіть подорож Міська та Дзвінки. Які аргументи приводить Дзвінка батькам, щоб вони дозволили їй подорожувати з Михайлом?
• Які елементи постмодернізму ми знаходимо в описі грози, що починалася в Карпатах?
• Гіацинтовий дім та його історія. З якою метою, на Вашу думку, Любко Дереш вводить образ Гіацинтового дому, ховаючи там Міська від Фєді й Сєрого? Назвіть постмодерністські течії, елементи яких використав автор.
• Кому першому прийшла думка вбити Фєдю, чому?
• Як ви можете пояснити слова:

  «Я, Дзвінка, Хіппі. Річка була все ще брудною після недавніх злив, щоби можна було скупатись.

  Ми обговорювали вбивство. Ми були за містом, у безлюдному місці. Хіппі, коли зачув, який гріх ми замислили, не розкричався, що ми божевільні. Він мовчки дивився в зелень мокрих листків. Дуже довго дивився. А потім кивнув головою. Оранжевий колір» (ст.119).

• Яка роль кольористики в шостому розділі роману? Чому виникають ці кольори? Ваші асоціації, пов'язані з цією кольровою гамою: зелений колір, оранжевий, синій, оранжевий, чорно - білий, фіолетовий.
• Як ви розумієте зміст пісні «Звуки вогню. Я король - Ящірка»? ( звучить пісня Джима Моррісона «Король - Ящірка»).
• На які думки Вас наштовхують слова «У Мідних Буках стін було забагато. Поміж дітей. Поміж дорослих. Між поколіннями, між батьками й дітьми, між учителями й учнями. Чи зуміли б ми троє зруйнувати стіни бодай усередені нашого гурту? Я знаю: ми злі діти, раз надумали вбити когось. Зате ми не споруджуємо стін усередені. Ми їх залишаємо їх назовні» (ст.134).

Психологічний коментар: коли молоді люди говорять про самотність, значить мають проблеми у спілкуванні з оточуючими, їм не вистачає   звичайної теплоти, розуміння з боку рідних та друзів, відчуття значимості у цьому світі. Оточуючі байдужі до них, то чому ж не може родитися покоління байдужих.

Поясніть слова Міська «...зробилося пекуче самотньо. ...Відгороджені грубезним цегляним парканом, через який не докричатися до невидимих, але неодмінно присутніх там жалюгідних людців. Людців, котрим немає діла до того, що трійко ненормальних підлітків, ще зовсім дітей надумали укол опікати одного скувого сина... Кричи хоч тисячу років, а хочеш - бийся головою об стіну, розтовчи її до крові, напиши на її шорсткій цегляній поверхні власними мізками - МЕНЕ НЕ ЧУЮТЬ!!! Але все одно до тебе нікому не буде діла» (ст.146).

• Їх не почули, і вони зробили те, що задумали. Чи шкодують вони за тим, що так сталося? Михайло, дивлячись Фєді в очі, розуміє, що зустрівся очима зі смертю. Чому автор цю сцену переносить в грозу, що відчувалося близького в грозі й убивстві?
• Часопис «Патріот», м. Мідні Буки надрукував оголошення, в якому просили допомогти розшукати пропалого Кругового Федора Васильовича? Чи схвилювало це наших героїв? І як ви можете пояснити такі слова:

  «Я думав, як же воно все - таки легко: ставати поганим. Та хіба ми дійсно були поганими дітьми? Достоєвський написав цілу книжку про пережива - ння чувачка, котрий уколошкав стареньку. Ми вбили й нічого не відчули.

  Покоління байдужих. Покоління пофігістів. Але то тільки зовні. Усередені муру ми існуємо, ба навіть живемо. Чи я шкодую за накоєним? Ні.

   Чи мене якимось чином це зачепило?

   Ні. Мене це абсолютно не гребе» (ст.188).

Висновки.

  Ми з вами намагалися розібратися з психологією підлітків через постмодерністський твір Любка Дереша «Поклоніння Ящірці».

Як говорить Богдан Логвиненко: « Це книга про побоювання підліткового віку, про страх і хоробрість, про замкнутість і щирість, понтовість і природність, стиль і формат, вбивство і готування до нього, помсту і спокусу, - це книга про життя слабких під контролем, невдалий приклад того, як звільнятися з- під нього. Це історія щасливого кохання, справжньої дружби, і всього, що переживає тінейджер.

• Назвіть, будь-ласка, які з елементів постмодернізму ми знайшли у творі Любко Дереша?
• Чи можна назвати роман постмодерністським?
• Чи можна назвати героїв роману поколінням «типовим», сьогоднішнім?

Остання фраза роману звучить як вирок "...Покоління байдужих, покоління «пофігістів»", але ми читали, що головний герой говорить: вони є, вони живуть, хоч і за стіною байдужості. То, чи справді ваше покоління -покоління втрачених?

Богдан Логвиненко схвально відгукнувся про роман, а Синицька Олена стверджує: "Любко, напевно, був вигаданий та розроблений клятими прибульцями з метою міжгалактичної розвідки шляхом проникнення у середовище «цих кумедних» землян ... отим самим «Поклонінням» він бере і мимохідь малює величезний знак питання на останній сторінці одного із стовпів світової літературної класики, як-то «Злочин і кара» Достоєвського". Кого з критиків ви підтримуєте?

Домашнє завдання: висловіть письмово свою думку щодо постмодерністської літератури, її тематики та поясніть: чи справді сучасне молоде покоління - це покоління байдужих та пофігістів.

^[1] Постмодернізм полягає в дистанціюванні від напружених позицій «руйнуванні - відродженні», «серйозність – гра». Неабияке значення надають психологізму, що активізує в індивідуальній свідомості закріплені архетипи, перетворює мистецьке явище на густу сув’язь асоціацій та метафор. В українській літературі постмодерн увійшов з іменами Є. Пашковського, О. Забужко, П. Загребельного, Т. Малярчук. Серед них і Любко Дереш. Для постмодернізму характерно: - відчуття універсальної порожнечі після втрати ідеологічних ілюзій; - розгляд усіх цінностей, як відносних; - відраза до беззастережного захисту будь-якої ідеології, теорії, вчення, твердження; -  руйнування ілюзорних цінностей, стирання опозицій (добре – лихе, прекрасне – потворне, реальність – вигадка); - культ незалежної вільної особистості.

^[2] Джим Моррісон – вокаліст групи «Двері». Студент кінематографічного коледжа. Яскравий образ Джимі, його загадкові, містичні, тексти пісень зробили групу найзнаменитішою й проти річною в 60-70 роках ХХст. Моррісон ерудований, захоплювався філософією Ніцше. Назву групи було взято після прочитання есе Олдоса Хакслі «Двери восприятия», в якому основна думка звучить так: «Если бы двери восприятия были чисты, все предстало бы человеку таким, как оно есть - бесконечным». Помер у 1971 році від серцевого нападу, але за офіційною версією – це було передозування.