Поняття про отруту та отруєння. Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами. Перша допомога при отруєнні продуктами тваринного та рослинного походження, при укусах змій та к

УРОК № ___. Практичний.

 

ОМСП Тема  5-2. Поняття про отруту та отруєння. Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами. Перша допомога при отруєнні продуктами  тваринного та рослинного походження,  при укусах змій та комах . Попередження інфекційних та венеричних захворювань, СНІД.

 

Навчальна група: _____________

 

Час:__________________________

 

Місце:________________________

 

Мета:  Дати основні поняття про отруту та отруєння, попередження інфекційних та венеричних захворювань, СНІД.. Навчити першій допомозі при отруєнні хімічними речовинами, при отруєнні продуктами  тваринного та рослинного походження,  при укусах змій та комах .

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, підручник, плакати.

 

План уроку

1.Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами.

2.Перша допомога при отруєнні продуктами  тваринного та рослинного походження.

3.Перша допомога при укусах змій та комах.

4.Перша допомога при інфекційних захворюваннях.

Хід уроку

I. Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя

1.Перша допомога при отруєнні хімічними речовинами.

 

Отруєння – це порушення здоров’я,  навіть до смертельного наслідку, які ви-                            никають при попаданні в організм отруйних  речовин.      

Відомі отруєння хімічними речовинами (кислотами), лікарськими препаратами, алкоголем і сурогатами алкоголю (метиловим спиртом,  дихлоретаном  і ін.), побутовим газом, вихлопними автомобільними, пороховими газами, продуктами рослинного походження (гриби,  ягоди), речовинами тваринного походження (при укусах змій і так далі) і багато інших. Важкість отруєння і його наслідки залежать від багатьох факторів: властивостей і кількості отрути, яка поступила в організм, способу його надходження, тривалості  перебування в організмі хворого (або контакту з отрутою), стану здоров’я потерпілого та інше.

При підозрі отруєння треба перш за все  з’ясувати можливий характер отрути і те,   яким шляхом потрапила вона в організм  (через  шлунково-кишковий тракт, через дихальні шляхи або шкіру і слизові оболонки) – від цього залежать особливості надання першої допомоги.          

Головна умова при наданні першої допомоги при будь-яких отруєннях – швидкість дій.      

Через дихальні  шляхи  в організм людини можуть потрапити газоподібні і пароподібні отрути  (хлор, бром, аміак, фосген, оксид азоту, окис вуглецю, пари  нітробензолу, аніліну порохові гази та ін.). Найбільш поширеним отруєнням цього типу є отруєння окисом вуглецю (чадним газом), який утворюється при неповному згоранні дров вугілля, бензину та ін., неповному закритті кранів газових плит, міститься у вихлопних газах автомобілів (особливо з двигунами із несправними карбюраторами), порохових газах, будівельні фарби на маслах, що висихають, також виділяють СО. Газ, потрапляючи до організму, з’єднується з гемоглобіном крові, утворюючи карбоксигемоглобін, що перешкоджає переносу кисню кров’ю та засвоєння його клітинками організму. Ознаками отруєння є головний біль, запаморочення голови, шум у вухах, загальна слабкість, яка ускладнює прийняття рятівних мір самими  потерпілими, нудота і блювотиння, в подальшому сонливість, задишка, пригнічення свідомості, червоно–багровий колір обличчя, судороги і смерть від задухи (асфіксії).      

Перша допомога: термінове вилучення потерпілого із даного приміщення (в теплу пору року – на вулицю);  штучне дихання, дати понюхати нашатирний спирт; після відновлення дихання покласти потерпілого з піднесеними догори ногами і зігріти; забезпечити швидку доставку у лікувальний заклад.    

Отруєння отрутами, прийнятими усередину, зустрічаються найчастіше, ніж інші.

Важко протікають отруєння алкоголем і сурогатами алкоголю (метиловий спирт, якого для отруєння достатньо прийняти  7 – 10 г., антифриз, дихлоретан).    

Ознаки: запах спирту із рота; спочатку збудження нервової системи, потім (по мірі розвитку отруєння) втрата свідомості, ослаблення рефлексів, синюшність шкіряних покровів, слабкий  рідкий пульс, дихання слабке, може відбутися зупинка дихання. Отруєння сурогатами (метиловий спирт), крім того супроводжується (через 10-12 годин) болями у животі, блюванням, болями  в очах, порушується  зір, наступає сліпота.   

Перша допомога у даному випадку:

•  Якщо потерпілий при свідомості, треба промити шлунок (дати випити 4-5 стаканів води, можна з додаванням 1 чайної ложки соди у кожний стакан і викликати блювання, повторити 2-3 рази – до „чистої води”). Дати сольове проносне: 1-2 столові ложки гіркої солі на стакан води.

Дати активоване вугілля (із розрахунку 1 таблетка на 10 кг. ваги потерпілого); доцільно прийняти обволікаючі речовини – яєчний білок, кисіль, желе; рясне пиття,  можна міцний чай або каву.

• Якщо потерпілий без свідомості – укласти його без подушки на бік або на живіт, з опущеною вниз або поверненою в бік головою, щоб виключити можливість попадання блювотиння у дихальні шляхи. Дати вдихати пари нашатирного спирту. Якомога  швидше доставити у лікарню.

 

2.Перша допомога при отруєнні продуктами  тваринного та рослинного походження.

 

Харчове отруєння (харчова токсикоінфекція)- отруєння, яке викликано вживанням недоброякісних продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, ковбасні вироби, м’ясні та рибні консерви, молоко і вироби із нього – крем, морозиво і т.п.)

Захворювання викликають мікроби та продукти їх життєдіяльності – токсини. М’ясо, риба можуть бути інфіковані:

• при житті тварин;
• під час приготування їжі;
• в результаті неправильного зберігання харчових продуктів.

Перші ознаки захворювання з’являються через 2-4год. після вживання отруєного продукту, в деяких випадках хвороба може розвиватися через великий проміж часу – 20-26 годин.

Ознаки захворювання:

• загальне нездужання;
• нудота і чисельне блювання;
• частий рідкий стул, іноді з домішками слизу і крові;
• зниження артеріального тиску та почастішання і послаблення
  пульсу;
• блідість шкіряних покровів;
• висока температура тіла (38-40⁰С) і спрага;
• схватнообразний біль у животі.

Пам’ятайте! Якщо хворого залишити без допомоги, катастрофічно швидко розвивається сердечно – судинна недостатність, виникають судомні скорочення м’язів, наступає колапс і смерть

 

Правила надання першої допомоги при отруєнні їжею:

1. Промити шлунок водою за допомогою шлункового зонду або шляхом викликання штучного блювання(рясне вживання теплої води 1,5-2 л. з послідуючим роздратуванням кореня язика). Промивання проводити до “чистої води”.
2. Забезпечити вживання хворим карболену, а також послабшувального    (25 г. солевого послабшувального на пів стакана води або 30 мл. касторової олії)
3. В гострому періоді (після промивання шлунку) – вживання горячого чаю або кофе
4. Хворого необхідно зігріти, обкласти грілками (до рук і ніг)
5. Викликати швидку допомогу або доставити хворого в лікувальний заклад.

Дуже поширеними залишаються отруєння отруйливими грибами  (мал.253) бліда поганка, мухомор, строчки, отруйливі сироїжки, волошки  і таке інше. Отруєння поганкою є одним із найбільш небезпечних. Через 6-8 годин після прийняття отрути виникають нестримне блювання, колькоподібні болі у животі, пронос з кров’ю. На 2-3 день з’являються симптоми печінкової та ниркової недостатності, жовтяниця, відсутність сечі, потім порушення свідомості, максимальне розширення зіниць, падіння артеріального тиску. Смертність при даному отруєнні досягає  50%.

мал. 253. Отруйні гриби

 

При перших ознаках отруєння необхідно негайно розпочинати надання першої допомоги (як описувалося вище), але у подібних випадках не обійтися без втручання лікарів. Хворого потрібно терміново госпіталізувати.

   Іноді отруєння  пов’язані з вживанням у їжу плодів, листя або коренів отруйливих рослин (мал. 254), які помилково приймають за їстівні (аконіт, болиголов плямистий, дурман, вовче лико,  молочай,  хрестовик, чемериця та інші із майже 400,  які зустрічаються у нашій країні).

Отруєння дає знати про себе вже через декілька хвилин слиноточивістю,  печінням в роті, глотці, болем у животі, блюванням і таке інше.

Ураження нервової системи є провідним при гострих отруєннях багатьма отруйними рослинами, розвивається стан оглушення, кома, судоми, нечіткість зору та ін.

Перша допомога надається як описано вище у порядку само-  і  взаємодопомоги.     

Отруєння можуть виникати і при надходженні отрути через шкіряні покрови і слизові оболонки (кислоти та луги, хлорофос, етілірований бензин та ін.). Так, при роботі з етілірованим бензином може відбутися отруєння тетраетилсвинцем, який може попасти в організм різними шляхами: через шкіряні покрови, дихальні шляхи і шлунково–кишковий тракт. Ознаки отруєння: болі у животі, нудота, блювання, слабість, запаморочення, неспокійний сон, галюцинації, рідкий слабий пульс, зниження температури тіла, пригнічення центральної нервової системи, дихання та ін.

Дії щодо надання першої допомоги: змити отруйну речовину холодною водою з милом протягом 5-10 хв. Одяг (при попаданні на нього тетраетилсвинця) зняти і замінити новим. При значному ослабленні дихання – штучне дихання.     

 

3.Перша допомога при укусах змій та комах На території нашої країни небезпеку може являти гадюка звичайна, укус якої супроводжується місцевою больовою реакцією, яка розповсюджується набряком тканин, в тяжких випадках порушеннями серцевої діяльності, ураженням  нирок, запамороченням.

Перша допомога полягає у наступному:    

• відсмоктуванні отрути із ранки (ефективно тільки протягом перших 10 хвилин від моменту укусу), постійно її спльовуючи.   
• іммобілізація укушеної кінцівки, що значно уповільнює поширення отрути;
• накладання нетугої пов’язки шириною 2-4 см вище рани для припинення лімфообігу і  кровотоку  у поверхових  венах (але не джгута!);                                                                                                                                                                                                                       

-           рясне пиття для найскорішого виведення отрути;

• швидке транспортування у лікувальний заклад.  

Забороняється припалювати місця укусу розжареним залізом та ін, оскільки це не руйнує отруту, а навпаки – посилює тяжкість стану потерпілого.

При ужалені бджолами, осами, шершнями може виникнути місцева або загальна реакція. Місцево укус супроводжується сильним болем, набряком, сверблячкою, печінням, почервонінням. Ці ознаки можуть спостерігатися протягом 1-8 діб. У деяких людей, особливо чутливих до отрути комах, виникає алергічна реакція - кропивниця, набряк обличчя, сльозоточивість, падає артеріальний тиск, можливе блювання, озноб, підвищення температури, втрата свідомості, в дуже тяжких випадках – набряк гортані, порушення серцевої діяльності.

Перша допомога:

• негайне вилучення  жала разом з отруйним мішечком;
• приложити ватку з нашатирним спиртом, розведеним водою у співвідношенні  1:5;
• положити холод на місце укусу;
• дати постраждалому таблетку супрастина  (протиалергічний  препарат);
• рекомендується більше пити;
• при виражених загальних ознаках доставити потерпілого у лікарню.

Отрута павуків викликає сильнішу біль і спазм м’язів, особливо брюшної стінки.

Перша допомога:

• оброблення рани розчином перманганату калія;
• вживання знеболювальних засобів, глюконата кальція;
• негайна доставка в лікувальний заклад.

 

4.Перша допомога при інфекційних захворюваннях

 

Інфекційні захворювання (від латиського infekto – заражати) – це захворювання, які викликані внаслідок потрапляння хвороботворних мікроорганізмів (бактерії, грибки, віруси) в організм людини від хворого організму та які здатні до масового розповсюдження.

Шляхи розповсюдження інфекції:

• через кров (СНІД) та в результаті укусів комах (малярія);
• повітряно-крапельним (грип, туберкульоз);
• через шлунково-кишковий тракт (холера, гепатит „А”);
• через предмети побуту (різні захворювання).

Попередження інфекційних захворювань:

1. Своєчасне виявлення та ізоляція джерела.
2. Дотримання правил особистої гігієни.
3. Недопущення потрапляння інфекції в шлунково-кишковий тракт (вживання свіжої, доброякісної їжі та добре вимитих овочів і фруктів).
4. Уникнення контакту з хворими на інфекцію дихальних шляхів.
5. Проведення дезінфекційних заходів (провітрювання приміщень та щоденне вологе прибирання).
6. Підвищення імунітету здорової людини за допомогою щеплення,  а також шляхом закалювання, вживання вітамінів.

Останнім  часом велике занепокоєння викликає зріст захворювання туберкульозом у світі і на Україні в тому числі. Відомо, що кожну годину три наших громадянина захворює туберкульозом, а один-два помирає.

Збудником  туберкульозу є мікобактерія туберкульозу (паличка Коха), яка дуже стійка у зовнішньому середовищі (на різних предметах зберігається протягом кількох місяців).

Зараження людини на туберкульоз відбувається:

1. При вдиханні повітря, яке містить мокроти з туберкульозною паличкою (під час кашлю).
2. Через посуд, побутові предмети, якими користувався хворий на туберкульоз.

Частіше за всього захворювання в людини розвивається в результаті недостатнього харчування, паління, тривалого стресу, хронічних захворювань, незадовільних побутових умов.

При туберкульозі частіше за всього спостерігається враження легенів, але також може вражатися практично усі органи і тканини (окрім волосся і нігтів).

Однак для цього його необхідно виявити на ранній стадії. З цією метою пропонується:

• дорослим – флюорографічні обстеження (не менш 1 раз на рік);
• дітям – проба Манту (туберкуліном).

Профілактика туберкульозу:

1. Імунопрофілактика (щеплення вакциною БЦЖ дітям від 3-5 років до 14 років).
2. Повноцінне та якісне харчування.
3. відсутність шкідливих звичок.
4. Добрі побутові умови.
5. Приймання протитуберкульозних препаратів для тих, хто знаходився в контакті  з хворим на туберкульоз.

Венеричні захворювання (захворювання, що передаються статевим шляхом - ЗПСШ) – це захворювання, які передаються від однієї людини другій під час сексуальних контактів. На цей час їх відомо понад 30. Найбільш частіше зустрічаються: сифіліс; гонорея; гепатити В; С; Д; СНІД; трихоманоз; хламідіоз; герпес статевих органів; гастрологічні кондиломи статевих органів. Коли людина хворіє застудою, організм впорається з інфекцією самостійно, а від ЗПСШ організм самостійно звільнитися не може – йому потрібна допомога. Якщо ЗПСШ не лікувати, то вони можуть викликати серйозні ускладнення. Частіше ці захворювання зовнішнє не помітні, не спричиняють занепокоєння. Але все ж можуть з’явитися ознаки захворювання:

• свербіння та палення статевих органів;
• незвичні кровотечі або виділення із статевих органів (іноді  з домішкою крові);
• почервоніння, виразки або бородавки в   області статевих органів і заднього проходу;
• часте, хворобливе сечовиділення.

Наслідки захворювання:

1. Безпліддя.
2. Зменшення народжуваності.
3. Виникнення хвороби у новонароджених та дітей.

Профілактика ЗПСШ

1. Дотримання правил особистої гігієни.
2. Виключення випадкових сексуальних контактів з незнайомими особами (особливо в стані алкогольного оп’яніння).
3. Безпосередньо перед статевим контактом і одразу ж після нього рекомендується сечовипускання, крім цього для чоловіків промивання зовнішніх статевих органів дезінфікуючими речовинами (0,05% розчин хлоргексидину (гібітану).
4. Застосування контрацептивів.

СНІД – це синдром набутого імунодефіциту. Набутого – тому, що це стан, який виникає внаслідок зараження, а не передається генетичним шляхом; імунно – тому, що вражає імунну систему організму, яка бореться з хворобою; дефіцит – тому, що імунна система перестає працювати певним чином; синдром – тому. Що у хворих виникає багато різноманітних симптомів і захворювань.

Запам’ятайте! ВІЛ – означає вірус імунодефіциту людини.

 ВІЛ передається:

1. При сексуальному контакті з ВІЛ-інфікованою людиною.
2. Коли порушена цілісність шкіряних покровів гострим предметом (голка, бритва або прибором для нанесення татуювання).
3. Під час повторного використання шприців або голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія.
4. Після переливання крові, яка містить ВІЛ.
5. Від інфікованої матері під час вагітності, пологів, грудне молоко.

ВІЛ не передається через повітря, їжу, поцілунок, дихання, комах, рукостискання, обіймання, пиття.

Перебіг хвороби:

ВІЛ-інфекція проходить декілька стадій:

1. Інкубаційний період (6-8 тижнів).
2. Гостра ВІЛ-інфекція – на цьому етапі у  більшості людей  розвиваються ознаки схожі на ГРЗ, ангіну (2-3 тижня), а потім проходять Як правило, інфікований не пов’язує це з ВІЛ-інфекцією. На цій стадії діагностика не виявляє хвороби.
3. Період безсимптомного вірусоносійства (триває 2-5-10 років). На цьому етапі вірус можливо виявити в крові і він також може передаватися іншим людям.
4. СНІД – стадія других змін. Першими ознаками цієї стадії є поноси, тривалі (більш 1 місяця) підвищення температури, зменшення ваги тіла (на 10 % і більше), підвищене стомлення, нічна пітливість. Потім приєднуються різноманітні інфекції, пухлини, ураження нервової системи. Впродовж року, після встановлення діагнозу СНІД, помирає  кожна людина, а через 3 роки – 80 % хворих.

Профілактичні заходи:

1. Утримання від статевих стосунків, якщо ви почуваєте що не готові до цього.
2. Постійність у відношеннях.
3. Знання о безпечній поведінці.
4. Якщо Ви все ж таки вирішили почати жити статевим життям, то краще це робити з використанням презервативу.
5. Не використовуйте вдруге голки та шприци інших людей для введення ліків.

 

Запам’ятайте! Ви можете прийняти рішення мати тільки одного статевого партнера і зберігати взаємну відданість – це самий кращий спосіб запобігання  від усіх статевих інфекцій

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Перелікуйте загальні ознаки отруєння.
2. Яка допомога надається у разі отруєння, укусах змій, комах, павуків?
3. Які Ви знаєте венеричні захворювання?

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

 

Вчитель предмету «Захист Вітчизни»

 

_____________________________________________________________________