Порівняльна характеристика економіки США і Канади

Канада

США

I. Візитка

1. Державний прапор

2. Територія

9 976 140 км²

9 834 000 км²( Складається з трьох несуміжних частин:США-7,83 млн. км², Аляска, площа —1,53 млн. км²,

Гавайї — 24 острови в Тихому океані -16,7 тис. км²)

3. Населення

31,3 млн. чол.

325 ,81млн. чол.

4. Столиця

Оттава

Вашингтон

5. Офіційна мова

англійська, французька

англійська

6. Грошoва одиниця

канадський долар

Долар США

7. Основна релігія

католики, протестанти

католики, протестанти

8. Форма державного правління

Конституційна монархія з федеративним устроєм

федеративна республіка. На чолі держави-президент, що обирається на 4 роки. Вищий законодавчий орган – Конгрес, що складається з Палати представників і Сенату.

II. Економіко-географічна характеристика

1.ЕГП

Розташована в північній частині Північної Америки та на численних прилеглих островах.
Назва походить від ірокезького kanata, що в перекладі означає поселення.
На заході омивається водами Тихого, на півночі Північного Льодовитого, на сході Атлантичного океанів.
Більшу частину країни займають рівнини і плато. Гол. з них - Центральна рівнини (Манітобська низовина, низовина р. Маккензі рівнини Альберти и Саскачевану та ін.), Лаврентійськасъка височина (переважають озерно-горбисті форми рельефу), низовина Гудзонової зат.
На Зх.-гірська система Корділ'єр Північної Америки з найвищою вершиною Канади - г. Логан (вис. 6050 м), на Пд. Сх. - Аппалачі.
Поверхня островів Канадсъкого Арктичного архіпелагу переважно рівнинна, лише вздовж пн.-сх. узбереж простягаються гори заввишки до 1500-2000 м.
Клімат на Пн. країни арктичний та субарктичний, на Пд.- помірний, переважно континентальний. Пересічна т-ра січня від -35° на Пн. до +4° на Пд., липня - від +4, +7° на Пн. до +16, +18' на Пд.
Пересічна річна кількість опадав у центр. районах 250- 400 мм, на зх. узбережжі - понад 2500 мм, на сх.- до 1250 мм. Річкова Сітка досить густа. Найбльші річки: Святого Лаврентія, Маккензі, Юкон, Саскачеван, Фрейзеп.
Багато озер: Велике Ведмеже озеро, Велике Невільниче озеро, Вінніпег, та Пд. Сх., на кордон) з США - Великі озера.
На значній частині Канади переважає тундрова рослинність (карликова береза, верба, лучі трави та ін.) на торфово-глейових грунтах та лісова (бл. 30% гер. країни, переважно хвойні ліси. На Пд.- степова рослиннiсть на чорноземних, каштанових та бурих грунтах. У Кордільєрах - каштанові грунти, які вище змінюються гірсько-пдзолистими і гірсько-тундровими.
На тер. Канади створено нац. та провінціальні парки; гол. з них - Банф, Вуд-Баффало, Глейшер, Алгонкін, Гарібальді.

Держава в Північній Америці.  Географічне розташування досить вигідне, держава займає основну частину континенту. Береги США омивають Атлантичний і Тихий океани. Це сприяє розвитку торгівлі з іншими країнами, одночасно захищаючи від міжнародних конфліктів. США займають понад 1/3 території Північної Америки. За площею країна посідає четверте місце у світі (після Російської Федерації, Канади, КНР). Сьогодні територія країни складається з трьох розрізнених частин: основна частина, або "суміжні штати", розміщена між Канадою і Мексикою. Вона займає 85 % площі країни. Тут розміщено 48 штатів і федеральний округ Колумбія та проживає 99,5 % населення.

Клімат на півночі основної території США переважно помірний, на півдні — субтропічний. Крайній південь півострова Флорида і Гавайські острови знаходяться в тропічному кліматичному поясі. Більша частина Аляски лежить у субарктичному поясі, і лише її південні райони — в помірному. Середні температури січня в центральних районах Аляски -ЗО °С, в Чикаго -3,7 °С, в Лос-Анджелесі + 12,3 °С, в Маямі +20 °С. У липні в центрі Аляски +15 °С, у Вашингтоні +23 °С, в Новому Орлеані +27 °С. У Долині Смерті зафіксовано температуру +56,7 °С. Річна сума опадів теж дуже різноманітна. На північному заході основної території вона досягає 3000—4000 мм, на Внутрішніх рівнинах — від 1500 мм. на сході до 300 мм. на заході. ЕГП дуже вигідне з кількох причин:

По-перше: через наявність великої морського кордону (Тихий, Атлантичний, Північний Льодовитий океани), за допомогою яких США має зв'язок з багатьма державами Америки, Європи, Африки та Азії.

По-друге: природна і економічна «прозорість» сухопутних кордонів з Канадою і Мексикою сприяє розвитку торгово-економічних зв'язків.

По-третє: знаходження в районі найближчого оточення країн, що розвиваються дозволяє США повністю домінувати в регіоні, як в економічному, так і в політичному плані.

2.Природні умови  і ресурси

Канада - друга по величині країна в світі після Росії.
Північна частина її території лежить далеко за полярним колом і більша частина населення живе в південних районах Канади.
Держава складається з десяти провінцій та двух територій (адміністративних одиниць, які не мають права провінції).
Великі площі центральних рівнин країни розорені.
Вздовж берегів Тихого океану тягнуться лісові масиви.
В минулому Канада була аграрною країною .
Сільське господарство і сьогодні має велике значення для її економіки, але в наші дні Канада є ще й високо розвинутою індустріальною країною, яка виробляє різноманітні промислові товари.
Канада має вихід до трьох океанів, але 90% берегів не приймають участі в господарстві.
Найбільші порти - Ванкувер, Монреаль. Має зв'язки з США через великі озера i суходільними шляхами. Суходільними шляхами Канада зв'язана тільки з США.
Країна веде активне зовнішньополітичне життя і входить до таких міжнародних організацій, як ОАД (організація американських держав), НАТО (організація північноатлантичного договору), НАФТА (північноамериканська угода про вільну торгівлю) та ін Половину території Канади займають гори, субарктичний і арктичний пояси. Та в цілому країна має сприятливі природні умови і дуже багаті ресурси. Особливо в розрахунку на одного жителя. Південна частина Канади лежить в помірному поясі й одержує достатньо тепла та опадів. Третина всієї площі вкрита продуктивними хвойними і листопадними лісами. Степи-прерії займають 44% всієї території країни. У Канаді багато озер. Повноводні річки, часто із зрегульованим стоком, багаті на гідроенергію. В надрах знаходяться величезні поклади паливних, металевих, і неметалевих корисних копалин. Головна "комора" країни - Канадський щит з рудами металів.Цей район надзвичайно багатий на мінеральні ресурси, тут знайдені родовища майже всіх елементів таблиці Мендєлєєва.

Природні умови і ресурси:

 Рельєф: рівнини (Центральні, Великі, Примексиканская, Приатлантична низовини) і гори (Кордильєри, Скелясті, Аппалачі, Великий Басейн і ін.);

· Мінеральні ресурси: дуже хороше забезпечення країни: I місце в Західному світі за запасами кам'яного вугілля (Аппалачский басейн, басейни Скелястих гір), бурого вугілля (Техаський і Уіллістонскій басейни), урану (район Скелястих гір), II місце - за запасами газу і нафти (Каліфорнійський, Техаський басейни), залізної руди (район Великих Американських озер), міді, цинку і т.д. У той же час багато родовищ виснажені.

· Грунту: велике природну родючість у грунтів на сході, півдні та в центрі країни (черноземовідниє, чорноземи, коричневі і сіро-коричневі);

· Земельні ресурси: велика частина земель зайнята під ріллю і пасовища (на заході);

· · Агрокліматичні ресурси: сприятливі для вирощування пшениці, картоплі, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сої, рису, бавовни;

· Води: річки - Міссісіпі, Міссурі, Колорадо, Колумбія, Огайо; Великі Американські озера та ін .;

· Водні ресурси: рясні й досить різноманітні, але розміщені нерівномірно по території; забезпеченість ресурсами повного річкового стоку на душу населення становить від 10 до 100 і більше тис. кубометрів за рік;

· Лісу: хвойні, змішані і широколисті;

· Лісові ресурси: ліси сильно вирубані і покривають сьогодні приблизно 1/4 території США.

3. Населення

40% - британці, 27% - французи, 16% - інші, 5% - азіати, 4% - індіанці, 2% - афріканці

Канада відносно слабо заселена. Її населення складає біля 30 млн. чоловік.
Основна маса населення - нащадки переселенців з Європи : англосакси, франко-канадці, німці, італійці, українці, голландці ін.
Корінне населення - індіанці та ескімоси - під час колонізації було віднесено на північ.
Для Канади характерна крайня нерівномірність розміщення населення - великі території Канадської півночі населені дуже рідко, густота населення тут не більше 1 чол. На 5-10 кв. км, а більше, ніж 90% усього населення живе у відносно вузькій смузі вздовж кордону з США.
Формально Канаду можна розглядати, як малозаселену країну (тут на площі в 10 млн. кв. км проживає всього 30 млн. чол.).
Тим не менш про саму південну частину країни (5% території, де проживає 2/3 всього населення) можна сказати, що вона перенаселена.
Більша частина населення Канади живе не далі 160 км від американського кордону. Заселена частина Канади являє собою "стрічку", довжина якої в 40 разів перевищує її ширину.
Міське населення Канади становить 76%.
Рівень росту населення: 0,9%.
Рівень народжуваності на 1000 чол. - 11,4 новонароджених.
Рівень смертності на 1000 чол. - 7,4 смертей.
Середня тривалість життя: чоловіки - 76 років, жінки - 82 роки.
Густота населення - 3 чол. на кв. км.

46% - католіки, 41% - протестанти, 2% - православні, 1% - мусульмані, 1% - іудеї

75% - європейці, 12% - афроамеріканці, 8% - латіноамеріканці, 4% - азіати, 1% - корінні жителі

 Населення. На території США проживає 325,81 млн. осіб (3-є місце у світі після Китаю та Індії). Початок формуванню американської нації поклала імміграція. Отож, сучасні американці (крім нечисленних корінних жителів — індіанців, ескімосів, алеутів та гавайців) — це нащадки вихідців із Європи, Японії, Китаю, Філіппін та інших країн. Складовою американської нації є також до 30 млн. негрів, предків яких було завезено сюди з Африки для роботи на плантаціях південних штатів. У країні 80% складає біле населення, 12% — чорні, особи інших расових та етнічних груп — 8%.

  США — одна з найбільш урбанізованих країн світу: кожні троє з чотирьох американців живуть у містах. Головна роль у розселенні належить таким міським агломераціям, як Нью-Йоркська, Лос-Анджелеська, Чиказька, Філадельфійська, Сан-Франциська, Х'юстонська, Детройтська та ін. Деякі агломерації зрослися і утворили мегалополіси — Босван (від Бостона до Вашингтона), Приозерний (від Мілуокі до Пітсбурга), Каліфорнійський (від Сан-Франциско до Сан-Дієго). Найбільші міста — Нью-Йорк (понад 7 млн. жителів), Лос-Анджелес (3,5 млн.), Хьюстон (1, 6 млн.), Філадельфія (1, 6 млн. жителів).

  Населення, зайняте в сільському господарстві, живе здебільшого на фермах, розташованих далеко одна від одної.

 Релігійний склад населення США

За рахунок імміграції в США представлені майже всі релігії світу. У країні функціонує понад 2000 різних віросповідних об'єднань, але найбільш численним є християнство (близько 86%), що ділиться на два напрямки - протестантизм (53%) і католицизм (23%). Серед протестантів найбільш поширеним є баптизм (22%). Католицизм сповідують в основному нащадки іммігрантів з католицьких країн Європи - це переважно жителі великих індустріальних центрів. Серед нехристиянських релігій найпоширеніші іудаїзм і мусульманство.

4.Господарство

Промисловість

Канада відноситься до числа ведучих торгівельних держав світу.
По обороту зовнішньої торгівлі вона займає шосте місце в світі, а по обороту на душу населення випереджає всі інші великі держави світу.
25% товарної продукції Канади експортується.
Особливості географічного положення Канади визначили орієнтацію її зовнішньої торгівлі на дві країни: США, як ринок збуту сировини і напівфабрикатів, та Великобританію, як основний споживач сільськогосподарських продуктів і деяких видів промислової сировини.
По масштабам зовнішніх економічних зв'язків з США Канада не знає рівних, в імпорті США вона займає перше місце.
Крім США Канада розвиває торгівлю і з іншими партнерами, особливо з країнами Загального ринку і Японією.
В країні дуже розвинуті енергетика і гірсько видобувна промисловість, кольорова металургія та ряд енергоємних галузей, перероблюючи сировину на експорт.
Серед галузей промисловості Канади виділяється гірсько видобувна промисловість, яка вирізняється виключною різноманітністю виробництв. Тут в значних розмірах видобувають майже всі основні види корисних копалин, потрібних сучасній індустрії.
Добування кольорових, дорогоцінних і радіоактивних металів зосереджена в найбільш освоєній південній частині Канадського щита, де різко виділяються найбільші в світі мідно-нікелеві родовища і родовища урану.
В південній частині локалізоване добування нафти, природного газу, сірки і калійних солей.
Виключно багаті і різноманітні енергетичні ресурси набагато перевищують потреби країни і створюють сприятливі умови для розвитку господарства.
Широко експортується природний газ, нафта, вугілля.
Загальні запаси деревини промислових лісів Канади складають 20 млрд. кубічних метрів.
Обробляюча промисловість є найважливішою галуззю господарства країни.
Прискореними темпами розвивається ряд галузей машинобудування і важкої індустрії - металургії, хімії.
Проте, промисловість Канади знаходиться в певній залежності від іноземного, в першу чергу від американського економічного контролю.
Деякі галузі - автомобільна промисловість та авіабудування контролюються майже повністю.

Промисловість Канади

Гірничодобувна. Тут видобувають та експортують практично всі корисні копалини світу – залізну руду, цинк, мідь, свинець, нікель, кобальт, титан, золото, срібло, платину, нафту, газ та ін.

Енергетика. Країна перебуває на 5 місці в світі з виробництва електроенергії і на 3 місці з видобутку природного газу.

Металургія. Кольорова металургія спрямована на експорт. Виробляють кобальт, цинк, нікель. Частка чорної металургії значно нижче.

Машинобудування. Розвинене виробництво транспорту, обладнання для сільського господарства, для гірничодобувної і паперової промисловості.

Хімічна. Головним чином виробляють калійні добрива (2-е місце в світі). Також виробляють полімерні матеріали, фармацевтичну продукцію, вибухові речовини.

Паперова. Канада займає 1-е місце в світі з виробництва паперу для газет і 2-е місце за обсягами продукції.

Промисловість. Основну роль в економіці США відіграє промисловість, особливо машино - і приладобудування, електронна та електротехнічна галузь, металургія, нафтова, хімічна, автомобільна, авіаційна та аерокосмічна галузі. В індустріальному виробництві значного розвитку набули як добувна, так і обробна галузі промисловості.

  Основними кам'яновугільними басейнами країни є Аппалачський і Центральний. Нафту і природний газ добувають у таких районах: 1) Галф — узбережжя і шельф Мексиканської затоки в штатах Техас і Луїзіана; 2) Мідконтинент — внутрішня частина штатів Техас і Оклахома; 3) Каліфорнія та її шельф; 4) північне узбережжя Аляски.

  Потоки нафти і природного газу спрямовані у Приозер'я та на північне американське узбережжя. Транспортування газу здійснюється трубопроводами, нафти і нафтопродуктів — трубопроводами та морем. Танкери везуть їх з Аляски до Сієтла та з Галфу навколо Флориди в район Філадельфії та Нью-Йорка. Головний залізорудний басейн знаходиться біля озера Верхнього. Уран і руди кольорових металів добувають у Кордильєрах, фосфорити — у Флориді, калійні солі — в штаті Нью-Мексико. США посідають 1-е місце у світі за вартістю мінеральної сировини, яку видобувають самі, і водночас — 1-е місце як її імпортер. Це пояснюється як величезними потребами, так і бажанням і можливістю одержати дешеву продукцію з інших країн і заощадити власні ресурси. Так, видобуток нафти у США дорівнює 400 млн. т. на рік, а імпорт нафти й нафтопродуктів — понад 200 млн. т., тобто імпортують 1/3 того, що споживають.

  Енергетика — одна з найдинамічніших галузей господарства США. У структурі енергоспоживання є всі види промислових джерел: нафта (її частка 41%), природний газ (24%), вугілля (24%), атомна, гідро - і геотермальна енергія (11%). Загальна енергозабезпеченість виробництва й побуту дуже висока. Вугілля використовують передусім як паливо для теплових електростанцій, природний газ — у комунальному господарстві, нафту — як моторне паливо. Країна виробляє понад 2600 млрд. кВт • год. електроенергії. Вирішальною є частка теплових електростанцій. Найбільші гідростанції побудовані на річці Колумбія, багато невеликих — у Каліфорнії та на річці Теннессі в Аппалачах. Геотермальна станція потужністю 1 млн. кВт діє в Долині Гейзерів у Каліфорнії. Працюють 110 атомних реакторів загальною потужністю 104 млн кВт. Найбільше їх — навколо Чикаго, Детройта і Нью-Йорка.

  Обробна промисловість — основа матеріального виробництва США. Представлена всіма сучасними галузями. У країні виготовляють найрізноманітніші засоби виробництва і споживчі товари. На 1-му місці за вартістю продукції (майже 2/5) — машинобудування. Значну роль відіграють також харчова, хімічна, поліграфічна, паперова, металургійна, швейна промисловість та виготовлення виробів із пластмаси. Важливим у структурі обробної промисловості є  зрушення від важкої індустрії до електроніки і засобів автоматизації.

  У територіальному плані головні зміни пов'язані з переміщенням підприємств у передмістя та в цілому на південь і захід. Колись промислові підприємства розміщувались у внутрішніх зонах міста. У процесі субурбанізації вони переміщуються в передмістя. Якщо в 1950 р. на північ припадало 72% промислової продукції, на південь — 20 і на захід — 8%, то нині — відповідно 50, 33 і 17% . На півночі обробна промисловість, як і раніше, зосереджена в так званому промисловому поясі. Орієнтовні його межі: Бостон — Балтимор — Сент-Луїс — Мілуокі. Незважаючи на зростання ролі інших районів, промисловий пояс і тепер залишається головною індустріальною частиною США. На Півдні обробна промисловість більш розосереджена, але й тут є дві компактні індустріальні зони: Аппалачський Підмонт і узбережжя Галфу. На заході головні райони обробної промисловості сформувалися в Каліфорнії та на північному заході. Найбільші промислові центри: Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, а також Бостон, Філадельфія, Клівленд, Детройт, Сент-Луїс, Даллас — Форт-Уерт і Х'юстон.

  На розміщення традиційних галузей обробної промисловості насамперед впливали сировинно-транспортний чинник, наявність дешевої робочої сили і ринків збуту. Нові наукоємні галузі орієнтуються в своєму розміщенні на наукові установи, наявність кадрів вищої кваліфікації та екологічно чисте природне середовище. Вони найбільше концентруються на Атлантичному узбережжі, півночі Каліфорнії. Але й поза цими двома ареалами є багато окремих міст, де новітні виробництва також набули значного розвитку.

Сільське господарство

Високо розвинутою галуззю економіки є сільське господарство.
Великі площі родючих земель, різноманітність кліматичних умов сприяють розвитку багатьох галузей сільського господарства.
Під ферми зайнято біля 10% території країни.
Сільське господарство розвинуте в південних районах країни, коли великих північних територіях розповсюджені оленярство, рибальство та полювання.
Центральна Канада виділяється перш за все галузями, забезпечуючими потреби міського населення – овочівництвом, садівництвом, молочним тваринництвом і птахівництвом.
Більша частина продукції реалізується на місцевих ринках, частина тютюну і тваринницької продукції експортується.
Канада має розвинуте сільське господарство, і є другим у світі експортером продовольства. Для нього характерний високий рівень товарності, механізації і спеціалізації виробництва.
Сільське господарство Канади не тільки забезпечує потреби ростучого населення країни в різноманітних продовольчих продуктах, але і грає не останню роль в зовнішній торгівлі країни, даючи 11% вартості всього експорту.
Особливе місце займає експорт зернових, перш за все пшениці, по вивозу якої Канада займає друге місце в світі після США.
Канадське сільське господарство одне з найпродуктивніших в світі, з швидким ростом продуктивності праці.

Сільське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і рослинництво, і тваринництво. Орні землі становлять 180 млн. га. (це більше, ніж в усій Латинській Америці), природних пасовищ — майже 220 млн. га. Понад 18 млн. га. земель у посушливій західній частині країни штучно зрошується.

   У рослинництві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь, сіяні трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних рівнинах. Тут щороку вирощують 200—230 млн. т. кукурудзи, або 2/5 її світового збору. Пшениці як продовольчого зерна одержують 60—80 млн. т. Її посіви зосереджено у преріях, у «пшеничному» поясі, який розпростерся від Канади до Техасу. І «кукурудзяний», і «пшеничний» пояси належать до найвідоміших зернових районів світу. їх освоєння є легендарною сторінкою американської історії. Природні умови мало впливають на валові збори зерна й посівні площі. Проте розміри їх коливаються з року в рік з огляду на кон'юнктуру на внутрішньому і особливо — на світовому ринках. З олійних культур поширені соя, арахіс і, останнім часом, соняшник. До другої світової війни США були головним імпортером олії; тепер, завдяки сої, вони стали головним її експортером. У північних штатах вирощують цукрові буряки; в дельті Міссісіпі, у Флориді та на Гавайських островах — цукрову тростину. Збір картоплі порівняно незначний, оскільки її, як і хліба, споживають мало. Збір та різноманіття овочів і фруктів у країні чи не найбільші у світі. їх споживають багато, протягом усього року у свіжому вигляді. Значна частина їх іде на переробку, особливо на виготовлення соків. Колись овочі та фрукти вирощували на кожній фермі, нині — лише у спеціалізованих районах, як-от: узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида й Каліфорнія. Овочі та фрукти для власного споживання, як і інші продовольчі товари, фермери купують у магазинах.

  Із технічних культур традиційними стали тютюн і бавовник. Тютюн вирощують на Приатлантичній низовині та по інший бік Аппалачських гір, а надто у штатах Північна Кароліна й Кентуккі. Переважає світлий і слабкий тютюн, що призначається для виготовлення сигарет. Бавовник колись вирощували на рабовласницьких плантаціях півдня. Південь і «бавовниковий» пояс були синонімами. Тепер «бавовниковий» пояс розпався на розрізнені ареали: алювіальну долину Міссісіпі та оазиси зрошуваних земель від Техасу до Каліфорнії.

  Тваринництво має чудову кормову базу: кормове зерно, сіяні та природні пасовища. Переважає м'ясний напрям. М'ясо — важливий елемент харчування американців. Його значне виробництво орієнтовано на задоволення внутрішніх потреб. М'ясо не експортується, його навіть завозять з інших країн. Поголів'я великої рогатої худоби становить близько 100 млн. голів, свиней — 55 млн. Бройлерів щорічно вирощують до 5,5 млрд. штук. Найбільше великої рогатої худоби зосереджується на фермах і ранчо Великих рівнин, що простерлись у меридіональному напрямі від Канади до Мексики. Свинарство характерне для «кукурудзяного» поясу, вирощування бройлерів — для південних штатів. Частка молочного стада порівняно невелика. Найбільше молока і молочних продуктів виробляють у Приозер'ї та на північному сході.

   Заготівлю лісу в США зосереджено в Кордильєрах північного заходу і на південному сході. Найбільше промислове значення мають дугласова ялиця, жовта південна сосна і дуб. Лісові багатства не тільки широко використовуються, а й активно поновлюються, особливо за вологого й теплого клімату Південного Сходу.

США — одна з найбільших риболовних країн світу. Промисел ведеться в морях Атлантичного і Тихого океанів.

5. Транспорт

Ефективна транспортна мережа вирішальний фактор благополуччя Канади.
Вся її південна частина з'єднана мережею залізниць, шосе і авіаліній, в північній частині Канади автомобільних шляхів дуже мало, так як більшість населення живе в її південній частині.
Достатньо розвинутий морський транспорт, мається декілька великих морських портів з великим вантажообіг, наприклад Ванкуверський порт (вантажообіг 40 млн. т в рік).
Найбільші канадські аеропорти знаходяться в центральному районі країни. Прикладом такого аеропорту служить аеропорт "Мірабель".
Велика площа Канади, висока степінь експортності її господарства і різка спеціалізація роблять для неї значення транспорту виключно великим.
Основна тенденція сучасного розвитку полягає в зниженні ролі залізниць при одночасному рості значення авіації, трубопроводів і вантажних автомобільних перевозок.
Декотрі зміни проходять і в конфігурації транспортної мережі.
До широтних доріг додався ряд залізниць і шосе, в тому числі залізниці, прокладені до освоюваних районів цілинних земель на Далекому Заході.
Таким чином розвинута транспортна система в Канаді, є одним з вирішальних факторів її розвитку.

У США розвинені всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Автомобільні вантажоперевезення в середині 1990-х років становили 28%. У той же час на повітряний транспорт припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5%), але майже 20% пасажироперевезень. На частку транспорту припадає близько 20% загального споживання енергії у країні і від 50% до 60% всього споживання рідкого палива.

Найбільші порти: Новий Орлеан, Хемптон-Роудс, Нью-Йорк, Тампа, Мобіл, Лос-Анджелес, Балтимор. У середині 1990-х років на водні маршрути припадало 15% вантажоперевезень. Важкі і громіздкі вантажі (залізна руда, вугілля, зерно, нафтопродукти, пісок, гравій, цемент) часто доставляються водним шляхом.

На залізничний транспорт в середині 1990-х років припадало 38% всіх вантажоперевезень і тільки 1% пасажирів. На початку XXI століття планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного узбережжя.

Серед 30 найбільш завантажених цивільних аеропортів світу 16 розташовані на території Сполучених штатів Америки. Найбільший аеропорт країни — Міжнародний аеропорт Гартсфілд-Джексон в Атланті[58]. Найбільші міжнародні авіаперевізники США: Delta Air Lines, American Airlines, United Airlines і US Airways.