Вода є джерелом життя…

Вода є джерелом життя, з нею пов’язане все наше буття, проте необережне поводження з водою загрожує небезпекою. 

В 2017 році внаслідок утоплення постраждали 125 дітей віком до 14 років, 48 з них загинули. 

Утоплення щорічно призводить до більш ніж 175 тисяч смертельних випадків серед дітей і підлітків у віці до 19 років в усьому світі. 

Щодня тоне більше 450 дітей, і тисячі дітей залишаються інвалідами внаслідок утоплення.

Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 09 березня 2022 року № 441

Цей Порядок визначає механізм надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні надавати домедичну допомогу.

У цьому Порядку термін «утоплення» вживається у такому значенні - зупинка кровообігу у постраждалого внаслідок повного занурення його дихальних шляхів у рідину.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при утопленні:

1)       перед наданням допомоги переконатися у відсутності небезпеки та за її відсутності перейти до наступного кроку;

2)     визначити наявність свідомості - обережно потрясти постраждалого за плече та голосно звернутися до нього, наприклад «З Вами все гаразд? Вам потрібна допомога?»;

3)     звернутися до осіб, які поряд, за допомогою. Якщо випадкових свідків декілька, слід звертатися до конкретної особи; 4) відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо утоплення сталося внаслідок пірнання або внаслідок дії травмуючого чинника вважати, що у нього є травма в шийному відділі хребта;

5) відновити прохідність дихальних шляхів, визначити наявність дихання за допомогою прийому: «чути, бачити, відчувати».  Наявність дихання визначати до 10 секунд.Якщо виникли сумніви, чи є дихання, або воно ненормальне, вважати, що дихання відсутнє;

Якщо дихання відсутнє:

а) виконати п’ять штучних вдихів з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. Кожен вдих повинен тривати одну секунду, об’ємом, достатнім для візуального підняття грудної клітки, якщо немає бар’єрних пристроїв, можна утриматися від виконання 5 штучних вдихів, а відразу перейти до слр;

б) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику. Якщо є інші випадкові свідки, слід сказати їм здійснити виклик екстреної медичної допомоги, принести автоматичний зовнішній дефібрилятор та негайно перейти до наступного кроку. 

При наявності гучного зв’язку на телефоні слід здійснювати виклик екстреної медичної допомоги та одночасно проводити серцево-легеневу реанімацію.  Якщо рятувальник один, і не відомо, що автоматичний зовнішній

дефібрилятор знаходиться у безпосередній близькості від місця події, не слід залишати постраждалого та шукати автоматичний зовнішній дефібрилятор;

Якщо після п’яти штучних вдихів не з’явилися ознаки життя, негайно

 виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину (у дітей співвідношення натискань на грудну клітку та штучне дихання слід проводити у співвідношенні 15 : 2);

 виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох штучних вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;

 після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до наведених рекомендацій у цьому підпункті;

 не слід переривати натискання на грудну клітку дорослому більше ніж на 10 секунд;

г) змінювати особу, що проводить натискання на грудну клітку, кожні 2 хвилини. У випадку якщо особа, яка проводить натискання на грудну клітку, відчуває виснаження, виконати заміну раніше ніж через 2 хвилини;

Як тільки автоматичний зовнішній дефібрилятор наявний на місці події, слід негайно:

увімкнути пристрій та чітко дотримуватись голосових вказівок;

 перед наклеюванням електродів автоматичного зовнішнього дефібрилятора слід повністю осушити шкіру грудної клітки;

 якщо осіб які надають допомогу декілька, вмикання автоматичного зовнішнього дефібрилятора та приклеювання електродів до грудної клітки дорослого слід одночасно з проведенням компресій на грудну клітку;

 у випадку необхідності проведення дефібриляції, слід прослідкувати, щоб ніхто не торкався дорослого;

 після проведення дефібриляції слід негайно розпочати натискання на грудну клітку;

 при виконанні дефібриляції необхідно прослідкувати, щоб постраждалий не знаходився на мокрій поверхні;

Припинити проведення серцево-легеневої реанімації до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги за наступних умов:

 при появі у дорослого явних ознак життя:

відновлення самостійного дихання, координованої рухової активності;

 виникненні загрози життю рятівнику та/або постраждалому;

 неможливості проведення серцево-легеневої реанімації внаслідок значного фізичного виснаження;

Подивись уважно… врятуй

Перша допомога при утопленні

 Постраждалого необхідно якнайшвидше доставити до берега та викликати швидку медичну допомогу (надавати першу допомогу в воді може лише досвідчений рятувальник)

 Не намагайтесь витягти людину з води, якщо небезпека може загрожувати і вам.

 Зробіть кілька вдихів потерпілому, щоб виштовхнути воду з його рота; очистіть ротову порожнину від піску та водоростей

 Переверніть потерпілого, аби вода витекла з верхніх дихальних шляхів (дітей тримають за ноги, головою донизу)

 Якщо людина не дихає, починайте штучне дихання: затисніть потерпілому носа, вдихніть повітря та видихніть в рот потерпілому. Повторюйте процедуру з інтервалом в 4 -5 секунд

 Якщо відсутнє серцебиття, починайте робити непрямий масаж серця

 Покладіть потерпілого на рівну, тверду поверхню

 Покладіть свої долоні (одна на одну) на груди потерпілому;

 Випряміть руки в ліктях і всією своєю вагою натисніть на неї;

 Зробіть не менше 30 натискань, тривалість кожного близько 1 секунди

 Коли потерпілий прийшов до тями, його слід зігріти: закутайте його в ковдру, за можливості дайте теплий солодкий чай.

Медики розділяють два види утоплення:

 істинне (мокре) – коли легені та трахеї потопельника набираються води. Для шкіри характерний яскраво виражений синюшний відтінок, ротом і носом часто йде піна, що спричинена зміною складу крові внаслідок утоплення.

 вторинне (сухе) утоплення характеризується тим, що кількість води в легенях зовсім невелика. Спазм горла не пропускає її у бронхи чи легені, навіть якщо потопельник втратив свідомість. Проте вода заповнює шлунок – в кутиках рота можна помітити піну з дрібних пухирців. Тоді смерть загрожує не від впливу води, а саме від зупинки серця і кисневого голодування.

Перша допомога при сухому утопленні

 Необхідно чимскоріше звільнити ротову порожнину потопельника від намулу, слизу, води – усього, що може заважати штучному диханню, за допомогою чистої ганчірки чи навіть просто руками.

 Якщо щелепа рефлекторно стиснулася, її треба відкрити сильним натиском у місцях, де сходяться верхні та нижні зуби.

 Для ефективності зручніше надавати першу невідкладну допомогу вдвох – один робитиме непрямий масаж серця, а другий тим часом виконуватиме штучне дихання рот в рот.

 Потерпілому закидають назад голову, розкривають, ніс затискають двома пальцями і вдихають повітря в його легені з частотою 12-16 вдихів щохвилини, не зупиняючись навіть тоді, коли самостійне дихання відновиться, до повернення повної свідомості, нормалізації кольору шкіри.

 Під час перерви між вдихами помічник виконує непрямий масаж серця до того моменту, поки серцева діяльність не відновиться.

 Тоді потерпілого кладуть на зігнуте коліно і кількома різкими рухами натискають на бічні сторони його грудної клітки, щоб вигнати воду.

 Навіть коли потопельник не втрачає свідомість і після отримання першої невідкладної допомоги почуває себе добре, у разі, якщо через декілька годин його дихання прискорюється, стає важчим, а він починає багато кашляти – важливо не гаяти час і звернутися до медиків, оскільки є загроза виникнення набряку легенів.

 На щастя, цей небезпечний для людини стан не розвивається миттєво і є час на те, щоб дістатися до лікарні.

Підставою для занепокоєння є такі випадки:

 рот дитини знаходиться на рівні поверхні води або то трохи нижче, то вище її поверхні, подихи різкі і неглибокі;

 голова відкинута назад, людина намагається силою втриматися на поверхні води, рухи її хаотичні і панічні;

 очі закриті чи відкриті, але її погляд не зосереджений, "скляний".

Випадки сухого утоплення поодинокі, а от справжнє утоплення є одною з найпопулярніших причин загибелі дітей по всьому світі у віці від 1 до 14 років. Тому вкрай важливо пильнувати дітей, бути поруч навіть тоді, коли здається, що вони впевнено почуваються себе на воді. Формула безпеки, яку слід пам'ятати – відстань у два кроки і не більше, щоб без зусиль дістатися дитини рукою.

Це тільки у фільмах потопельник кричить про допомогу, помітно борсається у воді, часто занурюється і виринає з купи хвиль, щоб вхопити повітря. Насправді ж у реальному житті люди, як правило, тонуть без криків, раптово та непомітно, навіть коли поруч десятки відпочивальників. Експерти стверджують, що дитина запросто може піти безслідно під воду всього лиш за декілька секунд.

Профілактика

Для запобігання нещасних випадків, 

виконуйте прості правила:

 не залишайте дітей без нагляду дорослих поблизу водойм

 не дозволяйте дітям купатися без нагляду дорослих, які вміють плавати і володіють прийомами надання першої допомоги при утопленні;

 не дозволяйте дітям стрибати з човнів і плотів, купатися поблизу шлюзів, пристаней і мостів;

 не можна запливати за межі відведених для купання місць;

 дуже небезпечно стрибати у воду, особливо у незнайомій водоймі, глибина якої невідома: нерідко це призводить до пошкодження шийних хребців.

 Починати купатися рекомендується у сонячну, безвітряну погоду, при температурі води +17-19°С, повітря +20-25°С. У воді потрібно знаходитися 10-15 хвилин.

Обов’язково дочекайтесь медиків!

Ускладнення від утоплення можуть бути відкладеними і проявитися не відразу.