Надання першої медичної допомоги

при переломах

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

 

 

 

 

Автор:

Савицька

Тетяна Болеславівна,

вчитель предмету

«Захист Вітчизни»

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів № 26 м. Житомира

 

 

 

 

 

 

Житомир – 2018

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Савицька Т. Б.

Методичний посібник «Надання першої медичної допомоги при переломах» містить в собі розробки і теоретичне обґрунтування матеріалів з надання першої медичної допомоги при різних видах переломів, компетентнісні задачі та ситуаційні завдання.

 

Призначено для вчителів та учнів.

 

 

Схвалено методичною радою загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 26 м. Житомира 08.12.2017 р. (Протокол № 3)

© Савицька Т. Б., 2017

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

1.1 Перша медична допомога

1.2 Кваліфікована допомога

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ПЕРЕЛОМІВ. ПЕРША ДОПОМОГА

2.1 Перелом щелепи

2.2 Перелом  ключиці

2.3 Перелом передпліччя

2.4 Перелом  кисті руки

2.5 Перелом стегна

2.6 Перелом гомілки

2.7 Перелом кісток стопи

2.8 Перелом хребта в шийному відділі

2.9 Перелом хребта в грудному та поперековому відділах

2.10 Перелом кісток тазу

2.11 Перелом кісток носа

2.12 Перелом ребер

РОЗДІЛ 3. КОМПЕТЕНТНІСНІ ЗАДАЧІ. СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

3.1 КОМПЕТЕНТНІСНІ ЗАДАЧІ

3.2 СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

3.3 Тестова перевірка знань

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

Актуальність. Сучасний етап розвитку людського суспільства характеризується бурхливим розвитком техніки, промисловості, величезними досягненнями науки, що створює нові блага для суспільства, покращуючи умови трудової діяльності та відпочинку, збільшує тривалість життя людей. Розвиток техніки у деяких випадках збільшує небезпеку несприятливих дій на людину. Серед заходів, спрямованих на рятування життя потерпілих, велике значення має перша медична допомога, ефективність якої тим більша, чим раніше вона надана. Ефективність медичної допомоги з кожним роком зростає. Це передусім позначається на тривалості життя людини.

При нещасних випадках, травмах та гострих захворюваннях люди не завжди знають, яку потрібно надати допомогу потерпілому або хворому, як полегшити біль і страждання або попередити негатив­ні для здоров’я та життя наслідки, неминучі при зволіканні в наданні допомоги до прибуття лікаря і доставки потерпілого в лікарню. Від не­щасних випадків, травм на виробництві та побуті, гострих захворю­вань страждають мільйони людей. Важливу роль у збереженні здоров’я відіграє надання правильної і вчасної першої медичної допомоги.

 Актуальність цієї проблеми стає ще більш очевидною у разі виникнення катастроф. Значна частина уражених у таких випадках може загинути від невчасно наданої медичної допомоги. Відомо, що відсутність допомоги важко потерпілим протягом 1 год. після ушкодження збільшує кількість смертельних наслідків на 30 %. За даними ВООЗ, 20 % загиблих унаслідок нещасних випадків у мирний час могли б бути врятовані, якби вони вчасно отримали першу медичну допомогу. Під час Революції Гідності  загиблих  від зовнішньої кровотечі із дистальних відділів кінцівок   та травм  було б значно менше, якщо люди  були  обізнані та мали б навички зупинки кровотечі , іммобілізації потерпілих.

За 11 місяців 2017 року на території України поліція нарахувала 138284 аварій (у 2016 році – 119115 дорожніх подій).

Основними передумовами високого рівня смертності є такі фактори ризику, як паління, зайва вага, брак фізичного навантаження та надмірне вживання алкоголю, поряд із невирішеними проблемами поширеності інфекційних захворювань і високим рівнем травматизму.

Щорічно в Україні реєструється 2 мільйона травм. 25 % травмованих залишаються непрацездатними. Причина – не зростання кісток при переломах.

 

 

Основні травми:

• перелом променевої кістки;
• перелом стопи;
• перелом ключиці;
• перелом кісток гомілки;
• ушкодження зв’язок колінного та гомілково-стопного суглобів;
• черепно-мозкові травми.

 

Статистика травматизму

№	Вид травми	Відсоток
1	переломи та вивихи	65 – 72 %
2	забій м’яких тканин	22 %
3	розтягнення	25 %
4	легкі поранення	4 – 6 %

 

 

 

 

 

Найбільш травмовані частини тіла: 

• руки та ноги – 85 %;
• ключиця – 7 %;
• хребет та шия – 3 %;
• голова – 5 %.

 

 

 

Вікова статистика травм

 

Вік	Статус	Відсоток
до 18 років	діти	12 %
18 – 60 років	працездатне населення	до 80 %
понад 60 років	люди похилого віку	до 8 %

 

 

Травматизм за статтю 

чоловіки	57 %
жінки	43 %

 

 

Метою  роботи є: розробка і теоретичне обґрунтування матеріалів з надання першої медичної допомоги при різних видах переломів та компетентнісних задач і ситуаційних завдань при вивченні предмету «Захист Вітчизни».

Для досягнення мети  вирішувалися наступні завдання:

1. Вивчити теоретичний матеріал про  типи медичної допомоги  та  надання допомоги при різних видах переломів.
2. Визначити  алгоритми  надання першої медичної допомоги при переломах.
3. Продемонструвати на прикладах доцільні форми тестових завдань у навчанні  предмету «Захист Вітчизни».
4. Показати перспективи використання  методичної розробки, тестів різного призначення (для поточного, тематичного, річного контролю, самоконтролю).
5. Інформувати про профілактику травм, вести здоровий спосіб життя.

Об’єкти дослідження: переломи  кісток органів та різних частин тіла людини (види, характеристика, механізм, симптоми).

Предмет дослідження: перша медична допомога при  переломах.

Методи: аналіз наукової літератури, ілюстративний, візуалізація статистичних даних.

Практичне значення: методична розробка може бути використана на уроках з предмету «Захист Вітчизни» при вивченні таких тем:

№	Кількість годин	Тема уроку
1	1	Самодопомога та взаємодопомога. Основні способи домедичної допомоги.
2	1	Порядок проведення огляду і надання домедичної допомоги потерпілим.
3	1	Поняття про травму. Види травм залежно від чинників довкілля. Класифікація травм.
4	1	Закриті ушкодження: забиття,  розтягнення м’язів і зв’язок.
5	1	Травми грудної клітки.
6	1	Політравма. Політравма, отримана внаслідок ДТП.
7	1	Визначення і класифікація пов’язок за призначенням і виконанням.
8	1	Методи накладання покривних, бинтових, іммобілізуючих та підтримуючих пов’язок.
9	1	Поняття про переломи кісток і вивихи суглобів, їх класифікація.
10	1	Закриті ушкодження.
11	1	Перша допомога при травмах кісток.
12	1	Способи й правила транспортування постраждалих.

РОЗДІЛ 1. ВИДИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Розрізняють такі рівні надання медичної допомоги:

• перша долікарська допомога;
• перша лікарська допомога;
• кваліфікована медична допомога;
• спеціалізована медична допомога.

Завдання першої медичної допомоги полягає в тому, щоб найпростішими засобами врятувати життя потерпілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку можливих ускладнень, зменшити тяжкість перебігу травми чи захворювання.

1.1 Перша медична допомога

Перша медична допомога може бути надана на місці ураження самим потерпілим (самодопомога) чи його товаришем (взаємодопомога). Це - тимчасова зупинка кровотечі, накладання стерильної пов'язки на рану або опікову поверхню, штучне дихання, непрямий масаж серця, уведення заспокійливих ліків, гасіння одягу, що загорівся, транспортна іммобілізація, надівання протигаза, виведення (винесення) потерпілого із зараженого місця, часткова санітарна обробка.

При наданні першої медичної допомоги використовуються:

1 – табельні засоби;

2 - підручні засоби;

3 - медикаменти.

Табельними засобами надання першої медичної допомоги є перев'язувальний матеріал:

• бинти;
• перев'язувальні пакети медичні;
• великі і малі стерильні пов'язки і серветки;
• вата.

 Для зупинки кровотечі застосовують кровоспинні джгути - стрічкові і трубчасті, а для проведення іммобілізації спеціальні шини - фанерні, сходові, сітчасті. При наданні першої медичної допомоги використовують деякі медикаменти:

• розчин йоду спиртовий 5 %  в ампулах або у флаконі;
• 1-  2 % спиртовий розчин діамантового зеленого у флаконі;
• валідол в таблетках;
• настоянка валеріани;
• нашатирний спирт в ампулах;
• гідрокарбонат натрію (сода харчова) у таблетках чи порошку.

1.2 Кваліфікована допомога

 

Кваліфікована (долікарська) допомога, яка надається медичним
працівником або особами, що пройшли спеціальну підготовку з надан­ня долікарської допомоги.

Перші два види медичної допомоги надаються безпосередньо в осередках катастроф або поблизу них, вони належать до догоспітальних видів допомоги.

Госпітальні види допомоги – це кваліфікована та спеціалізована медична допомога – надаються за межами осередку в лікувально-профілактичних закладах, куди евакуюються потерпілі. У деяких випадках елементи кваліфікованої медичної допомоги можуть надаватися під час догоспітального періоду.

Значення першої медичної допомоги важко переоцінити. Вчасно надана і правильно проведена медична допомога не тільки врято­вує життя потерпілого, а й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджує розвиток тяжких ускладнень (шок, нагноєння рани, загальне зараження крові), зменшує втрату працездатності.

Кожна людина повинна вміти надати першу допомогу. Для цього необхідне знання принципів першої медичної допомоги.

Всі дії того, хто надає допомогу, повинні бути доцільними, обдуманими, рішучими, швидкими та спокійними.

РОЗДІЛ 2. ВИДИ ПЕРЕЛОМІВ. ПЕРША ДОПОМОГА

 

2.1 Перелом щелепи

 

Перелом  верхньої щелепи. При переломі верхньої щелепи фрагменти її зміщуються вниз, порушуючи звичне співвідношення зубів верхньої та нижньої щелепи і подовжуючи обличчя. В результаті потерпілий не може закрити рот,  біль посилюється. Розрив ясна уламками супроводжується помірною кровотечею. Перелом   виникає при досить сильному ударі. Втрата свідомості свідчить про струс головного мозку, а викликаний травмою гострий біль може стати причиною розвитку шокового стану.

При травмі нижньої щелепи частіше спостерігаються подвійні і потрійні переломи, що пояснюється формою її кістки (вид підкови). Струс головного мозку - нерідкий ускладнюючий фактор.

 

Симптоми перелому щелепи:

• сильний біль;
• порушення прикусу;
•  кровотеча з носа і рота;
• оніміння підборіддя;
• утруднення ковтання;
•  двоїння в очах (при переломі верхньої щелепи).

 

Перша медична допомога:

• зупинити кровотечу;
• підтримувати язик від западання для запобігання задухи;
• зафіксувати щелепи і відправити хворого до медичного закладу.

 

Головне при фіксації щелепи - приєднати нижню щелепу до верху за допомогою різних підручних засобів. Як правило, це пов'язка, яка бинтується по колу від нижньої щелепи до потилиці. Під щелепу бажано підкласти тверду дощечку, обгорнуту бинтом чи марлею. При відсутності таких пов'язкою може служити хустка, пояс або будь-який відповідний по довжині шматок тканини.

2.2 Перелом  ключиці

 

Переломи ключиці зустрічаються досить часто і складають від 2,5 до 16 % всіх переломів, особливо в дитячому та підлітковому віці. Механізм травми може бути непрямим при падінні на кисть, лікоть або плече, рідше - при прямому ударі по ключиці. У дітей найчастіше бувають поперечні переломи без зміщення відламків або з кутовим зміщенням.

Симптоми перелому ключиці:

• біль;
• ускладнений рух у плечі і кінцівки;
• укорочування надпліччя;
• опущення плеча;
• крепітація. Рух пошкодженим плечем або пальпація супроводжуються хрускотом в зоні перелому.

 

Перша медична допомога:

•              іммобілізація за допомогою косинки, ватно-марлевих кілець або хрестоподібної пов'язки на верхній відділ грудної клітини;

 

Способи іммобілізації при переломі ключиці

2.3 Перелом передпліччя

 

Ці переломи є досить поширеним пошкодженням верхньої кінцівки і складають 20–25 % від усіх переломів. Може статися перелом як обох кісток, так і однієї (ліктьової або променевої). Перелом настає внаслідок прямого удару по передпліччю, затягування передпліччя і кисті в рухомі частини верстатів, при автомобільній аварії. При переломах обох кісток відзначаються деформація передпліччя, ненормальна рухливість, біль. При переломах однієї кістки деформація виражена менше.

Симптоми перелому передпліччя:

• набряк в області пошкодження;
• деформація передпліччя;
• гематома;
• біль, що підсилюється при русі чи  пальпації.

 

Перша медична допомога:

•              знеболення;
•              руку згинають під прямим кутом в ліктьовому суглобі, долоня звернена до живота, пальці напівзігнуті;
•              дротяна шина накладається від верхньої третини (середини) плеча до кінчиків пальців по зовнішній поверхні руки, в долоню вкласти валик (фіксовані 2 суглоба); руку підвісити на косинці або стрічці.

Шини з підручного матеріалу накладаються з 1 або 2-х сторін (внутрішньої і зовнішньої). За відсутності підручних засобів іммобілізація проводиться за допомогою одягу. 

Способи іммобілізації при переломі передпліччя

 

 

 

 

 

а)  іммобілізація стандартною  шиною

б) іммобілізація підручними засобами

2.4 Перелом  кисті руки

 

Механізм травми - падіння на кисть руки. У хворого відзначається сильний біль у місці перелому, при зміщенні відламків - деформація  суглоба. Обсяг суглоба збільшений за рахунок виливу крові. Рухи різко обмежені і болючі. За характером зламу зустрічаються 1 - поперечні, 2 - косі, 3 - спіральні і 4 - осколкові переломи.

 

Симптоми перелому кисті:

Симптоми відрізняються залежно від того, яка конкретно кістка була пошкоджена, місцем локалізації больового синдрому.

Незмінними для кожного випадку залишаються:

• утруднення руху кисті;
• набряк;
• синюватий відтінок кисті;
• видима деформація кисті.

 

Перша медична допомога:

• знеболення;
• руку згинають під прямим кутом в ліктьовому суглобі, долоня звернена до живота, пальці напівзігнуті;
• дротяна шина моделюється і накладається на передпліччя і кисть з долонній боку;
• підвісити руку на косинці;
• при використанні імпровізованих шин в кисть вкласти грудку вати або інші підручні засоби.

 

а) іммобілізація стандартною шиною;

б) іммобілізація дощечкою;

в) іммобілізація за допомогою м'ячика або пластикової пляшки.

2.5 Перелом стегна

 

Стегно - найдовша і міцна трубчаста кістка скелета людини.

Найчастіше переломи бувають в середній третині стегна. Зазвичай це переломи зі зміщенням. Зустрічаються переважно в осіб похилого віку. Перелом буває  від незначної травми (падіння вдома з висоти росту, рідше на вулиці). У молодих людей після прямого удару (наїзд автомобіля, падіння з висоти)   виникають переломи.

 

Симптоми перелому стегна:

• набряк,
• крововилив
• больовий синдром
• втрата природних функцій ушкодженої кінцівки.

У тому випадку, якщо перелом діафізу стегна відбувається в його середній частині, тоді він буде супроводжуватися і характерним зміщенням по всій довжині уламків, до того ж з'являється можливість на око встановити і вкорочення кінцівки.

 

Перша медична допомога:

• знеболення;
• стандартна або імпровізована шина накладається по зовнішній поверхні ноги - від пахвової западини і виступає за стопу на 10 - 12 см; о по внутрішній поверхні - від паху і за стопу на 10 - 12 см;
• стопа фіксується під кутом 90º по відношенню до гомілки (іммобілізовані 3 суглоба: кульшовий, колінний, гомілковостопний);
• за відсутності підручних засобів, пошкоджену ногу прибинтувати до здорової стандартною дерев’яною шиною методом «нога до ноги».

 

Способи іммобілізації перелому стегна

2.6 Перелом гомілки

 

До складу гомілки входять дві великі кістки: великогомілкова і малогомілкова, і вони з'єднують між собою стопу і коліно. Найчастіше переломи мають локалізацію саме в цьому місці (до 30 % від переломів різної локалізації).

Механізм переломів кісток гомілки може бути прямим: удар по гомілці, попадання ноги під колесо автомобіля. Непрямий механізм перелому виникає при згинанні гомілки, при різкому повороті тіла, якщо стопа фіксована на місці (гвинтоподібні переломи). Зсув уламків кісток гомілки залежить від напрямку травмуючої сили.

 

Симптоми перелому гомілки:

• деформація кінцівки і вкорочення гомілки;
• больовий синдром, який посилюється в кінцівки при русі або пальпації;
• припухлість;
• суглоб збільшується в обсязі (виникає гемартроз [крововилив] у суглоб), сюди також відносяться синці.
• крепітація (хруст) кісткових уламків і патологічна рухливість в кінцівки. У деяких випадках потерпілий не може ходити, і здійснити якісь рухи в кінцівці, оскільки це завдає сильний біль.

 

Перша медична допомога:

• знеболення;
• стандартні або імпровізовані шини накладаються з 3-х (або 2-х) сторін до середини стегна, стопа фіксується під кутом 90º по відношенню до гомілки.

Способи іммобілізації перелому кісток гомілки

 

2.7 Перелом кісток стопи

 

До них відносяться переломи таранної кістки (ізольовані переломи заднього відростка, шийки та тіла), п'яткової кістки (крайові, компресійні), човноподібної, кубовидної, клиноподібної кісток, переломи плеснових кісток і фаланг пальців. Серед усіх переломів кісток стопи найчастіше виникають переломи п'яткової і плеснових кісток.

Причини пошкоджень пов'язані як з прямою, так і з непрямою травмою. Зовнішнє насильство діє безпосередньо на кістку при падінні тяжкості, нерідко переломи п'яткової і таранної кісток відбуваються при падінні з висоти з приземленням в положенні стоячи.

 

Симптоми перелому стопи:

• набряк на підошві, іноді - на тильній стороні стопи.
• деформація стопи.
• набряклість і синюшність пошкодженого пальця.
• наявність гематом.
• болючість при рухах і промацуванні.
• різка біль при поворотах стопи і опорі на неї.

 

Перша медична допомога:

• знеболення;
• дротяна шина накладається по задній поверхні гомілки до її середини, стопа фіксується під кутом 90º до гомілки;
• шини з підручного матеріалу накладаються з 2-х або 3-х сторін, стопа фіксується під кутом 90º до гомілки.

 

Накладання шини на стопу

 

2.8 Перелом хребта в шийному відділі

 

Пошкодження шийного відділу хребта отримало назву травми водолаза, оскільки частою причиною його є удар головою об корч, валун, дно річки, якщо людина пірнає з берега в незнайомому місці або в нетверезому стані. Нерідко такі травми бувають, якщо людина падає на голову з будівельних лісів, паркану, турніка, навіть велосипеда. При різкому гальмуванні або зіткненні автомобілів травму може отримати водій, коли під дією сили інерції він різко згинає голову, а потім, за відсутності підголівника, різко відкидає її назад. Травми шийного відділу хребта кваліфікуються як найбільш важкі, оскільки тягнуть за собою загрозу здавлювання спинного мозку.

 

Симптоми перелому  хребта в шийному відділі:

• порушення рухових функцій рук і ніг;
• порушення чутливості шкіри;
• порушення сечовипускального процесу;
• головний біль;
• запаморочення та шум у вухах;
• порушення ковтань;
• зупинка дихання.

 

Перша медична допомога:

•              знеболення;
•              іммобілізація ватно-марлевим коміром або картонній шиною.

Транспортування на щиті в положенні на спині з валиком під шиєю. При блювоті голову постраждалого повернути набік. Якщо потерпілий у несвідомому стані, то щоб уникнути западання язика і задухи, його укладають вниз обличчям, підклавши під голову валик з одягу чи руки потерпілого.

Іммобілізація шийного відділу хребта ватно-марлевим коміром

2.9 Перелом хребта в грудному та поперековому відділах

 

Зазвичай компресійні переломи і переломо-вивіхи хребців бувають неускладненими. Ламаються тіла хребців в місцях їх найбільшого навантаження при переході від грудного до поперекового відділу хребта. Такі переломи виникають при падінні з висоти на сідниці або прямі ноги, різкому згинанні хребта або при безпосередньому ударі по хребту.

Постраждалий скаржаться на болі в спині, попереку, які посилюються при русі. Біль виникає в області пошкодженого хребця і сильнішою буває відразу після травми, а з часом зменшується і іноді стає малопомітною. Іноді пацієнти забувають про травму і ведуть звичайний спосіб життя: ходять і сидять. Болі посилюються в положенні сидячи, особливо при їзді на автомобілі, велосипеді і зникають в положенні лежачи, коли хребет не навантажений. При огляді виявляється деформація лінії остистих відростків хребта, сколіоз, посилення грудного вигину хребта.

 

Основні симптоми:

• біль в області переломів; порушення функції хребта;
• втрата чутливості; втрата функції кінцівок і тазових органів;
• припухлість, набряк, синець в області перелому;
• деформація в грудному або поперековому відділі хребта
• крепітація уламків.

 

Перша медична допомога:

• знеболення;
• іммобілізація на щиті в положенні на спині, валики під шию і поперек.

Транспортування на м'яких ношах здійснюється в положенні на животі.

а) становище на спині (на щиті);

б) положення на животі (м'які носилки).

2.10 Перелом кісток тазу

 

За кількістю супутніх ушкоджень внутрішніх органів та смертності переломи тазу поступаються тільки перелому кісток черепа. Даний вид перелому може зустрічатися при попаданні потерпілого в завал, під каменепад, при падінні з висоти, прямому сильному ударі.

 

Основні симптоми:

• сильний  біль;
• синці у місці травмування;
• травматичний шок;
• кровотеча у разі відкритого перелому;
• утруднене сечовипускання;
• біль знизу живота.

Хворий зазвичай лежить в "положенні жаби": на спині, з розведеними в сторони ногами, напівзігнутими в колінному і тазостегновому суглобах. У місці удару зазвичай визначається гематома.

Переломи кісток тазу часто супроводжуються пошкодженням внутрішніх органів: сечового міхура, прямої кишки, уретри і що зовні виявляються виділенням крові з сечею або калом. Додаткову небезпеку створює можливий розвиток у хворого травматичного шоку.

Шини накладати не можна!

 

Перша медична допомога:

•              знеболення;
•              нижні кінцівки згинають в тазостегновому і колінному суглобах під кутом в 45º і розводять в сторони (положення жаби);

•              Під коліна підкладають валик з одягу, ковдри;
•              ступні ніг фіксують, щоб не зсковзували зі щита.

2.11 Перелом кісток носа

 

Ніс - це найвидатніша частину обличчя, тому вона найчастіше схильна до  травм. Перелом носа зустрічається в 40 % всіх травм обличчя.

Спинка носа утворена носовою кісткою, передня і бічні частини представлені хрящем.

До причин перелому кісток носа відносяться:

• спортивні травми - під час футболу чи хокею;
• бійки;
• автомобільні аварії;
• падіння;
• прямі удари об тверді предмети.

Перелом кісток носа може бути як закритим, так і відкритим. При закритому переломі цілісність шкіри в області носа не порушується. При відкритому є ушкодження також і шкіри, при цьому в рані можуть бути видно і осколки кістки.

 

Симптоми перелому кісток носа:

1. біль  при обмацуванні носа;
2. набряк в області носа і під очима;
3. носова кровотеча; синці навколо носа і під очима;
4. зміна форми носа;
5. утруднення носового дихання;
6. слизові виділення з носа.

 

Перша медична допомога:

• посадити потерпілого , голову нахилити вперед;
• зупинити  кровотечу з носа (в носові ходи ввести турунди бинта, змочені 3% перекисом водню);
• покласти холод на перенісся і потилицю;
• накласти пращевидну пов’язку;
• госпіталізація в лікувальний заклад.

2.12 Перелом ребер

 

Причини переломів грудини і ребер самі різні: падіння з висоти, здавлювання  грудної клітини, удар, а у людей похилого віку ребро може зламатися навіть при різкому русі.

Основною небезпекою є  пошкодження плеври і легенів гострими краями кісткових відламків. У разі пошкодження легені у хворого може виникнути підшкірна емфізема, тобто проникнення повітря в підшкірну клітковину. У цьому випадку помітно згладжування міжреберних проміжків, схоже на набряк. Однак, на відміну від набряку, при пальпації місця пошкодження легко визначити виникає під пальцями "похрускування" (начебто лопаються дрібні бульбашки).

 

Симптоми перелому ребер:

• різкий біль в області грудної клітини.
• Потерпілому стає важко говорити, сміятися, глибоко дихати.
• Хрускіт кісткових уламків.
•  Поверхневе дихання.
• Прискорений пульс, блідий, навіть синюватий відтінок шкіри.

 

Перша медична допомога:

• іммобілізація за допомогою фіксуючої пов'язки на груди в положенні неповного видиху;
•  знеболюючий засіб (наприклад, ібупрофен);
• постраждале місце потрібно потримати в холоді (найкраще прикласти лід);
• госпіталізація.

Транспортування в положенні лежачи або напівсидячи.

 

         Іммобілізація при перелому ребер

РОЗДІЛ 3. КОМПЕТЕНТНІСНІ ЗАДАЧІ. СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

 

3.1 КОМПЕТЕНТНІСНІ ЗАДАЧІ

 

Задача 1.

Миколка катався на велосипеді та впав. Після  падіння у нього з’явився сильний біль в нозі (верхня третина гомілки). Гомілка ноги набрякла, він не міг поворушити нею, був чутний хрускіт кісток. Його друг Василь, перевіряючи симптом крепітації кісткових відламків призвів до загострення симптоматики.

 

Запитання. Чи є необхідність в таких діях і яке ускладнення може наступити у постраждалого?

 

Задача 2.

Антон катався на скейті та травмував руку об дерево. Він  прийшов додому зі скаргами на біль, деформацію та відсутність рухів в правому ліктьовому суглобі. Сестра обстежила руку Антона і відзначила: ліктьовий суглоб деформований, має місто набряк, активні рухи відсутні, пасивні дуже болючі, навантаження викликає сильний біль.

Завдання. Визначити вид травми. Складіть алгоритм надання першої допомоги.

Завдання 3.

Під час збору врожаю яблук Петро впав з дерева. Від невдалого падіння хлопець відчув сильний біль в спині. Він не міг поворухнутись та самостійно піднятись.

Поряд знаходились його друзі Сергійко та Іринка.

 

Завдання. Яка небезпека загрожує Петрові? Складіть план дій допомоги Петрові для Сергійка та Іринки.

3.2 СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

• Визначити вид травми.
• Скласти план дій.
• Оцінити наслідки травм.
• Запропонувати заходи профілактики травматизму.

 

Ситуація № 1. ЗИМА

Під час катання на санчатах з гори дитина травмувала руку.

Симптоматика: рука набрякла, відчувався сильний біль, активні рухи були відсутні. Дитина відчувала слабкість та запаморочення.

 

Ситуація № 2. ВЕСНА

Під час ремонту автомобільної дороги працівник піднімав балку, не втримав її і травмував стопу (балка впала на ногу).

Симптоматика:

Працівник відчув сильний біль, нога на набула патологічної форми в області стопи. Візуально нога збільшилася в розмірі та посиніла.

 

Ситуація № 3. ЛІТО

Спортсмен на змаганнях з волейболу ударив по м’ячу відчув різкий біль та хруст у вказівному пальці.

Симптоматика: Палець швидко набрякав, ворухнути ним було боляче.

 

Ситуація № 4. ОСІНЬ

На будівельному майданчику бавились п’ять учнів 6-го класу. Хлопець з розгону впав на металеву трубу, сильно вдарився плечовою кісткою і втратив свідомість. 

Симптоматика: Рука була закривавленою, дитина дихала часто та поверхнево, рука здавалась значно коротшою і мала незвичний вигляд.

3.3 Тестова перевірка знань

 

Тема. Допомога при переломах і вивихах

1. Повне або часткове порушення цілісності кістки це:

 а) вивих;     в) забиття;    в) перелом;   г) рана.

2. Ознаки переломів:

а) припухлість;  б) біль;   

в) неприродне положення;   г) порушення функції кістки.

3. При зміщенні кінців  кісток у суглобі  діагностують:

   а) вивих;    б) забиття;    в) перелом;   г) рана.

4. Перша допомога при розтягування  м’язів і зв’язок  включає:

а) холод;  б) туга пов’язка;  в) нерухомість;  г) асептична пов’язка.

5. До закритих ушкоджень відносять:

а) рана;  б) забиття;  в) вивихи;  г) синдром тривалого здавлювання.

6. Травмування м’яких тканин без серйозних ушкоджень це :

 а) вивих;    б) забиття;    в) перелом;   г) рана.

7. Внаслідок  тривалого здавлювання кінцівок відбувається….

8. Підвищення температури, нудота, блювання, можлива втрата свідомості це симптоми ..

а) перелому; б) вивиху; в) синдрому тривалого здавлювання; г) забиттю

9. Загальними симптомами травм є…

10. Перша допомога при відкритих травмах включає …

11. Перша допомога при травмах носа …

12. Профілактика травм опорно-рухового апарату.

 

 

Висновки

 

1. Наданий теоретичний матеріал та статистичні дані травматизму свідчать про необхідність знань видів травм та їх симптоматики.
2. Дана робота допомагає чітко визначити алгоритм надання першої медичної допомоги в різних життєвих ситуаціях.
3. Обізнаність учнів щодо різних видів допомоги при травмах сприяє швидкому одужанню та зниженню посттравматичних наслідків.
4. Дана робота містить практичні рекомендації щодо профілактики травматизму та ведення здорового способу життя.
5. Матеріали роботи можна використовувати на уроках предмету «Захист Вітчизни», «Основи здоров’я» та на виховних годинах.
6. Надані приклади компетентнісних задач та ситуаційні завдання можна використовувати під час проведення цільових інструктажів в навчально-виховному процесі.
7. Наданий інформаційний матеріал доцільно використовувати  для інформування учнів та їх батьків щодо профілактики травм.

 

Список використаної літератури

1.  Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина катастроф.- Чернівці, 2000. - 92 с.
2.   Гур’єв С.О., Голак А.Р. Аналіз характеру та обсягу лікувальних заходів при наданні невідкладної амбулаторної травматологічної допомоги // Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. - 2004. - №1. - С. 44-47.
3. Дольницький О.В., Кривченя Д.Ю., Поліщук М.Є. Дитяча травматологія. Практичний посібник. Київ «Книга плюс», 2006 – 472 с.
4.  Рощін Г.Г., Нацюк М.В., Крилюк В.О. Екстрена медична допомога: (посібник) .- Київ, 2008. - 127 с.

 

Інформаційні джерела

1. http://www.istockphoto.com
2. www.diagnoz.net.ua/.../21406-perelomi-kstok-vidi-perelomv-oznaki-persha-dopomoga
3. www.1staidplast.org.ua/first-aid/травми