Посібник "Учасникам агітбригади"

 

 

РУДЕНКО ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА , вчитель  зарубіжної літератури, спеціаліст вищої категорії,  вчитель-методист КЗО «Водянська СЗШ»

 

 

 

 

 

 

 

 

УЧАСНИКАМ

 

АГІТБРИГАДИ

 

 

 

 

 

    Сценарії, які ввійшли в цей посібник, допоможуть  шкільній самодіяльності  активізувати роботу  учнівського активу,  учнівського самоврядування у пропаганді здорового способу життя, сучасних методів вирішення проблем екології та охорони природи, пожежної безпеки  тощо.

 

 

 

З М І С Т

 

1. „Калейдоскоп чудо-райдуги".______________5

 

2.«Шкільне життя»­­­___________­­­­­­­­­_________17

 

3.Скажемо війні: Ні! ____________________32

 

4.Борці з вогнем ________________________44

 

5.Чума XXIст.- СНІД. ___________________55

 

6.Підступна Нікотінія___________________63

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Дещо з історії…

         Слово агітбригада дослівно означає агітаційна бригада; бригада, яка агітує, займається агітацією. Звернемося до тлумачного словника, щоб з’ясувати значення цих слів.                                  

     Агітація (з латинського – приведення в рух, спонукання) – громадська і політична діяльність, робота серед мас, спрямована на роз’яснення політики якої-небудь партії чи громадської організації. Активна діяльність щодо поширення ідей засобами масової інформації, усними виступами з метою вплинути на широкі маси. У переносному значенні – дія, що має на меті переконати в чому-небудь, спонукати до чогось. Агітувати – схиляти до якогось рішення, спонукати до чогось, переконувати, умовляти, впливати на маси шляхом поширення усних і письмових лозунгів, ідей. Бригада  (від французького – товариство, загін) – це колектив, група людей одного фаху, які разом виконують певне завдання і спільно відповідають за наслідки роботи.

            Перші  агітпункти були організовані за постановою Ради  робітничої і селянської оборони РРФСР 1919 року і обслуговувалися агітколективами – колективами агітаторів, які створювалися первинними партійними організаціями підприємств, радгоспів, колгоспів, установ і закладів для проведення агітаційної роботи.  9 березня 1919 року у Москві було відкрито школу агітаторів для молоді (комсомольців). До 1920 р. цей рух поширився скрізь. Газети повідомляли про цінні починання молоді у боротьбі з невіглаством, безкультурністю, Самарський губком РКСМ першим у країні організував агітаційно-інструкторський поїзд, в інших районах виникали «червоні вози», «червоні сани», що стали ефективними центрами агітаційно-пропагандистської роботи.

 За таким принципом створюються і піонерські та учнівські агітбригади. Це один із засобів громадського впливу на учнів, який проводиться за допомогою поширення певних ідей, лозунгів, які спонукають учнів до активних дій.. Здійснюється шляхом виступів на мітингах, зборах, лінійках з використанням засобів масової інформації, образотворчого мистецтва, художньої літератури. Це могутній засіб виховання учнів, підвищення їхньої політичної, громадської свідомості, мобілізації їх на виконання якихось конкретних завдань: чи то покращення тимурівської (волонтерської ) роботи, роботи вожатих, чи то поліпшення успішності, дисципліни, чи то боротьба за мир, боротьба із шкідливими звичками, збереження довкілля тощо.

     Для агітбригад характерно:

• невелика кількість учасників (5 – 10 учнів);
• використання лозунгів, плакатів, малюнків та іншої наглядної агітації;
• використання конкретних фактів, цифр, відомостей;
• постійний рух, швидкість, переміщення під час виступу;
• час виступу – 15 – 30 хвилин.

 

    

 

Агітбригада „Калейдоскоп чудо-райдуги".

 

(Виходить Вєрка Сердючка, говорить суржиком)

 Сердючка. Здраствуйте,  мої лапулі!  Я очень рада вас відєть. Ах,    да,    знову    суржиком    забалакала.    Представляєте? Піонери хочуть мене переучити. Ой, все по-порядку. Ви не   представляєте,   що   я   вам   зараз   розкажу.   Недавно ночью   хтось   викрасив   наш   поїзд (я думаю ви знаєте, що я ж проводніца), так от хтось викрасив наш поїзд  (ну   ладно   б   ще   в красний з бєлим, була б служба „01", а то…) в усі цвєта райдуги.   І   приходе  якийсь   мужчина,   директор   Будинку творчості,  і   каже,  що  нам  треба участвовать  в  смотрє агітбригад     „Калейдоскоп     чудо-райдуги".     Вот     ми     і составили із   нашої   старої   гвардії   агітбригаду   і   зараз подивимось, що із цього получилось... Зустрічайте їх.

-Ану, с пєснєй на смотр выході!

(Виходять учасники агітбригади – 7 піонерів, на кожному із учнів галстук різний – 7 кольорів веселки,  з піснею на мотив «Марш комуністичних бригад»)

 Всі. Виступ починаєм, зустрічайте нас.

Знову завітали, друзі, ми до вас.

Бо нас веде мета єдина

До перемоги на шляху,

Квітни ти , ненько – Україна

Школа Водянська , квітуй.

Речитатив. Агітбригада, агітбригада.

Пісні співає, дає поради.

Єдина нас веде окрилена мета.

Агітбригада сердечно вас віта.

Сердючка. Ровняйсь! Струнко.  По-порядку расчитайсь.

(по черзі піднімають букви к, о, ж, з, г, с, ф) і говорять, як перекличка:

1 піонер (у червоному піонерському галстуці, піднімає табличку з літерою «К»). Червоний .

 2.піонер  (у оранжевому піонерському  галстуці , піднімає табличку з літерою «О».) Оранжевий .  

3 піонер  (у жовтому  піонерському галстуці, піднімає літеру «Ж»  і так  кожен  із  подальших).  Жовтий .                 

4  піонер  Зелений. .

5 піонер Голубий .

6 піонер Синій .

7 піонер Фіолетовий.

Сердючка. Запомніть! Только такий порядок. Мене бабушка вчила, як запомніть цвєта райдуги по порядку: „ Каждый охотник желает знать, где сидит фазан" (всі тримають букви і роблять по черзі крок вперед, коли їх колір називає Вєрка).    Молодцы!   У   нас   на   носу  смотр.   Ітак,   давайте подивимось, шо ви там  приготовили. Перша  повинна йти   агітація.

1-й піонер. А у нас є віршики!

2-й піонер. Самі складали.

Сердючка. Ну давайте, Пушкіни!

3-й піонер. Увага! Увага!    

Настав уже час

Всі, хто присутні,

послухайте нас.

4-й піонер. Дасть вам корисні.

Суттєві поради

Наша райдужна агітбригада.

5-й піонер. У виступі нашім є рубрики різні - корисні, веселі, повчальні і грізні.

6-й піонер. Є досвід хороший, є кращі портрети. Ще й гумор з сатирою є у газеті.

7-й піонер. Почати вже час нам, як і годиться, газету нашу з передовиці.

{Вибігає піонер з апаратом і кричить)

Піонер. Ану відійдіть.

Сердючка. А це шо за штуковина?

 Піонер.   Це  не  штуковина,   а  найостанніший   винахід   науки  і техніки - ультразвуковий, комп’ютеро- телефоно- телевізійно-телеграфний  апарат  „Мить- І".  За одну   мить він   може   побачити   все   краще,   що   робиться   у   нашій дружині.

Сердючка. Очень цікаво. А чи можна побачить його в роботі!

Піонер.   Будь   ласка.   Увага!    Включаю,   {витягує   стрічку   з написом)   - На   ультразвуковій   хвилі   піонерська   дружина „Краяни" Водянської СЗШ, яка налічує 45 піонерів. (Учні перебудувались)

1-й   піонер.   Усім   нам   знайома   країна   казкова,   що     сміхом щаслива й така веселкова.

2-й    піонер.    Ласкавим    промінням   завжди    вона   сяє!    І   всіх соколяток, усіх зігріває.

 3-й  піонер.    У  нашій  дружині  6  загонів,   в  яких  тільки - но пройшли звітно-виборні збори.

4-й   піонер.   Кожен   загін   випустив   газету   «Мій   колір»,   де розповідає про свої справи  (присіли).

Сердючка.    Прекрасно!   Я    щитаю,    що    нам    тоже    треба подивитись  ці  газети.   Настраюй  машину.  Живєє!   Що  ти как   неродный, їй богу!

Піонер.      Увага!      Спеціально      для      піонерів,      активістів, передовиків, яких у нас чимало, вмикаю...     (усі встали).

5-й піонер. Щодня у   навчанні, щодня у роботі Країна юннатів, країна пілотів.

6-й піонер. Ми в праці натхненні, ми в дружбі єдині. І серцю співається в нашій веселковій країні {взялися за руки).

(на фоні   музики „Комсомольці - добровольці").

Всі. Як це мило на нашій землі

     соловейка почути в калині,

     і   у   школі   співати    пісні 

      про   минуле   на   рідній   Вкраїні.

                     Піонери,   піонери.

                    Наша   сила   у   єдності   й   дружбі.

                    В Україні зростаємо мужні -

                   Тільки так можна щастя знайти. {Газета „Мій   червоний   колір" - учні   піднімають   газету,   де описано   роботу   за   цим   кольором   і   так   до   кожного кольору, постійно рухаються, перебудовуються)

Символ волі народу мого -

Це червона гілка калини.

Ми належимо до роду твого.            

Твої діти ми, ненько-Вкраїно,

                  Піонери, піонери,

                Любіть мову свою солов'їну.                        

              Все віддайте ви за Україну.

             Тільки так можна щастя знайти...

( газета «Мій колір  Оранжевий»,

всі перебудувалися клином )

Усміхнися, всіх в коло збирай

Хай лунає і пісня і слово.

Свою радість ти людям роздай -

Нас єднає оранжевий колір.

                Піонери, піонери.

               Будьте перші у будь-якім ділі

              І крізь терни прямуйте до цілі.

               Тільки так можна лідером стать!

(газета «Мій колір Жовтий», по черзі присідають)

Рід й коріння.

Своє пам'ятай.

Стоїть над нами добра Берегиня.

Мову й пісню народу вивчай,

Обереги всі-наша святиня.

                 Піонери, піонери.

               Жовтий колір наш сонцем зігрітий,

                 Жартувати ми вміємо, радіти -

                Тільки так можна щастя знайти.

(газета «Мій колір Зелений» ).

Світ зелений, в якому живеш,

Не завдай ти йому більше шкоди.

Ліс, повітря, струмки збережи.

Справжній друг ти своєї природи.

                  Піонери, піонери.

                Ми за квітами завжди доглянемо,

                    Допоможемо тваринам і птахам -

                   Тільки так край лелечий цвіти.

(Газета «Мій колір голубий»).

Друг, родина і твій рідний край –

Скрізь в тобі тут існує потреба.

Вчись, шукай і твори, й пізнавай,

Чуйним будь і повір ти у себе.

                         Піонери, піонери.

                       Всіх зігріємо теплом, хто страждає.

                       Рідним, хворим,   старим помагаємо –

                     Тільки так голубий колір вчить.

(Газета «Мій колір Синій»)

Синій колір в веселці у нас -

Вміємо ми працювати невтомно,

Прибираємо ділянку і клас,

І порядок завжди у нас дома.

                         Піонери, піонери,

                        Загартовує кожного праця:

                      Мийте, шийте, трудіться ви, братці,-

                       Тільки так можна щастя знайти.

(Фіолетовий).      

Котигорошки в дружині у нас!

Хлоп'ята мужні, запорожці удатні,

Гартують тіло і душу весь час.

Сини потрібні на звитягу здатні.

                   Піонери - козачата,

                 Прагнемо завжди і скрізь до порядку,

                   Любим спорт, фізкультуру, зарядку -

                  Тільки так можна щастя найти!

Всі.    Піонери-фантазери, розфарбуємо    планету    у     мріях     в веселковий колір надії.

(Речитатив. ) Тільки так піонери тримать!

Сердючка.   Ну  що ж!  Прекрасно!  Ви  просто лапулі!  А що ж це   ваш   апарат   тільки   хороше   показує,   а   поганого   не помічає?

Піонер. Ні! Помічає!

Сердючка.   А  як  те   зробить?   Уключай,   показуй.   Мама   моя  родная, ну і техніка.

Піонер.   Це   робиться   просто.   Повернемо   апарат   зворотним боком. Увага! Вмикаю (витягує стрічку, читає про себе, бубнить...)

Піонер. Нічого не розумію, тут якась загадка.

Сердючка.    Яка?   Ану    покажи,    (вириває   листочок).   Дивне речення. Що воно означає? „Ну що за діти?"

6-й піонер. Нічого дивного. Ці, слова передали нам пенсіонери  і    зараз    наш    апарат    покаже , як        поступають    іноді тимурівці. А ви подумайте чи можна так робити. ,, Ну що за діти?" Вмикай.

Піонер. Вмикаю!

(Сценка  „Ну   що    за   діти?"   Дивись   книжку    „На   сцену, однокласник", бібліотечка «На допомогу художній самодіяльності»)

 Виходять дідусь і бабуся, крекчучи сідають на стільці.

Дід. Ех, молодість, моя молодість, де ти? Років 20 скинути б , а то вже сил немає дров наколоти, води принести, дах поправити…

Бабуся. Не ний, мені теж тошно, а прати треба, їсти варити треба, хоч би хтось допоміг! (Стукіт у двері).

Дід. Відчинено! Хто б це міг бути?

(До кімнати заходять піонери на чолі з головою ради загону Колею Ковтуном).

Коля. Загін, стій, раз-два! Наліво!

(Старенькі здивовано дивляться на нежданих гостей, Коля підходить до них).

Дорогі пенсіонери! Тимурівці  7 класу з’явилися у ваше розпорядження! Ми вам таких справ за один день наробимо!

Дід. Це добре.

Бабуся. А може, не треба?

Коля. Треба, бабусю, треба! Ви, головне, скажіть, що робити, і сидіть, любуйтеся.

Дід. Треба б води принести.

Коля. Димов, швидко за водою. (Димов виходить).

Бабуся. Добре було б підлогу помити.

Коля. Дубова, помити підлогу! (Дубова, незадоволена, іде мити).

Дід. Борщику хочеться.

Коля. Пастухова, починай варити борщ. Не хвилюйтеся, вона все знайде.

Бабуся. А прати ви вмієте?

Коля. А як же! Без прання наша Мочалкіна жити не може. Мочалкіна, взяти Крюкову і прати все підряд!

Дід. Дровець би нарубати треба.

Коля. Колунов, рубай дрова!

Колунов. Чим?

Коля. Як чим? Цим.. ну як його…ну, чим всі рубають… Іди, іди. (Колунов відходить).

Храброва, у погріб за картоплею. Свинухов, протри пиляку. (Свинухов бере бабусину хустку). Маніна, візьми гроші – і в магазин. Купи все необхідне.

Бабуся. Ну,  що за діти! А нам що робити?

Коля. Нічого, бабуля, не робити. Ви своє вже зробили. Відпочивайте. У вас телевізор є?

Дід. Є, так зламався.

 Коля. Гайкін, займись телевізором. Філіна, поки Гайкін буде з телевізором возитись, будеш ветеранам казки розповідати. (Філіна розгублено наближається                                                                        до господарів, згадуючи казки)

Філіна. Жили-були дід та баба … їли кашу з молоком… біля самого синього моря….

( На сцені йде пантоміма: Дубова виливає відро води на підлогу і ганяє її по всій кімнаті. Пастухова наливає в каструлю води з того ж відра, «висипає» туди все, з банок і пакетів і завзято «варить» борщ, Молчаліна і Крюкова « перуть», Свинухов «протирає» все підряд, швидко приближаючись до господарів, тре стільці, на яких вони сидять. Коля ходить поміж ними, перевіряючи)

Та одного разу захотілося діду колобка, сів він на Коника-Горбоконика і поскакав… на базар. Колобків не було і він купив Рябу. Привіз її бабі, і курочка знесла їм яєчко, та не просте, а таке, що не розіб’єш! Дід бив – не розбив, баба била – марно!

(Прибігає з магазину Маніна)

Маніна. (до стареньких) Я вам лотерейних білетів на 5 рублів купила. Нічого кращого не було. Лотерея – це річ! Виграєте машину, будете на ній в магазин їздити та мене згадувати!

  Господарям зле.

Дід. Ух, жарко! Я весь мокрий… Дійсно, будемо згадувати. (До діда швидко підбігає Свинухов і протирає йому лоба брудною ганчіркою, в якій бабуся пізнає свою шовкову хустку)

Бабуся. Хустка, моя хустка…А то діду твоя святкова сорочка на підлозі!

(підходить до них Колунов і кладе поліно)

Колунов. Ось! Сам розрубав! Я б міг ще, так сокира десь за тин залетіла. Ніяк не знайду.

(Здивування пенсіонерів збільшилось від крику з погреба)

Храброва (забігає перелякана). Ми… ми… мишка в погребі. (Падає на руки бабусі)

Гайкін. Телевізор я весь розібрав, потім зібрав. Працювати він не почав, але ж він і раніше не працював. Зате багато деталей зайвих залишилось. Згодяться. (Пенсіонери в розпачі).

Коля. Ну ось, бачите, як все добре. А ви боялися. На сьогодні досить. Наступного разу більше справ провернемо.

Бабуся. Дітки, милі, а ,може, не треба приходити?

Коля. Як же, бабусю, не треба? У нас план. До речі, розпишіться за те, що ми у вас були. Ось тут.

Бабуся. Внучку, милий, може, я скрізь розпишусь зразу, га?

Коля (подумавши). Ну добре, давайте, розписуйтесь…

Бабуся. І не треба ходити. Відпочивайте, навчайтесь. (Розписується, примовляючи) А ми самі справимось. У нас же і внучка тимурівка.

Коля. Загін! (всі шикуються)Рівняйсь! Струнко! Дякую за прекрасно виконану роботу. Річний план шефської роботи ми виконали за один день! Наліво! Шагом марш. (Виходять.)

Дід. Пішли? Давай борщ їсти? (Підходить, пробує і з криком вибігає)

Бабуся (біжить за ним) Діду! Діду! Що, можливо, «Швидку»  викликати? (до глядачів) Ну, що за діти?.. І у вас так налагоджена тимурівська робота?

     Усі піонери. (співають на мелодію «Усмішка»)Від усмішки радісно завжди.

Добре,   коли справи у порядку.

Але ще бувають деколи

Недоробки й різні неполадки,

Бо спортзалу в нас нема.

Просимо його дарма.

Та ні Кучма, ні Касьянов не поможуть.

І комп'ютерів пока не отримали зверха

Але жити цікаво піонери зможуть.

7- й піонер. Хоч  поети  в  нашу  школу

                    Зовсім  не  з'являються

         Та й без них у нас частушки

           Все одно складаються.

6-й піонер. Ой чого ж у нас робота

Слабо продвигається,

А тому, що в нас вожаті

Часто заміняються.

5-й піонер. Ми на Водяному живемо,

Край свій любим дуже

Та у нас екопроблем

Не злічити, друже.

1-й. піонер. ШВК у нас ще є і проблем нам додає, щоб осуджені не мерзли, з посадок дерева щезли.

4-й піонер. А тепер лиш глянь-умреш

ти ж куди сміття це преш?

Був гаєчок-став смітник.

І народ до цього звик.

2-й піонер. Ще морока в нас нівроку -

КМЗ димить потроху.

Цементують там усе,

Дим же в Водяне несе.

5-й піонер. То ж і диха й п'є народ

Те, що кажуть: « Бог пошлет».

8-й  піонер.  Ось такі діла веселі в нашій Водянській  оселі.

Ось як дихаємо, їмо.

Всі. Як ми досі живемо?

Всі.     Ми     закінчуємо     частушки,   Складати     будемо     нові (кланяються). А вам щастя побажаємо (махають). Будьте всі здорові   (пішли).

Сердючка.  Так!   Стоп!  Стоп!  Я  не  поняла,  куди   ви   побігли, як    здрастє!    А    де    ж    наше, „ все    будет    хорошо "(повертаються).   Ви  так нарозказували,  що , ну  їй  Богу, аж    плакать хочеться. Ну що вже ніякої надєжди нема на виживаніє.   Що  ви  за  піонери,   коли   носи   повішали?   І  з усим змирились?

6-й     піонер.     Ні!     Піонери     нашої     школи     протягом     року проводили такі акції:

1-й   піонер. „ Птахи - наші   друзі," - виготовляли    годівниці, підгодовували    птахів,    слідкували,    щоб    не    руйнували пташині гнізда.

7-й піонер. Акція „Зелена стежина": насадили квіти, дерева.

6-й піонер. Акція „Зробимо чистим довкілля".

2-й піонер. Акція „Лелека'': Нами було виявлено 4 пари лелек, що гніздяться щороку в нашій місцевості»

Сердючка. Ну, коли до вас ще прилітають лелеки, то все будет хорошо!

4-й піонер. Білий лелека на старій тополі.

1-й піонер. Щовесни, щоліта, як сторож стоїть

2-й піонер. Сюди прилітає він не в гості, додому.

6-й піонер. Він вічний для нас родовий оберіг.

4-й піонер. Білий лелека на старій тополі.

7-й піонер. Нам весну дарує зі свого крила.

3-й піонер. Він казка дитинства і мамина пісня.

Піонер. Щастя це наше і пам'ять жива.

Сердючка. То ж поки у нас є лелеки, скажем дружно , три-чотири, „Все будет хорошо". Три-чотири.

Всі. „Все буде добре».

Сердючка. За мной, (і всі за нею співають) Хорашо! Все будет харашо. Все будет харашо, я это знаю, знаю. Хорошо, Все будет хорошо. До вас ми, друзі, скоро завітаєм! Ми скоро до вас знову завітаємо.

 

               Агітбригада «Шкільне життя»

 

(Виходять з піснею на мотив «Вместе весело шагать»)

Разом весело всміхатись у розмовах.

Нам не сором, нам не сором.

І, звичайно, що сміятись

Краще хором, краще хором, краще хором.

  В нашій школі піонерам жити весело,

Раз смішинка, два смішинка – буде весело,

Раз жартуємо, два глузуємо, посміхаємось,

Анекдот усім розкажемо – заливаємось.

( на мотив «По секрету всему свету»)

Все, все, що хвилює нас в житті,

Все, все, що стосується усіх.

   Вам, вам про недоліки усі

    Все розкажуть жарті ці.

        Ля-ля-ля, жу, жу, жу, - 2 рази

       По секрету всьому світу про недоліки скажу.

Ми, ми щирі усмішки свої

Вам, вам подаруємо у грі

Всім, всім піонерам шлем привіт

І починаємо свій звіт.

Кореспондент. До чого дійшли, до чого дійшли! (всі його оточують)

Перший учень. Що сталося?

Другий учень. Чому ви такі схвильовані?

Третій учень. Випийте ось водички.

Четвертий. Та тихо, дайте людині слово сказати. (до кореспондента). Ви хто і звідки?

Кореспондент. (випив ковток води) Я кореспондент із журналу «Піонерія». Фейлетоніст.

1-й. Хтось скаргу написав?

2-й. Сигнал про неподобство?

3-й. Спіймали когось на гарячому?

4-й. До чого дійшли, що про нас фейлетон писатимуть.

Кореспондент. Розумієте, доручили мені написати матеріал в номер. І адресу визначили: с. Водяне, Широківський  р-н.

Всі. Про Водянську школу?

1-й. Фейлетон?

2-й. Так наша школа одна з найкращих!

Кор. Але ж я фейлетоніст. Ну напишу я, що в школі гарний і дружний вчительський та учнівський колектив, високі показники у навчанні. Піонерська дружина «Краяни» знає та цінує історію села, дбає про майбутнє. Але ж все це позитивні факти! А негативних у вас нема? Є ж у вас такі, хто тягне дружину назад? Хто заважає іншим?

3-й. Та є! (з жалем)

Всі. Допоможемо?

4-й. Ану давайте (виносять велику книгу)

Кор. Що це?

Всі. Сатирична «Червона книга».

Кор. Але до «Червоної книги» заносять рідкісні види рослин і тварин, котрі перебувають на грані винищення.

1-й. А до нашої сатиричної «Червоної книги» занесені рідкісні види і типи людського суспільства, від яких ми дуже хочемо позбавитись.

2-й. А знаходимо ми такі експонати за допомогою «Прихованої камери».

3-й. Відомий факт: хто від душі сміється, для того зайві ліки й лікарі, отож агітбригада Водянської школи

Усі. «Як ведеться» на вахті від зорі і до зорі.

4-й. Хто добре й чесно працювати вміє, тому і посміятися не гріх, нехай же сміх ніколи не старіє, нехай живе здоровий, щирий сміх.

1-й. Ітак, перша сторінка нашої книги «Прогульники»(написаний  список учнів, які найчастіше пропускають  школу, карикатури)

2-й. Із дому до школи, а з школи – у бар, літає прогульник і тре тротуар.

3-й. На шиї транзистор, мобільник а-ля, по селу блукає, як лугом теля.

4-й. Не хоче учитись і що то за біс? Лиш в  гральні автомати утупив свій ніс.

1-й. До кінця підходить навчальний цей рік, а він був у школі ще, мабуть торік.

Усі. Ганьба прогульникам школи. (називають прізвища)

2-й. Друга сторінка книги «Ледарі» (перегортають сторінку, де список відстаючих учнів, малюнки)

3-й. Дошка в класі брудна, в ганчірці бруд тримається, а черговий на дворі з м’ячем розминається.

Ледар. Є в законі школяра стаття про науку, а до а до праці не лежать мої гарні руки.

    4-й. Як жаль, що не лежать вони і до науки.

    Ледар. Докажіть.

1-й. Скажи сам скільки 6 х 6.

Ледар. Ой, почекайте, дайте сісти. Я зразу вам і не скажу, я посиджу, тоді скажу.

2-й. А скільки буде 5 х 5.

1-й. Оце вже соромно не знать.

Ледар. Так як мені цього не знати? Я просто не хочу сказати. От не бажаю, я не хочу! Просто не хочу і промовчу.

3-й. А скільки буде 7х8.

Ледар. (не задоволений) Ви надоїли мені зовсім!  Я це вже завтра вам скажу. А зараз ніколи, спішу.

4-й. Скільки буде 3х3.

1-й. Скажи та тут не обмани.

Ледар. Ох, хворий я, у мене жар. В жару я здатен на обман.

2-й. А скільки буде 2х2.

Ледар. (хникає) Від вас болить вже голова. Ну відчепіться, вас прошу (вбік). Піду і маму попрошу нехай підкаже! Я учитися не звик, я відстаючий «ученик» і живу чудесно, хоч в щоденнику лиш двійки та у книзі мій портрет – ось що інтересно і «лестно».

3-й. Третя сторінка «Курці».

(пантоміма «Пожуємо»)

4-й. Випадок цей не приснився, супермодник в клас з’явився! І не думав наш чудак, що трапитись може так.

(на сцені 4 піонери, їм назустріч іде хлопець, одягнений крикливо-модно, зневажливий погляд, жує жуйку. Піонери стали в коло, щось швиденько обговорили і подивились на новенького з усмішкою. Один з них виходить, дівчинка приближається до супермодника і жестами просить жуйку. Новенький показує протягуючи руку, що «за так» він нічого не дає. Дівчинка з усмішкою повертається до друзів, розводить руками. Новенький продовжує жувати і хизуватись. По черзі до нього підходять піонери і пропонують за жуйку яблуко, цукерку, пряник, бублик... Зневажливим жестом він складає всі дари в пакет, відкриваючи і вручаючи кожному по жуйці і не розуміє, що його розіграли. З’являється учень, який виходив, підходить до новенького протягуючи пачку сигарет. Той просить сигарету, але піонер показує, що «за так» не дає, а віддасть за все, що він виміняв за жуйку. Новенький погоджується. Власник пачки підходить до друзів і повертає їм ласощі. Новенький дивиться на пачку сигарет як на величезне багатство, любується нею. Потім він швидко відкриває пачку сигарет і під дружній сміх дітей виймає звідти соску. Здивований з відкритим ротом він дивиться на учнів, що пройшли повільно перед ним. Стоїть опустив голову. Виходить ще один курець, підходить)

1-й курець. О, нарешті знайшов нормальну курящу людину, а то одна дітвора в школі, давай покуримо.

2-й курець. Нема, обдурили, це порожня пачка

(Мимо них пробігає спортсмен)

1-й курець. Зараз дістанемо, побігли за ним.

(Доганяють його, просять закурити)

Спортсмен. Я не курю, бо займаюсь спортом.

   2-й курець. Стій і по-хорошому дай цигарку.

  (Спортсмен зупиняється і одного кидає (прийом)     той падає.)

    Спортсмен. На! ( До іншого) І тобі?

1-й курець. Ні! Ні! Нам вистачить однієї на двох.

Курці. Пора-пора-порадуємось на своїм віку.

             Духмяним сигаретам

             Міцному табаку.

             І якщо від куріння

             Ми не протягнемо ноги

             Не раз долі шепнемо:

             «Мерсі боку».

1-й. Дитя цигарку витягає, бо хочеться дорослим стать. Та сильним гарним він не стане, бо зріст вповільнюватись став.

2-й. Все, що в світі є погане, хлопчина в організм запхав. В залежності від цигарок сидить хлопчина, як в капкані, позеленів, мов огірок, тепер над ним цигарка – Пані!

(Список курців)

3-й. Четверта сторінка нашої книги «Двієчники».

4-й. Товаришу кореспонденте, ви можете взяти інтерв’ю у наших музейних експонатів?

(Кореспондент і три учні – ледар, курці. Кореспондент з мікрофоном бере у них інтерв’ю)

Кореспондент. Що ти робиш у школі?

1 учень. Як що роблю? Чекаю коли буде дзвоник.

К. Що тобі найбільше подобається в школі?

2 уч. Дзвоник, перерви, пиріжки.

К. Тобі не соромно робити неприємність своїм батькам?

2 уч. Я навпаки роблю їм приємне. Мої батьки найщасливіші за інших батьків у класі.

К. Чому?

3 уч. Всім батькам треба буде тратити гроші на нові книжки, а моїм – ні, бо я залишився на другий рік.

К. Як засмутилась твоя мама? Я її розумію.

3 уч. Я їй сказав: «Мамо, у нас у школі така гарна вчителька, я її так люблю».

К. Мама рада це чути?

3 уч. Вгадали. Мама: «Я рада це чути», а я їй: «Ось чому я залишаюсь на другий рік!».

К. Хоча б один день буває, коли б ти не приніс додому двійку?

1 уч. Авжеж, неділя.

К. А ти пробував попрацювати, щоб виправити хоча б одну двійку.

2 уч. Виправив, але лише у щоденнику. В журналі ще не зміг, бо вчителька на перерві з класу не виходить, а якщо і виходить, то журнал ховає в учительську.

К. А навіщо ти в щоденнику двійки на 12 виправив?

3 уч. Бо тато сказав, щоб я його більше не засмучував.

К. А що ти сьогодні отримав?

1 уч. Чо-ти-ри.

К. А чому не п’ять?

1 уч. Бо не було п’ятого уроку.

К. Ти знаєш, хто у вас в класі найлінивіший?

2 уч. Ні, не знаю.

К. А може ти знаєш, хто у вас в класі сидить склавши руки, коли всі вирішують задачі?

2 уч. А-а-а, так би відразу і спитали. Це ж наша вчителька.

3 уч. Чому ви все нас питаєте і питаєте, дозвольте тепер вас запитати?

      К. Будь ласка.

     3 уч. Чи це правильно карати людину за те, що вона    не робила?

     К. Звісно, ні.

3 уч. А вчителька наказала мене за вправу, яку я не зробив!

1 уч. А сьогодні вчителька дала питання усьому класу і ніхто не відповів, крім мене.

К. А що вона запитала?

1 уч. Хто не зробив домашнє завдання?

2 уч. А мене учителька вчора сварила, що я роблю багато помилок.

К. Так пиши без помилок.

2 уч. Не можна, ви повинні знати, що на помилках вчаться.

К. Це ж образно. Мають в виду помилки у житті.

2 уч. Отак і вір учителям. Говорять хтозна й що.

3 уч. Еге ж, училка з математики сьогодні видала: «Якщо вчиш від ночі до ранку, будеш розумним, як сова!». Ви коли-небудь чули, щоб сова розмовляла?

К. Це ж образно: сова – символ мудрості.

3 уч. Що? Та у нас в класі символ мудрості – Юлька-відмінниця, вона шпарить усе без зупинки. Ходяча енциклопедія.

К. Ну дехто доказує, що 2х2=5.

3 уч. Виявляється, що нам математичка весь час неправду говорила? Сама не знає, а інших вчить?

К. Та ні, це, так би мовити можна доказати, але якщо знайти помилку в доказах, то це не так, 2х2=4.

1 уч. От дають! Спочатку помилки допускають, тоді їх шукають.

Кореспондент (виходячи з себе) Так з тобою ж учителя діляться інформацією, а ти дуб-дубом, у жодному оці істини. Звивини мозку...

2 уч. (перебив) Досить вчити. Мої звивини мозку всі випрямились, бо не знають, яка інформація потрібна. Я гроші навчився рахувати, з мене досить. Зараз скрізь гроші потрібні. Щастя не в грошах, а в їх кількості. Даєш скільки треба – і диплом у кишені.

К. Ти хочеш бути дипломованим дурнем?

2 уч. Ні, я хочу бути дипломованим директором. Ось я вам зараз, товаришу кореспонденте. Свій фейлетон розкажу.

МОЕ УСКОРЕНИЕ

(выходит на сцену быстрым шагом и начинает свой монолог). Я давно был за ускорение! И вот пришел мой час. Многие в школе еще не понимают, что такое ускорение, а я понял. Ускорение – это скорость! В нашем классе она у меня выше всех. В перемену одноклассники несколько минут до столовой добираются. Я – секунды! Наши сколько времени в очереди теряют! Я же сразу все с ускорением и без очереди беру! И не возмущайтесь, тихоходы, время такое!

 Ребята часами урок учат. Мне пяти минут достаточно. Пусть не все сделал, не по всем предметам, многое не понял… но с ускорением! Отстающим называют. Да, отстающий, но с ускорением! А как многие книги читают: днями, неделями… Я же первые две странички прочитаю, что случилось, пойму, на последней странице детектив открою и … Руки вверх! Кто преступник – ясно. Вот так с ускорением в области литературы! Так  же и газеты. Все самое видное вокруг программы телевидения. Кстати, о телевидении. Нормальные, то есть медленные, смотрят одну программу, а я могу сразу три! Чик-чик – киношка. Так, через секунду все ясно, о чем речь, где что происходит. Чик-чик – хоккей. Узнаешь, кто играет, счет… Тут ЦСКА АТАКУЕТ, ТАМ «Спартак» меняет тренера, чик-чик – и так далее. Вот оно, ускорение! Только не всякому это по силам. Возьмем джинсы. Пять лет назад мне тридцатирублевые покупали. А в этом … в этом готовьте, предки, только денежки: за 150 достану и за осень в пух сотру. Клянусь ускорением!

 Ускорение – это для меня сейчас все. Даже в дружбе. В прошлом году я с пятью девчонками передружил, а в этом уже с десятью. И ускорение налицо, и девчата не жалеют, что эта дружба быстро кончается.

 Я ускорение и в питание ввел. (Икает) Хлеб теперь не режу. Отмолотил – и в рот. Яйца не жарю и не варю – сырыми перерабатываю. (Икает) От своей тарелки отказался. Прямо из общей! Что перекладывать? Хочу попробовать мясо сырым есть. (Икает) Секунды, минуты экономии, а ведь все в часы, дни, недели переходит! Всем бы так. А все недовольны, класс я имею в виду. Набрались нахальства меня спросить, долго ли я буду класс задерживать! Я, с моим ускорением, задерживать?! Ну и что, что ни по одному предмету отвечать как следует не могу. Зато они все по пять минут отвечают, время урочное тянут. Я же: секунда – встал, секунда – сел. С ускорением! Так нет, пристали: на дополнительные не ходишь, ни в чем не участвуешь… Я им про свое ускорение, а они мне: твое ускорение – вредительство самому себе и всем, не спекулируй этим словом, ускорение в школе – это повышение качества учебы каждого, инициатива и труд в интересах коллектива, взаимопомощь, творчество… Разве я мало натворил? Но, главное, ничего с ними не поделаешь! Все в один голос тарабанят, а я стою один-одинешенек и невольно думаю: может, это я со своим ускорением двоечником стал, товарищей растерял, зрение испортил, желудок расстроил… А? Надо как следует подумать…

1-й. У нашому класі лише ти не маєш доручення постійного.

Ледар. Зате скільки тимчасових було!

2-й. Краще й не згадувати. Рибок цілий тиждень сухою гірчицею годував. Хоч би ковбаски до гірчиці добавляв...

Ледар. Ну переплутав, подумаєш.

3-й. Дошку вчора попросили закріпити, так вона сьогодні на Дубова упала, як тільки до неї крейдою доторкнувся.

Ледар. Цвяхи іржаві були.

4-й. А хто за дорученням класу Андрію на день народження подарунок купував?

Ледар. Я...

4-й. Звичайно ти! А тільки навіщо Андрію лялька?

Ледар. Нехай грається.

1-й. І учительський стілець теж ти справляв? Добре, що Потапов на нього перший сів?

  Ледар. Не буде більше на чужі стільці сідати.

  2-й. Треба тобі дати постійне доручення.

3-й. А що як ми його вожатим до молодших школярів?

4-й. А чи справиться він?

Ледар. У другий клас? Що там справлятись? Як говорив Наполеон: «Прийшов, побачив, переміг».

1-й. Це говорив не Наполеон, а Цезар.

Ледар. А чи не все рівно, хто говорив? Головне, що у мене з другокласниками буде во!

2-й. Сторінка п’ята «Невдячні».

(Сценка «Слово вожатого розходиться з ділом»).

Про таких у нас говорять: Вміє гарно говорити, та не вміє це зробити.

3-й. Ось що показала нам «Прихована камера» (ледар крадеться в клас непомітно)

1-й другокласник. (помітив вожатого) Ой, друзі, вожатий прийшов. (до вожатого) Де ж ти цілий місяць був? А ще вожатий називається!

Вася. (обурено) Я – поганий вожатий? Та вас взагалі ніхто не хотів брати! Один я погодився ще у вересні, щоб за газету не відповідати.. Тобто я хотів сказати – від такого почесного доручення відмовився. Прийшов до цих «чебурашок»... І ось подяка – «поганий вожатий». Я ж до вас щомісяця забігав. Думаєте, чому?

2-й. Відомо чому: Щоб у себе в класі 5 уроків прогуляти.

Вася. Як це «прогуляти»? Я заходив тому... тому, що люблю вас! Ось і зараз там на другому поверсі мій клас контрольну  з математики пише патетично) а я тут, з вами, друзі! І ви, коли знадобиться, це підтвердите. Мовляв, жити без нього не можемо, силою до себе затягли... (тре очі, схлипує)

3-й. Дивіться – плаче!

Вася. Вибачте, з дитинства не плакав. Ну що ви уміли без мене? Нічого! Цвяха в стінку забити не могли. А зараз подивіться – із парт, із дошки, із підлоги – звідусюди цвяхи стирчать. І витягувати їх теж навчу.

1-й. І все?

Вася. Ні, не все. А хто вам для тимурівської роботи бабусю знайшов? Я ж вам свою власну бабусю віддав. Назовсім! Поганим вожатим назвати!

2-й. Та ми ж іноді забуваємо, який ти з себе...

Вася. Я приходжу рідко, але мітко! Коли я в вересні був, ви ні читати, ні писати не вміли! А зараз все це робите краще за мене. Чому?

3-й. Мабуть тому, що ти двієчник?

Вася. (з обуренням) Ні, це просто неможливо. Та тому, що я вам усі свої знання віддав! Все для вас готовий зробити! Пам’ятаєте, як я всіх у їдальні розштовхував, щоб ви могли пиріжки без черги взяти?

1-й. Пам’ятаємо. (сумно) Нас тоді через погану поведінку в цирк не взяли.

Вася. Треба було вести себе добре. А хто вас учив, що при переході вулиці треба спочатку подивитись, де стоїть міліціонер, а лише потім бігти?

2-й. (з перев’язаною рукою) Ти...

Вася. І все поганий вожатий...

2-й. А 1-й клас з вожатим книжки читає, в спортивні ігри грають, сценки ставлять...

(усі починають по черзі викрикувати так)

1-й. І співають.

2-й. І танцюють.

3-й. І в кіно ходять.

Вася. Стоп! Стоп! По-перше, у 1 класі увесь 8 клас вожатий. А у моєму 7 класі майже всі або члени дружини, або загону, або в учкомі. Ніколи з вами возитися. По-друге, книжки ви уже і самі читати вмієте. Танцювать ходіть у Будинок творчості, я вам не балярина. Газети з учителем своїм малюйте. А сценки...  Ви мені сьогодні уже устроїли сценку! Поганий вожатий... Та кращого за мене... О! Дзвінок з уроку. Мені час! Побіжу дізнаюся, як контрольна пройшла. Якщо що – я був у вас. А не то! Ух! Привіт! Через місяць забіжу. (вибігає). Біжить: Ура! Уроки скінчилися, додому.

(Захопив портфель біжить і на вулиці зустрічає бабусю)

Бабуся. Переведи, мене, милий на ту сторону дороги, окуляри забула.

Ледар. Ех, була не була. Переведу, а ви мені подяку прямо директору напишете?

Бабуся. Що? Куди писати?

Ледар. Подяку, щоб в класі не говорили Редькін – ледар, нікому ніколи не допомагає! А директор їм зачитає.

Бабуся. А в якій ти школі навчаєшся?

Ледар. У Водянській.

Бабуся. Там моя внучка директором працює.

Ледар. (злякано) А як вашу внучку звати?

Бабуся. Валентина Іванівна.

Ледар. А нашу... Зараз я в щоденник подивлюсь... (відходить в сторону, дістає і листає щоденник... в цей час вибігає дівчинка з портфелем. Помічає бабусю, підходить до неї і)

Дівчинка. Давайте, бабусю, я допоможу вам перейти дорогу (переводить, ледар прочитав у щоденнику:)

Ледар. Точно! Валентина Іванівна – директор школи. Бабуся, де ви? Сорокіна! Стій! І тут встигла. Вискочка! Постав на місце директорську бабусю. Не ти її знайшла!

                 (Книга закривається)

1-й. Остання сторінка закрита,

        Погане сміття – геть без вороття!

        Щоб наша школа ще більше зростала

        І у районі кращою стала.

2-й. Щоб могли ми людям в очі дивитись сміло.

3-й. З відкритими лицями перед світом стоять.

4-й. Наші чесні, вагомі, учнівські.

Всі. Слово і діло!

       Все, все, що погане є у школі,

       Ми, ми, показали у журналі

       І, і обіцяємо в сценці цій,

       Що йдемо з недоліками в бій.

       Ля-ля-ля, жу-жу-жу / 2 рази

               По секрету всьому світу

               про недоліки скажу.

              По секрету всьому світу

             про все в журналі   розкажу.

                 До нових зустрічей.

 

 

Агітбригада

на тему: „Скажемо війні : Ні! МИ —ЗА МИР!"

(піонери    виходять    під    музику    пісні    „Бухенвальдський набат ")

Люди мира на минуту встаньте,

Слушайте, слушайте: гудит со всех сторон...

(вишикувались в рядочок)

1.60 років не порохом, а хлібом

пахнуть наші щедрії поля.

60 років живе під мирним небом рідна Україна моя.

2.Скільки років щасливої тиші,

та вривається голос в ефір,

що благає, нагадує, кличе:

Всі:  Захистіть, збережіть, люди, мир!

3. Кожен день, кожен час пам'ятайте,

скільки жертв нам війна принесла.

Все, що можна, для миру віддайте!

Хай ніколи не буде війна!

(музика голосніше: останній куплет пісні)

4.І  рідний люд, і сонце, і земля

до нашого сумління   промовля:

Як ти за мир - мобілізуй же сили,

Агресорів щоб війни погасили.

5.Отак у шумі світового виру

   з людьми йдемо у дружбі тісній.

   Перепинить нам треба шлях війні!

   Всім серцем прагнемо миру, тільки миру!

6.Історія      людства - це    історія    кровопролитних    воєн. З давніх     часів     люди     мріяли     про     мирне     життя,     але одночасно    постійно    воювали,     прагнули    нових    земель, скарбів,  влади.    І    все    це    ціною    тисяч    і    мільйонів

людських жертв.

7.Ми   не   знаємо   скільки   людей   загинуло   під   час   облоги Трої   чи   за   роки   Північної   війни. Але   цифри ХХ століття вражають. Більше    100   мільйонів   людей   вбили   війни   за останні   сто   років.   Перша  світова   війна  знищила   близько  14   млн.   чоловік.  Жертви  Другої  світової  війни  налічують    67 мільйонів.             

8.Жадання людства - зупинити

безодні атомної смерч. 

Ми ж сівачі, ми - сонця діти - 

   Спроможні зупинити смерть. 

9.Спинити вибухи ракети, 

  роззброїти віки і дні, 

   щоб сонце мирної планети Пе

у кожнім сходило вікні. 21

10.Щоб трави, колоски і віття 

Вогнем не перетліли в прах.

Щоб грізне ядерне жахіття

Не спалахнуло у світах.

І.Щоб наша дума і дорога

Єднали глибину і вись,

Луна для всіх пересторога: вогь

Разом:  Людство, зупинись!         мо.т

2.Ціною  величезних зусиль  і  жертв люди  відстояли  мир у   боротьбі   з   фашизмом.   Мільйони   кращих   синів   і   дочок віддали життя за нас, за безхмарне небо.

3. 938 днів (2 роки і 7 місяців) фашистської окупації перенесли жителі нашого району.

4.2490 молодих юнаків і дівчат Широківщини було вивезено до Німеччини, як рабів. Більшість із них так  і не повернулись додому. З наших сіл (Водяне, Кряжове, Пологи, Озерне) було вивезено біля 20 чоловік (піонери зачитують список осіб, яких було примусово вивезено до Німеччини, вручають їм листівки, квіти, посвячують
вірш,  пісню або танець)

5.В   боях   за  визволення   району   загинуло   понад   3   тисячі наших бійців.

6.В боях за райцентр полягло 504 воїна.

7.97 жителів наших сіл не  повернулися з війни, загинули, пропали безвісті (фотомонтаж „Герої-земляки, учасники війни») .

8. Майже    в    кожному    населеному    пункті    є    солдатські могили.

9.Не    можна    замовчувати    історичні    факти    гітлерівської нелюдської жорстокості.

10.Треба   передавати   правду    Великої   Вітчизняної   війни, війни    в    Афганістані,    аби    ніколи    не    повторилось    таке страхіття    на нашій землі.

1.1418 днів війни позаду. 60 років ми   у мирі. Перемога! Святе слово для кожного учасника війни.

2.Щороку рідшають ряди ветеранів. На території ШВК-75 один ветеран: Слюсаренко Василь Іванович (фотомонтаж: „Ветерани війни", які вже померли)

—тепер найважливіше завдання — зберегти мир, захистити планету від знищення. Ми не хочемо війни, лиха і страждань.

4.Та не всі країни прагнуть миру.

Ще й досі на нашій планеті спалахують тривожні вогнища воєнних конфліктів, зриваються бомби, гинуть молоді хлопці, страждають Матері.

5 Згадайте Афганістан! Ця безглузда війна тривала 10 років, через неї пройшли майже 700 тисяч чоловік. Серед них 30% були українці. 15 тисяч вояків загинуло. Не повернулися на рідну землю ЗЗ6О , з них 3280 загинуло, а 80 пропало безвісти чи потрапило в полон.

Наші односельчани воїни-інтернаціоналісти Мацюк Іван Іванович, Данилюк Микола Сергійович {посвячуємо вам пісню)

6.Наша країна послідовно виступає за мир і дружбу між народами. Нам не байдужа доля світу, не байдуже, що на землі палають війни, гинуть люди, страждають ма­тері.

7.Хоча післявоєнний період висунуто понад 100 різних пропозицій, спрямованих на обмеження гонки озбро­єнь і роззброєння.

8.На сьогоднішній день в воєнні дії втягнуті
Югославія, Чеченська республіка, Таджикистан, Східний Ті мор, Ірак.

9.Ми гаряче схвалюємо миролюбні ініціативи і виступаємо проти загарбницької політики тих держав, які штовхають СВІТ на грань ядерної катастрофи. Слово надається голові   ради дружини!

—   Два   роки   тому   у   США   виник   рух   дітей   за   ядерне роззброєння. Його ініціаторами виступили діти й підлітки міста Плейнфілда Несса і Ханна Рабіни, Белі і Сузі Деннісони, Марія, Марк і Сольвейг Шумани.

Група дітей на власні кошти поїхала у Вашингтон, щоб передати листа представникам Білого дому. Діти вголос зачитали листи своїх ровесників з усієї країни. Кампанія збору листів продовжувалася.

10.Участь дітей у боротьбі проти ядерної війни закономірна, адже  діти й атомна   війна -  поняття несумісні.   Нам потрібна   впевненість у тому, що   атомний гриб не заступить сонця над планетою.

1 Піонер. Політикою займаються дорослі. Але СЬОГОДНІ, коли світові загрожує катастрофа, у якій може загинути все живе на Землі,—діти планети не хочуть, не можуть і не повинні залишатись осторонь.

2. Їхні ГОЛОСИ лунають усе голосніше й переконливіше: „СВІТОВі-мир.  Ні — війні!»

3.І ми, учасники агітбригади „Пульс часу" Водянської СЗШ, девіз якої : „ Доля світу в наших руках", приєднуємо сьогодні свої голоси і голоси 134 учнів нашої школи до голосів мільйонів людей світу на захист миру на мітинзі агітбригад „Скажемо війні: ні!» (піднімають лозунги: сканують ((Всі: « Ні-війні, хай буде мир на всій землі», «Ні — ядерній війні», «Не дамо підірвати   світ", «Хай   завжди буде сонце!».

4.Учень. Піонери! Пам'ятаємо тих, хто не  повернувся.

5-й. Пам'ятаємо слова Юліуса Фучика:„Не забудьте. Невтомно збирайте відомості про тих, хто поліг за себе і за вас. Не було безіменних героїв...»

6-й.Піонери нашої школи проводять операції „Пам'ять", „Ветеран не може бути самотнім", „Турбота".

7-й. Доглядають за могилами загиблих воїнів.

8-й. Зібрали банк даних про вдів, учасників бойових дій, про людей, вивезених примусово у Німеччину тощо.

1-й. За щастя безхмарне дитяче

І мрій неосяжний політ

Під стягом, як сонце, гарячим

Сьогодні змагається СВІТ.

2-й. Немає щирішої сині

За ту, що зігріла майбуть.

Як добре в Україні

Дитиною рідною буть.

3-й. В нас планета не тісна — це усім відомо.

   Має кожному вона Бути рідним домом.

   Та об'їдь чи облети Світлові простори,

   То побачиш два світи: Є добро, є й горе.

4-й. Чи я до школи вранці йду,

Чи я гуляю у саду, Чи вийду я у двір,

Я чую — радіо співа  пісень  знайомії  слова:

Хай вічно буде мир!

5-й. Про це співають школярі,

Про це — в газеті й букварі —

З дитинства знаємо ми: Україна—

Всі:  за квіт весни,

5-й.Україна—

Всі:  проти війни,

5-й. Україна—

Всі:  за мир!

(учні    стають    вряд, поки учень    розповідає    вірш, ,живий пам'ятник» – солдат тримає на руках дівчинку)

6-й. Недавно ми гуртом ходили

      У парк до братської могили.

На всю алею тополину

Стоїть там пам'ятник:

солдат

Тримає на руках дитину

І фронтовий свій автомат.

7-й. В могилі сплять бійці-герої,

Що віддали життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте!

8-й. Щоб не окоп чорнів на ниві —

хліба цвіли, мов килими,

І щоб веселі та щасливі

До школи   всі ходили ми!

9-й. Щоб виростали, ким захочемо:

Хто трактористом на полях.

Хто будівельником-робочим,

Хто прокладе на Місяць шлях!..

10-й. Поклали на могильні плити

 Свої букетики малі...

Ми хочемо без воєн жити!

Хай буде мир на всій землі!

(учні знову стають стіною.  Щоб солдат-пам'ятник зняв накидку. Наперед   виходять   дівчинка   й   хлопчик.)

Учениця.

Десь там загрози хмари виснуть,

Лютує ворог: «Буть війні!»

Мені, як і Саманті,— десять,

Кажу агресорам я: «Ні!»

А їм все мало, мало, мало!

їм вигоди немає в тім,

Щоб люди мирно працювали

І радісним був кожен дім.

Тож вас прошу, земляни-люди:

 Ставайте здружено в ряди!

Нехай на світі спокій буде

 Сьогодні! Завтра!

Назавжди!

Учень.

Грався із хлопцями я у війну,

Мав перемогу в бою не одну.

Навіть незчувся, як день промайнув,

Стомлений, в ліжко упав і заснув.

...Раптом   будинок здригатись почав.

Зляканий, я на подвір'я помчав.

Постріли   чуються,   щось   гуркотить,

Бомба на мене із свистом летить.

Враз припадаю грудьми до землі,

Все потонуло у чорній імлі.

Очі затьмарив пожарища дим,

Де мої мама, тато, дім?

«Мамо, матусю!» — щосили кричу

І у провалля зненацька лечу...

З жахом розплющую очі в цю мить —

Ненька   ласкава   над ліжком стоїть.

Бавляться сонячні зайчики скрізь.

Хай же ніколи не буде війни!

Бачити хочу веселії сни,

Хочу сміятись, співати пісень,

Хочу, щоб мирним був завтрашній день!

(Виходять     двоє     жовтенят     з     лозунгами:       «Не дамо підірвати світ!» і «Миру — Мир»).

І.Без миру не можна жити, У нас хочуть відняти синє небо, веселі літні канікули, рідну мамину усмішку.

Всі.  Не дозволимо!

2.Бо нас, тих, хто не хоче війни, мільйони. На всіх континентах люди протестують проти злочинних планів ядерних безумств. Я вірю, що ми переможемо!

На передньому плані троє дівчаток з лозунгами; «Ні — війні!», «Хай завжди буде сонце!».

1.   Я   хочу миру на   Землі.

Щоб сонце сяяло вгорі

і журавлиний ключ у небі

нам сповіщав прихід весни.

2.Мир — це найсвятіше, що є на Землі. Але над світом нависла загроза   —   може вибухнути бомба. І тоді все загине.

З.Люди, відверніть небезпеку! Я хочу вирости під чистим небом.

4..Я   хочу,   щоб   був   день,   світило мирне сонце.

5.  Вулицями йшли люди до праці. А діти — до школи. (З'являються       найменші      учасники      ранку-мітингу      — першокласники).

1-й. Слухайте, чесні люди Землі,

Дуже ми просимо вас:

Боріться, боріться,— Бо ми ще малі,—

Мир захищайте для нас!

2-й. Хочемо миру — хай буде мир,

Пісня лунає і сміх,

Хай сонечко сяє,

Хай світить в наш двір,

Сонце хай сяє для всіх. (Учасники виконують пісню «Хай завжди буде сонце!»  (Старшокласниця розповідає  як реквієм:)

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері,  що з печалі сивіла.

Іменем сина, що батька не знав,

Іменем батька, що в січі смертельній упав

Я проклинаю війну жорстоку, -

Війна відібрала у людства спокій.

Іменем тих, хто над краєм безодні,

Іменем ще не народжених,

Сном немовлят нетривожених

Кличу з війною вийти на бій,

Мир відстояти Землі голубій!

Святістю братських могил,

Сивим волоссям матерів,  вдів,

Радістю перемоги

Всі: Клянемось!

Ким я не буду, де не працюватиму,

Я пам'ятатиму: тепер найважливіше завдання –

Зберегти мир, захистити планету від знищення

Ми пам'ятатимемо це

Всі: Клянемось!

Якщо буде потрібно, ми всі, як один,

Станемо на захист своєї Вітчизни

Всі: Клянемось!

Вір,     люба     Вітчизна!     Клятва     наша     тобі непорушна.

Всі: Клянемось,  клянемось,  клянемось!
Разом: (речитатив)Сплетемо руки, як рід єдиний, (сплітають руки і піднімають догори)
Знесімось вище до найвищих гір.
Хай клич людини над світом лине:

- Війна з війною! Хай буде мир!

 

 

 

Борці з вогнем.

 

(звучить стройова мелодія, виходять з піснею на мелодію «Ти признайся мені». Всі:

Ви признайтесь мені, чи пожежі палали?

Погасили ви їх, а чи, може, проспали?

Чи в годину важку ви вогню не боялись?

Чи в палаючий дім ви ввійти постарались?

Капітан. Бачите дим?

Всі. Ідемо на дим!

Капітан. Бачите вогонь?

Разом. Ідемо на вогонь!

Капітан. Увага! У нас сенсація! Сьогодні перевірка, перевірка з області – це вам не сміх.

Всі: перевіряють усіх?

Капітан. Безперечно, усіх!

 Заводьте машину і їдьмо мерщій на конкурс районний. (до одного з команди) Чого ж ти стовбичиш, заводь, а не стій!(Пантоміма «Заведення пожежної машини», не заводиться)

Капітан. Єдине, що вмієте – спати  й співати. Ану шикуйсь! На конкурс кроком руш!

Всі. (на мотив пісні «У солдата вихідний»)

 

У пожежників стройова, з піснею ідем.

І начальника свого ми не підведем.

Ми пожежні, а тому жар в серцях горить,

 і покластися на нас ви можете щомить, ви можете щомить.(Приспів)

 Ідемо ми по вулиці, Привітно посміхаємось,

Ну а дівчата зграями  Летять за нами вслід!

З вогнем ми позмагаємось, ні з ким не сперечаємось,

Рукою помахаємо, пошлем палкий привіт!

Командир. В стройовій ви всі герої,

Це ще вас навчили в школі.

Ну а що в вас в голові? Чи не витівки дурні?

Перевірю зараз я, маю я на це права.

Всі. Виступ агітбригади протипожежної безпеки команди «Борці з вогнем»

Командир. Курсант Спічка! (той робить крок вперед)Запитання звучить так:

Загорівся поверх десятий. Там безпомічний юнак, треба рятувати .

(Учень виконує фрагмент з пісні «Я к тебе поднимусь в небо…»)

Командир. Курсант Гасік!

З лісу валить сірий дим – Це страшна пожежа.

 Там гуляли малюки вкрай необережно.

(Учень виконує фрагмент з пісні «Сто шагов назад»)

Командир. Курсант Горисвіт! На пожежному щитку відра та сокири, вогнегасника нема. Яку ваші дії?

(Учень виконує фрагмент пісні «Забудь его, забудь»)

Командир. Курсант Вогнехвостик! Першу людям допомогу вчилися надавати? Чи залишите людину  ви в диму лежати?

(Учень виконує фрагмент із пісні «Ти тут?»)

Командир. Які ви знаєте нові сигнали про небезпеку?

- Нещодавно ООН затверджено нову сирену «Вітас»!

Командир. Їде Ілля Муромець на коні. Попереду камінь, а на ньому напис: «Наліво поїдеш – в бар потрапиш, направо – на дискотеку, прямо – на пожежу.» І він поїхав прямо! Чому?

- Він просто, бідненький, не вмів читати!

Командир. Курсант Пожежа! У пожежної машини  ні бензину, ні води, ще й колеса геть спустили, хоч на виклик пішки йди!(учень виконує фрагмент з пісні «Нас не догонят».Командир виконує фрагмент з пісні «Тикает, тикает серце у меня…», втрачає свідомість, стук серця.)

Учень. У нього що, сердечний напад?

Треба рятувати і медичну допомогу швидше надавати. (направляє на командира вогнегасник).

Командир. Ти на кого свій принтер настроїв?

Перевірку не пройшли! Ми вас закриваємо.

(Пожежники стають на коліна і говорять разом).

Пожежники. Не закривайте!

Щиро вас благаємо! (по черзі говорячи слова, встають) – Погасимо все!

• Ваші борги в зарплаті!
• І сварки, що горять у кожній хаті!
• Нам дайте шанс, і ми не підведемо!
• (разом) Бо разом ми до перемоги йдемо!

(співають на мотив пісні «Есть только миг…»)

Дайте нам шанс – ми з вогнем позмагаємось,

Дайте нам шанс – ми зупинимо його.

Є тільки мить – і життя обірвалося,

Не зупинить нам ніколи його.

Дружбу свою через роки проносимо,

Вірність свою назавжди збережемо.

Легкого життя ми ніколи не просимо,

В бій із вогнем ми щомиті йдемо.

Всі. Дружина  юних пожежників «Борці з вогнем»! Рівняйсь! Струнко! Наш девіз:

Вогонь не спотворить людей, ні довкілля, -

Відмінно ми знаємо пожежегасіння!

Від спалаху вогника застережем,

Аби не було плачевних проблем!

1-й. Ми ДЮПівці хоробрі, загартовані,

Глобальною проблемою схвильовані,-

Пожежі обпікають наші душі та серця,

А «Борці з вогнем» на своїх місцях.

2-й. Жваві, активні, сумлінні, старанні, -

Ми компетентні в пожежнім питанні!

Командир. Досить себе вихваляти. У нас лише 15 хвилин, а ви все співаєте. Час уже свої знання показати.

Всі: Статистика свідчить: (далі по черзі)

• кожні 5 секунд на планеті виникає пожежа!
• Кожний 5-й, що загинув на пожежі, дитина!
• 80% пожеж виникає через дитячі пустощі!

Всі: «Борці з вогнем» вам нагадують: (по черзі піднімають плакати з словами, які говорять та малюнки до кожного вислову)

• Тримайте сірники і запальнички якнайдалі від дітей!
• Усуньте предмети, які могли б зайнятися, подалі від плити!
• Ніколи не готуйте їжі з широкими та довгими рукавами!
• Ніколи не перевантажуйте штепсельні розетки та продовжувачі!
• Не залишайте жир чи олію без догляду на гарячій плитці чи поблизу!
• Добре подумайте, де поставити обігрівач!

(перехід першого ряду на місце другого і навпаки)

1. Не забувайте, що дим – особливо токсичний від синтетичних матеріалів – убиває більше людей, ніж полум’я, бо від нього гинуть менше ніж за 2 хвилини.
2. Тому, вибираючись із палаючого будинку, пригніться додолу: внизу менше диму й холодне повітря.
3. Добре також прикрити рот вологою хусточкою.
4. Перш ніж відкрити двері, торкніться їх тильним боком долоні. Якщо вони гарячі – за ними також вогонь, отже, шукайте іншого виходу.
5. Зачиняйте за собою всі двері Так ви обмежите доступ кисню до вогню.
6. Не слід користуватись під час пожежі ліфтом: він може застрянути і перетворитися у справжню піч.
7. Якщо займеться одяг, не біжіть – зупиніться, впадіть, качайтеся.
8. Всі знайте: якщо пожежа виникла, вас не врятує ні крик, ні паніка. Треба чітко знати, з чого гасіння починати! Та головне – спішіть, і про пожежу сповістіть по телефону: 01.

Всі: І пам’ятайте, як один,

        Пожежний номер – 01. Нуль один!

(співають пісню на мелодію «Если с другом вышел в путь…»)

Якщо полум’я і дим (двічі)

Вгледів ти, побійся,

Сповісти лиш «01» (двічі)

І на нас надійся.

Приспів: «Борці з вогнем» - тут як тут.

Від пожежі збережуть, -

  Бо справа наша – свята,

Небезпеку обійти, по житті весело йти –

Така наша, друзі, мета.

Ні секунди не марнуй, (двічі)

Бий тривогу, квапся.

Не кричи, не панікуй, (двічі)

Як вогонь зірвався. (Знову приспів).

Командир. І співати ви вмієте, і теорію добре знаєте. Але головне для пожежників правило «Більше справ, а менше слів»

(інсценівка)Звучить мобільний дзвінок

1-й. Пожежна слухає! Так. Адреса ? (до команди) Пожежа на Степній, 24.

2-й. Що? Та це ж біля нашої школи.

Командир. Без паніки! Швидко пожежний щиток розбираймо, - вогнегасник, сокиру, лопату, багор, відерце хапаймо. І навпростець за мною біжім туди де палає вказаний дім.

3-й . Без паніки! Тихо… в кімнаті хто є?

Дим очі їсть, аж до стелі снує.

Пригнулись! Повзком! Чи немає дітей?

Під ліжко сховались і біля дверей!

4-й. Тканину зволожену -  швидко сюди!

Бо дихати важко, не треба біди!

1-й. Хапаймо малят, і з оселі мерщій!

2-й. Стривай, Горисвіте! Он бачиш? Постій!

Спідниця в бабусі й рушник зайнялися!

Зволожена ковдра ось! Вкрий! Бач! Дивися!

3-й. Притисни до тіла її. Затуши!

Щоб віхті вогню більш по ній не повзли!

4-й. Горить електрична проводка! Мерщій!

Вимкнути треба! Миттєво ж ти дій!

(співають на мотив «Бременські музиканти»)

Мы пожарных юная дружина.

Все нас знают – есть на то причина.

Пламя тушим и людей спасаем.

В жизни счастья большего не знаем.

Мы с водою неразлучно дружим,

Быстрый транспорт нам, пожарным нужен.

Не горит в огне смельчак отважный

 И не тонет – это знает каждый.

Мы свое призванье не забудем –

На пожаре помогаем людям.

И зовут спасателей недаром –

 Укрощать умеем мы пожары.

Командир. Молодці! Тепер я й у ділі вас побачив.

(знову звучить мобільний дзвінок)Слухаю! Що? Знову пожежа? Адреса? Ліс! Команда – до справи!

(співають пісню на мелодію «По секрету всьому світу»)

Всі. Я, ти, всі ми любимо пікнік,-

На прогулянку йдемо щорік,

Щоб набратись сили, відпочить,

Де заборонено палить.

Без лопати, знайте, і відра,

І сокири, люба дітвора,

 Не рушай ніколи в турпохід.

Пожежну справу вчи як слід.

Приспів:    бережіть, друзі, ліс,

Щоби вогник не проліз

В цей казковий, пишний рай, -

Киснем живить, пам’ятай!

 А якщо вогонь, вогонь спалахне –

Знайте правило одне, одне:

З відерець води хлюпніть

І гіллям спалахи гасіть, -

Накидай у жар, у жар землі,

Іскри притопчи, топчи малі,

Не травмуй дерева, - їм болить,

Зелений красень хоче жить!

(інсценізація анекдоту)

Командир. Головне при пожежі  не панікувати  і швидко нас викликати. А не отак жартувати, як куми.

1-й. Стоять два куми біля тину, розмовляють. Перший дивлячись кудись, запитує:

- Куме, а скажіть правду. Ваша жінка курить?

- Жінка? Та ви що, куме, ні, жінка не курить.

- Куме, а ваші діти курять?

- Діти? Та ні, куме, діти не курять!

- Куме, а корова ваша курить?

- Та ви що, куме, з глузду з’їхали? Корова моя не курить!

- Ну а свині ваші, куме, курять?

- Куме! Бійтеся Бога! Не наговорюйте на моїх свиней!

- Не гарячкуйте, куме, Ніхто не курить? Тоді, куме, у вас клуня горить!

- О Господи! Горить! Таки горить!

- Ганно! У кума клуня горить! Дзвони швиденько!

(вибігає Ганна з мобільним телефоном)

• Горить? Як горить? (набирає номер і співає на мелодію «Макарени»

Кумонько, слухай, мовчати не сила,

Ох, у сусіда вже клуня згоріла,

Клуня згоріла, ще й дуже диміла

Ох, задиміла.

Ой, вже й на хату вогонь перебрався, боже, та де ж це мій муж подівався.

Он вони в відра води набирають –

Поливають, поливають, засипають…

• Ганно, чому так довго  пожежники не їдуть?
• Які пожежники?
• Та куди ж ти телефонуєш?
• Як куди? До куми. (знову співає на мелодію пісні «12-82-00»

12-82-00, куми я швидко номер набрала,

Два слова про пожежу мовила.

Ну що такого я зробила?- ла-ла-ла

(співає кум)

Подзвони по 01, подзвони, благаю, Ганно!

Про біду повідомляй ти пожежную охрану.

Хай пожежники спішать в бій з вогнем вступати сміло.

Хай заллють вогонь піной (2 рази)

Подзвони по 01.

(Вихід команди)

1-й. Ітак, кожен глядач зрозумів перших два правила.

2-й. При виникненні пожежі набирай не номер куми, а номер пожежної частини 01 та чітко повідом адресу.

3-й. Пам’ятай: кожна втрачена хвилина додає всім людям лиха.

4-й. А тепер реклама! Бо що ж то за програма, де не сказана реклама?

5-й. Ой кличте тата, кличте маму.

Ми показуєм рекламу!

Хлопці з команди. Миколаївський «Янтар» вам заллє любий пожар. Із пожежею сміло змагайтесь, «Янтарем» потім всі охлаждайтесь.

А Одеський «Чорномор» загасить любий костьор.

Дівчата з команди. Ой ці хлопці! Їм одне пиво в голові. Давайте краще нашої заспіваємо.

За учителя я не піду.

Бо учителя я не люблю.

Бо в учителя зошитів купа,

він забуває, що я в нього люба.

За пожежника я піду,

Бо пожежника я люблю,

Бо у пожежника серце гаряче,

Бо в вогнеборців смілива вдача.

Командир. Як кажуть в народі, -

 Жартувать – не плакать,

Але всі запам’ятайте назавжди:

Жарти з вогнем приведуть до біди!

1-й. Пожежників братство – наше багатство!

2-й. Йому кордонів і меж нема!

3-й. За мир і дружбу, за пожежну службу

Хай в кожнім святі звучать слова.

(Співають)

Десь спокій нічний розтинає тривога,

Злились воєдино вогонь і вода…

Тримайтеся, хлопці, спішить допомога!

Рука вогнеборця надійна й тверда.

                  Пожежне братство – наше багатство,

                   Йому кордонів і меж нема.

                   За мир і дружбу, пожежну службу –

Хай в кожній хаті звучать слова.

Від синіх Карпат і до Чорного моря

Несуть свою службу солдати вогню.

Пожежне козацтво – це сила і воля!

Повік не зламати цю грізну броню.

 

 

           Чума ХХІ століття -  СНІД

 

(під музику виходять учасники агітбригади)

Всі. Ми –

1-й. Ті, хто вийшли на цю сцену .

Всі. Ми - 

2-й. Ті, хто стоїть перед вами.

Всі. Ми –

3-й. Ті, хто говорить ці слова.

Всі. Ми –

4-й. Волонтери Водянської СЗШ.

Всі. Ми –

5-й. В боротьбі за здоров’я нації!

Всі. Ми -

6-й. В боротьбі зі шкідливими звичками.

Всі. Ми –

1-й. Сьогодні розповімо, як уміємо.

2-й. Пояснимо.

3-й. Попередимо про небезпеку, яка чекає на кожному кроці.

4-й. Її ім’я –

Всі. СНІД! СНІД – чума ХХІ століття!

5-й. Тема ця така важлива, актуальна і потрібна,

 бо приносить безліч бід людству

Всі. СНІД (показують таблички з буквами С,Н, І, Д і ставлять їх на сцені)

6-й. СНІД – це справжнє лихо,

Підкрадеться воно тихо,

Коли людина не дивиться навкруг,

Змінюючи всечасно друзів та подруг.

1-й. Веде непорядне статеве життя,

Будь з ким займається любов’ю.

Є лиш інстинкт, відсутні почуття.

Зараження усіх своєю кров’ю.

2-й. Дехто може сказати:  «Нас це не стосується»

3-й. Ми ведемо порядне життя: не п’ємо, не куримо, не вживаємо наркотики.

4-й. Ми – порядні люди! Ми – нормальні.

5-й. Тим більше, що в Україні  й без того безліч проблем.

Всі. Але задумайтеся.

6-й. Згідно останній доповіді ООН Україна займає   4 місце в світі по рівню розповсюдження епідемії ВІЧ/СНІД.

1-й. Сьогодні офіційно зареєстровано майже 50 тисяч  чоловік ВІЧ інфікованих.

2-й. За 10 місяців  2006 року в Україні   захворіли на СНІД 1463   дорослих та 51 дитина.

3-й. За цей же період 996 дорослих та 32 дитини померли від Сніду.

(піднімають плакати)

4-й. Давно минули часи, коли різні епідемії мільйонами вбивали людей. За допомогою вакцини  і противірусних засобів лікарі навчились боротись з будь-якими вірусними інфекціями. Вірусологію навіть почали вважати  вимираючою наукою: здавалось, нічого нового  в ній відкрити  неможливо…

5-й. Та з’явився  ВІЧ страшний,

 небезпечний, грізний, злий…

(на сцені з’являється Вірус ВІЧ зі своїми друзями – Наркоманією, Алкоголем, Проституцією)

Вірус. Так, я злий, я небезпечний Містер ВІЧ.

Мені не треба ні мармеладу, ні шоколаду,   

а потрібне мені ваше життя. (бігає серед глядачів, лякає їх). Я, як чума, гуляю по планеті

І не жалію ні дорослих, ні дітей.

Страшніша  за всі інфекції на світі,

Бо мільйони знищую людей.(На сцену виходить Клітина, Вірус ловить її сіткою і накриває своїм плащем.)

6-й. ВІЧ не здатен жити самостійно. Він – паразит.

І для існування йому необхідно присвоїти чуже життя,  тобто поселитися в живій клітині. А поселившись, він її пожирає.

(В цей час вибігають Хелперні клітини, які намагаються захистити Клітину від Вірусу, та їм це не вдається.)

1-й. Потрапивши в організм людини, вірус наштовхується на імунну систему на її хелперні клітини. Вірус прилипає до них, роз’їдає оболонку, проникає всередину. Коли імунна система слабне, починає розвиватися СНІД.

2-й. Вірус СНІДу проникає в кров

Через сперму, піт, слину і сльози.

Й немовля із материнським молоком

Цього вірусу отримує дози.

3-й. Хто ризикує заразитися найпершим?

Це алкоголік, наркоман, путана.

Кого здолати Вірусу найлегше?

Людину легковажну, пірсингана.

4-й. Зверніть увагу на цих «продвинутих» учнів-пірсингістів. (Інсценівка)

- Вав! Кльовий прикид!

- Я теж торчу від твоїх шмоток.

- О! Бомба! Нове тату.

- А ти , я бачу, пупа проколов. Я в отпаді!

- Де робили?

- Прикинь, в «Салоні краси».

- Ну і як?

- Там зробили все в ажурі (голки прокип’ятили, малюнок – просто супер), але та овечка зідрала з мене стільки капусти, я вообще фігєю!

- Ну ти тормозиш нереально. Ось візьми адресок, там, на хаті, зроблять все путьово.

- А як щодо стерильності?

- Яка стерильність в наш час? Головне – капусти мало візьмуть.

- Це мені підходить.

- Пішли, я теж хочу носа проколоти.(Під час цієї розмови Вірус ВІЧ підкрадається до учнів і накидає на них сітку)

5-й. Поширення ВІЧ співпадає із поширенням наркоманії.

6-й. Сьогодні біля 90% випадків зараження ВІЧ  в Україні поширюється серед наркоманів.

(на сцені наркомани , співають на мотив «Бременські музиканти»)

Наркомани. Говорят,  мы бяки-буки.

Как выносит нас земля?

Дайте, что ли, иглы в руки.

Кайф поймаем мы не зря!

Ой-ля-ля, ой-ля-ля, героинчик для меня (2 раза)

Никаких забот не надо, лиш бы

Сесть, косяк забить.

Накуриться до отвала

И проблемы все забыть!

Ой-ля-ля, ой-ля-ля, хороша ты, конопля.(2 раза)

И такая вот житуха

Каждый день и каждый час.

Ни семи, ни перспективы,

Будущого нет у нас.

Ой-ля-ля, ой-ля-ля, не идите к нам, друзья. (2 раза)

( під час виконання пісні до наркоманів підходить Вірус і накидає сіті)

1.Стоїть дівка, як  марево, у зубах цигарка.

Викидає дим хмарою, наче кочегарка.

2. Не спідницю – нитку носить, не ховає пупа,

І очима кругом косить, ще й ногою тупа.

3. Зазиває, як реклама, щоб «по кайфувати»,

Не навчили тато й мама себе шанувати.

4. З нею все дозволено, повністю розкута,

Наче щось намовлено, пошкоджено круто.

5. А родилась лебідкою, і щастям, і дивом.

Та згасає гарна квітка, летить життя димом.

 

6. Спочатку цигарка звичайна, потім травка…

(Під пісню «Маріхуана» Лінди на сцену виходять 2 наркомана, танцюють, їх заманює

 Маріхуана, яка співає пісню на мелодію «Джага» К.Лель) Я позвонила в дверь, открыла, молча я вошла

И про «подарки» не забыла – «травку» принесла.

Опять мне кажется, что кружится твоя голова.

Мой мармеладный, я ведь права!

«Подарок» принял, улыбнулся ты и повеселел,

И накурился вот с друзьями ты и прибалдел.

И вот от кайфа снова кружится твоя голова.

Мой мармеладный, я ведь права!

   Попробуй, на-на, попробуй джага, джага.

Попробуй, да-да, тебе ведь надо, надо.

И вот от кайфа снова кружится твоя голова.

Мои родные, я ведь права.

(звучить фонограмма пісні «Путана» О.Газманова, на її фоні читаються слова)

1.Веселі дівчата, хороші подруги.

2. Працюють позмінно, спокуса для всіх.

3. Путанами звуть їх усі навкруги,

4. Чоловіки з грошима ведуть для своїх втіх.

(учасники агітбригади виконують 1 куплет пісні «Путана». З’являється дівчина легкої поведінки, до неї підходить багатий клієнт, пропонує гроші, обнімає і веде за собою. Непомітно підкрадається ВІЧ, накидає сіті)

5. До грошей у них потяг магічний,

Невже так важко зрозуміть,

Що стали на шлях трагічний??

Всі. Запам’ятайте!!!

6. Для проникнення ВІЧ - інфекції в  організм є 4 основних шляхи.

1-й. Жіноче молоко – годування немовляти грудним молоком.

2-й. При статевих  контактах без презервативу.

3-й. Кров: при вколенні інфікованими голками.

4-й. При нанесенні татуїровок.

5-й. При виконанні пірсингу.

6- й. При користуванні чужою бритвою.

1-й. При переливанні зараженої крові.

2-й. При внутрішньовенному введенні інфікованого наркотику і через інфіковану голку.

Всі . Запам’ятайте:

3-й. СНІД – хвороба невиліковна!

4-й. Як вберегти себе від Сніду?

5-й. не будьте метеликами у коханні, адже шприцева наркоманія, проституція, непорядне статеве життя – це ті фактори, які набагато збільшують ризик захворювання на СНІД.

(на сцені знову містер ВІЧ тягне в своїх сітях «улов». Всі жертви співають куплет і приспів пісні «А у тебе  СНІД» (Земфіра)

1 –й.  Наркотики!

2-й. Розврат!

3-й. Алкоголізм.

4-й. Куріння!

5-й. Лінь і байдужість.

Всі.  Приберемо з дороги це сміття.

1-й. Наше майбутнє – це наша справа.

Надіятися на когось не маємо права.

Всі.  Наше здоров’я лише в наших руках.

2-й. Не віддавайте своє життя за декілька хвилин сумнівного щастя.

Всі. Обирайте правильний шлях.

3-й. Каждый выбирает для себя

Женщину, религию, дорогу.

Добру служить или пороку-

Все. Каждый выбирает для себя.

4-й. Каждый выбирает по себе

 Слово для любви и для молитвы,

Шпагу для дуэли, меч для битвы

Все. Каждый выбирает по себе.

5-й. Нам є з чого вибирати.

6-й. Нам є де примінити свою молодість, силу, талант.

1-й.   Ми вибираємо спорт.

2- й. Ми вибираємо музику.

3-й. Ми вибираємо танці.

4-й. Ми вибираємо життя.

5-й. Хай у світі молитви й прокльони

Кожен рве і хапає собі.

Зупинись, ще поки дзвони

 Не заплакали по тобі.

6 –й. Щоб «Хто винен?» хвилина остання

Не кричала увись небесам.

Щоб у відповідь на питання

Не почути: «Хто винен??? Ти сам!!!»

Всі. Ти сам.

( зустріч з лікарем, бесіда, тести)

 

Підступна   Нікотинія.

1-й. Добрий день, дорогі друзі. Вас вітає агітбригада

Всі. «Сполох».

2-й. Увага, увага. Відкриваємо ДУСТ.

3-й. А що це? Отрута проти жуків?

Всі. Дитячий  учнівський сатиричний театр.

(з’являється хуліган з цигаркою в зубах, іде розв’язною ходою, руки в кишенях, скуйовджений, спочатку слухає учасників, потім кидається до них)

Хуліган. Що? Хто вас сюди запрошував? Тут і без вас тошно. Геть звідси.

1-й.  Ах ти ж, злісний хуліган !

Заважаєш нащо нам?

Ти хоробрий лиш з малими,

Та й знущаєшся над ними.

2-й. А на себе лиш поглянь,

 Соромно й дивитися:

Від цигарки жовто  - синій –

Отак накуритися!

3-й. краще б спортом ти займався,

Час би з користю провів,

Набирався сили й духу,

Не ходив до лікарів.

Хуліган. Пиво, цигарки – оце сила, а спорт – могила.

4-й. Помиляєшся. Адже внаслідок куріння у будь-який час можуть з’явитися невиліковні хвороби: рак легенів, гортані, стравоходу, нирок – незалежно від кількості викурених цигарок і стажу куріння.

5-й. Тютюн викликає таку саму залежність, як і «важкі2 наркотики – героїн і кокаїн. 85% курців хочуть кинути курити, але вдається це зробити лише 10-15% із них.

Всі. Куріння – це добровільне отруєння, не куріть сигарет.

(співають на мотив «Антошка»

Антошка, Сережка, пошли копать картошку – 2 раза

Тили-тили, трали-вали, нет, ребята, мы не в силе –

Все здоровье прокурили.

Ах! Ой-ой-ой!

Антошка, Сережка, поешьте хоть немножко – 2 раза.

Тили-тили, трали-вали, деньги дали на обеды, мы ж купили сигареты. Ах! Ой-ой-ой.

Хуліган. Кому яке діло курю я чи ні, я трачу свої гроші, начхав я на всіх. Зате серед курців у мене авторитет. І я хлопець! Ви краще дівчатам кажіть, щоб не курили.

(виходить дівчина з цигаркою)

1-й. Стоїть дівка, як марево, у зубах цигарка.

Викидає дим хмарою, наче кочегарка.

2-й. не спідницю – нитку носить, не ховає пупа,

І очима кругом косить, ще й ногою тупа.

3-й. Зазиває, як реклама, щоб «покайфувати»

Не навчили тато й мама себе шанувати.

4-й. З нею все дозволено, повністю розкута,

Неначе щось намовлено, пошкоджено круто.

5-й. А родилась лебідкою, і щастям, і дивом.

Та згасає гарна квітка, летить життя з димом.

1-й. Хто тривіально зве її Вірою.

Хто фаміл’ярно – Віруською, Віркою.

Віра привабна якоюсь мірою,

От лише смалить! Крізь зуби чвиркає…

2-й. Досить вродлива, сяє вся молодо, тільки ж…

Несе із вуст її смородом від сигареток (хай і найкращих), - зовсім для дівчини непідходяще!

3-й. Дим випускає, примружиться мрійно;

Вираз – удавано меланхолійний.

Звідки манірність ця? З кіноекрана?

З фото, завезених з-за океану?

4-й. Певно, смаку ще свого не маючи,

Все перехоплює звідти – по-мавп’ячи,

Щоб виглядати якоюсь міс,-

Так і тримає по вітру ніс.

5-й. Та не казав би я цю сатиру,

Коли б на думці мав лише Віру.-

Щось розвелося їх чималенько…

Он вони – зовсім ще молоденькі,

І – сигарети в устах їх… ненько!

6-й. Чи невтямки їм:

Сам образ дівчини виглядом їхнім

Принижений, знівечений.

1-й. Скажете: - Справа ця особиста! –

Ні, коли б так, я мовчав би. Якби ж то!

Дівчина, зважте, майбутня мати,

Йдеться отож про долю дитяти.

2-й. Зважте: глушити буде дитину

Щедрими порціями нікотину.

Ні, - я не змовчу, мовчати не хочу!

Бачить бажав би в руці дівочій

Квіти пахучі, ніжні букети,

А не ядучі ці сигарети…

3-й. Так, невтямки, що кладуть в ридикюль

Пачку – обойму отруйних куль.

(співають на мотив «Золушка»)

Хоть поверьте, хоть проверьте,

Но вчера взгрустнулось мне,

Захотілось вызов бросить «затуманенной чуме».

Вы,  девчонки, не курите

Гадких, вредных сигарет,

Лучше більше фруктов ешьте,

Шоколадок и конфет

Припев. Пара-ру-рам, пара-рарам…

Неприязно на девчонку

С сигаретою смотреть,

 И, конечно, можно вскоре

От куреня заболеть.

Хоть и курят малолітки

 Сигареты все подряд,

Но поймут рамного позже,

Что куренье – это яд.

Хуліган. (до дівчини з цигаркою) та ну їх. Не слухай. Навпаки хлопці таких називають «своїм чуваком», і врешті у нас рівноправність.(виходять)

4-й. От і маєте, дівчата, замислитись чи бути краще «своїм чуваком», чи бути Жінкою, Матір’ю, Мадонною.

5-й. Не вірте рекламі, що ті чи інші цигарки безпечні, бо у них подвійний фільтр або відсутній нікотин. Усі види цигарок шкідливі для здоров’я. Як тільки запалюють цигарку, в організм людини і в оточуюче середовище надходить близько 4 тисяч шкідливих токсичних речовин. Радіус їхньої дії – близько 5 метрів.

6-й. Отже, якщо людина курить в кімнаті, то пасивно, тобто хоча і не курять самі, присутні вдихають токсичні речовини в легені.

1-й. тютюновий дим від запаленої цигарки має більше шкідливих речовин, ніж білий дим, що випускає курець, оскільки останній відфільтровує його своїми легенями.

2-й. Тому не дозволяйте курцям курити в присутності вас. Хай травлять себе, а не навколо все і всіх.

3-й. Не починайте те, від чого потім важко відмовитися. Через нерозумне сліпе наслідування моди ви спочатку робите одну затяжку… яке гидке відчуття… кашель, гіркість у роті, нудота, легке запаморочення. Ваш організм ніби попереджає вас: не кури більше, не отруюй мене.

4-й. та ви викурюєте сигарету, потім другу, тягнетеся до пачки знову… і ось куріння вже стає звичкою… почати курити легше, ніж покинути. То ж і не починайте. Бережіть своє здоров’я, красу, свої зуби, свою усмішку… і здоров’я всіх, хто вас оточує.

5-й. Зумій земні спокуси побороть,

Котрі презирства і зневаги варті…

Гартуй свій дух, і волю, й плоть у безнастаннім гарті.

Адже ти – Гомо Сапієнс, Людина Розумна!

(виходить королева Нікотинія, на голові корона з цигарок)

Нікотинія. Давно колись я шукала такого хлопчика чи дівчинку, які б захотіли спробувати першу цигарку і зробили перший крок до руйнування свого здоров’я. Яке щастя, що такі дурні не перевелися на Землі, і їх число збільшується. Я думаю і вам зробити якийсь подарунок, щоб ви завжди думали про нікотиновий дим, щоб він заполонив увесь світ, затьмарив свідомість, проник до легень. Так, найкращий подарунок – це квітка. А ось і горщик. Для мене найкращою є квітка тютюну.(дістає квітку тютюну і всім показує).

(до квітки) Ти моє найулюбленіше створіння. Троянди і фіалки роблять людину закоханою, а  ти – задимленою. Швидше підростай, розцвітай. Ми незабаром зустрінемося.

Квітка. Слухаюся та підкоряюся, моя королево Нікотиніє. ( королева виходить).

Квітка. Добре їй говорити. Але я для своєї сили та зросту маю запаморочити голову метеликам, бджілкам, комарам, жучкам. (танець-пантоміма, злітаються метелики, квітка бризкає рідиною і одягає на руки кайдани. Комар намагається їх врятувати, та квітка встигає одягнути і йому кайдани. Виходять хуліган і дівчина з цигарками, злякалися і хочуть тікати.)

Нікотинія. Молодець , Квітко. А ви, дітки, не бійтеся мене. Що у вас в руках? Цигарки. А знаєте, що у цигарки всередині? В кожній є частинка мене. Люди зазвичай мають дивний вигляд: рум’яні щічки, ніжні голоси, а я люблю жовтуваті зуби, хворі легені, слабке здоров’я, хриплуватий голос. Х+очете я зроблю вас такими?

Хлопчик і дівчинка. Ні…

Нікотинія. Не поспішайте, не відмовляйтеся від свого щастя, я допоможу зміцнити ваші захоплення, і скоро ви не будете цікавитися комп’ютером, не будете займатися спортом, навчатиметеся так-сяк, але завжди думатимете лише про мене.

(хуліган і дівчинка підходять, схиляють голови і простягають руки, щоб Нікотинія одягла на них наручники)

Всі. Схаменіться.

6-й. Як при вживанні алкоголю, так і при палінні потрібна велика рішучість, щоб раз і назавжди сказати «ні».

1-й. Це може зробити людина, яка завжди:

2-й. поважає себе та інших,

3-й. вміє не тільки говорити, а й слухати,

4-й. впевнена у собі та своїх діях,

5-й. відповідає за свої вчинки,

6-й. може знайти в собі сили розповісти близьким про свої проблеми.

(хуліган та дівчинка кидають цигарки, учасники агітбригади стають поруч стіною, Нікотинія втікає)

1-й. коли здається жити неспромога,

Коли здається більше сил нема,

 повір у себе, і твоя тривога

розвіється, як марево, сама.

2-й. Повір у себе, ти багато можеш,

Не опускай безсилої руки.

І сам собі найкраще допоможеш –

Лиш тільки спробуй сам себе знайти.

3-й. коли здається, що земля і небо

Супроти тебе стали на диби,

 Повір у себе, знай, що жити треба,

Бо ми своєї долі – не раби.

4-й. Повір у себе, ці слова, як гасло,

їх кожен день у пам’яті читай.

І щоб ніколи віра та не згасла, -

Ти кожен день і час свій пам’ятай.

Всі. Хочеш жити – кидай палити.

(документальний фільм про паління, виступ лікаря)

5-й. Якщо ти не став рабом шкідливої звички – не роби до цього першого кроку. Ти добре знаєш, що це може зруйнувати твоє здоров’я. то хіба тобі самому себе не шкода?  Не починай курити ні «за компанію», ні без компанії.

6-й. А якщо з  тебе  починають глузувати, говорити, що «мамин синок», чи тютя, будь спокійним і непохитним, не піддавайся на їхні кпини, зумій встояти і говори  так:

1-й.Хто здоровий, той сміється

Все йому в житті вдається.

Він долає всі вершини,

Це ж чудово для людини.

2-й.Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він уміє працювати,

Вчитись і відпочивати.

3-й.Хто здоровий – не сумує,

Над загадками мудрує,

Він сміливо в світ іде

 Й за собою всіх веде.

4-й. Бо здоров’я – це прекрасно.

Здорово, чудово, ясно!

І доступні для людини

 Всі дороги і стежини.

5-й. І наша агітбригада «Сполох»  запевняє:

Всі. Твоє здоров’я у твоїх руках,

Тож бережи його щоднини.

6-й. Королеві Нікотині  - Палінню скажи:

Всі. Ні!

6-й. Зеленому змію скажи:

Всі. Ні!

6-й. Наркотикам та всім іншим шкідливим для здоров’я  звичкам скажи:

Всі. Ні! Ні! Ні!

1-й .До зустрічі у нашому театрі «ДУСТ» наступного місяця.

 

«Доля планети  у наших руках»

(Звучить мелодія пісні «Я Земля, я своих провожаю питомцев…». На сцену вибігає дівчинка з піднятим над головою глобусом.)

Дівчинка. Зупиніться! Подивіться!

Що принесла сюди я,

Це ж бо наша найрідніша,

Найчарівніша Земля.

На сцену виходять учасники агітбригади.

1-й. Ось вона наша Планета.

2-й. Ось вона сонцем зігріта.

3-й. Ось вона дощами вмита.

4-й. Хлібами закосичена,

5-й лісами заквітчана,

6-й горами звеличена,

7-й надрами збагачена,

8-й  морями оперезана

9-й озерами прикрашена,

10-й  ріками помережена.

Разом. Це наша планета Земля!

Вона одна у нас, для всіх одна!

Співають речитативом:

Природа нам – як рідний дім,

Вона усім  - як мати .

Щоб лад завжди був в домі тім,

Про це нам треба дбати.

1-й. Та щось не те на Україні,

Щось не все в порядку,

 Сади вишневі похилились,

Хрущі давно вже не гудуть,

Лише жуки ті колорадські

Картоплю день і ніч гризуть.

2-й. Жайворонки в полі вже не так співають,

Пестициди й хімікати вітри розганяють.

На городах наших огірки не родять,

Хмари з кислими дощами дуже часто ходять.

(Пісня на мотив «Трава у дома»).

Вода у нас забруднена, - (двічі)

Повітря чистого давно у нас нема.

І тужим за загубленим, (двічі)

за всім тим, що природа нам дала.

І сниться нам не «Фанта» й «Кока-кола»,

Від них на нас усіх чека біда.

А сниться нам Земля, Земля довкола,

І чистая джерельная вода.

3-й. прости нас, земле, нас, людей століття,

Яке надбало стільки лиходій,

Що вистачить на кілька поколінь.

Пісня на мотив «Несе Галя воду»).

Топчем ми квіти, дерева ламаєм,

Так ми можем втратити всю красу, що маєм.(двічі)

Що нам скажуть діти? Що душі не маєм

Раз усе тут трощимо, сміття розкидаєм. (двічі)

Схаменіться люди, захистіть природу,

Як не буде лісу й річки – не буде народу.

4-й. Тож наша агітбригада «Сполох» закликає:

Разом. Збережемо красу землі для  наших нащадків.

5-й. Схаменіться, люди!

Не губіть дерева – легені планети,

Не забруднюйте ріки та озера – дзеркало планети,

Не знищуйте красу природи, пам’ятайте:

Всі. Природа – це наша домівка.

Лунає пісня.

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Що ми після себе на світі лишаєм?

Ліси наші в’януть, нема більше рік,

пташки покидають край рідний навік.

Нечисте повітря, у грунті – нітрати.

І слово Чорнобиль нам страшно згадати.

І щоби на світі  не сталось біди,

Шануйте природу усюди й завжди.

(пісня на мотив «Червона рута»)

Подивіться навкруг, що з природою стало:

Дихать зовсім нічим, люди всі у печалі.

Може десь у лісах ще щебече пташина,

Але в місті й в селі сум мелодії лине:

Чистеньку воду не шукай у джерелах

Бо чорнобильський дим вже і тут, повір!

А колишня врода зелених лісочків

Відійшла в давнину, ти повір…

Так що треба тепер об’єднатись нам дружно,

Щоб собі повернуть і діброви, й стежини.

І ми будем нести людям квітку надії,

Бо давно уже це увійшло в наші мрії…

(сценка «Ворона»)

Одну веселу казку, а може і не казку,

А може й не веселу хотіли б розказать.

Ми знаємо з дитинства, а може й не з дитинства,

А може і не знаємо, та будемо вивчать.

Схотілося вороні, а може і собаці,

А може і корові напитися води.

Відро було порожнє, у крані було пусто

І рушили в дорогу  до річки, до води.

Ворона раз хапнула, собака два лизнула,

Корова три сьорбнула, - відчули гострий біль.

Відкіль же вони знать могли, що в річці цій чарівній

Сьогодні так багато отруйних речовин.

Мораль цієї казки, а може і не казки,

Повинні знати власники великих виробництв,

Бо наслідки роботи всіх фабрик і заводів

Нехороше впливають на всякий організм.

1-й. Та не лише від води страждають наші звірі.

(звучить пісня на мотив «Там живут несчастние люди дикари»)Інсценізація.

1. Що з тобою, зайчику, чому знов тремтиш?

чом на своїх лапоньках ледве ти стоїш?(двічі)

Що з тобою, зайчику, чому знов тремтиш?

2. Гнали мене трактором і якимсь авто.

Пес поїв зайчаток всій – не лишивсь ніхто!

Пес поїв зайчаток всіх – не утік ніхто!

Гнали мене трактором і якимсь авто.

3.Що з тобою, лисонько, чом на лапах трьох ?

Чом така обідрана, що з тобою, ох.

Чом така обідрана, що з тобою, ох?

Що з тобою, лисонько, чом на лапах трьох?

4.Снить про шапку лисячу кожен чоловік.

Ледь з капкана вирвалась, обідрала бік. (2)

Снить про шапку лисячу кожен чоловік.

5. в лісі на галявині дикуни жили.

Звалися туристами, їли і пили. (2)

І смітник, і вогнище кинули й пішли.

(пісня на мотив пісні С.Ротару)

Сумно, сумно аж за край.

Ну чого ти плачеш? Краще заспівай.

Слізьми горя не заллєш,

Посміхнися, друже, поки в нас ще є:

Чиста вода у джерелі,

Шовкові трави у росі,

В саду вишневім ще співають солов’ї,

Одна в нас мрія у житті –

Щоб повертались журавлі

Додому з вирію щороку навесні.

Сумно. Так і не засну.

Буду знову вірить у нову весну.

Піду ген за небокрай,

Де дощі і сонце творять водограй.

Ще поки в небі крізь дими

Останній птах змахне крильми,

Ми будемо природу рідну берегти.

Одна в житті у нас мета –

Жила б, раділа б, бо на всіх вона одна.

 

6-й. Ми часто шукаємо зірку з небес,

Щоб звірити тихо бажання,

А квітку прекрасну – це чудо з чудес –

Зриває безжально, стоптавши ногами.

( учні показують малюнки первоцвітів)

7-й. А їм, первоцвітам, й мороз не страшний,

В снігах розкошує привітна родина.

В них ворог один, здичавілий, страшний,

Байдужа, безлика і хитра людина!

(учні перекидають малюнки і показують знаки  «Увага! Первоцвіти»)

8-й. В місця х появи первоцвітів ми пропонуємо всановити знаки : «Увага! Первоцвіти!», «Рвати забороняється!», «Не топтати», «Збережемо для наступних поколінь».

9-й. Любіть природу рідну, Завжди милуйтесь нею,

Ранковими світанками, вечірньою зорею.

Не спричиняйте болю, не рвіть природі коси.

А щоб росли густії, споліскуйте у росах.

10-й. Кожна рослина, дерево, пташина –

То все чудова мила Україна.

Наше завдання – зберегти природу

Для мене, для тебе і всього народу.

1-й . І тоді до наших садів і лісів прилетять птахи, а над квітами загудуть комахи і оживе наша планета, і наповниться Земля пташиним співом.

( звучить пісня «Прилетіла ластівка»

До вікна мойого теплий промінь лащиться,

Синьооке небо в шибку загляда.

Прилетіла ластівка з голубою ласкою

До моєї хати, до свого гнізда.

Не лишай так скоро свого двору, ластівко,

Ти, холодний вітре, не тривож села.

Дай напитись ласкою, дай напитись казкою,

Та не дай зазнати літа без тепла.

2-й. Птахи – справжня окраса природи,

Що чарують оперенням світ.

Споконвіку трудящі народи

Слали птахам весною привіт.

3-й. Поки жити планета ця буде,

Поки світ ще в полоні краси,

Бережіть птахів, людоньки, люди,

Хай чарують нас їх голоси.

4-й. Не стріляйте у лебедів білих,

Не вбивайте синичок малих,

Вони менші брати і несмілі,

Тож давайте полюбимо їх.

(піднімають символічних птахів, звучить запис голосів деяких птахів)

5-й. Якби потрапив я на форум природничий,

 сказав би кожному: часу не трать.

А з юних літ бери собі за звичай

Птахам, звірятам, квітам помагать.

6-й. Сказав би я від імені синички,

Що стукає голодна у вікно,

Що треба виставлять їй годівнички,

Де насипати насіння і зерно.

7-й. Сказав би я від імені лелеки,

Що мирно походжає по луках,

Які його чекають небезпеки

Як ловить жаб в забруднених річках.

8-й. Та захистить себе не має змоги

Ні птах, ні звір. Хто їх врятує? Хто?

Я вчора їжачка прибрав з дороги,

 Щоб не розчавило його авто.

9-й. До миру кличуть радіо й газети,

До злагоди у світовій сім’ї,

 Бо вже в Червоній книзі і планета

І треба дуже берегти її.

10-й. Ніщо готове не впаде нам з неба,

 Працюйте, не шкодуючи зусиль,

А ще умійте, друзі, там , де треба,

Природу рідну берегти.

 звучить пісня на мотив «Улыбка»)

Свет весенний дарит нам тепло,

Ручейка журченье – радость и веселье.

Там пускай же нам в краю родном

Вечно будет слышен смех и птичье пенье.

          И тогда, наверняка, вдруг запляшет вся земля:

И букашки, и зверюшки, и растенья.

Знайте, юные друзья, наша главная мечта –

Чтобы завтра было лучше, чем сегодня.

1-й. Хоч іноді, хоч раз в житті

На самоті з природою залишся,

І  подивуйся ніжній чистоті

Того зеленого затишшя.

2-й. Прислухайся, як трави шелестять,

Як розмовляють і дерева, й квіти…

Які предивні гарні дні стоять! –

Попробуй це збагнути й зрозуміти.

3-й. І ти відчуєш, як очиститься душа,

Як легко серце стрепенеться,

І як народяться рядки вірша.

Спіши…бо все от-от минеться.

(звучить пісня «Не ламай калину»)

Край дороги не рубай тополю,-

Може та тополя – твоя доля,

Твоя доля світла, тополина,

Наче пісня журавлина…

Не рубай тополю, не рубай тополю, -

краще принеси ти їй води!

         Не ламай калину біля хати,

Бо вона заплаче, наче мати.

І впадуть на трави на шовкові

Серця сльози колискові…

Не ламай калину, не ламай калину –

Краще їй онуків принеси!

    Не стріляй у птаха на світанні,

може то любов твоя остання,

може то кохання білий лебідь,

що летів крізь ніч до тебе.

Не стріляй у птаха, не стріляй у птаха –

Краще з ним у небо полети!

4-й. Допоки житимеш, рятуймо все

Від знищення, розрухи, смерті, бруду.

Хай наша справа радість принесе.

І впевненість, що ми на світі – люди!

(піднімають плакати «Ми – люди!», «Бережімо природу, «Доля планети у наших руках»)Знову виходить дівчинка з глобусом.

5-й. Щастя Планети у наших руках.

Зупинімось – останній є шанс.

Ця планета не тільки для нас.

Разом. Люди, будьмо ж людьми!

(звучить пісня»Дорожи природою завжди», сл. Ю. Шипа, муз. М. Попенка)

На спомин, синочку, в гаю над водою

Зелені дубочки садив я весною.

І сіяв я квіти землі для обнови,

Щоб їй пломеніти в красі і любові.

 У сонячну днину на честь моїх друзів

Садив я калину у пишному лузі.

Буяють зелені дубочки в розмаї.

Той недруг для мене, хто гілку зламає!

  Хоч квітів без ліку, не смій толочити –

Від віку до віку вони вчать любити.

Чарі