Посилення проявів "культу особи" Йосифа Сталіна в УРСР. Особливості державної пропаганди. Ідеологічні інтерпретації перемоги над нацизмом. "Ждановщина" в Україні. Кампанія боротьби

Посилення проявів "культу особи" Йосифа Сталіна в УРСР. Особливості державної пропаганди. Ідеологічні інтерпретації перемоги над нацизмом. "Ждановщина" в Україні. Кампанія боротьби проти "українських буржуазних націоналістів" і "безрідних космополітів"Історія України

Система влади на зламі 1940-50-х рр. Відновлення режиму одноосібної влади Й. Сталіна, культ особи якого досяг апогею. Відсутність в Україні будь-якої самостійної політики. Заміна національних кадрів у радянському та партійному апараті вихідцями з Росії та інших республік СРСР. Відсутність демократії та свобод громадян. Зловживання владою. Відновлення репресій (пік репресій в Україні припав на 1947 р.; коли ЦК КП(б)У очолював найближчий соратник Й. Сталіна Л. Каганович). Підпорядкування політичному центру діяльності перших секретарів ЦК КП(б)У

Перші Секретарі ЦК КП(б)У. Хрущов (1943-1946 рр. та 1948-1949 рр.);Л. Каганович (1947 р.);А. Мельников (1950-1953 рр.)

«Ждановщина» — це ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946- 1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва, в ході якої була піддана нищівній критиці діяльність інститутів історії України та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури — письменників, композиторів, режисерів тощо (назва походить від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології А. Жданова)

Космополітизм — ідеологія світового громадянства, яка надає пріоритетне значення загальнолюдським цінностям і другорядне — національним проблемам

Викриття «помилок та перекручень» у працях українських істориків 29 серпня 1947 р. — постанова ЦК КП(б)У «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР». Звинувачення С. Білоусова, К. Гуслистого, М. Петровського, М. Супруненка, Л. Славіна, Ф. Ястребова та інших у відході від більшовицького принципу партійності, в антинауковості, відродженні основних ідей історичних концепцій В. Антоновича, М. Грушевського, висвітленні історії України ізольовано від історії інших народів СРСР, відмові від акцентування уваги на боротьбі класів тощо

20 жовтня 1948 р. — відбулось прийняття Радою Міністрів СРСР і ЦК ВКП(б) постанови «Про план полезахисних лісонасаджень, запровадження травопільних сівозмін, будівництва ставків і водойм для забезпечення високих і сталих врожаїв у степових і лісостепових районах європейської частини СРСР», яка подавалася пропагандистами як «Сталінський план перетворення природи» і згідно з якою передбачалось:здійснювати поле- й лісозахисні заходи;розвивати зрошувальну систему;споруджувати ставки, водоймища.

Стан освіти в повоєнній Україні. Відновлення мережі освітніх закладів. Впровадження семирічного навчання. Від 1948 до 1954 рр. число українських шкіл зменшилося з 26 до 25 тис., а російських, навпаки, збільшилося з 2720 до 4051, або у 1,5 рази. До того ж російськомовні школи були значно численнішими. У 1953 р. в українських школах навчалося 1,4 млн дітей, а в російських і змішаних — 3,9 млн дітей

«Лисенківщина» — специфічний період у сільськогосподарській і біологічній науці й практиці, пов’язаний із проявом культу особи президента ВАСГНІЛ, академіка АН УРСР Т. Лисенка, у результаті якого були знищені перспективні наукові дослідження

Діяльність Академії наук. Наукові дослідження. Травень 1946 р. — пленум ЦК КП(б)У, який вимагав від партійних організацій республіки поліпшити зміст природничо-наукової пропаганди, сприяти «боротьбі проти залишків темряви, забобонів, безкультурності та неуцтва».1948-1950 рр. — закриття у східних областях України понад 500 церков, яке пояснювалося «порушенням релігійного законодавства» і «байдужістю населення до релігії»