5 дієвих прийомів для формування нестандартного мислення

У часи, коли штучний інтелект уже перестав бути лише героєм фантастичних романів та фільмів, а перетворився на частину нашого життя, багато хто замислився над тим, чи не замінить він невдовзі всіх нас. Проте попри все є те, в чому ШІ поступається людству – він не вміє нестандартно мислити. Тож прокачуємо креативність ще зі школи! А про методи та прийоми, за допомогою яких ваші учні стануть найкреативнішими у світі, поговоримо далі.

Мозковий штурм

Відомий і дуже дієвий метод пошуку нових ідей та рішень, який ніколи не втрачає своєї актуальності.

Суть методу:

Учасники штурму мають озвучити якомога більше ідей / варіантів розв’язання проблеми, навіть якщо деякі з них здаються дивними чи фантастичними. Згодом обирається найбільш вдалий варіант, який можливо реалізувати на практиці. Для того, аби мозковий штурм був ефективним, важливо утримуватися від будь-якої критики, генерувати якомога більше ідей та не боятися озвучувати навіть дивні пропозиції.

Етапи проведення мозкового штурму:

Об'єднайте учнів у групи по 5-10 осіб (саме таку кількість учасників вважають ідеальною). Ви маєте стати модератором мозкового штурму: скеровувати обговорення, заохочувати учасників активніше висловлюватися, стежити за тим, щоби не було критики, долучатися до дискусії.
Визначте тему роботи: над розв’язанням якої саме проблеми має працювати команда. Чудово, якщо є можливість озвучити її заздалегідь.
Генерація ідей: учасники мають озвучити та зафіксувати всі без виключення ідеї, які лишень спали їм на думку. Наголосіть, що кількість ідей на цьому етапі важливіша за їхню якість.
Оцінка ідей, тобто аналіз висловлених пропозицій: наскільки вони актуальні та релевантні, чи дійсно їх можливо реалізувати, за яких умов ми можемо це зробити тощо. Серед усіх пропозицій обираємо найбільш перспективні, з якими і працюватимемо надалі.
Розробка ідей: тепер учні починають працювати з обраними ідеями, розробляти покроковий план їхньої реалізації.

Наприклад

Нерідко діти скаржаться на те, що теоретичні знання, отримані ними на укроах, ніяк не знадобляться їм у житті. Покажіть, що це не так. На уроці фізики об'єднайте школярів у групи по 5 осіб та попросіть пригадати, які теми вивчали цьогоріч. Потім, за допомогою жеребкування, розподіліть теми між групами. Тепер повідомте, що діти мають навести, скажімо, 5 ситуацій, коли тема «Оптика» (наприклад) знадобиться їм у житті. А потім подумають, за яких умов ці знання їм не знадобилися б узагалі, та як їх можна компенсувати.

SCAMPER

Ще один чудовий метод для генерації ідей, згідно з яким будь-яка новація є модифікацію вже наявних ідей. Він представляє собою схему постановки запитань, покликану стимулювати виникнення нових ідей.

Суть методу

SCAMPER – це абревіатура, де кожній літері відповідає слово:

S – Substitute (заміщення). Подумайте над тим, чим та як можна замінити складові частини, правила, назву або взагалі змінити напрям застосування ідеї.
C – Combine (комбінування). Поміркуйте, чи є можливість поєднати кілька ідей або їхні частини, чи можна розширити сферу застосування ідеї.
A – Adapt (адаптація). Спробуйте знайти аналоги, адаптувати вже наявні ідеї під себе, додати нові елементи.
M – Modify (модифікація). Подумайте над тим, чи можна щось зробити більш ефективним, змінивши його форму, назву, функції тощо. Як саме?
P – Put to Other Uses (пошук альтернатив). Як ще можна застосувати цю ідею? Чи можна скористатися нею, трохи змінивши?
E – Eliminate (усунення). Поміркуйте над тим, чи можна спростити наявну проблему, чи можна (без шкоди для загального задуму) усунути деякі елементи.
R – Rearrange / Reverse (перестановка). Чи можемо ми змінити послідовність дій? А який порядок у такому випадку буде оптимальним?

Метод SCAMPER насправді дуже простий у застосуванні. Головне – чітко сформулювати завдання. Учні ж мають розв’язати його, йдучи чітко за схемою.

Наприклад

Насправді цей метод просто ідеальний для STEM-діяльності. Наприклад, запропонуйте дітям спочатку власноруч змайструвати датчик рівня води, а потім, коли вони успішно (безсумнівно!) впораються з цим завданням, попросіть подумати над тим, як та у яких сферах можна ще використати цей прилад. А чи можемо ми, трохи змінивши його, заразом змінити і його призначення? Упевнені, буде чимало цікавих ідей!

Бажаєте отримати ще більше цікавих прийомів, які допоможуть навчити дітей мислити нестандатно? Тоді не гайте часу та реєструйтеся на онлайн-курс Марини Власенко «Практичні прийоми формування нестандартного мислення». Завдяки курсу ви не тільки дізнаєтеся, як застосовувати прийоми формування нестандартного мислення на заняттях, а й навчитеся створювати власні цікаві вправи. Також ви розберетеся із тим, як працює наше мислення, та дізнаєтесь, що заважає нашій креативності. У курсі зібрано максимум цікавої та корисної інформації, яка точно стане вам у пригоді!

Метод Уолта Діснея

Техніка креативності, покликана подолати проблему нестачі нових цікавих ідей. Цікаво, що він однаково ефективний як для групової, так і для індивідуальної роботи..

Суть методу

Школярі мають проаналізувати одну конкретну проблему / ситуацію / завдання із трьох різних точок зору: мрійника, реаліста та критика. Метод насправді дуже простий у застосуванні:

Об’єднайте учнів у групи по 3-5 осіб та дайте їм завдання, яке вони мають опрацювати.
Кожен учасник бере на себе певну роль: мрійника, реаліста чи критика.
Для мрійника важлива лише ідея, не існує жодних обмежень. Тож він має вигадати щонайбільше ідей для розв’язання завдання.
Зараз не варто думати про їхню реалізацію, головне – вигадати якомога більше цікавинок, давши волю фантазії.
Реаліст має розглянути ідеї мрійника та подумати над тим, що можна реалізувати (та як), а що – ні (та чому). Він неупереджено розбирає ідеї та надає свої висновки. А також – визначає ідеї, найбільш гідні уваги.
Критик детально розбирає ідею, яку реаліст визнав оптимальною, та шукає в ній недоліки. Також він має спробувати спрогнозувати можливі негативні наслідки реалізації ідеї.
Згодом учасники групи можуть помінятися ролями.

Наприклад

На уроці географії під час вивчення теми «Клімат» запропонуйте дітям подумати над тим, як людство може запобігти змінам клімату. А може і не так глобально, нехай спочатку поміркують, що можуть зробити конкретно вони. Чудово, якщо кожен по черзі зможе спробувати себе в кожній із трьох ролей, це надихає та допомагає обрати оптимальне рішення.

Метод WRAP

Простий та дієвий метод, завдяки якому ми зможемо ухвалити найкраще рішення з можливих, уникнувши прикрих помилок. Фактично метод являє собою сукупність кроків, які допоможуть обрати найкращий шлях.

Суть методу

WRAP – це абревіатура, де кожній літері відповідає фраза:

W – Widen your options (розширення кількості варіантів). Подумайте над тим, який ще вибір ви могли б зробити, та від чого вам доведеться відмовитися. А що б ви зробили, якби цього варіанту не було? А що обрала б на вашому місці інша людина?
R – Reality-test your assumptions (перевірте свої ідеї на практиці). Проаналізуйте рішення та визначте як позитивні, так і негативні моменти. Чи можуть виникнути проблеми та які саме? Як це працюватиме в реальності?
A – Attain distance before deciding (погляньте на проблему зі сторони). Подумайте над тим, як може змінитися ваше сприйняття щодо ухваленого рішення за кілька днів чи тижнів. А якою була б ваша реакція, якщо б це рішення ухвалили не ви, а ваш друг?
P – Prepare to be wrong (будьте готові до помилок). Змоделюйте негативний варіант розвитку подій та подумайте над тим, чому може статися саме так? Таким чином ви підготуєтеся до негативних сценаріїв та зможете уникнути їх.

Наприклад

На уроці історії запропонуйте дітям уявити себе на місці, наприклад, Богдана Хмельницького, який має укласти угоду із московським царем. Пригадайте всі події. А тепер нехай учні скористаються схемою WRAP та спробують з'ясувати, чи взагалі реально було ухвалити інше рішення, яким би воно могло бути та до яких наслідків призвело. Звісно, все має бути історично обґрунтовано!

Метод творчих ситуаційних задач

Він допомагає розвивати в дітей творче та логічне мислення, а також формувати навички аналізу. А ще цей метод дозволяє учням зрозуміти, що не існує готових формул для ухвалення рішень та розв’язання проблем, що кожне рішення потребує аналізу та врахування різноманітних нюансів.

Винахідницькі задачі. Важлива умова – відсутність єдиного правильного розв’язання або чіткого алгоритму. Такі задачі зазвичай мають розмиті умови, містять протиріччя та не зосереджуються на конкретній предметній галузі.
Дослідницькі задачі. Для розв’язання таких задач важливо визначити та проаналізувати фактори, які впливають на досліджуваний елемент, з’ясувати чому всі відбувається саме так, а не інакше.
Конструкторські задачі. Кінцева мета такої задачі – створити модель або пристрій, який відповідатиме вимогам завдання.
Прогностичні задачі. Такі завдання покликані допомогти проаналізувати перспективи тої чи іншої ідеї, спланувати подальші дії з урахуванням позитивних та негативних тенденцій тощо.

Наприклад

Не секрет, що промислові підприємства сильно забруднюють атмосферу та шкодять екології. Здавалося б, що логічний вихід – закрити їх усі. Але це означає, що нам або доведеться відмовитися від частини благ, до яких ми звикли, або замінити ці підприємства більш екологічними варіантами. Чи можемо ми просто закрити шкідливі підриємства ? Запропонуйте дітям проаналізувати всі фактори, які можуть цьому завадити, та з'ясувати, що можна зробити, аби не шкодити екології.