Інформатична освітня галузь у 8 класі НУШ: реалізація Держстандарту та навчального плану

У межах підготовки до 2025/2026 навчального року наша команда підготувала узагальнений матеріал, у якому розглянуто особливості впровадження інформатичної освітньої галузі в 8 класі. У ньому представлено основні положення чинної нормативної бази, вимоги Державного стандарту та розподіл навчального навантаження. 

Бажаєте дізнатись про важливі аспекти, інноваційні і перевірені практики, що дозволять зробити освітній процес сучасним та ефективним? Реєструйтесь на Всеукраїнську інтернет-конференцію «Підготовка до викладання у 8 класі НУШ: акценти та інновації» та вебінар Дар’ї Демчук-Маригіної «Новий Державний стандарт базової середньої освіти у 8 класі: оновлення та продовження впровадження». 

А еще пропонуємо переглянути у запису дводенну Всеукраїнську інтернет-конференцію «8 клас НУШ: стратегії організації ефективного навчання». Під час етеру наші спікери поділились корисними напрацюваннями щодо адаптації навчальних матеріалів та оцінювання й надали практичні кейси, які працюють на мотивацію, критичне мислення й самостійність. 

Навчальний план для 8-х класів

Із 2025/2026 навчального року учні 8-х класів навчатимуться Типовою освітньою програмою у новій редакції, затвердженою наказом МОН від 09.08.2024 №1120. У межах цієї програми впроваджується Типовий навчальний план (ТНП), який визначає:

• орієнтовний перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів;
• розподіл   навчального   навантаження   за   роками   навчання між навчальними предметами / інтегрованими курсами, яке орієнтоване на діапазон  мінімальної та  максимальної  кількості  годин  у  межах  кожної  освітньої  галузі;
• години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами (це різниця між сумарною мінімальною кількістю годин для  відповідного  року  навчання і гранично допустимим річним навчальним навантаженням). 

Кількість  годин  на  вивчення  окремих  навчальних  предметів та  інтегрованих  курсів  у  ТНП орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин, визначену Держстандартом.

Діапазон навчального навантаження становить:

• мінімальна кількість годин – 1,5 години;
• максимальна – 3 години;
• різниця по галузі – 1,5 години.

Мінімальна кількість годин (1,5 години) виділена на вивчення інформатики.

Заклад освіти може додавати в навчальний план і інші вибіркові освітні компоненти, навчальні програми яких:

• отримали  гриф  «Рекомендовано  Міністерством  освіти  і  науки  України»  / «Схвалено для використання в освітньому процесі» в установленому порядку;
• розроблені закладом освіти на основі модельної навчальної програми і затверджені педагогічною радою.

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами можна використовувати для:

• збільшення кількості годин на обов’язкові освітні компоненти до максимальної кількості годин для відповідної освітньої галузі;
• вивчення вибіркових освітніх компонентів;
• для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання втрат у навчанні.

Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.

Поділ класів на групи під час вивчення інформатики: оновлені вимоги з 2025 року

Наказом МОН від 03.06.2025 №808 внесено зміни до низки нормативних документів, зокрема до наказу від 20.02.2002 №128, який регламентує Порядок поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти.

Відповідно до оновлених вимог при вивченні інформатики клас ділиться на дві групи з кількістю не менше 8 осіб у кожній. 

Реалізація Держстандарту: орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів в інформатичній освітній галузі

Інформатична освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

І. Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення та систематизація даних, критичне оцінювання інформації для розв’язання життєвих проблем

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Дослідження та оцінка впливу інформаційних технологій на своє життя, навколишній світ і розвиток. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють розпізнавати та формулювати задачі з різних предметних галузей і життєвих ситуацій з використанням засобів інформаційних технологій, оцінювати їх роль для розвитку науки і суспільства та визначати доцільність використання цифрових пристроїв для розв’язання проблем і власного розвитку.
• Пошук, збирання, зберігання, представлення, перетворення, структурування, аналіз та узагальнення даних різних типів. Держстандартом передбачено, що під час базового циклу навчання учні навчаться пояснювати інформаційні процеси, які виконуються під час розв’язання задачі, оцінювати доцільність і надійність даних різних типів і джерел їх отримання, застосовувати різні стратегії пошуку, збору, передавання і зберігання інформації. Також школярі зможуть пояснювати сутність кодування і виконувати його відповідно до окреслених правил та обґрунтовано обирати спосіб візуального представлення даних і систем реального та віртуального світу.
• Побудова інформаційних моделей об’єктів, явищ і процесів. До конкретних результатів навчання учнів відноситься вміння будувати і використовувати інформаційні моделі  об’єктів, явищ і процесів для розв’язання проблем реального та віртуального світів, визначати ризики і прогнозувати наслідки можливих рішень, прийнятих на основі інформаційних моделей.
• Критична оцінка інформації, отриманої з різних джерел. Передбачається, що під час базового циклу навчання учні навчаться аргументувати та обстоювати власну позицію з використанням різноманітних ресурсів, порівнювати альтернативні погляди з кількох інформаційних джерел, аргументовано доводити/спростовувати автентичність медіа, а також оцінювати роль і розпізнавати техніку маніпуляцій і пропаганди в медіатекстах.

ІІ. Створення інформаційних продуктів і програм для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження (індивідуально і у співпраці) за допомогою цифрових пристроїв і без них

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Розробка та реалізація алгоритмів. Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися розробляти алгоритми з вкладеними структурами і даними різних типів та аргументувати їхню ефективність для опрацювання наборів та структур даних.
• Створення та налагодження програмних проєктів. Передбачається, що школярі навчаться налагоджувати роботу проєкту на підставі аналізу результатів його виконання і відгуків користувачів, усувати помилки та використовувати їх як можливість для вдосконалення проєкту чи власного розвитку.
• Розроблення модульних проєктів. Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють пояснювати цінність декомпозиції і модульної технології для розв’язання комплексних проблем, створювати складені програми, узгоджуючи взаємодію їх функціональних частин, та розуміти переваги використання функцій як абстрактного розв’язання задач певного типу.
• Створення та опрацювання інформаційних продуктів із використанням даних різних типів. Конкретними результатами навчання є вміння учнів експериментувати з ідеями та ресурсами, рішеннями і технологіями під час створення інформаційних продуктів, аналізувати можливості програмних засобів та обґрунтовувати їх вибір, створювати інформаційні продукти та інтегрувати їх компоненти, працюючи індивідуально або у співпраці з іншими.
• Співпраця в команді для створення інформаційного продукту. Держстандартом передбачено, що учні знатимуть цифрові інструменти і технології для підтримки процесів співпраці та представлення роботи групи, навчаться проєктувати та розробляти програмний продукт, використовувати ефективні засоби цифрової комунікації, співпрацювати з іншими, розуміти і враховувати погляди та емоційний стан інших учасників групи, а також виявляти ініціативність та конструктивно обговорювати результати і перебіг  командної роботи на основі критеріїв співробітництва. 

ІІІ. Усвідомлене використання інформаційних і комунікаційних технологій та цифрових пристроїв для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творця та/або споживача

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Використання широкого спектру цифрових пристроїв. До конкретних результатів навчання учнів відноситься самостійне дослідження можливостей різних цифрових пристроїв для оптимального використання їх у власній інформаційній діяльності та опис процесу опрацювання даних в інформаційних системах.
• Організація власного інформаційного середовища. Передбачається, що у ході базового циклу навчання учні навчаться створювати та самостійно обслуговувати власні інформаційні середовища різного призначення, пропонувати та застосовувати стратегії виявлення джерел типової апаратної та/чи програмної проблеми, усувати типові несправності за інструкцією.
• Використання комунікаційних технологій та мережі для власного розвитку, спілкування і співпраці. Конкретним результатом навчання учнів є налаштування онлайн- сервісів та онлайн-ресурсів для індивідуальної або групової діяльності і комунікації.

IV. Усвідомлення результатів використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього середовища і сталого розвитку суспільства, дотримання етичних і правових норм інформаційної взаємодії

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

• Обґрунтування впливу технологій на навколишнє середовище і власний добробут, захист себе і свого інформаційного простору. Конкретними результатами навчання учнів є вміння обґрунтовувати негативний вплив інформаційного «сміття», дезінформації та емоційного перевантаження на власний добробут, дотримуватись принципів кібербезпеки, самостійно застосовувати процедури організації інформаційної безпеки, а також формувати позитивну цифрову репутацію та прогнозувати наслідки власних дій.
• Усвідомлене дотримання норм соціальної, міжкультурної і міжособистісної взаємодії. Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися продуктивно взаємодіяти з іншими особами, спілкуватись за допомогою різних цифрових засобів, враховуючи власні потреби і потреби інших осіб, пояснювати ймовірні перешкоди та обмеження щодо універсального доступу до інформаційних продуктів і пропонувати способи доступності.
• Усвідомлене дотримання норм правової взаємодії. Конкретними результатами навчання учнів визначено вміння пояснювати співвідношення між правилами, потребами і правом та законами в галузі цифрових технологій, дотримуватись у власній інформаційній діяльності законів щодо захисту людської гідності і прав людини, захисту даних, інтелектуальної і приватної власності і нести відповідальність за їх порушення.

Наша команда і надалі продовжить розробляти теми, що стосуються сучасного навчання та нових викликів і можливостей в українській школі, аби допомогти педагогам орієнтуватися у практичному та теоретичному вимірі, ділитися та знайомитися із досвідом колег практиків. Тож реєструйтесь на наші заходи, долучайтесь до нашої спільноти та слідкуйте за анонсами! 

Ілюстрація до статті згенерована за допомогою ChatGPT.