#Маю_Силу. Ірина Дядюшкіна про адаптацію, учнів за кордоном, пошук ресурсу та улюблену роботу

Навчальний рік 2022-2023, який уже зараз називають найскладнішим в історії української освіти, триває. І попри всі складнощі, з якими довелося зіштовхнутися і учням, і вчителям, вони продовжують успішно навчатися і навчати.

У такі часи особливо важливо продовжувати працювати заради майбутнього та робити це із натхненням, із вірою в Перемогу. І саме для того, аби допомогти вам віднайти натхнення і нові ідеї, ми хочемо познайомити вас ближче з авторами наших курсів, спікерами вебінарів та конференцій, які вже не перший рік допомагають, діляться із вами різноманітними цікавинками і корисностями для роботи, саморозвитку та життя. Сьогодні ми розкажемо вам про чудову Ірину Дядюшкіну.

Ірина Дядюшкіна – вчитель біології КЗО«Гімназія №3»ДМР, учитель-методист, тренер фасилітаційних сесій з трансформації конфліктів творчими методами. Учасниця та науковий керівник переможців Міжнародної олімпіади наукових проєктів в Туреччині INSPO-2021, Всесвітнього конкурсу молодіжної науки та технологій в Гонконзі GYSTB-2021, GENIUS OLYMPIAD UKRAINE 2022. Сертифікована тренерка з сексуальної просвіти для підлітків.

Зараз Ірина Дядюшкіна є постійною спікеркою наших вебінарів та конференцій, але її перший виступ для «На Урок» відбувся у 2019 році, і тоді вона розповідала про особливості статевого виховання у школах України, а а згодом – записала чудовий курс «Проєктна технологія навчання на уроках біології».

Я завжди прагну піднятися до рівня учнів. 
Бути ближче до них, аби краще розуміти одне одного.
Ірина Дядюшкіна

Про адаптацію до нового життя

Пандемія COVID-19 та локдаун стали серйозними вчителями для освітян: саме тоді вони отримали досвід роботи, який став у пригоді й зараз, в умовах воєнного стану. І саме він, як зазначає пані Ірина, допоміг дещо зрозуміти. Наприклад, що учням не потрібен то калейдоскоп платформ, які використовують вчителів, що їм не потрібна велика кількість завдань. Натомість діти потребують, аби все було просто та зрозуміло.

– У хід уроку обов'язково мають бути включені емоційні моменти. Діти мають знати, що вчитель керує процесом, і він відповідає, як це не дивно, за їхні життя і адекватно реагує на повітряні тривоги.

І, звісно, важливо враховувати, що зараз учні в різних умовах. Наприклад деякі учні пані Ірини опинилися за кордоном, тож важливо пам’ятати про індивідуальний підхід.

Найскладніше було спочатку зібрати себе докупи, а далі – дітей. 
Ірина Дядюшкіна

Попри розгубленість, Ірина Дядюшкіна майже одразу почала проводити онлайн-уроки. І це, як вона зауважує, насправді дуже допомогло дітям, які потребували підтримки та авторитету поза родиною. Але спочатку потрібно було налагодити комунікацію з учнями, їхніми батьками та іншими вчителями.

Для натхнення: виступи Ірини Дядюшкіної, присвячені роботі в умовах дистанційки:

Про учнів за кордоном та переселенців

Учнівський колектив як ніколи різноманітний: діти-переселенці, школярі за кордоном… Це ще один виклик для вчителя. Минулоріч до Дніпра, рятуючися від окупантів, приїхало чимало людей. І якщо спочатку батьки дітей шкільного віку не влаштовували їх до місцевих шкіл, бо були впевнені, що скоро повернуться додому, то згодом стало ясно, що треба звикати до нових умов.

Тож до дніпровських шкіл прийшли новенькі. Головним завданням, розповідає Ірина Дядюшкіна, було інтегрувати дітей-переселенців у колектив. Але робити це потрібно обережно. Так, варто попросити дітей обов’язково вмикати камери під час онлайн-уроку, дати їм можливість спілкуватися, показати, що вчитель поряд та контролює процес, поставити чіткі межі але водночас дати певну свободу.

Не є таємницею той факт, що діти за кордоном нерідко навчаються одночасно у двох школах. Є такі учні і в пані Ірини. Так, хтось може відвідувати уроки в обидвох школах, а хтось узагалі не встигає на заняття в українській школі, та попри все, діти все одно здають всі необхідні види робіт. Та чи не є це надто великим навантаженням?

– Дуже хотілося б почути думку самих учнів, бо батьки кажуть, що треба. І їх можна зрозуміти.

Пані Ірина наголошує, що вчителі з розумінням ставляться до ситуації та намагаються не перевантажувати учнів. Але тут перешкодою стає неспівпадіння програм української та закордонної шкіл.

– Учні просто втрачають цікавість до предмету. Наприклад, у мене учень вчився у Канаді у 8 класі, і він мені каже: «А ми це все з вами вчили ще в 6-му». Тобто спочатку йому подобалося, що він молодець, усе знає, в нього всі списують, а потім виявилося, що йому вже не цікаво навчатися.

І це стосується багатьох дисциплін: діти спочатку почувають себе чудово, до них прикута увага однокласників, а потім цікавість просто зникає. Тож у деяких випадках навчання у двох школах одночасно може бути дійсно виправданим.

Про те, де шукати ресурс

Людина – соціальна істота, тому люди лікуються людьми. 
Ірина Дядюшкіна

Дуже важливо, аби поруч із вами були люди, з якими у вас спільні цінності, можливо, спільна мета. Важливо робити зараз те, що приносить вам справжнє задоволення.

Лайфхак від Ірини Дядюшкіної: не забути підзарядитися

Що ви робите, коли бачите, що на телефоні залишилося лише 20% заряду? Підзаряджаєте гаджет. Так само важливо дбати і про себе, прислухатися до себе та помічати, коли сил уже не вистачає. Аби не піти в нуль, вигадайте для себе якісь ритуали. Випийте філіжанку кави на самоті (або, навпаки, в компанії), намалюйте щось, пограйте на музичному інструменті або послухайте музику, співайте, спостерігайте за природою тощо.

Ви маєте стати опорою для себе. 
Ірина Дядюшкіна

Інколи вкрай важливо просто відчувати, що ви впевнено стоїте на землі, що поруч із вами є люди, які готові прийти на допомогу.

Для натхнення: виступи Ірини Дядюшкіної, присвячені темі ресурсності:

Про улюблені напрями роботи

STEM-освіта – одна з тих тем, що цікавить Ірину Дядюшкіну найбільше. А зайнялася вона нею завдяки інтуїції. Кілька років тому пані Ірина побачила оголошення про набір учасників до літньої STEM-школи і зрозуміла, що має спробувати. Вона подала заявку, пройшла відбір та разом із іншими 40 педагогами з усієї країни потрапила на цікаве навчання.

І зараз у STEM-навчання особлива місія: воно допомагає дітям спілкуватися та знаходити спільну мову. Зараз, в умовах війни, це для них буває непросто, але коли учні протягом кількох днів працюють над груповим STEM-проєктом, вони поступово зближуються.

STEM-уроки під час війни – уроки життя.
Ірина Дядюшкіна

Окрему увагу пані Ірина приділяє кінезіологічним та мнемотехнічним вправам (до речі, є можливість переглянути її вебінар із цієї теми), які допомагають запобігти багатьом хворобам та розвивають мозок. І дітям ці вправи дуже і дуже подобаються незалежно від віку.

Іще одна тема, яку Ірина Дядюшкіна вважає надзвичайно важливою, це комплексна сексуальна освіта. На жаль, у наших школах усе нерідко обмежується уроками біології та прочитанням параграфів, присвячених анатомії, вдома, але цього недостатньо. І часто виявляється, що діти нічого не знають ані про анатомію, ані про гігієну. Але з цим потрібно щось робити, якщо ми прагнемо, аби наша нація була здорова.

Для натхнення: виступи Ірини Дядюшкіної, присвячені STEM-освіті:

Бліц: три важливі запитання (і не менш важливі відповіді)

Чи подобається вам навчати вчителів?

– Це не стільки про навчання, скільки про партнерство, довіру та обмін досвідом. До того ж, коли ти пояснюєш щось іншим, то і сам розбираєшся в темі краще. А ще завдяки виступам можна узагальнити свій досвід.

Які навички потрібні сучасному українському вчителю зараз та які будуть потрібні після Перемоги?

– Зараз номер один – стресостійкість. І друге – емпатія. Важливо відчувати одне одного, розуміти емоції інших, активно слухати, бути на одній хвилі – щоби не нашкодити дітям. А після війни, думаю, треба буде впроваджувати в освітній процес патріотизм без перекосів. На кожному уроці. Щоб діти розуміли, що немає ніяких чарівних паличок, які нам допоможуть, що ми повинні зробити все – як нація – самостійно. І ще важливо повернути ракурс із питання «За що це нам?» на «Для чого це нам?». Щоби ми пам’ятали моменти згуртованості та взаємодопомоги.

Коли нас декілька, то це синергія. Бо це більше, ніж один плюс один.
Ірина Дядюшкіна

Українська освіта змінилася назавжди, це очевидно. Як ви гадаєте, що чекає на українську освіту далі?

– І діти, і їхні батьки подивилися на закордонну освіту. Хочеться взяти найкраще в них та імплементувати у нас. У нас багато хорошого, але іноді не вистачає зв’язку з життям. Також варто перейняти досвід послідовності освіти. А ще – вивчати більше іноземних мов.