#Маю_Силу. Юлія Батура про класне керівництво в умовах дистанційки, фасилітацію і взаємодію з батьками учнів

Попри повномасштабне вторгнення, повітряні тривоги обстріли та відключення електроенергії навчальний рік 2022-2023 триває. Він, безперечно, увійде в історію, а методи викладання під час воєнного стану вивчатимуть студенти педагогічних університетів (і не лише в нашій країні). У будь-якому разі освіта змінилася раз і назавжди, і ми маємо це розуміти.

У такі часи особливо важливо продовжувати працювати заради майбутнього та робити це із натхненням, із вірою в Перемогу. І саме для того, аби допомогти вам віднайти натхнення і нові ідеї, ми хочемо познайомити вас ближче з авторами наших курсів, спікерами вебінарів та конференцій, які вже не перший рік допомагають, діляться із вами різноманітними цікавинками і корисностями для роботи, саморозвитку та життя. Сьогодні ми розкажемо вам про чудову Юлію Батуру.

Юлія Батура – вчитель хімії та основ здоров’я в КУ Сумська ЗОШ №5. Голова експертної ради стейкхолдерів природничо-географічного факультету СДПУ ім. А.С. Макаренка за спеціальністю 014 середня освіта (Біологія та здоров'я людини). Переможниця Всеукраїнського етапу відкритого європейського проєкту «Наука на сцені», лауреат європейського фестивалю для STEM-викладачів «Science on Stage». Фасилітатор.

Наша співпраця з Юлією Батурою почалася ще у 2018 році, саме тоді пані Юлія провела свій перший вебінар на «На Урок», і тоді вона розповідала про STEM в умовах сучасної школи. Відтоді вона стала постійним спікером вебінарів та онлайн-конференцій Освітнього проєкту «На Урок», а згодом – записала чудовий курс «Використання інструментів фасилітації в освітньому процесі».

Війна показала, що неважливих знань не буває.
Юлія Батура

Адаптація у складних умовах

COVID нас багато чого навчив: саме під час пандемічної дистанційки ми отримали безцінний досвід, знайшли нові інструменти і методи для роботи, а від якихось відмовилися назавжди. Але, як зазначає пані Юлія, з власного досвіду вона зрозуміла, що починати завжди варто з моніторингу технічних можливостей учнів. Адже можна підготувати багато цікавинок до уроку, але так і не застосувати їх, наприклад, через те, що в дітей не надто потужні смартфони.

Для зручності учнів у школі пані Юлії також проводять офлайн-консультації. Тож якщо є потреба, учні можуть прийти до вчителя та поставити запитання (тим часом батьки їх чекають).

Часи, в які ми живемо, вимагають від нас усіх адаптивності та гнучкості. І від учителів особливо! Тим паче, якщо ваш ЗЗСО, як і школа пані Юлії, не має бомбосховища та працює лише дистанційно.

– Я завжди в пошуку. Ще до початку пандемії я фокусувалася на методах фасилітації, продовжую адаптувати її для онлайну. Зараз зацікавилася мікронавчанням, а от гонитву за онлайн-ресурсами я припинила. Онлайн-ресурси швидко набридають учням: вони звикають до того, що на уроці має бути якийсь перформанс. А це дуже відволікає. Часто буває, що діти добре запам’ятовують сам сервіс, а от про що говорив учитель – ні.

Також Юлія Батура активно використовує інтерактивні аркуші (до речі, про них вона розповідала в межах конференції, присвяченої дистанційному навчанню) та онлайн-тести «На Урок».

Для натхнення: виступи Юлії Батури, присвячені роботі в умовах дистанційки:

Фасилітація як універсальне рішення для освітнього процесу

Вчити дітей генерувати ідеї треба поступово.
Юлія Батура

Фасилітацією Юлія Батура займається давно. А звернула її увагу на цей інструмент колега: разом вони потрапили спочатку на одне навчання, потім долучалися до інших, і їм сподобалося. Ще б пак, адже фасилітація сприяє ефективній комунікації, груповій взаємодії та є ідеальним рішенням для організації багатьох процесів у школі. Вона підходить не лише для роботи з учнями, а й для взаємодії з колективом, зокрема організації нарад і педрад.

Так, спочатку фасилітація виникла як інструмент для організації бізнес-процесів, але насправді вона універсальна, за бажання її можна адаптувати майже під будь-яку сферу. А під освіту вона взагалі підлаштовується ідеально.

– Завдяки фасилітації ми можемо багато чого обговорити у цікавий спосіб. Це завжди допомагає докопатися до неочевидних рішень, до яких інакше ми б і не дійшли. Крім того, якщо використовувати фасилітацію постійно, то учасники звикають до неї, стають більш розслабленими, їм легше генерувати ідеї, вони не бояться висловлюватися. Використання таких інструментів дозволяє мені як учителю промоніторити ситуацію: що зрозуміли учні, що вивчили, а що – ні, що вдається, а що – не дуже, які враження тощо.

Якщо ви також хочете опанувати мистецтво ефективної комунікації та навчитися використовувати всі переваги фасилітації для організації роботи у класі, то не втрачайте чудової нагоди, реєструйтеся на онлайн-курс Юлії Батури «Використання інструментів фасилітації в освітньому процесі». Це буде неймовірно цікаво!

Як воно, бути класним керівником п’ятикласників?

У цьому навчальному році Юлія Батура прийняла ще один професійний виклик та стала класним керівником учнів 5 класу. І в поточних умовах це дійсно унікальний досвід.

Запустити дистанційку у 5 класі НУШ – окремий челендж! Оскільки із самого початку було зрозуміло, що офлайн-навчання не розпочнеться, пані Юлія почала готуватися до роботи з п’ятикласниками із серпня:

налагодила комунікацію з батьками школярів;
шукала схему роботи, яка буде зручною для всіх: і вчителів, і учнів, і їхніх батьків;
створила максимально комфортне освітнє середовище;
розробила чіткий алгоритм роботи, створила різноманітні пам'ятки та чек-листи на будь-які випадки;
налагодила зв’язок між батьками дітей та вчителями-предметниками.

Пані Юлія намагалася діяти превентивно, аби передбачити будь-які можливі питання, і до 1 вересня все було готово.

– Нушастики такі… Вони вільні. Вони не бояться запитати, вони абсолютно спокійні, в них немає страху оцінки. Але їм не вистачає системності та структурованості. Вони не звикли до напруженого графіка, тож середня школа, як на мене, виявилася для них дещо стресовою.

Загалом учителі цілком готові до продовження реформи НУШ у середній школі, хоча повномасштабна війна, звісно, внесла свої корективи. Звісно, онлайн-НУШ дещо інша, але і офлайн усе б вдалося. Взагалі переважно педагоги вже успішно адаптувалися до дистанційки, але неможливо не визнати, що онлайн краде велику частину емоційної складової навчання. Зрозуміти дітей через монітор набагато складніше, особливо якщо це новий клас.

Коли вийдемо у школу, доведеться вчитися 
із дітьми працювати в офлайні. 
Доведеться привчати їх працювати інакше.
Юлія Батура

На думку пані Юлії, найкращим варіантом насправді є змішане навчання. Від дистанційки ми вже навряд колись відмовимося, адже вона зручна, наприклад, у випадках карантинів. А от якщо говорити про соціалізацію, то, звісно, офлайн набагато краще. До того ж дітям теж складно працювати лише онлайн, вони хочуть зустрітися одне з одним та з учителем.

Мотивація vs дисципліна: хто сильніший?

Багато хто говорить про те, як складно мотивувати учнів до навчання в умовах онлайну. Проте пані Юлія наголошує, що дистанційка насправді висвітлює проблеми не стільки з мотивацією, скільки з самодисципліною. Але це проблема не лише дітей, а й дорослих. Підтримувати робочий режим удома вкрай складно.

Складно, проте можливо. По-перше, дитині потрібне облаштоване робоче місце, де не буде нічого, що відволікає та заважає. По-друге, не варто сидіти в піжамі, потрібен зручний одяг, це допоможе налаштуватися на рабочий лад. По-третє, краще працювати з ноутбука або стаціонарного комп’ютера, а не зі смартфона. Але, на жаль, така можливість є не в усіх. Утім, цей момент учителі теж намагаються враховувати.

Як і всі нормальні діти, вони вважають, 
що їм не потрібно навчатися. Потрібно гуляти.
Юлія Батура

Із мотивацією буває складно. І ми маємо розуміти, що дисципліна завжди сильніша за мотивацію.

Тріада вчитель-учні-батьки: таємниці ідеальної взаємодії

Таємниця ідеальної взаємодії, на думку пані Юлії, полягає в існуванні чіткої системи. Наприклад, вона створила окремі вайбер-спільноти для спілкування з учнями, з їхніми батьками, для дистанційного навчання та для взаємодії школярів та їхніх батьків із учителями-предметниками.

Також заздалегідь було проведено анкетування батьків учнів, за допомогою якого пані Юлія зібрала всю необхідну класному керівникові інформацію. Звісно, завжди є нюанси, які не вдалося передбачити, але це вже дрібниці.

Лайфхак від Юлії Батури та її колег: «Батьківські збори змішаного типу».

Потрібно терміново донести до батьків ваших школяриків важливу інформацію, а швидко зібрати разом людей, які працюють, видається неможливим? Швидко зробіть презентацію, де чітко представте інформацію, яку потрібно донести, увімкніть Zoom та запросіть усіх, хто може долучитися, вмикайте запис екрана та розповідайте! Потім просто надішліть запис батькам, аби вони могли переглянути збори у зручний для себе час.

Бліц: три важливі запитання (і не менш важливі відповіді)

Чого, на вашу думку, потребують українські вчителі просто зараз?

– Учителі потребують розуміння і людяності. В них теж 24 години в добі. Вони теж живуть в тих самих умовах, що і всі. Вчитель теж може боятися, бути в стресі, щось забути та переплутати.

Чи подобається вам навчати вчителів?

– Вебінари я сприймаю насамперед як можливість поділитися досвідом, я це не сприймаю як навчання. До того ж із дорослими легше розмежувати відповідальність. Це їхній вибір – сприймати інформацію чи ні.

Лайфхак від Юлії Батури: починаючи навчання, застосовуйте «Принцип чашки».

Тобто ставте попередній досвід на паузу.

Що потрібно зробити, аби приготувати смачний чай? Перевірити, чи не лишилося у вашій красивій чашці залишків після попереднього чаювання, та вилити їх. А потім помити чашку і насипати нову запашну заварку. Бо якщо долити нову в стару, то навряд буде дуже смачно, чи не так?

Не варто відмовлятися від попереднього досвіду, але важливо відкритися для нового, сприйняти його, а потім вирішувати, чи використовувати у своїй практиці, чи ні.

Для натхнення: виступи Юлії Батури, що стануть у пригоді:

Українська освіта змінилася назавжди, це очевидно. Як ви гадаєте, що чекає на українську освіту далі?

– Усе має змінитися – це 100%. Від дистанційного та змішаного навчання відмовитися вже не вийде. Так чи інакше це в нашому житті буде. Думаю, що вчителі, які виїхали за кордон і повернуться – вони привезуть новий досвід, як і батьки учнів. Це буде мікс того всього, що з нами відбувається. Я сподіваюся, що всі зміни будуть на краще, не хотілося б зайти в період стагнації, застою, відкату назад. Хочеться все ж таки розвиватися, тому що і наші діти, і наша країна того варті. Але освіта має бути переоцінена. Переоцінена в тому сенсі, що їй потрібно надавати належне значення, розуміти, що освіта – це важливо. І знання – це важливо, і вміння їх застосовувати - важливо. Війна показала, що неважливих знань не буває.