Як зацікавити учнів своїм предметом чи новою темою? Просто розповісти їм про важливість навчання та здобуття знань? Це більше не працює. Сучасні діти губляться серед оточуючого їх інформаційного шуму, тому якщо розказані вчителем факти одразу не зачепили, вони автоматично потрапляють до категорії нецікавих.
Виникає питання: як треба вести урок, аби не просто привернути увагу дітей, а ще й стимулювати їх до подальшого поглиблення знань? І тут на допомогу може прийти неординарний метод навчання: сторітелінг.
Сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.
Чому сторітелінг — ефективний прийом?
Усі люди полюбляють слухати цікаві історії, а що це означає? Що правильно побудувавши розповідь, можна зачепити не розум і логіку, а саме емоції. Викликавши у слухача потрібні переживання, можна вивести його на певні висновки, а потім – підштовхнути до потрібних вчинків. Такі властивості методики високо оцінили не тільки керівники компаній, а й маркетологи, журналісти, редактори і педагоги.
Сторітелінг як формат навчання у школі має величезну практичну користь: легке засвоєння матеріалу, розвиток уяви, подолання страху публічного виступу, налагодження стосунків з іншими учнями, самопізнання. Тож не дивно, що з кожним роком він стає всі більш популярним.
Яскравим прикладом сторітелінгу можна назвати відео «Що всередині чорної діри?» від Youtube-каналу «Цікава наука». Інформація подана у формі історії про допитливу вчену Ліз, якій дуже хотілося дізнатися все про чорні діри. Така розповідь разом з візуалізацією дає вражаючий ефект!
Види та особливості сторітелінгу
Сторітелінг може бути пасивним і активним. У першому випадку за створення історії та її розповідь відповідає вчитель, у другому – йому допомагають учні. Вибір одного чи іншого варіанту залежить від уроку, теми заняття, а також від особистих побажань педагога.
Так, пасивний сторітелінг оптимально підходить для початку вивчення нової теми. У формі розповіді можна подати нові правила, теорії, закони тощо. А от активний – чудовий варіант для закріплення знань. Учні будуть створювати історії самостійно, а задача вчителя – направляти їх вірним шляхом.
Як вчителю створити свою історію?
Варто розуміти, що далеко не кожна розповідь є історією. Щоб її створити, вам потрібно чітко знати тему, розробити сюжет, вигадати непересічного героя, додати трохи цікавих подій та вивести правильні висновки. В цілому алгоритм дій буде наступним:
- Визначення теми та мети уроку – від цього залежить вибір сюжету історії.
- Розробка детального сюжету та основних подій оповіді.
- Вибір головного героя – подумайте над його іменем, характером, зовнішністю тощо.
- Вигадка інтриги (чим більш несподіваною вона буде, тим краще!). На цьому етапі вже можна складати перший варіант історії.
- Прочитайте готовий варіант та додайте метафори.
Історія може бути вигаданою від початку і до кінця, але також можна використовувати цілком реальні події. Так буде навіть краще, адже випадки з життя завжди викликають величезну цікавість. Зверніть увагу: розповідь має бути емоційною та динамічною, події мають йти одна за одною.
Варіанти сюжетів
Існує п’ять основних сюжетів сторітелінгу, які можна використовувати, змінюючи основну лінію згідно з вашими потребами.
1.Класичний
Структура: головний герой – ціль – перепони на шляху до цілі – подолання проблеми – результат. Підходить для мотивації, пояснення процесів або явищ, вибору шляхів розв’язання певних проблем чи задач.
2. Боротьба з монстром
Структура: Головний герой – ціль – зустріч з дуже сильним монстром – боротьба та перемога – досягнення цілі. Підходить як мотивація для навчання.
3. Історія Попелюшки
Структура: герой – незвична ситуація – поява проблем (або ворогів) – втручання чарівного помічника – щасливе вирішення ситуації. Підходить для мотиваційних промов, пояснення або порівняння процесів та явищ, опису еволюційних змін в певних сферах життя, вибору виду вирішення задач.
4. День байбака
Структура: герой – ціль – дії героя та повернення до початкової точки – вибір правильної стратегії дій – досягнення мети. Підходить для проведення роботи над помилками.
5. Квест
Структура: герой – ціль – зміна кількох локацій та вирішення в кожній з них певних задач – почергове досягнення міні-результатів – тріумф. Підходить для моделювання проблемних ситуацій, вирішення аналітичних задач, закріплення набутих навичок та вмінь.
Як вам використати сторітелінг на своїх уроках
Для прикладу візьмемо урок фізики, тема «Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння». Сторітелінг у цьому випадку можна використати і під час вивчення нової теми, і для закріплення матеріалу. Вчитель може скласти розповідь про те, як Ісаак Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння.
Приклад історії:
На схилі років сер Ісаак Ньютон розповів, як саме йому вдалося відкрити закон всесвітнього тяжіння. Так, у цій історії знайшлося місце яблуку. Ні, воно не падало великому вченому на голову.
Ньютон вже не перший рік працював над законами руху та розмірковував над тим, що твердження про існування окремо земної та небесної гравітації, можливо, є не самим правильним варіантом. Але що тоді правильно та як представити свої міркування у вигляді формул? Відповіді у Ньютона не було аж до того самого дня, коли у його життя втрутився його величність випадок.
Заходячи якось ввечері до батьківського саду, Ісаак Ньютон навіть не здогадувався, чим завершиться ця прогулянка. Навіть розглядаючи місяць, який з’явився на небі задовго до приходу ночі, він не думав про особливості гравітації. Але коли поруч з ним впало красиве соковите яблуко, все стало зрозуміло. Ньютон зробив цілком правильне припущення, що, можливо, це одна й тама сама сила змушує яблуко падати на землю, а Місяць – залишатися на орбіті.
Ці висновки були революційними. Саме тоді було покладено край розділенню Землі та Всесвіту.
Завдання для учнів:
Відкриттю Ісаака Ньютона передували довгі роки дослідів інших вчених. А чудесне осяяння у яблуневому саду було тільки початком величезної роботи, адже вченому потрібно було довести свої висновки формулами. Це було непросто, але дуже цікаво.
А як саме це було? Складіть коротенький сценарій до фільму, події якого розгортаються незадовго до відкриття закону всесвітнього тяжіння та після. Обов’язково введіть у сценарій попередні теорії вчених, а також формули, які використав Ньютон.
Приклад сценарію:
Сцена 1. Велика університетська аудиторія. В ній одночасно знаходяться вчені, які у різні часи займалися вивченням сили тяжіння: Декарт, Кеплер, Гюйгенс, Роберваль, Бореллі, Гасенді, Галілей.
Галілей. Тяжіння – явище, яке існує лише поблизу поверхні нашої планети. Це виключно земне явище!
Кеплер. Мушу вас трохи виправити. Тяжіння обернено пропорційне відстані до Сонце та існує лише у площині екліптики.
Декарт. І не забувайте, будь ласка, що воно є результатом впливу вихорів ефіру.
Гюйгенс. Не сваріться, панове. У будь-якому разі, нам не так вже й багато відомо. Але навряд чи хтось з вас може не погодитися з тим, що тут, на Землі, та у решті Всесвіту, діють зовсім різні закони.
Всі. Саме так!
Сцена 2. До аудиторії вбігає схвильований Ісаак Ньютон.
Ньютон. Шановні колеги! У мене є чудова новина: я все зрозумів! Ви всі були неправі!
Кеплер (незадоволено). Дуже самовпевнена заява, Ісааку. І в чому ж ми помилилися?
Ньютон. Гравітація на Землі та у Всесвіті – це одне й те саме! Всі матеріальні тіла притягують одне одного, а сама сила тяжіння ніяк не залежить від властивостей тіл, а також від їх стану, руху та оточуючого середовища.
Роберваль. Ньютоне, друже, звідки ви це взяли?
Ньютон (підбігає до дошки та починає писати). Яблуко! Це все завдяки яблуку, воно дуже вдало впало. Тепер я точно знаю, що сила притягання між двома тілами (матеріальними точками) прямо пропорційна добутку їхніх мас, і обернено пропорційна квадрату відстані між ними. Ось вам формула: F=GmM/r2.
Всі. Отакої… І справді. Ньютоне, ви геній!
Величезна перевага сторітелінгу полягає в його універсальності: користуватися ним можна фактично на будь-якому уроці. Так-так, різноманітні історії будуть цілком доречні під час вивчення як гуманітарних, так і природничіх наук. Більше того, оскільки сторітелінг розроблявся перш за все для корпоративного навчання, формування дружніх стосунків у колективі та підвищення лояльності працівників до компанії, то чому б не застосувати його під час виховних годин із такою ж самою метою?
Сторітелінг є відносно новою формою навчання, але швидко завойовує популярність, однаково подобаючись і вчителям, і учням. Цікаві та правильно побудовані історії – сильний інструмент оптимізації навчання, спробуйте!
Про Storytelling можна говорити багато, адже цей метод – невичерпне джерело натхнення. І розказути історії можна по-різному. Як це зробити найкраще? Про це поговоримо під час вебінару «Storytelling – ефективний метод розвитку комунікативної компетентності сучасних учнів». 5 червня о 18.00 Алла Баєва розкаже все, що ви хотіли знати, про дивовижні історії, здатні змінити підхід до навчання.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.