Театралізація – важливий елемент навчання. Ще у початковій школі діти отримують можливість грати, але при цьому зіштовхуються з потребою самовираження у новій площині. Театр – синтетичний вид мистецтва, що поєднує музику, танець і текст із мовними та художніми навичками. І якщо, наприклад, із музикою та танцем питань не виникає, то як органічно об’єднати мовлення та рух?
Варто почати з того, що всі перераховані складові театру є видами знакових систем – своєрідними мовами. Побачиши у них спільне, діти не лише успішно виступатимуть на сцені, але й відкриють для себе неочевидні паралелі між різними сферами знань.
Що є мова?
Мова – система знаків, що забезпечує процес комунікації і, зазвичай, складається зі словника та правил.
Ми використовуємо її для усного спілкування чи створення тексту. Утім, це дуже вузьке уявлення про мову, що дозволяє не помічати чимало інших видів комунікації як серед людей, так і серед тварин.
Загалом, мова – це будь-яка система звукових, візуальних чи графічних знаків: від сигналів світлофору та комп’ютерних мов до мови тварин. Інакше кажучи, це набір усталених символів, що є засобом зберігання та передачі інформації у суспільстві.
Довгий час вважалося, що тварини не мають мови. Це хибне сприйняття є яскравим прикладом надто звуженого уявлення про мову. Зараз відомо, що восьминоги спілкуються мовою кольорів, жестів та дотиків. А у кожного дельфіна є своє ім’я, на яке він відгукається при зверненні іншого члена зграї. Птахи мають чимало сигналів для комунікації, особливо папуги та сімейство круків.
Цікаво знати: найбільший словарний запас має папуга на ім’я Нкісі (африканський сірий папуга, або жако), який використовує 950 слів (у потрібному контексті та говорить повними фразами). Одного разу Нкісі показали фото дослідниці шимпанзе, яка мала невдовзі приїхати. Коли жінка нарешті завітала, Нкісі спитав: «Це в тебе є шимпанзе?».
Що спільного/відмінного між усним мовленням та виконанням танцю?
Є міфи, згідно з якими світ було створено словом, а от у інших боги, які творили світ, танцювали.
Якщо пам'ятати, що і мова і танець є знаковими системами, знайти між ними спільність значно легше.
- у обох у якості інструмента людина використовує тіло (частини тіла);
- обидва передають послання та виражають емоції;
- і мова, і танець розвиваються у часі;
- аби послання було прочитане, необхідно дотримуватися певного порядоку, пам'ятати про послідовність знаків і фраз;
- у обох використовуються ритм і паузи.
Кожен народ має національну мову. А ще у кожного з них сформувалася власна традиційна пластика, свої прийоми співвідношення рухів і музики. Подібно до мови, танець визначається особливостями вікових та соціальних стосунків. Як слова, так і рухи, добираються за принципом «того, що цінно» (вважається важливим, гарним, священним) для конкретної культури, тож у одного народу певні елементи зустрічаються частіше ніж у інших.
І все ж танець є більш універсальною знаковою системою. Адже зрозуміти, що ми хочемо виразити, розшифрувати її здатен навіть іноземець.
Вправа: Перегляньте уривок із мультфільму та запитайте дітей, що на їхню думку відчуває героїня. Що виражають її рухи?
Складові мови танцю
Якими б різними не були мови, всі вони підпорядковуються схожим правилам. Так само і гарний танець має багато ознак хорошого тексту. Подібно до того, як із літер складаються слова, а зі слів – фрази, з окремих рухів походять «слова» та «фрази» танцю – складові хореографічного оповідання. Тут є своя лексика – жести й пози, свої крапки з комами, своя послідовність речень. Логіка розвитку рухів теж схожа на текстову: від простих, до складніших (з експозицією, зав’язкою, кульмінацією та розв’язкою).
У мюзиклах, де герої висловлюють емоції через танець, дії чи монологи, кожен музичний номер має свою ідею та драматургічний поділ. Мюзикли є чудовим прикладом синхронної дії хореографії, музики та мовлення, а пози і жести героїв, через меншу абстрактність ніж у класичному танці, добре зрозумілі дітям.
У якості прикладу візьмемо сцену з мультфільму «Король лев», що має чітко виражені вступ, розвиток, кульмінацію, розв’язку. Зазвичай діти із задоволенням спостерігають за діями улюблених героїв, але не розуміють, чому вони роблять саме те, що роблять, і чому деякі моменти запам’ятовуються більше.
Аналіз уривку дозволить скласти доволі точний психологічний портрет героя виключно з його рухів. Які рухи про що свідчать?
- На початку лев притискається до землі, крадеться, діє обережно, вичікує. (Вираження підступних намірів)
- Шрам рухається та говорить повільно, у ньому є гідність великого звіра, тоді як гієни рухаються уривчасто.
- Герой робить короткі та часто повільні кроки, але здатен різко стрибнути. Від нього можна чекати будь-чого.
- Лев шість разів контактує із гієнами і кожного разу це вираження жорстокості чи влади.
- Герой робить дрібні кроки, ніби милується собою, що демонструє його гордовитість та самозакоханість.
- В уривку можна чітко простежити зміну рухів героя від початку (обережність) до розв’язки (повна розкутість).
Емоційне наповнення слів Шрама паралельно дублюється його рухами, що значно підсилює виражальну силу музичного уривка.
Вправа: «Мистецтво пантоміми»
Попросіть дітей передати наступні фрази виключно жестами чи позами тіла, без слів.
- Я не хочу йти, залиш мене!
- Мені цікаво, що за рогом, хочу подивитись, але боязко.
- Відчуваю, що можу все!
- Я злюся на тебе.
Які рухи та положення тіла спадають на думку при цих фразах? Які жести найбільш пасують до закладених у них відчуттів та емоцій? Спочатку дозвольте дітям робити ті рухи, які першими спадають на думку, а потім ускладніть завдання, попросивши зробити жести і пози більш абстрактними та узагальненими.
Мова тіла і усне мовлення є виразниками людських ідей та емоцій, а хореограф перетворюється на перекладача, який перекодовує послання з однієї системи в іншу. Дайте дітям ключ до розшифровки, навчіть переводити вербальну інформацію у мову тіла й навпаки. Знаючи, як поєднувати обидві системи, учні отримають подвійний ефект на сцені, під час декламації вірша чи промови.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.