Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Готуємося до викладання Мистецтва у 5-х класах НУШ

Держстандарт є фундаментальним документом в організації освітнього процесу для кожного рівня здобуття освіти, а його виконання є обов'язковим для всіх закладів загальної середньої освіти. Аби допомогти педагогам, які викладатимуть Технології у 5-х класах, розібратися з вимогами до результатів навчання школярів, ми підготували вибірковий огляд Держстандарту технологічної освітньої галузі.

Держстандартом визначено 9 освітніх галузей, кожна з яких має реалізувати потенціал для розвитку всіх ключових компетентностей та наскрізних умінь школярів.

Метою мистецької освітньої галузі є цілісний розвиток успішної особистості учня у процесі освоєння мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні.

Навчальне навантаження

Базовим навчальним планом визначено загальний обсяг навчального навантаження учнів, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковими та вибірковими освітніми компонентами. У 5-6-х класах закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання для реалізації мистецької освітньої галузі встановлено діапазон у межах: 

  • мінімального показника, який становить 70 годин;
  • максимального – 210 годин;
  • рекомендованого –140 годин.

Згідно з Типовим навчальним планом діапазон тижневого навчального навантаження цієї освітньої галузі у 5-х класах становить від 1 до 3 годин (рекомендовано – 2 години). За рішенням закладу освіти до навчального плану освітньої програми може включатися інтегрований курс «Мистецтво» або окремі предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» (кількість годин на їх вивчення школа визначає самостійно). Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількість годин) становить 1 годину, який може бути розподілений між обов’язковими для вивчення та вибірковими освітніми компонентами.

Базові знання

Держстандартом передбачено, що школярі мають опанувати базові знання мистецької освітньої галузі за такими напрямами:

  • мистецька грамотність;
  • мистецька діяльність;
  • мистецька комунікація.

Передбачається, що на основі здобутих знань школярі опанують такі вміння та навички: 

пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, набуття досвіду емоційних переживань, розвиток ціннісного ставлення до мистецтва;

  • формування художньо-образного, асоціативного мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва;
  • пізнання себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами, розвиток емоційного інтелекту;
  • використання інформаційного середовища у власній творчості і художній комунікації.

Компоненти обов’язкових результатів навчання учнів

У Державному стандарті обов’язкові результати навчання учнів позначено індексами. Розберемося, як він розшифровується на прикладі індекса 6 МИО 1.2.1-2:

  • перша цифра вказує на порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення результату навчання (6 клас);
  • скорочений буквений запис означає освітню галузь (МИО – технологічна освітня галузь).

Цифри після буквеного запису означають номер:

  • групи споріднених результатів навчання (1);
  • загальних результатів навчання учнів, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі (2);
  • конкретних результатів навчання учнів, що визначають їхній навчальний прогрес за освітніми циклами (1);
  • орієнтир для оцінювання, на основі якого визначається рівень досягнення учнями результатів навчання (2).

Отже, досягнення обов’язкових результатів навчання учнів адаптаційного циклу у технологічній освітній галузі очікується по завершенню 6 класу.

Орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів у мистецькій освітній галузі

Мистецька освітня галузь включає 4 групи споріднених результатів навчання, а саме:

1. Пізнання різних видів мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва

У цій групі компетентнісний потенціал галузі реалізується через такі загальні результати навчання учнів: 

1.1. Пізнання мови різних видів мистецтва.

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися розпізнавати базові засоби художньої виразності різних видів і жанрів мистецтва, наводити приклади творів. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • опис особливостей мови різних видів мистецтва;
  • пояснення засобів виразності художнього образу у творах різних видів мистецтва;
  • наведення прикладів творів різних видів мистецтва;
  • виокремлення жанрових ознак творів різних видів мистецтва; 
  • розрізнення видів і наведення прикладів українського фольклору (музичного, танцювального, ігрового тощо) та різновидів українського декоративно-прикладного мистецтва;
  • характеристика особливостей технік виконання творів;
  • обізнаність у календарно-обрядових дійствах як прообразів видів мистецтва; 
  • орієнтація в особливостях народного мистецтва рідного краю.

1.2. Аналіз, інтерпретація та критична оцінка художніх образів.

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні сприймають твори різних видів і жанрів мистецтва, інтерпретують твори вербально та залучають невербальні засоби, встановлюють зв’язки між видами мистецтва, мистецтвом і життям. 

 Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • цілісне охоплення увагою твору під час сприймання, керування увагою;
  • вербальна/невербальна передача враження від творів (різними художніми засобами);
  • виокремлення виразних засобів у творах різних видів мистецтва для пояснення власного враження;
  • застосування знайомої термінології у процесі вербальної інтерпретації, зокрема іноземного походження; 
  • пояснення цінностей, закладених у художньому творі, та коментування свого ставлення до них; 
  • порівняння художніх образів з явищами навколишнього середовища;
  • наведення прикладів зв’язків між видами мистецтва, синтезу мистецтв;
  • пояснення зв’язків між мистецтвом і життям.

 

2. Художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва

2.1. Творення різними засобами і способами. 

До конкретних результатів навчання учнів відноситься їхні вміння обирати способи/засоби творення художніх образів у різних видах і жанрах мистецтва для самовираження, використовувати елементи українського народного мистецтва в художній творчості. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • участь у виконавській творчості за власним вибором і вподобанням (співає в хорі/ансамблі/соло, грає на традиційних та/або електронних музичних інструментах); 
  • відтворення характерних особливостей сценічного персонажа в мовленні, міміці, пластиці тіла; 
  • виконання зображення, зокрема замальовки з натури і за уявою, розробка ескізів із застосуванням різних прийомів, художніх технік, матеріалів, форматів, засобів дизайну тощо;
  • використання цифрових технологій для втілення задуму, зокрема створення фото різних жанрів (фотопортрет, фотопейзаж), компонування простих відеороликів;
  • ініціативність у втіленні творчого задуму; 
  • виконання народних пісень/обробок пісень, створення ескізів виробів/творів з етнічними мотивами із застосуванням знайомих художніх технік. 

2.2. Імпровізація. 

Конкретним результатом навчання учнів визначено вміння імпровізувати (експериментувати, поєднувати, візуалізувати тощо) художніми засобами для реалізації власної мистецької ідеї. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • імпровізація, поєднання засобів музики, пластичного інтонування, візуального ряду;
  • створення зображень під час експерименту з кольорами, лініями, формами (графічними, живописними, пластичними, анімаційними тощо);
  • спроби виконання нових незвичних прийомів роботи у запропонованому вчителем завданні.

2.3. Естетичне перетворення навколишнього середовища. 

Передбачається, що у ході адаптаційного циклу навчання учні навчаться спостерігати, досліджувати довкілля, фіксувати цікаві явища навколишнього середовища та використовувати їх як ідеї для творчості і перетворення предметного середовища. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • спостереження за навколишнім середовищем, їхня фіксація (фото, відео, замальовки тощо) і презентація;
  • використання результатів спостережень у мистецькій діяльності (музикування, пластичні рухи, створення зображень в різних художніх техніках і матеріалах);
  • пропонування та реалізація власних ідеї, зокрема з урахуванням національних традицій, сучасних тенденцій, використанням знань і умінь з інших освітніх галузей; 
  • використання художньої літератури  для створення власних творів мистецтва;
  • участь у проєктній діяльності.

3. Пізнання себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами; розвиток емоційного інтелекту

3.1. Оцінка власних мистецьких здобутків. 

Держстандартом передбачено, що школярі мають навчитися оцінювати власні досягнення за колективно визначеними критеріями, пояснювати своє право на самовираження. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • характеристика власної творчості за колективно визначеними критеріями;
  • визначення сильних і слабких сторін своєї роботи в чітких формулюваннях;
  • оцінка власних успіхів і досягнень, зауваження помилок та частково самостійне виправлення їх;
  • встановлення за допомогою вчителя чи інших осіб способів вдосконалення вмінь. 

3.2. Демонстрація власних досягнень. 

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють ділитися результатами творчої діяльності з іншими, пояснювати задум і пояснювати своє право на самовираження. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • публічна презентація результатів власної творчості, пояснення свого задуму, за потреби його докладний опис;
  • аналіз інформації від інших осіб з метою самовдосконалення (надання/отримання коментарів, пропозицій тощо), реагування на неї;
  • визначення можливості різного втілення творчого задуму, відстоювання свою позицію у творчості. 

3.3. Взаємодія з іншими особами через мистецтво.

Конкретним результатом навчання учнів є їхня участь в обговоренні творів мистецтва, мистецьких і дослідницьких проектах. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • долучення до мистецьких заходів; виконання різних ролей в спільному творчому процесі, дослухання до творчих ідей інших осіб; визначення різних позицій та оцінок учасників;
  • розуміння значення партнерства в спільній мистецькій творчості;
  • висловлювання своєї думки в обговореннях творів мистецтва;
  • використання власного досвіду та різних видів інформації під час колективної творчості;
  • планування своїх дій у створенні колективного художнього продукту;
  • пропонування способів розв’язання завдань в разі виникнення труднощів;
  • спостереження в навколишньому середовищі і соціумі, підтвердження думки аргументами;
  • участь в інсценізаціях календарно-обрядових дійств, народних ігор з використанням пісенного матеріалу, танцювальних рухів, елементів костюмів, атрибутів, гриму, інструментального супроводу.

3.4. Регулювання власного емоційного стану засобами мистецтва.

Держстандартом визначено, що школярі мають навчитися аналізувати власні емоції і почуття під час сприймання мистецьких творів і вербалізувати їх, визначати та описувати власні мистецькі вподобання, розуміти, який вид художньо-творчої діяльності покращує емоційний стан.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів: 

  • пояснення своїх уподобань та їхнє порівняння з уподобаннями інших осіб із свого оточення;
  • вибір зі знайомих творів мистецтва, які найкраще відображають власні емоції;
  • пояснення впливу творів на зміну власного емоційного стану;
  • вирізнення художніх засобів, які вплинули на враження від сприйнятого твору.

4. Використання інформаційного середовища у власній творчості та художній комунікації

4.1. Створення мистецького медіатексту в процесі художньої комунікації.

Конкретними результатами навчання учнів визначено створення, обробка і поширення простого мистецького медіатексту з урахуванням відповідальності під керівництвом учителя або інших осіб.

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • вибір відомих способів творення, зокрема  медіаформатів (додавання ілюстрацій, створення нескладних графічних зображень, аудіо-/відеороликів, фото тощо) для художнього самовираження;
  • пошук і добір за допомогою вчителя чи інших осіб аудіо-, відео-, ілюстративних і текстових матеріалів з різних джерел, планування своєї діяльності для реалізації поставленого завдання;
  • впорядкування дібраних матеріалів  за допомогою вчителя чи інших осіб. 

4.2. Добір та оцінка джерел інформації про мистецтво.

Передбачається, що у ході адаптаційного циклу навчання учні навчаться визначати джерела інформації про мистецтво із застосуванням цифрових технологій за допомогою вчителя чи інших осіб 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • визначення достовірності джерела інформації про мистецтво. 

4.3. Виявлення культури використання авторського твору. 

Навчальний прогрес характеризується тим, що учні вміють відповідально ставитись до авторства в мистецтві, розуміють значення правильного оформлення цитат із посиланням на автора. 

Орієнтирами для оцінювання результатів навчання є сформованість таких знань, умінь та навичок школярів:

  • виявлення відповідальності щодо дотримання авторського права в процесі художньої комунікації;
  • виявлення та використання у власній мистецькій діяльності авторського продукта  за допомогою вчителя чи інших осіб; 
  • цитування твору з посиланням на автора.

Бажаєте дізнатися, як удосконалювати навички формування культурної компетентності учнів, ознайомитись з практичними рекомендаціями щодо залучення дітей у мистецькі процеси та дізнатися про особливості сучасного мистецтва та методологічні підходи у роботі? Реєструйтеся на курс Вікторії Бавикіної «Мистецтво в культурі сучасності: теорія та практика навчання»!  

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter