Добірка простих, але дуже яскравих дослідів, які неодмінно зацікавлять ваших учнів наукою та навчанням.

Кожного року осінь заворожує нас своєю красою та яскравістю. А ще вона дає школярам безліч можливостей для втілення творчих ідей та проведення цікавих експериментів. Адже восени так багато дарів природи, досліджуючи які можна краще зрозуміти навколишній світ. 

Тож пропонуємо вашій увазі добірку цікавих дослідів, які допоможуть нагадати школярам про красу осені та покажуть, що наука – це дійсно цікаво. А головне – вона завжди навколо нас!

«Хліб усьому голова»

Запитайте школярів, чи чули вони приказку «Хліб усьому голова». Нехай діти подумають над її значенням та над тим, звідки ми можемо отримати хліб (купити в магазині, приготувати власноруч тощо). Нагадайте школярам, що хліб (як і безліч інших смаколиків) готують із борошна. Але як його отримують? Відповідь на це запитання дасть цікавий дослід.

Матеріали: зернятка (пшениці, жита тощо), ступка і товкач, готове борошно (для порівняння).

Хід досліду. Запропонуйте дітям приготувати борошно власноруч. Для цього попросіть когось із учнів узяти ступку, покласти до неї кілька зернят і перетерти їх за допомогою товкача. Уже за кілька хвилин учень матиме власне борошно. Запропонуйте дитині висипати його на чистий аркуш та порівняти перетерте зерно з борошном, придбаним у магазині. Нехай діти скажуть, чим воно відрізняється (кольором, текстурою, запахом тощо). Також можна порівняти, чи буде відрізнятися борошно з вологого та добре підсушеного зерна.

Висновок. Якщо розтерти добре висушені зернятка, то можна отримати справжнє борошно. Саме це тисячоліттями робили наші предки для того, щоб приготувати хліб.

«Осінні калюжі»

Запитайте, чи помічали школярі, що восени надворі можна побачити дуже багато калюж (значно більше ніж влітку). Чому так відбувається? Відповідь на це можна отримати, провівши простий дослід.

Матеріали: горщик, земля, склянка/пляшка, вода.

Хід досліду. Попросіть дітей узяти горщик на наповнити його землею. Після цього школярі мають налити туди трохи води. Як тільки ґрунт підсохне, учні мають повторити дію. Спочатку вода буде проникати у землю досить швидко. Але невдовзі ґрунт стане занадто вологим, вода перестане всмоктуватися і виникнуть маленькі калюжі.

Висновок. Восени випадає дуже багато опадів і земля переповнюється вологою. Через це ґрунт не може всмоктати всю воду. Крім того, восени відчутно знижується температура повітря. А отже, волога випаровується значно повільніше, ніж улітку.

«Мандри насінинки»

Попросіть дітей пригадати, яке значення у житті людини мають дерева (вони виробляють кисень, їхнім насінням харчуються тварини та птахи, із них виготовляють будівельні матеріали тощо). Розкажіть, що більшість дерев розмножуються завдяки поширенню свого насіння. Як вони це роблять, адже насіння не може самостійно розійтися світом? 

Матеріали: Насіння клена, сосни, ясена, дуба, каштана; аркуш картону.

Хід досліду. Дерева «використовують» вітер і тварин для того, щоб кожного року з’являлися нові й нові рослини. Щоб діти краще це зрозуміли, запропонуйте їм взяти кілька насінин різних дерев (наприклад, клена, ясена та каштана). Нехай учні помістять їх на аркуш картону, піднімуть його на рівень свого підборіддя та добряче дмухнуть на насіння. Після цього запитайте, плоди яких рослин розлетілися кімнатою, а які залишилися на місці. Які висновки можна зробити, зважаючи на результати цього досліду?

Висновок. Саме вітер допомагає розносити насіння деяких дерев. Однак рослини, які мають надто великі та важкі плоди, «використовують» для свого розселення тварин, які споживають їх насіння (гризунів, птахів тощо).

«Гарбузові родичі»

Розкажіть школярам, що дуже багато рослин можуть виростати з насіння не лише весною чи влітку. Для них важлива не конкретна пора року, а сприятливі погодні умови. Щоб продемонструвати це, запропонуйте дітям провести простий осінній експеримент.

Матеріали: гарбуз (невеликого розміру), ґрунт, вода, ніж.

Хід досліду. Попросіть когось із учнів узяти гарбуз та розрізати його навпіл. Запитайте школярів, що вони знайшли всередині (насіння). Після цього попросіть учнів наповнити частинки гарбуза землею, помістити їх у тепле місце та щодня поливати. Уже за кілька днів з насіння мають з’явитися перші паростки.

Висновок. Насіння гарбуза може проростати і восени. Головне – створити для цього сприятливі умови (щоб був ґрунт, волога, тепло та поживні речовини). 

«У листочків є свої відбитки»

Нагадайте дітям, що листя рослин надзвичайно важливе для існування всього живого на Землі. Адже саме воно виробляє кисень, удобрює ґрунт, його споживають тварини тощо. А ще листочки можна використовувати для творчості. Попросіть учнів пригадати, чи створювали вони поробки з листя (аплікації, гербарій тощо). Після цього проведіть простий експеримент.

Матеріали: пергамент, калька, фольга, крейда, кольорові олівці, кілька листочків різних дерев.

Хід досліду. Попросіть дітей покласти перед собою кілька листочків та накрити їх фольгою, калькою чи пергаментом. Після цього нехай учні замалюють їх кольоровою крейдою чи олівцями. Зрештою діти отримають яскраві візерунки листочків. Попросіть їх обмінятися аркушами та порівняти, чи відрізняються зображення, зроблені на фользі, кальці та пергаменті. Чим саме вони відрізняються? Також малюнки можна прикрасити іншими зображеннями, зробити аплікацію тощо.

Висновок. Листочки мають рельєфну текстуру, яку можна легко відобразити з допомогою різних засобів. Листя різних дерев має досить відмінну форму. І використовуючи фольгу, пергамент, олівці та крейду, можна деталізовано зобразити її.

«Сіль, яка налякала картоплю»

Запитайте школярів, із якими овочами та фруктами вони асоціюють осінь. Серед десятків назв ви неодмінно почуєте про картоплю. А ще з нею можна провести цікавий експеримент!

Матеріали: три порожні склянки, вода, сіль, картоплина, ніж, лінійка, три аркуші паперу, ручка.

Хід досліду. Попросіть дітей взяти склянки та порівну наповнити їх водою. Перша посудина має містити прісну воду, друга – трішки підсолену, а третя – дуже солону. Діти мають зробити відповідні записи на папері та позначити кожну склянку. Далі потрібно розрізати картоплину на три однакові частини та помістити кожну з них до окремої склянки. Для того, щоб дослід неодмінно вдався, попросіть учнів залишити картоплю в склянках на добу. Уже наступного дня можна буде побачити, що шматок у першій склянці набряк, у другій – майже не змінився, а у третій – відчутно зменшився.

Висновок. Картопляний сік містить певний відсоток солі. Тож коли він перебуває у прісній воді, остання розчиняє зайву сіль, і картопля збільшується в розмірі. У другій склянці вода слабосолена, як і сік картоплі (розміри не змінилися). У третій ємності вода дуже солона і волога змушена виходити назовні. Тож останній шматок картоплі втратив частину вологи та зморщився.

«Чому листя змінює колір восени?»

Розкажіть дітям, що восени листя змінює колір не лише тому, що стає прохолодно. Також поступово зменшується тривалість дня. А отже, рослини отримують значно менше світла. Як це впливає на колір листя? Запропонуйте школярам виконати цікавий експеримент та дізнатися відповідь.

Матеріали: зелене листя, чорний папір, скотч, склянка з водою.

Хід досліду. Попросіть когось із учнів (за бажанням) узяти великий зелений листок та за допомогою скотчу заклеїти його частину папером чорного кольору. Після цього дитина має помістити черешок листочка до склянки з водою та поставити її в добре освітлене місце (наприклад, на підвіконня). Також можна повторити дію з листям різних дерев. Через тиждень попросіть дітей зняти скотч та порівняти, як змінився колір листочків.

Висновок. Частина листочка, яка була заклеєна чорним папером, пожовтіла першою. Тож можна зробити висновок, що хлорофіл розпадається значно швидше, якщо рослина отримує менше світла.

Щоб дізнатися більше про властивості хлорофілу, який і надає рослинам зеленого кольору, неодмінно перегляньте цікаве англомовне відео. 

«Горох-стрибунець»

Нагадайте школярам, що всі живі організми на нашій планеті складаються з води. І її кількість може неабияк впливати на їх властивості. Наприклад, вода може змусити сухий горох стрибати!

Матеріали: сухий горох, дві порожні склянки, жерстяна кришка (наприклад, для консервування), вода.

Хід досліду. Попросіть учня поставити на стіл порожню склянку, накривши її жерстяною кришкою. Іншу склянку заповніть горохом та обережно поставте на кришку. Залийте горох водою. Попросіть когось із дітей слідкувати за склянкою та доливати води, коли її ставатиме менше. Досить швидко горошини почнуть підніматися, утворюючи гірку, яка ставатиме все більшою. Зрештою, частина горошин почне падати та битися по металевій кришці, утворюючи специфічний дзвін. Завдяки тому, що кришка знаходиться між двома склянками, звуки від удару будуть дуже чіткими.

Висновок. Висушені горошини швидко всмоктують воду та збільшують свій розмір. Їм не вистачає місця у склянці і нижні горошини шукають місце для росту. Тож боби на дні склянки витісняють інше насіння.

Неодмінно проведіть ці осінні досліди зі своїми учнями. Це не лише розважить школярів, а й вкотре нагадає їм, що вчитися – дуже цікаво та корисно.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter