Сингапур до середини ХХ століття був колонією Великобританії. Ця держава отримала незалежність лише у 1959 році і тоді ж почала активно розвивати систему освіти: було стандартизовано навчальну програму, проведено системну роботу над підвищенням якості освіти, особливу увагу було приділено розвитку природничих і технічних дисциплін.
Сьогодні вихованці сингапурських навчальних закладів упевнено лідирують у рейтингах PISA, TIMSS та PIRLS. Невелика держава обігнала у цих рейтингах Японію, Естонію, Фінляндію та Канаду! Це свідчить про те, що Сингапур за доволі короткий час зміг побудувати ефективну систему освіти. Як їм це вдалося?
Особливості навчання у Сингапурі
1. Центральний принцип освіти у Сингапурі – меритократія: система, за якою статус людини у суспільстві визначається виключно її здібностями та заслугами, а не походженням.
2. Починаючи з дитсадка (і протягом усього життя) сингапурці вивчають рідну (тут і далі рідна мова – китайська, малайська або тамільська) та англійську мови. Рідну мову сингапурці вивчають для того, щоб краще розуміти культурні цінності свого народу.
3. Чимало шкіл у Сингапурі підтримують альтруїстичну систему цінностей: учні займаються волонтерством у різних організаціях. Наприклад, діти нерідко можуть співати пісні у будинках для літніх людей.
4. Викладання зазвичай ведеться у форматі дискусій, щоб діти краще розуміли навчальний матеріал і могли одразу застосувати отримані знання на практиці.
5. Сингапур – багатонаціональна та багатомовна держава, тому педагоги приділяють особливу увагу вихованню у своїх учнів доброзичливого та толерантного ставлення по відношенню до всіх людей, незалежно від того, до якої національності вони належать, та яку релігію сповідують.
6. Держава надає перевагу розвитку не гуманітарних наук, а технічних і природничих, приділяючи багато уваги математиці. Це пов'язано з тим, що точні науки сприяють процвітанню бізнеса та стрімкому розвитку інфраструктури у Сингапурі. Принаймні, так вважається.
7. Тут діє єдина доктрина «Бажані результати навчання» («Desired Outcomes of Education»), де сформульовано основні шкільні цінності (знання предметів, гарні оцінки тощо) та якості, які повинна мати кожна особистість (відповідальність, почуття власної гідності, повага до інших, здатність працювати у колективі тощо).
8. У кожному пункті шкільної навчальної програми є обов'язкові практичні завдання для розвитку творчого і критичного мислення дітей. Це зроблено для того, щоб дитина мала гнучкий розум і в майбутньому легше адаптувалася до стрімкого розвитку світових процесів глобалізації.
9. Учні дуже поважають своїх учителів, їхній авторитет не піддається сумніву. Але і стати вчителем непросто! У Сингапурі лише один педагогічний університет, конкурс до якого просто шалений, а під час вступних іспитів перевиряють не лише знання, а й визначають, наскільки особа готова до викладацькох діяльності. Щодо підвищення кваліфікації педагогів, то воно проводиться щотижня – до школи приїздять співробітники Міністерства освіти (або інші спеціалісти) та проводять тренінги.
Сингапур зумів створити систему освіти, у якій вдало поєдналися культурні, національні та економічні аспекти. Чимала увага приділяється вивченню історії держави та особливостям її розвитку. Сингапурці пишаються своєю країною та її здобутками! Україна теж має свої досягнення і культурні цінності, що вражають іноземних туристів. Чому б не спробувати зробити і систему освіти не менш вражаючою? Адже це цілком реально!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.