Презентація інтегрованого курсу «Природничі науки», розкриття його особливостей та можливостей у порівнянні з типовими програмами.

З 1 вересня 2018 року буде дано старт експерименту із запровадження інтегрованого курсу «Природничі науки» для старшокласників. Запровадження такого курсу в Україні справа нова. Як і будь-що нове, ідея інтеграції природничих предметів неоднозначно сприймається вчителями, науковцями, батьками й учнями, і потребує чітких пояснень. Зробимо це у вигляді відповідей на запитання, які найчастіше виникають.

Це правда, що у старших класах шкіл України відміняють фізику, хімію і біологію?

Відразу хочемо заспокоїти: ніхто не відміняє окремі природничі предмети у старшій школі. Заклади освіти можуть обирати окремі предмети за програмами або рівня стандарту, або профільного, залежно від потреб, бажань і можливостей  учнів і вчителів. Кількість годин на їх вивчення подано нижче в таблиці.

Для чого тоді потрібен інтегрований курс?

Як відомо, з 2010 року в старших класах запроваджене профільне навчання. Сьогодні учні гуманітарних класів вивчають понад 20 окремих предметів, у тому числі й малогодинні природничі предмети (фізику – 2 год. на тиждень, хімію – 1 год., біологію – 1,5 год., і географію тільки в 10 класі 1,5 год.). Ефективність такого вивчення природничих предметів досить низька. Адже зміст цих окремих предметів з одного боку дублює один одного (наприклад, будову атома вивчають на уроках хімії і фізики), а з іншого боку – не синхронізований між предметами (з біології вивчають будову клітини, без знання органічної хімії) тощо. За такий короткий час учні вивчають масиви наукових термінів, розв’язують розрахункові задачі абстрактного змісту, що практично не залишає сліду у їх подальшому житті.

Головною метою інтегрованого курсу є формування природничо-наукового світогляду учнів, забезпечення їхньої загальноосвітньої підготовки з природничих наук, оволодіння методами наукового пізнання для пояснення фізичних, хімічних, геофізичних, біологічних, екологічних та інших природних явищ; розв’язування прикладних завдань, максимально наближених до ситуацій, що зустрічаються в житті учнів і їх родин, в суспільстві і в житті людства в цілому. Це в основному ситуації пов’язанні зі здоров’ям та захворюваннями, використанням природних ресурсів, станом навколишнього середовища, впливом науки й технологій.

Результат запровадження інтегрованого курсу «Природничі науки» – сформовання знань не лише про об’єкти природничих наук (поняття і наукові теорії), а й про загальні процедури і практики, пов’язані із науковим пошуком, і з тим, як вони своєю чергою вможливлюють розвиток самої науки. Особливої значущості набуває:

  • процес формування цілісності знань про основні концепції й ідеї, що складають основу наукової картини світу й технологічної думки;
  • з'ясування причин походження таких знань і ступінь обґрунтованості їх доказами або теоретичними поясненнями;
  • вміння прогнозувати майбутні наслідки.

Слід ще додати, що запровадження цього курсу саме з 1 вересня 2018 року стало можливим ще й тому, що в основній школі збільшено кількість годин на вивчення  природничих предметів. В основній школі закладено базові природничі знання з фізики, хімії, біології й географії. Завдяки чому учні:

  • оволоділи поняттєвим апаратом природничих наук;
  • засвоїли предметні знання та ознайомилися із  основними законами і закономірностями, що дають змогу зрозуміти перебіг природних явищ і процесів;
  • набули досвіду практичної та експериментальної діяльності, здатності застосовувати знання у процесі пізнання світу;
  • сформували ціннісні орієнтацій на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, ідеї сталого розвитку.

Вивчення інтегрованого курсу «Природничі науки» в старших класах базується на цих знаннях і компетентностях.

Якщо вивчати інтегрований курс, то чи можна буде скласти ЗНО природничих предметів?

Цей предмет реалізує мінімальні вимоги державного стандарту базової і повної загальної середньої  освіти, і призначений учням, які не планують складати ЗНО з природничих предметів. Це учні, для яких природничі науки є елементом загального розвитку. Вони будуть застосовувати знання з природничих наук в їх подальшій професійній діяльності у незначному обсязі, проте здатні використовувати навчальні здобутки в різноманітних життєвих ситуаціях для розв’язування особистісно й суспільно значущих проблем.

Учнівську аудиторію складатимуть старшокласники, переважна більшість яких має гуманітарний тип мислення. Для таких учнів притаманне і те, що саме гуманітарії найчастіше вирішують перенавчатися, змінюють фах, активно просуваються по кар'єрних сходах. Саме такі люди успішно проявляють себе в якості маркетологів, PR-менеджерів, дизайнерів, UX-фахівців, тестувальників, фахівців служби підтримки, менеджерів проектів, бізнес-аналітиків, технічних письменників, бізнес-перекладачів та фахівців з навчання.

Організація процесу навчання, добір форм і методів навчання має враховувати ці особливості, щоб забезпечити якісну природничу освіту для таких учнів.

А як із кадровим забезпеченням? Хто із вчителів викладатиме цей курс?

Фахова підготовка вчителів – це одна із проблем, яку потрібно вирішити для запровадження курсу. Експериментальне його впровадження є добровільним і викладати курс будуть вчителі, які вмотивовані підвищити свій фаховий рівень із природничих предметів. На допомогу вчителям впродовж експерименту будуть розроблятися навчальні і методичні матеріали, проводитися тренінги і вебінари, он-лайн навчання.

Оголошений освітнім проектом «На Урок» конкурс навчальних матеріалів – чудовий і ефективний засіб обмінятися досвідом, поділитися інноваційними знахідками, які будуть отримані безпосередньо під час експерименту.

А чи будуть учні забезпеченні навчальними матеріалами?

Для учнів плануються експериментальні підручники й посібники, електронні ресурси. І для участі в їх розробленні можуть долучатися науковці, учителі, методисти, і навіть політики і бізнесмени. Так, адже розроблення нових навчальних матеріалів справа не легка. Лаконічно, доступно, якісно популяризувати науку – це справа кропітка і потребує консолідації зусиль і фінансових вкладень.

А чи є подібний курс у школах світу?

У світі існують різні практики впровадження інтегрованого курсу, який, як правило, носить назву «science». Інтегрований курс може вивчатись і в початковій, і в основній, і в старшій школі. Інтеграція може бути тематичною за наскрізними питаннями, які потрібні для подальшого вивчення за окремими предметами. Може бути міжпредметною, коли питання, наприклад, з фізичної географії і астрономії вивчається в курсі фізики, а питання, що у нас традиційно вивчались в курсі молекулярної фізики – в курсі хімії.

Рівень вивчення інтегрованого курсу так само може бути різним: як базовий світоглядний предмет обов’язковий для всіх. Як профільний предмет для тих, хто поглиблено вивчає природничі предмети.

Фізику, хімію та біологію в одному предметі викладають, наприклад, у школах США. Курс є обов'язковим для отримання диплома про повну загальну середню освіту. У старшій школі базовий предмет з природничих наук розрахований на два роки. У Канаді аналогічний курс викладають як у державних, так і у приватних середніх школах, а поглиблено вивчають в спеціалізованих школах.

У Великій Британії природничі науки починають опановувати ще в початковій школі. Передбачено чотири рівні вивчення предмета. Британські школярі можуть вчитися до 18 років, проте фізика, хімія і біологія необов'язкові після 16 років – це було законодавчо врегульовано ще в 2008 році.

Природничі науки разом з технологіями об'єднано в один предмет у шкільних програмах Ізраїлю та Сінгапуру, але при цьому є й окремі природничі предмети.

А які принципи інтеграції закладені в інтегрованому курсі?

В Україні розроблено чотири проекти навчальних програм інтегрованого курсу «Природничі науки», з якими можна ознайомитися на сайті МОН. Кожна програма по-своєму реалізує змістові лінії державного стандарту, об’єднуючи питання окремих компонентів галузі (загальноприродничого, біологічного, екологічного, астрономічного, фізичного, хімічного та географічного) у розділи і теми. Тим самим реалізуються різні підходи щодо інтеграції, наприклад:

  • особливості пояснення природних явищ та технологічних процесів з позицій кожної з природничих наук (проекти №1 і 2);
  • причинно-наслідкові зв’язки, що зумовили сучасний спосіб життя людства, та їх вплив на можливе майбутнє (проект №3);
  • поняття природознавства, що складають ядро знань про природу (проект №4).

У той же час усі програми інтегрованого курсу «Природничі науки» визначають природничу освіту, як елемент культури кожної людини, сприяють усвідомленню практичного застосування досягнень природничих наук, їх роль в розвитку цивілізації.


Тож попереду нас чекає цікавий і в той же час тернистий, незвіданий шлях. Успіх від експерименту залежить від нас з вами. Переконана, що вже незабаром ми зможемо побачити перші конкурсні матеріали, які є такими необхідними для успіху експерименту.

Як організувати навчальний проект, як краще пояснити те чи інше питання цілісно, як прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки, як пов’язати наукові досягнення з розвитком літератури і мистецтва, як пояснити природні явище не лише з наукової точки зору, а й оцінити їх художнє чи мистецьке відображення – ці та інші питання і проблеми можуть бути представлені у ваших матеріалах.

А ще одна із проблем – розробка комплексних природничих завдань, які б мали міжпредметний зміст, сприяли формуванню умінь застосовувати наукові підходи до отримання надійних знань про природний світ, проведенні спостережень або досліджень у лабораторних чи природних умовах, опрацюванні й інтерпретації цих даних, моделюванні, прогнозуванні, перевірці достовірності отриманих висновків.

Важливою є наявність завдань творчого характеру на візуалізацію процесів, побудову моделей, діаграм, таблиць, ментальних карт тощо. Завдань для організації групової і проектної діяльності, для забезпечення різних організаційних форм на уроці (дебатів, круглих столів, ділових ігор), та різних методів і технологій навчання (перевернутий клас, BYOD (метод навчання, при якому на заняттях активно залучаються смартфони, ноутбуки, планшети з використанням інтернет-ресурсів), кейс-технології, технології створення кластерів, ментальних карт та багато чого іншого.

Шукаєте більше деталей? Маєте свої запитання? Завітайте на вебінар "Інтегрований курс «Природничі науки»: очікування від експериментального впровадження".

Засєкіна Тетяна, кандидат педагогічних наук,
заступник директора Інституту педагогіки НАПН України,
керівник робочих груп із розроблення програм інтегрованих курсів

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.