Проблемне навчання: розвиваємо критичне мислення

Аби учні виросли успішними, ми маємо навчити їх вирішувати конкретні проблеми вже зараз! Саме на цьому принципі базуються проєктне, кейсове та проблемне навчання. Ці підходи мають багато спільного, але все ж є і багато відмінностей. У чому особливість проблемного навчання і як організувати роботу за цим методом?

Проблеми, кейси та проєкти – в чому різниця?

Усі три методи мають схожі риси: вони залучають реальні проблеми, мотивують школярів та змушують їх буквально шукати знання, тоді як учитель відіграє роль спостерігача. Алк ж у чому ж відмінність? А полягає вона у наступному:

• Проєкти – акцентують увагу на створенні кінцевого продукту.
• Кейси – аналізують створені кимось проєкти та соціальні ситуації.
• Проблемне навчання – бере за основу проблемні ситуації, що відбуваються просто сьогодні (найяскравіший приклад: «Проблеми тисячоліття»), або не були вирішені в минулому. Коли ситуація розв'язана, вона переходить у розряд кейсу.

Особливість проблемного навчання полягає у тому, що учні не мають готової теорії чи сформованого бачення проблеми. Немає мети створити конкретний продукт та не існує готового рішення. Усе це треба сформувати. Тобто проблемне навчання – це більш пошуковий варіант роботи, якщо порівнювати з кейсаии та навіть із проєктами. Не даремно його називають сократівським, або евристичним методом, дослідницьким навчанням тощо. І у цьому складність та переваги.

Проблемне навчання актуальне для будь-якого предмету. Звісно, необхідно творчо підійти до підготовки та дібрати не просто цікаві проблеми, а саме ті, що відповідають темам, над якими ви працюєте. 

Особливості проблемного навчання

Проблемний метод вимагає від учнів більшої самостійності, здатності до планування та критичного мислення. Саме це є однією з причин порівняно складної технології його реалізації. 

Структура проблемного навчання включає наступні етапи:

• створення проблемної ситуації (запропонувати учням її вигадати чи знайти в мережі);
• формулювання проблеми (правильне формулювання проблеми істотно полегшує пошук рішення та робить очевидним шлях до нього);
• складання плану дій (що нам треба дізнатися для розв’язання проблеми, яка інформація є ключовою, а яка другорядною);
• висування гіпотез (сюди входить прогнозування варіантів дій та можливих наслідків);
• перевірка висунутих гіпотез (можливо, у вигляді імітації діалогу сторін, експерименту, вирішення проблеми);
• аналіз результатів перевірки гіпотез, висновок і узагальнення.

Найскладнішими, особливо для учнів молодшої чи середньої школи, є перші два пункти, адже діти ще не мають достатньо інструментів для того, аби проаналізувати та виявити суть проблеми. Саме на цих етапах їм найбільше знадобиться допомога викладача, який має скеровувати дітей у правильному напрямку та підказувати, що робити.

Найважливіше – вміння ставити правильні запитання. Допоможіть їм освоїти цю навичку. Чому ця тема важлива? Що робить ситуацію проблемною? Скільки в конфлікті сторін, у чому полягають їхні інтереси? Яких фактів нам бракує, аби наблизитися до рішення? Подекуди коло питань, які необхідно опрацювати, настільки широке, що впоратись із завданням здатна лише група. У такому випадку допоможіть сформувати команди та розподілити обов’язки, аби кожен учень відповідав за свою частину проблеми.

Варто зазначити: чи стало завдання особисто значущим для учня після формулювання проблеми (бажано, щоб воно стало таким уже на 1-му етапі)? Запитайте, які емоції воно викликає в учнів.

Що може бути прикладом навчальних проблемних ситуацій?

Тепер розгляньмо кілька прикладів, які можна розібрати із дітьми. Проблеми, обрані для аналізу, мають бути важливими як для школярів, так і суспільства, тож у якості прикладів ми обрали кілька ситуацій, що є актуальними на момент написання статті.

1. Соціальна дилема.

Приклад №1. Українська зірка, Надя Дорофєєва, знімає кліп на місці розстрілу Небесної Сотні. Приклад №2. Чи існує антисемітизм/українофобія в Україні? Приклад №3. Репер Потап планує спільний запис треку з Ольгою Бузовою та ображається на критику суспільства. Приклад №4. Учителька/вчитель виклала на своєму акаунті фото у купальнику. На думку деяких батьків та адміністрації такі світлини не гідні вчителя.

Дисципліни: українська мова, музичне мистецтво, історія України, основи правознавства, громадянська освіта.

Приклади запитань для учнів: Чому ця тема важлива? Які проблеми зачіпає (з якими сферами життя пов’язана): моральна дилема, історична пам’ять, історія, мовне питання? Які верстви населення залучені? Якими є їхні життєві цінності?

Які види діяльності використати (завдання для дослідницьких груп): вивчення дописів у ЗМІ, реакції соцмереж та блогерів, рольова гра (інсценізація діалогу сторін), симуляція (імітація суспільних процесів та явищ), формулювання позиції сторін.

2. Судова справа чи правове поняття (резонансні, актуальні справи, що ведуться зараз).

Приклад №1. Конституційний Суд і скасовані ним статті антикорупційного законодавства. Приклад №2. Позитивна дискримінація, що це і навіщо потрібна?

Дисципліни: історія України, всесвітня історія, основи правознавства, громадянська освіта.

Приклади запитань для учнів: Чому ця тема важлива? Які проблеми зачіпає (з якими сферами життя пов’язана)? Чи зачіпає конкретно вас (вашу родину)? Які верстви населення залучені? Скільки сторін (груп із власними інтересами) має проблема? Які рішення було запропоновано (якими сторонами)? Які з них найбільш вдалі, помірковані?

Які види діяльності використати (завдання для дослідницьких груп): вивчення документів справи, відповідних статей Конституції, кримінального кодексу, дописів у ЗМІ, новинних сюжетів, реакції соцмереж та блогерів, формулювання позиції кожної зі сторін.

3. Економічна проблема.

Приклад: Чи релевантний новий бюджет України 2021 року?

Дисципліни: економіка, математика, основи правознавства. 

Приклади запитань для учнів: Чому ця тема важлива? Які проблеми зачіпає (з якими сферами життя пов’язана)? Чи зачіпає конкретно вас (вашу родину)? Які верстви та групи населення залучені? Скільки коштів виділялось у минулому чи позаминулому році, скільки у цьому? На які статті видатків розписано кошти? Скільки відводилося на ці ж статті минулого року? Чи є дефіцит? Із яких доходів складається бюджет? Чи враховують видатки інфляцію? Чи перерозподілили б ви кошти у бюджеті? І якщо так, то з яких статей і на які? Які б це мало наслідки?

Які види діяльності використати (завдання для дослідницьких груп): вивчення документів, дописів у ЗМІ, новинних сюжетів, реакції соцмереж та блогерів, формулювання позиції кожної зі сторін.

4. Екологічні проблеми чи здоров’я людей.

Приклад № 1. Чому Україна має критичну ситуацію у боротьбі з коронавірусом (або які країни найкраще впорались із COVID-19 і чому)? Приклад №2. Противники щеплення, антиковідне, чи СНІД-дисидентство – чому вони існують?

Дисципліни: біологія, основи здоров’я, економіка, математика, основи правознавства. 

Приклади запитань для учнів: Чому ця тема важлива? Які проблеми зачіпає (з якими сферами життя пов’язана)? Чи зачіпає конкретно вас (вашу родину)? Які групи населення залучені у проблему? Як реагували на ситуацію з COVID-19: держава, люди, місцева влада? Як реагували на ситуацію в інших країнах? Які стратегії виявилися найбільш вдалими? Чому людей лякає щеплення? Які аргументи проти нього наводять? До яких наслідків може призвести зменшення кількості щеплень? Чому люди вважають COVID-19 чи СНІД частиною всесвітньої змови?

5. Історична дилема.

Приклад №1. Як перебороти русифікацію, що велася сотні років (для розбору можна взяти будь-які міфи про Україну: українська мова і культура – сільські, Україна отримала певні території у подарунок, українську мову вигадали в Австрії)? Приклад №2. Чому багато громадян досі сумують за СРСР? Приклад №3. Хто такий Бандера? (як варіант: Хто такий Сорос – янгол чи демон?) Приклад №4. Чи може існувати світова змова? Приклад №5. Пропаганда – коли це погано, а коли добре?

Дисципліни: Історія України, всесвітня історія, економіка, основи правознавства. 

Приклади питань для учнів: Чому ця тема важлива? Які проблеми зачіпає (з якими сферами життя пов’язана)? Чи зачіпає конкретно вас (вашу родину)? Які групи населення залучені? Кому вигідні міфи? Чи підтримуються вони штучно (пошук публікацій за темою)? Якими є наслідки розв’язання проблеми тим чи іншим способом? Чи існують схожі проблеми в інших країнах? Як вони вирішені?

Оптимальні проблеми для такої роботи – це ті, що турбують нас тут і зараз. Вони мотивують, знаходять відгук у наших серцях, а головне – щодня на слуху, тож у дітей не виникає сумнівів, чи потрібно з ними працювати. Використовуйте наведені приклади, аби навчити учнів аналізувати ситуацію, рзвинути критичне мислення, систематизувати та актуалізувати теоретичні знання.