Ефективна профорієнтація в сучасній школі має допомогти учням дізнатись, ким можна працювати, зрозуміти власні сильні сторони, інтереси, цінності та здібності, побачити зв'язок між навчанням і майбутньою професійною діяльністю й навчитися самостійно досліджувати можливості. У цьому процесі може стати в пригоді штучний інтелект. Він здатний запропонувати запитання для саморефлексії, допомогти дослідити різні професії, створити профорієнтаційні квести та навіть допомогти учню скласти план розвитку необхідних навичок. У цій статті ми підготували декілька ідей, які можна використати під час класних годин, профорієнтаційних занять, виховних заходів, проєктної роботи або інтегрувати їх у вивчення навчальних предметів.
Бажаєте дізнатись більше про можливості цифрових ресурсів на основі ШІ, які допоможуть підвищити ефективність освітнього процесу? Долучайтесь до учасників Всеукраїнської інтернет-конференції «Штучний інтелект в освіті: сервіси для щоденної роботи вчителя», яка відбудеться 29.09.2026! А якщо вас цікавить питання професійної орієнтації підлітків, запрошуємо на вебінар Дар’ї Демчук-Маригіної «Профорієнтація в НУШ: від традиційних тестів до практичного досвіду».
Чому варто додати ШІ до профорієнтаційної роботи
Традиційні профорієнтаційні заходи часто мають формат лекції, презентації або тестування. Проте сучасним підліткам важливо бути не лише слухачами, а активними дослідниками власного майбутнього.
ШІ дає можливість зробити таку роботу більш персоналізованою та інтерактивною. Наприклад, замість загального запитання «Яка професія вам подобається?» учень може отримати серію уточнювальних запитань, проаналізувати свої відповіді, порівняти кілька професій, змоделювати робочий день або виконати завдання, наближене до реальної професійної діяльності.
Водночас важливо правильно визначити роль штучного інтелекту. ШІ не має обирати професію замість учня, його відповіді не є професійною діагностикою чи готовою рекомендацією. Це інструмент, який допомагає ставити запитання, розглядати різні варіанти та знаходити теми для подальшого дослідження.
Створити «профіль моїх інтересів»
Почати профорієнтаційну роботу можна не з професій, а із самого учня. Запропонуйте школярам відповісти на серію запитань про те, що їм подобається робити, які шкільні предмети цікаві, які завдання даються легко, у яких ситуаціях вони почуваються впевнено. Після цього ШІ може допомогти структурувати відповіді за кількома напрямами:
- інтереси;
- сильні сторони;
- типи завдань;
- цінності;
- бажане робоче середовище.
Наприклад, учень може з'ясувати, що йому подобається не просто «інформатика», а саме пошук закономірностей, створення цифрових продуктів і розв'язання складних задач.
Приклад запиту для ШІ: Проаналізуй мої відповіді та допоможи визначити, які види діяльності можуть мені підходити. Не називай одну «ідеальну» професію. Виділи кілька напрямів і поясни, які мої інтереси та сильні сторони з ними пов'язані.
Такий формат допомагає перейти від запитання «Ким я хочу бути?» до більш корисного «Що мені цікаво робити і в яких видах діяльності я можу це реалізувати?».
Дослідити професії через «день із життя»
Назва професії та перелік її обов'язків часто мало що говорять підлітку про реальний характер роботи. Значно цікавіше запропонувати учням змоделювати типовий робочий день.
Учні можуть попросити ШІ описати, як може проходити день архітектора, ветеринара, журналіста, інженера, дизайнера, психолога, кухаря чи іншого фахівця.
Але завдання можна зробити ще цікавішим - порівняти два професійні сценарії.
Приклад запиту до ШІ: Порівняй типовий робочий день графічного дизайнера та програміста. Зверни увагу на види завдань, комунікацію, необхідні навички, рівень самостійності, можливі труднощі та результат роботи.Наприкінці запропонуй 5 запитань для саморефлексії, які допоможуть мені зрозуміти, який формат діяльності мені ближчий.
Після роботи з відповіддю учні можуть обговорити: що зацікавило, що здивувало, які завдання хотілося б спробувати, а які — навпаки, не приваблюють.
Перетворити профорієнтацію на професійний квест
Профорієнтаційне заняття можна перетворити на гру, у якій учні поступово відкривають різні професійні напрями. ШІ допоможе створити сюжет, завдання, підказки та різні варіанти розвитку подій.
Приклад запиту до ШІ: Створи профорієнтаційний квест для учнів 8 класу. У ньому мають бути 5 етапів. На кожному етапі учень виконує невелике практичне завдання, пов'язане з певним професійним напрямом. Після виконання завдання він отримує нову підказку. Не використовуй запитання з однозначними відповідями. Завдання мають допомагати учням досліджувати власні інтереси та сильні сторони.
Квест можна провести індивідуально або в групах. Наприклад, кожна команда отримує окремий професійний маршрут, а наприкінці учасники порівнюють свої результати та враження.
Змоделювати реальну робочу ситуацію
Один із найцікавіших способів дослідити професію — не просто говорити про неї, а спробувати виконати частину професійних завдань.
Наприклад:
- майбутні журналісти беруть інтерв'ю;
- маркетологи створюють рекламну кампанію;
- програмісти шукають помилку в алгоритмі;
- архітектори розробляють концепцію будівлі;
- підприємці аналізують бізнес-ідею;
- учителі створюють фрагмент уроку;
- екологи розробляють план вирішення локальної екологічної проблеми.
У такому сценарії ШІ може виступати в ролі замовника, клієнта, колеги або співрозмовника, а учень — спробувати себе в професійній ролі.
Приклад запиту до ШІ: Ти — замовник для початківця графічного дизайнера. Постав мені завдання створити афішу шкільного заходу. Спочатку постав 5 уточнювальних запитань, а після моєї відповіді сформулюй технічне завдання. Наприкінці допоможи мені оцінити результат за визначеними критеріями.
Так учень може зрозуміти не лише те, що робить фахівець, а й те, як він мислить, приймає рішення та взаємодіє з іншими.
Провести «інтерв'ю з професією»
Запропонуйте учням уявити, що вони спілкуються з представником певної професії. ШІ може відповідати від імені умовного фахівця, а учень — самостійно готувати запитання.
Приклад запиту до ШІ: Уяви, що ти працюєш ветеринаром уже 10 років. Я хочу дослідити цю професію. Відповідай на мої запитання та розповідай не лише про цікаві сторони роботи, а й про складні, рутинні та емоційно непрості аспекти професії. Якщо інформація залежить від країни чи конкретного місця роботи, зазнач це.
Після «інтерв'ю» важливо провести рефлексію:
- Що нового я дізнався?
- Що мене здивувало?
- Які аспекти професії зацікавили?
- Що виявилося не таким, як я уявляв?
- Що варто перевірити за іншими джерелами?
Виявити навички, які потрібні для професії
Учні часто орієнтуються на назву професії, але не замислюються, що саме потрібно вміти, щоб нею займатися. Запропонуйте обрати професію та попросити ШІ розкласти її на конкретні навички.
Приклад запиту до ШІ: Я хочу дослідити професію відеомонтажера. Склади перелік навичок, які можуть знадобитися початківцю. Розділи їх на технічні, комунікативні, організаційні та творчі. Для кожної навички запропонуй просте завдання, за допомогою якого школяр може спробувати її розвинути.
Після цього учень може створити власну «карту навичок» і позначити:
- вже вмію → розвиваю → хочу спробувати → поки не знаю.
Так професія перестає бути абстрактною назвою та перетворюється на сукупність конкретних умінь і видів діяльності.
Створити персональний план розвитку
Після того як учень визначив кілька цікавих напрямів, можна перейти до планування.
Приклад запиту до ШІ: Мені цікава сфера цифрового дизайну. Допоможи скласти план розвитку на 6 місяців для школяра. Визнач навички, які варто розвивати, прості практичні завдання, ідеї для навчальних проєктів, способи перевірки прогресу та перші кроки для створення портфоліо. План має передбачати не більше 2–3 годин на тиждень.
Важливо, щоб план був реалістичним. Краще визначити кілька конкретних дій, які учень справді може виконати, ніж створювати довгий перелік абстрактних рекомендацій.
Порівняти професії, які здаються схожими
Деякі професії мають подібні назви або працюють у близьких сферах, але суттєво відрізняються за характером діяльності.
Наприклад:
- психолог і психотерапевт;
- дизайнер і художник;
- програміст і тестувальник;
- журналіст і редактор;
- маркетолог і SMM-фахівець;
- ветеринар і біолог.
Запропонуйте ШІ провести структуроване порівняння, не визначаючи, яка професія «краща». Учні можуть дослідити:
- що робить фахівець;
- які завдання виконує;
- з ким взаємодіє;
- які навички використовує;
- які навчальні предмети можуть бути корисними;
- які труднощі можуть виникати;
- які професійні результати створює.
Після цього кожен учень може відповісти на запитання: «Який із цих видів діяльності мені цікавіший і чому?». Саме аргументація власного вибору тут важливіша за сам результат порівняння.
Перевірити професійні міфи
Уявлення підлітків про професії часто формуються під впливом соцмереж, фільмів, блогерів, знайомих або стереотипів. Тож профорієнтаційне заняття можна перетворити на гру «Міф чи реальність?»
Запропонуйте учням сформулювати твердження про професії, які вони вважають правдивими або сумнівними.
Наприклад:
- «Програміст увесь день працює сам».
- «Журналісту потрібно лише добре писати».
- «Для дизайнера головне — мати талант».
- «Усі професії у сфері ІТ пов'язані з програмуванням».
- «Якщо професія популярна, у ній легко знайти роботу».
Далі учні за допомогою ШІ аналізують ці твердження та перевіряють отриману інформацію за надійними джерелами. Це дає змогу поєднати профорієнтацію з розвитком критичного мислення та інформаційної грамотності.
Перетворити навчальні предмети на «професійні маршрути»
Учні нерідко запитують: «А навіщо мені це вчити?». Профорієнтація може стати одним зі способів показати практичну цінність навчання, а ШІ допоможе продемонструвати, як знання з конкретного предмета використовують представники різних професій.
Приклади запитів до ШІ:
-
Покажи, як знання з математики можуть використовуватися в 10 різних професіях. Для кожної професії наведи конкретну робочу ситуацію, у якій потрібні математичні знання.
-
Які професійні напрями можуть бути пов'язані зі знаннями з біології? Наведи не лише очевидні професії, а й сучасні міждисциплінарні напрями. Для кожного поясни, які знання та навички з біології можуть бути корисними.
За допомогою ШІ учні можуть досліджувати власні інтереси, знайомитись з професіями, моделювати робочі ситуації, розвивати необхідні навички та створювати персональні плани. Але найважливіший результат такої роботи — не список професій, сформований чат-ботом. Це можливість навчити учня ставити запитання, досліджувати, пробувати, аналізувати власний досвід і поступово будувати власну освітню та професійну траєкторію.
Бажаєте дізнаватись більше корисних порад і цікавих ідей, які допоможуть полегшити щоденну роботу освітян за допомогою сучасних сервісів? Долучайтесь до наших заходів і слідкуйте за анонсами!
Ілюстрація до статті згенерована за допомогою ChatGPT.








Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.