Організація освітнього процесу в умовах воєнного стану: алгоритм, моделі та практичні рішення

У листі від 11.09.2026 № 1/19575-26 МОН надіслало методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Документ покликаний уніфікувати підходи до організації безпечного та безперервного освітнього процесу з урахуванням безпекової ситуації на відповідній території, спроможності конкретного закладу освіти та його матеріально-технічних можливостей. У цій статті ми підготували детальний огляд цього документа.

Загальні засади організації освітнього процесу та визначення спроможності закладу освіти

Організація освітнього процесу в умовах воєнного стану здійснюється з урахуванням повноважень відповідних органів, фактичної безпекової ситуації та спроможності закладу освіти забезпечувати освітній процес у конкретних умовах.

У межах своїх повноважень засновник закладу освіти або уповноважений ним орган:

• проводить аналіз матеріально-технічної та організаційної спроможності закладу освіти;
• визначає можливість організації очного або дистанційного навчання чи їх поєднання, зокрема можливість проведення навчальних занять в укритті закладу освіти (далі – модель організації освітнього процесу);
• забезпечує належні умови функціонування закладу освіти, зокрема наявність і функціонування укриття, електроживлення, резервних джерел живлення, доступу до мережі інтернет та інших необхідних ресурсів;
• за потреби визначає інші заклади, установи або приміщення, які можуть використовуватися як освітні хаби.

Керівник закладу освіти:

• організовує освітній процес;
• залучає до обговорення алгоритму функціонування закладу педагогічних працівників і представників батьківської спільноти;
• затверджує локальний алгоритм функціонування закладу та зміни моделі організації освітнього процесу залежно від зміни безпекової ситуації.

Такий алгоритм має бути адаптований до фактичних умов конкретного закладу освіти та передбачати:

• моделі організації освітнього процесу, які можуть застосовуватися залежно від безпекової ситуації;
• умови та підстави переходу від однієї моделі до іншої;
• граничну кількість учнів і працівників, які можуть одночасно безпечно перебувати в закладі освіти;
• порядок організації освітнього процесу під час повітряної тривоги, зокрема можливість продовження навчальних занять в укритті;
• порядок дій у разі оголошення повітряної тривоги до початку навчального дня;
• порядок дій у разі тривалої або повторюваної повітряної тривоги;
• порядок переходу від очного навчання до навчання з використанням технологій дистанційного навчання та повернення до очного формату;
• порядок організації синхронної та асинхронної взаємодії;
• порядок дій педагогічних працівників, зокрема у разі неможливості своєчасного прибуття до закладу освіти;
• порядок і строки інформування учнів та їхніх батьків про зміну моделі організації освітнього процесу;
• порядок організації освітнього процесу в разі відсутності електроживлення, доступу до мережі інтернет або мобільного зв’язку;
• порядок використання освітніх хабів, якщо такі визначені засновником.

Для оперативного інформування учасників освітнього процесу заклад освіти визначає основні та резервні канали комунікації. Думка законних представників учнів може враховуватися під час визначення практичного способу організації освітнього процесу, зокрема для з’ясування потреби дітей у безпечному перебуванні в закладі освіти та можливості їх участі в дистанційному навчанні.

Аналіз спроможності закладу освіти

До прийняття рішення щодо моделі організації освітнього процесу засновник закладу освіти спільно з керівником має провести аналіз спроможності закладу забезпечувати очне, дистанційне навчання або їх поєднання. МОН рекомендує здійснювати такий аналіз як щодо кожного окремого закладу освіти, так і в контексті мережі закладів відповідної територіальної громади.

За результатами аналізу визначають:

• максимальну кількість осіб, які можуть одночасно безпечно перебувати в закладі освіти;
• кількість учнів, для яких може бути організовано навчання в укритті;
• спроможність закладу забезпечувати дистанційне навчання;
• можливість оперативного переходу між моделями організації освітнього процесу;
• потребу у використанні ресурсів інших закладів або установ громади.

Ключові критерії аналізу:

• Спроможність укриття. Під час оцінювання враховують наявність і місткість укриття, його відповідність установленим вимогам, час переміщення до нього, можливість тривалого безпечного перебування та організації освітнього процесу. Кількість осіб, які одночасно перебувають у закладі освіти, не може перевищувати безпечну місткість укриття. Якщо навчальна спроможність укриття менша за кількість учнів, це враховують під час визначення моделі організації освітнього процесу та графіків очного навчання.
• Інженерна стійкість закладу освіти. Оцінюють стабільність електро-, тепло- та водопостачання, водовідведення, наявність резервного електроживлення, доступ до мережі інтернет і резервних каналів зв’язку, а також можливість функціонування закладу та укриття під час тривалих перебоїв. За результатами визначають, протягом якого часу заклад може автономно забезпечувати освітній процес.
• Спроможність забезпечувати дистанційне навчання. Заклад має бути готовим до оперативного переходу на дистанційне навчання. Для цього оцінюють забезпечення педагогів технікою та робочими місцями, доступ до електроживлення й мережі інтернет, наявність єдиної системи дистанційного навчання, можливість синхронної та асинхронної взаємодії й резервних каналів комунікації. Також доцільно враховувати технічні можливості учнів і наявність безпечного місця для навчання, зокрема шляхом опитування батьків.
• Можливості мережі закладів громади. Якщо спроможності окремого закладу недостатньо, засновнику варто оцінити ресурси інших закладів та установ громади: вільну місткість укриттів і навчальних зон, приміщення для навчання учнів або роботи педагогічних працівників, а також інші комунальні, державні чи приватні об’єкти. 

Освітні хаби

Якщо окремі заклади освіти не мають достатніх умов для стабільної організації освітнього процесу, засновник може визначити об’єкти, які виконуватимуть функції освітніх хабів. Такі об’єкти мають забезпечувати безпечні умови перебування та належні умови для навчання, доступ до укриття, електроживлення та мережі інтернет. Вони можуть використовуватися:

• педагогічними працівниками – для проведення дистанційних занять;
• учнями, які за місцем проживання не мають безпечних або необхідних технічних умов для дистанційного навчання;
• окремими класами або групами – у разі тимчасової неможливості використання основного приміщення закладу освіти.

Типові моделі організації освітнього процесу з урахуванням безпекової ситуації

Вибір моделі організації освітнього процесу має ґрунтуватися на оцінюванні конкретних безпекових та організаційних умов.

Ключовими критеріями є:

• можливість безпечного прибуття до закладу освіти;
• наявність і місткість захисної споруди, а також кількість облаштованих у ній навчальних місць;
• можливість організації освітнього процесу під час тривалого перебування в захисній споруді;
• стабільність електропостачання та зв’язку;

спроможність закладу організувати дистанційне навчання.

Для одного закладу освіти можуть бути заздалегідь визначені декілька моделей із чіткими умовами та алгоритмами переходу між ними.

Організація освітнього процесу в очному форматі

Очне навчання застосовується, якщо безпекова ситуація дає змогу забезпечити безпечне прибуття та перебування учнів і працівників у закладі освіти, а кількість осіб, які одночасно перебувають у закладі, не перевищує спроможності наявної захисної споруди.

Залежно від частоти та тривалості повітряних тривог, а також облаштування захисної споруди можуть застосовуватися такі варіанти організації освітнього процесу.

І. Очне навчання з використанням захисної споруди для перебування під час повітряної тривоги

Ця модель може застосовуватися за таких умов:

• повітряні тривоги є епізодичними або нетривалими;
• захисна споруда спроможна одночасно безпечно розмістити всіх учнів і працівників, які перебувають у закладі освіти, однак не облаштована навчальними зонами для всіх учасників освітнього процесу.

Освітній процес здійснюється у навчальних приміщеннях закладу відповідно до затвердженого розкладу. У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» всі учасники освітнього процесу невідкладно переходять до захисної споруди. На час перебування в ній проведення уроку може бути припинено, а педагоги можуть організовувати види освітньої діяльності, які не потребують повноцінного навчального місця, зокрема:

• індивідуальну самостійну роботу;
• читання та роботу з навчальними матеріалами;
• проєктні або дослідницькі завдання;
• індивідуальні чи групові консультації;
• повторення та узагальнення раніше опрацьованого матеріалу.

Після оголошення сигналу «Відбій повітряної тривоги» та за відсутності інших безпекових обмежень учасники освітнього процесу повертаються до навчальних приміщень. Навчання продовжується за основним або скоригованим розкладом залежно від фактичної тривалості перебування в укритті.

Цю модель не застосовують, якщо повітряні тривоги набувають систематичного характеру. Заклад освіти, який працює за цією моделлю, має заздалегідь підготуватися до переходу на комбіновану модель або дистанційне навчання.

ІІ. Очне навчання з використанням захисної споруди як навчального простору

Цю модель доцільно застосовувати за таких умов:

• повітряні тривоги є частими та/або довготривалими;
• захисна споруда облаштована навчальними зонами, у яких забезпечено належні умови для організації освітнього процесу протягом тривалого перебування: навчальні місця для учнів, робочі місця педагогічних працівників, освітлення, електроживлення, доступ до мережі інтернет (за можливості), навчальні матеріали та інші необхідні ресурси.

Під час визначення кількості учнів, які можуть одночасно навчатися очно, враховують кількість фактично облаштованих навчальних місць. Якщо вона менша за загальну чисельність учнів закладу, кількість осіб, які щодня прибувають до закладу освіти, визначають відповідно до фактичної спроможності навчальних зон. Для цього можуть застосовуватися:

• почергове очне навчання окремих класів або груп;
• навчання у декілька змін;
• змінні графіки перебування класів у закладі;
• поділ на групи та/або об’єднання класів, якщо це організаційно можливо, зокрема утворення міжкласних (змінних) груп, для частини яких організовується очне навчання, а для іншої — навчання з використанням технологій дистанційного навчання.

З урахуванням умов і тривалості перебування в укритті, а також доцільності проведення окремих навчальних предметів заклад освіти може:

• оперативно коригувати розклад навчальних занять, зокрема змінювати їх послідовність і здійснювати взаємозаміну в межах навчального дня, переносити окремі навчальні предмети або їх практичну частину на інші дні, а також організовувати їх концентроване вивчення;
• скорочувати тривалість очних навчальних занять не більш ніж на 50 %, забезпечуючи досягнення результатів навчання шляхом відповідної адаптації матеріалу та/або застосування технологій перевернутого й інтерактивного навчання, самостійної роботи та інших педагогічних технологій з урахуванням віку учнів.

Комбінована модель організації освітнього процесу: поєднання очного та дистанційного навчання

Комбінована модель може застосовуватися, якщо безпекова ситуація дає змогу організовувати освітній процес в очному форматі, однак спроможність закладу освіти не дозволяє одночасно забезпечити очне навчання всіх учнів.

Підставами для її застосування можуть бути:

• недостатня місткість укриття або кількість облаштованих у ньому навчальних місць;
• регулярні та/або тривалі повітряні тривоги;
• тривалі перебої електропостачання;
• інші сталі організаційні чи матеріально-технічні обмеження.

У разі застосування такої моделі заклад освіти має визначити порядок поєднання очного навчання та навчання з використанням технологій дистанційного навчання. Він має, зокрема, визначати:

• які класи або групи навчаються в очному форматі;
• які класи або групи у відповідний період навчаються з використанням технологій дистанційного навчання;
• дні, тижні або інші часові періоди застосування кожного способу організації навчання;
• графік ротації класів або груп;
• час початку навчальних занять та, за потреби, зміни, у які навчаються окремі класи або групи;
• порядок переходу класів або груп між очним навчанням і навчанням з використанням технологій дистанційного навчання.

Поєднання очного та дистанційного навчання може здійснюватися шляхом:

• почергового очного навчання окремих класів або груп;
• чергування днів або тижнів очного та дистанційного навчання;
• організації навчання у декілька змін;
• застосування різних графіків для окремих класів, паралелей або груп;
• диференціації навчальних предметів та інтегрованих курсів залежно від доцільності їх вивчення в очному або дистанційному режимі;
• винесення окремих видів навчальної діяльності в асинхронний режим;
• одночасного застосування декількох із зазначених способів.

Залежно від безпекової ситуації МОН рекомендує під час формування графіків забезпечувати регулярний доступ усіх учнів до очної взаємодії з педагогами. Насамперед необхідно враховувати потреби учнів початкових класів, а також здобувачів освіти, для яких за місцем проживання неможливо забезпечити належні та безпечні умови для дистанційного навчання.

Визначення потреби учнів у безпечному перебуванні в закладі освіти

Для визначення фактичної потреби дітей у перебуванні в закладі освіти перед формуванням графіків очного та дистанційного навчання закладу доцільно провести опитування законних представників учнів і з’ясувати:

• чи має дитина за місцем проживання доступ до безпечного місця перебування;
• чи може дорослий забезпечити супровід дитини під час повітряної тривоги;
• чи має дитина технічні та побутові умови для дистанційного навчання;
• чи існує потреба в перебуванні дитини в безпечному просторі закладу освіти протягом навчального дня.

За наявності відповідних умов заклад освіти може створювати безпечні навчальні зони, різновікові групи або окремі класи для учнів, які навчаються дистанційно, але не мають безпечних умов для навчання за місцем проживання. Кількість таких учнів враховується під час визначення максимальної кількості осіб, які можуть одночасно перебувати в закладі та укритті.

Організація навчання в межах одного класу

Для відповідного класу або групи на визначений період має бути встановлено єдиний спосіб організації навчального заняття – очний або дистанційний.

МОН не рекомендує проводити один урок у форматі, коли педагогічний працівник одночасно навчає частину учнів очно, а з іншою частиною цього самого класу працює синхронно дистанційно. Водночас протягом навчального дня чи іншого визначеного періоду заклад освіти може поєднувати для одного класу очне та дистанційне навчання відповідно до затвердженого розкладу.

Для окремого учня, який з об’єктивних причин не може брати участь в очному навчанні разом зі своїм класом, заклад освіти може передбачити його навчання в дистанційному класі чи групі або забезпечити доступ до навчальних матеріалів і завдань в асинхронному режимі з можливістю отримання консультацій та зворотного зв’язку від педагогічного працівника.

Особливості організації окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів

Під час застосування комбінованої моделі заклад освіти може диференціювати способи організації освітнього процесу залежно від навчального предмета та виду навчальної діяльності.

Доцільно визначити заняття, які:

• потребують очної взаємодії з педагогічним працівником;
• потребують використання спеціалізованого обладнання, лабораторій, майстерень, спортивних або інших спеціально облаштованих приміщень;
• можуть повноцінно проводитися в навчальних зонах укриття;
• можуть бути організовані в асинхронному режимі шляхом самостійної, проєктної, дослідницької або іншої діяльності.

Якщо умови укриття не дають змоги повноцінно проводити окремі навчальні заняття, зокрема з технологічної, інформатичної, мистецької, фізкультурної або інших освітніх галузей, заклад освіти може:

• оперативно змінювати послідовність навчальних занять у межах навчального дня;
• переносити окремі заняття або їх практичну частину на інші дні чи періоди;
• застосовувати концентроване вивчення окремих предметів;
• організовувати окремі навчальні дні, у межах яких здійснюється викладання лише визначених навчальних предметів;
• виносити окремі теоретичні теми, підготовчі завдання, проєктну та дослідницьку роботу в асинхронний режим;
• організовувати рухові, практичні, мистецькі та інші види діяльності, які неможливо повноцінно здійснювати в укритті, після оголошення сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Організація освітнього процесу під час перебування в укритті

Для класів, які відповідно до затвердженого графіка навчаються очно, заклад освіти заздалегідь визначає, які навчальні заняття та інші види освітньої діяльності можуть продовжуватися в укритті. Навчальні зони в укритті організовують відповідно до обраної моделі освітнього процесу та, за можливості, забезпечують електроживленням, доступом до мережі інтернет, навчальними матеріалами й іншими необхідними ресурсами.

Якщо безпекові умови, стан учнів та облаштування укриття дають змогу продовжувати навчання, заклад освіти має передбачити відповідні форми роботи, які є безпечними та педагогічно доцільними.

Для забезпечення безперервності навчання можна поєднувати різні організаційні рішення, заздалегідь визначені та зрозумілі всім учасникам освітнього процесу: коригування розкладу, взаємозаміну занять, зміну їх послідовності, концентроване вивчення окремих предметів, синхронну й асинхронну взаємодію, використання електронних матеріалів і відеопояснень, самостійну, проєктну та дослідницьку роботу.

Організація дистанційного навчання

Дистанційне навчання здійснюється відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 08.09.2020 № 1115.

Дистанційне навчання організовують, якщо безпекова ситуація не дає змоги забезпечити безпечне прибуття учнів і працівників до закладу освіти або їх перебування в ньому, а також у випадках, визначених рішеннями уповноважених органів.

Незалежно від основної моделі організації освітнього процесу заклад має завчасно створити та підтримувати в готовності сталу систему дистанційного навчання, яка дає змогу оперативно перейти до онлайн-взаємодії без додаткової організаційної підготовки.

Для організації дистанційного навчання МОН рекомендує закладам освіти визначити єдине інформаційно-комунікаційне середовище, доступне всім учасникам освітнього процесу, яке містить:

• актуальний розклад занять;
• дату та час проведення синхронного заняття, покликання для під’єднання;
• навчальні матеріали до уроку;
• завдання для самостійного виконання;
• строки та спосіб подання виконаних робіт;
• записи або матеріали пропущених занять чи покликання на відповідний урок на платформі ВШО;
• результати перевірки робіт та зворотний зв’язок;
• інформацію про консультації педагогічних працівників.

Не рекомендується використовувати декілька не пов’язаних між собою джерел інформації та різні комунікаційні канали.

Для оперативного переходу до дистанційної організації освітнього процесу для педагогічних працівників мають бути передбачені:

• робочі місця та комп’ютерна техніка;
• доступ до електроживлення та мережі інтернет;
• облікові записи та доступ до визначеної закладом інформаційно-комунікаційної системи;
• затверджений дистанційний розклад;
• готові покликання або механізм їх автоматичного формування;
• порядок розміщення навчальних матеріалів;
• резервний канал комунікації на випадок порушення роботи основної системи.

У локальному алгоритмі доцільно визначити строк, протягом якого після прийняття рішення про перехід на дистанційне навчання має бути забезпечена його повноцінна організація.

Оголошення сигналу «Повітряна тривога» під час дистанційного навчання не означає автоматичного припинення освітнього процесу. Якщо на момент оголошення повітряної тривоги педагог або учні не перебувають у безпечному місці, синхронне заняття може бути тимчасово перервано на час, необхідний для переходу до укриття. Після переміщення, за наявності технічної можливості, синхронне навчання продовжується.

Для учнів, які під час повітряної тривоги через умови перебування в укритті з об’єктивних причин не можуть взяти участь у синхронному занятті, має бути забезпечена можливість опрацювання відповідного навчального матеріалу в асинхронному режимі.

Типовий алгоритм дій закладу освіти в разі зміни безпекової ситуації

На основі аналізу спроможності закладу та з урахуванням безпекових умов керівник закладу освіти затверджує локальний алгоритм організації освітнього процесу та переходу між визначеними для закладу моделями.

1. Визначення базової та альтернативних моделей

На основі проведеного аналізу заклад визначає:

• базову модель організації освітнього процесу та альтернативні моделі, які можуть бути оперативно застосовані;
• класи, паралелі або групи, для яких за потреби можуть застосовуватися різні моделі;
• умови, за яких здійснюється перехід від однієї моделі до іншої.

Для кожної моделі доцільно заздалегідь підготувати відповідний розклад, визначити порядок роботи педагогів, використання навчальних приміщень та укриття, а для дистанційного навчання – забезпечити готовність інформаційно-комунікаційної системи.

2. Визначення критеріїв переходу між моделями

Локальний алгоритм має містити чіткі та зрозумілі критерії, за настання яких змінюється модель організації освітнього процесу. Такими критеріями можуть бути:

• зміна безпекових умов або обмежень на відповідній території;
• неможливість безпечного прибуття до закладу;
• обмеження використання будівлі чи укриття, недостатність його місткості або навчальної спроможності;
• тривалі чи систематичні повітряні тривоги;
• порушення роботи критично необхідних інженерних систем;
• інші обставини, які впливають на спроможність закладу реалізовувати визначену модель.

Для ситуацій, які потребують прийняття рішення протягом навчального дня, заклад може встановлювати додаткові часові та організаційні критерії, зокрема:

• контрольний час для відновлення очного навчання;
• перехідний час для прибуття учнів і працівників;
• граничну тривалість перебування в укритті, після якої коригується розклад;
• інші параметри з урахуванням умов конкретного закладу.

Окремим критерієм зміни моделі може бути систематичне зростання інтенсивності та тривалості повітряних тривог. Якщо протягом кількох днів поспіль сумарна тривалість повітряних тривог у межах навчального дня перевищує дві години, рекомендовано невідкладно застосовувати заздалегідь підготовлену модель навчання в укритті або дистанційного навчання.

3. Прийняття та реалізація рішення

Локальний алгоритм затверджує керівник закладу освіти. Він має визначати:

• хто ухвалює рішення про зміну моделі;
• хто забезпечує його виконання;
• які дії мають бути здійснені після ухвалення такого рішення.

Перехід до іншої моделі організації освітнього процесу не має щоразу супроводжуватися розробленням нового порядку роботи у відповідь на зміну безпекової ситуації. Після ухвалення відповідного рішення заклад освіти застосовує заздалегідь підготовлений сценарій, який передбачає відповідний розклад, порядок роботи педагогічних працівників, використання навчальних приміщень та укриття, організацію синхронної й асинхронної взаємодії, а також інші необхідні організаційні заходи.

Якщо зміна безпекової ситуації стосується лише окремої частини учнів або пов’язана з обмеженнями щодо використання певних приміщень, рішення про зміну моделі організації освітнього процесу може застосовуватися лише до окремих класів, паралелей або груп. У такому разі немає потреби змінювати модель організації освітнього процесу для всього закладу.

4. Інформування учасників освітнього процесу

Заклад освіти заздалегідь визначає основний і резервний канали комунікації, через які повідомляються рішення щодо організації освітнього процесу. Повідомлення про зміну моделі має бути коротким та однозначним і містити щонайменше таку інформацію:

• яка модель застосовується;
• з якого часу вона починає діяти;
• для яких класів або груп;
• за яким розкладом організовується навчання;
• коли і через який канал буде повідомлено про наступну зміну.

Учасники освітнього процесу мають бути ознайомлені з алгоритмом невідкладно після його затвердження.

5. Перегляд алгоритму

Локальний алгоритм не є незмінним. Його доцільно переглядати в разі зміни безпекової ситуації, характеристик укриття, режиму роботи закладу, транспортної доступності, стану інженерних систем або інших обставин, що впливають на організацію освітнього процесу.

У разі збільшення інтенсивності та тривалості повітряних тривог протягом освітнього процесу (понад дві години кілька днів поспіль) рекомендовано оцінити доцільність зміни алгоритму та переходу на дистанційне навчання, навчання в захисних спорудах або їх поєднання.

Локальний алгоритм також має визначати порядок повернення до базової моделі після усунення обставин, що стали підставою для її зміни, за умови можливості безпечного прибуття та перебування учасників освітнього процесу в закладі.

Після тривалого застосування альтернативної моделі закладу доцільно:

• оцінити, чи вдалося забезпечити виконання освітньої програми;
• визначити навчальний матеріал або види діяльності, які потребують додаткового опрацювання;
• за потреби скоригувати подальший розклад і планування.

Незалежно від обраної моделі організації освітнього процесу та способів її реалізації рішення засновника і закладу освіти мають бути спрямовані насамперед на гарантування безпеки учасників освітнього процесу та водночас на забезпечення його безперервності.

Бажаєте дізнаватися більше про організацію освітнього процесу в новому 2026/2027 навчальному році? Долучайтесь до наших  заходів і слідкуйте за нашими анонсами! Буде цікаво та корисно!    

Ілюстрація до статті згенерована за допомогою ChatGPT.